Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

На підставі узагальнення матеріалів міжнаціональної рецепції літературних джерел першої половини ХХ ст. проаналізовано теоретичні проблеми біблійної герменевтики, показано роль перекладознавства в компаративістичному аспекті. Розглянуто питання тестуалізованих генологічних відповідностей текстів українських "молодомузівців" у контексті філософії екзистенціалізму, поетики символізму та синтезу мистецтв.

На основании обобщения материалов межнациональной рецепции литературных источников первой половины ХХ ст. проанализированы теоретические проблемы библейской герменевтики, показана роль переводоведения в компаративистическом аспекте. Рассмотрены вопросы тестуализированных генологических соответствий текстов украинских молодых музыкантов в контексте философии экзистенциализма, поэтики символизма и синтеза искусств.

Стисло наведено результати дослідження канонічних церковних текстів Біблії, перекладених українською мовою. Висунуто тезу, що певні елементи мовної структури можуть свідомо використовуватися для створення конфесійно-сакрального стилю, притаманного Біблії. Висвітлено етапи розвитку старослов'янської мови: солунський, мораво-паннонський, болгаро-македонський. Зазначено, що вже наприкінці XI ст. сформувалася давньокиївська (давньосхіднослов'янська) редакція старослов'янської мови, детально охарактеризовано її найголовніші ознаки.

Розглянуто основні переклади біблійних книг слов'янськими мовами на тлі історичних подій, які відбувалися в Європі. Зазначено, що наближення Святого Письма до розуміння народу сприяло становленню національних мов.

This article deals with the main translations of the Bible books into Slav languages having the historical events occured in Europe as the background. The approaching of the Bible to the comprehension by peoples of the world facilitated the formation of national languages.

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Описано мовний рівень структури літературно-художнього твору, стильову функцію маски - усталеного елементу, символу, архетипу культури в літературі модернізму, біблійні мотиви в творчості українських та іноземних письменників. Проаналізовано текстолого-видавничу діяльність учених Одеси у контексті розвитку української літературознавчої болгаристики кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено жанрову парадигму інтелектуальної прози англійського Ренесансу. Розкрито когнітивний аспект розгортання семантичної структури лексеми душі в Книзі Буття.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейной сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Описаны речевой уровень структуры литературно-художественного произведения, стилевая функция маски - упроченного элемента, символа, архетипа культуры в литературе модернизма, библейные мотивы в творчестве украинских и иностранных писателей. Проанализирована текстолого-издательская деятельность ученых Одессы в контексте развития украинской литературоведческой болгаристики конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещена жанровая парадигма интеллектуальной прозы английского Ренессанса. Раскрыт когнитивный аспект развёртывания семантической структуры лексемы души в Книге Бытия.

Досліджено сутність філософського осмислення політичних подій в Україні кінця 2004 р. в контексті загального розвитку демократії та формування громадянського суспільства. Розглянуто питання національної ідеї як підстави державотворення. Висвітлено місце та роль Святого Письма в національній культурі. Проаналізовано конотаційні особливості фонетичних засобів українського перекладу Господньої молитви. Наведено матеріали лінгвістичного аналізу тексту Біблії.

Исследована сущность философского осмысления политических событий в Украине конца 2004 г. в контексте общего развития демократии и формирования гражданского общества. Рассмотрен вопрос национальной идеи как основы построения государства. Освещено место и роль Святого Письма в национальной культуре. Проанализированы конотационные особенности фонетических средств украинского перевода Господней молитвы. Приведены материалы лингвистического анализа текста Библии.

Розглянуто функціональні та стилістичні особливості перекладів українських Біблій. Зроблено спробу обгрунтувати доречність присутності окремих синтаксичних конструкцій, слів, що експлікують концептосферу Бог, разом з тим не порушуючи внутрішньої єдності перекладу.

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

Вивчено семантико-стилістичні властивості поетонімів міфологічного/біблійного походження (поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів), тобто специфіку їх семантики, міфологічні та метафоричні властивості цих власних назв, вплив контексту на актуалізацію компонентів їх змісту. Розглянуто взаємозв'язок поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів з іншими власними назвами у творі. Проаналізовано функціонування поетонімів міфологічного та біблійного походження у художньому творі. Виділено основні стилістичні функції цього шару пропріальної лексики у художньому тексті, а також фактори, які впливають на експресивність поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів. Охарактеризовано поетоніми-міфологізми/біблеїзми, вжиті у функції узагальнення та порівняння, які мають понятійну віднесеність і значною мірою деонімізовані.

  Скачати повний текст

Проведено лінгвокультурологічне дослідження мовних одиниць в англомовних версіях Біблії в діахронії. Визначено екстралінгвальні та лінгвальні чинники впливу на зміни лексико-фразеологічного складу текстів англомовних версій Біблії. Описано механізм лінгвістичних змін мовних одиниць у виокремлених тематичних групах. Проаналізовано особливості мовних модифікацій та орфографічні й граматичні зміни в текстах англомовних версій Біблії за досліджуваний період.

Досліджено природу і функції християнської наративної традиції як феномену універсуму християнської культури. Визначено лінгвістичне релігієзнавство як нову галузь релігієзнавчого знання з певним предметним полем та понятійно-категоріальним апаратом. Подано християнську наративну традицію як ієрархізовану систему текстів, виокремлено її ядерні структури - корпус незмінних сакральних канонічних текстів (Святе Письмо та Священний Переказ) та периферійні (маргінальні) структури (християнська література і фольклор). Доведено зниження рівня сакралізації християнських текстів від центру до периферії наративної системи та центроскерований рух релігійних смислів з периферії до центру системи, що супроводжує сакралізацію та канонізацію текстів і забезпечує відкритість християнської наративної системи, її здатність адаптуватися до "викликів часу".

Встановлено повний реєстр антропонімів, вживаних у новочасних перекладах Святого Письма. Підібрано термінний інструментарій для опису пропріатем святописемного тексту, запропоновано унітерм "біблієонім". Виявлено механізми морфологічної адаптації новозавітного біблієантропонімікону. Удосконалено диференцію онімного матеріалу святописемного тексту за лінгвістичним критерієм. Виокремлено гебрейський, арамейський, грецький, римський іменники. З'ясовано особливості фонографічного відтворення новозавітного антропонімікону в процесі перекладання.

На матеріалі україномовних перекладів Святого Письма (Нового Завіту) І. Огієнка та І. Хоменка з урахуванням основних напрямів розвитку словникового складу (синонімічних і антонімічних лексем, біблійних фразем) та стилістичних можливостей української літературної мови XX ст. проведено комплексний аналіз і визначено зв'язок Біблії з правописною системою української мови. Проаналізовано специфіку конфесійного стилю. Виокремлено синонімічні й антонімічні пари іменників і дієслів, які переважно функціонують в одній строфі чи в одному реченні, як центральні лексеми вираження біблійної думки, що увиразнюють та естетизують зміст Святого Письма. Проаналізовано найвідоміші біблійні фразеологічні одиниці. Досліджено тропіку україномовних текстів Біблії XX ст. та визначено стилістичну й естетичну функції кожного тропа у співвідносних контекстах Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка.

Розглянуто перше детальне дослідження визначної праці Я. Олесницького, присвяченої становленню та ідентифікації літературно-поетичної форми старозавітного тексту. Виявлені методологічні принципи характеризують київську духовно-академічну богословську та бібліїстичну культуру другої половини XIX - початку XX ст.

Выделены основные этапы толкования Священного Писания в русской православной традиции. На примере толкований С. Аверинцева определены возможные направления анализа комментариев темных мест Священного Писания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.270.92(7КАН)-36-028 + Э37-200.212

Рубрики:

УПЦ за межами України

Християнство

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 32 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито поняття літературної поліфонії та проаналізовано феномен біблійної поліфонії. Визначено основні етапи становлення літературної поліфонії в європейській традиції. Розглянуто концепції О. Людвіга, В. Іванова, М. Бахтіна та Ю. Крістевої, з'ясовано обставини їх виникнення та основні риси. Встановлено специфіку біблійної поліфонії та виявлено рівні її функціонування. Монотеїстичний світогляд - зокрема вчення про турботливе ставлення Бога до людини - вирізняє Біблію на тлі давньосхідної та античної літератури. Зазначено, що відмова біблійних авторів від ритмізованих ритуальних переказів на користь прозової розповіді сприяла виникненню літератури нового типу, для якої притаманне зосередження на діалозі та зображення внутрішнього світу людини. За допомогою прямої мови індивідуалізовано характери героїв Біблії та розкрито природу Бога. Ці факти свідчать, що джерела поліфонії потрібно шукати не лише у греко-римській літературі, як це робив М. Бахтін, а й у Біблії.