Проаналізовано методичні основи проведення соціально-психологічного тренінгу зі студентами з метою формування у них соціально значущих якостей особистості майбутнього вчителя.

Розглянуто актуальні проблеми морального виховання у школі та суспільстві, особливо за умов політичної та моральної кризи. Визначено моральну мету шкільного виховання. Охарактеризовано аспекти морального виховання у шкільній спільноті як методу навчання. Проаналізовано суспільну природу навчального процесу. Визначено психологічний аспект морального виховання.

Проаналізовано особливості професійної етики соціальних педагогів, що працюють з сім'єю, визначено її складові, джерела розвитку. Розкрито суть понять права в сім'ї та права сім'ї в родині, а також принципів соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Визначено моральні норми в поведінці соціального педагога. Вміщено словник моральних якостей і почуттів, а також кодекс вартостей сучасного українського виховання (за О.Вишневським).

Проанализированы особенности профессиональной этики социальных педагогов, работающих с семьей, определены ее составляющие, а также источники развития. Раскрыто содержание понятий права в семье и права семьи в семействе, а также принципов социально-педагогической работы с семьей. Определены моральные нормы в поведении социального педагога. Приведен словарь моральных качеств и чувств, а также кодекс ценностей украинского воспитания (по А.Вишневскому).

Встановлено, що головні тенденції та особливості розвитку національної освіти в Галичині були обумовлені сформованими упродовж віків ідеалами та національними традиціями народу. Розкрито зміст і шляхи формування моральнісного підгрунтя галицької педагогіки 1930-х рр., які полягають у моральних нормах, що базувалися на засадах загальнолюдської та національної моралі, національній освіті, наповненій пріоритетними ідеалами - любов'ю до Бога і Батьківщини, та національній традиції, що є частиною духовного життя народу та була стрижнем ідентичності галицької спільноти. Доведено, що націоналізація школи (відкриття українських класів у польських школах та створення українських шкіл), організація громадських утворень "Просвіта", "Рідна школа", "Підойма", "Українське педагогічне товариство", "Наукове товариство імені Т.Шевченка", "Українська бесіда", юнацьких утворень "Пласт", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Боян", сприяла моральному вихованню. Аргументовано, що цінності - добро, любов, надія, милосердя, віра мають стати пріоритетним началом у сучасній переорієнтації індивіда та домінантою морально-духовної культури усього людства.

Висвітлено питання педагогічної деонтології як галузі педагогічної науки, що досліджує професійну поведінку педагога, яка грунтується на певних принципах, нормах і вимогах. Проаналізовано особливості поведінки педагога в ситуаціях конфлікту, екстремальних. Охарактеризовано ситуації морального вибору в педагогічній діяльності.

Освещены вопросы педагогической деонтологии как отрасли педагогической науки, исследующей профессиональное поведение педагога и основывающейся на устойчивых принципах, нормах и требованиях. Проанализированы особенности поведения педагога в ситуациях конфликта и экстремальных. Охарактеризованы ситуации морального выбора в педагогической деятельности.

На підставі дослідження компонентів, структури й особистісної детермінації психологічної культури керівників середніх навчальних закладів освіти розроблено технології формування та розвитку загальних і спеціальних вмінь засобами психологічного тренінгу. Розглянуто теоретичний зміст і співвідношення понять, пов'язаних з психологічною культурою, проаналізовано сучасні підходи щодо визначення її складових, встановлено особливості використання багатовимірного системного методу дослідження латентної структури характерних рис і властивостей особистості, стилів управлінської взаємодії, навичок управління, індивідуальних потенціалів та інших показників. З використанням засобів факторного аналізу побудовано емпіричні моделі "реального" й "ідеального" керівника, на підставі порівняння яких з урахуванням даних про системотвірні фактори, теоретичних вимог менеджменту, психології, етики й інших критеріальних систем визначено внутрішні особистісні об'єкти впливу та формування управлінських навичок і психологічної культури керівників навчальних закладів. Встановлено й експериментально апробовано стратегії формування вмінь і розвитку особистості, принципи конструювання та проведення психологічного тренінгу, визначено методичні й організаційні передумови його ефективності щодо розвитку психологічної культури керівників шкіл за умов післядипломного навчання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю752.1:Ч30 + Ч311,0

Рубрики:

Педагогічна етика

Теорія освіти, навчання і виховання

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки як складника професійної підготовки студента - майбутнього педагога за умов вищого педагогічного навчального закладу з використанням методологічних підходів: системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного та аксіологічного. Розроблено модель змісту деонтологічної підготовки педагога (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти), умови її впровадження у навчальному процесі вищого навчального закладу. Запропоновано та розкрито суть поняття "деонтологічна компетентність педагога". Обгрунтовано варіативні технології забезпечення деонтологічної підготовки педагога, засобами якого є розроблений спецкурс "Основи педагогічної деонтології" та безпосередня організація практичної діяльності студентів кураторами, деканатом, ректоратом, що сприяє формуванню деонтологічної компетентності. Доведено, що впровадження розробленої моделі змісту деонтологічної підготовки передбачає використання різних форм і методів роботи зі студентами (створення ситуацій вибору, розв'язання різних ситуацій конфлікту, ризику). Розвинуто дефініції педагогічної деонтології, критерії та показники готовності студента до здійснення нормативної професійної поведінки.

Розглянуто предмет, функції та завдання педагогічної етики, визначено джерела її формування, розкрито сутність моральної культури та духовної творчості педагога. Визначено структуру моральної свідомості особистості викладача та основні принципи педагогічної моралі. Наведено загальну характеристику категорій етики (добра і зла, справедливості та несправедливості, честі і гідності, обов'язку та відповідальності) як засобу пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. Проаналізовано моральні проблеми педагогічної діяльності. Висвітлено питання розвитку моральної самосвідомості особистості учителя. Показано особливості формування, висвітлено об'єктивні та суб'єктивні аспекти та специфічні ознаки моральних відносин, розкрито їх гуманістичний зміст.

Рассмотрены предмет, функции и задания педагогической этики, определены источники ее формирования, раскрыта сущность моральной культуры и духовности творчества педагога. Определена структура морального сознания личности преподавателя и основные принципы педагогической морали. Приведена общая характеристика категорий этики (добра и зла, справедливости и несправедливости, чести и достоинства, обязанности и ответственности) как средства познания моральных и аморальных явлений педагогической действительности. Проанализированы моральные проблемы педагогической деятельности. Рассмотрены вопросы развития морального самосознания личности учителя. Показаны особенности формирования, освещены объективные и субъективные аспекты и специфические признаки моральных отношений, раскрыто их гумманистическое содержание.

Розглянуто категорії свободи і необхідності у професійній діяльності викладача. Наголошено на необхідності розвитку рефлексії викладача, що зумовлено специфікою викладацької діяльності, пов'язаною з постійною зміною педагогічної ситуації. Підкреслено,що свобода, необхідність і відповідальність - явища взаємопов'язані. В ситуаціях реальної професійно-педагогічної діяльності викладач шукає оптимального для себе співвідношення свободи і необхідності. Міра цього співвідношення є показником рівня професійної відповідальності, що визначає програму відповідальних дій викладача і його поведінку. Висвітлено проблеми і завдання діагностики професійної відповідальності викладача.

Досліджено проблему формування цінностей у навчально-виховному процесі. Визначено поняття цінності як духовного формоутворення. Охарактеризовано способи сприйняття людиною навколишнього світу: генеративне та репродуктивне, відтворювальне. Проаналізовано етичні аспекти викладання: розуміння, істину, і, як наслідок перших двох відповідальність, та особливості їх формування в учнів і студентів. Запропоновано вивчення вчителями етики з метою морального вдосконалення самоосвіти.

Рассмотрена проблема формирования ценностей в учебном процессе. Проанализированы этические аспекты преподавания: понимание, истина, ответственность, а также особенности их формирования у учеников и студентов.

The problem of values formation in the educational process is considered. The teaching ethical aspects such as: understanding, truth and responsibility, peculiarities of formation by pupils and students are analyzed.

Обгрунтовано особливості формування професійної культури інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Проаналізовано найбільш продуктивні навчальні компоненти фахової підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано відповідні рекомендації з удосконалення організації навчально-виховного процесу на засадах Болонської декларації.

Обоснованы особенности формирования профессиональной культуры инженеров-педагогов компьютерного профиля. Проанализированы найболее продуктивные учебные компоненты профессиональной подготовки будущих специалистов. Предложены соответствующие рекомендации по усовершенствованию организации учебно-воспитательного процесса на принципах Болонской декларации.

The given publication tries to substantiate the formation peculiarities of computer science teacher-engineers' professional culture. The most productive teaching components for professional training of future spesialists have been analyzed. The corresponding recommendations of improving educational process organization after the Bologna Process principles are suggested.

Описано результати експериментального дослідження продуктивності професійної діяльності працівників податкової адміністрації за ускладнених часових умов.

Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, визначено педагогічні умови її реалізації, якими є: наступність, етична компетентність, єдність професіоналізму та моральності у професійній діяльності, урахування впливу зовнішнього середовища та особистості викладача на учнів ПТНЗ. Охарактеризовано компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ і встановлено критерії їх сформованості. Обгрунтовано шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ і в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Розроблено навчальний курс "Основи професійної етики майстра виробничого навчання", Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичний посібник "Формування професійної етики майстрів виробничого навчання".

На основі теоретичних принципів професійної етики педагога обгрунтовано авторську вербально-функціональну модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

С учётом теоретических принципов профессиональной этики педагога обснована авторская вербально-функциональная модель формирования профессиональной этики мастеров производственного обучения.

The author's verbal-functional model of professional training masters' professional ethics formation is grounded on the basis of teacher's professional ethics theoretical principles.

Визначено якості особистості, що впливають на професійну діяльтність майбутнього вчителя. Обгрунтовано необхідність формування поведінкової культури етикету, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу студентів і забезпечує орієнтацію у соціумі та професійній діяльності. Встановлено вимоги до системи соціально-професійної підготовки вчителя, що базується на його ділових творчих якостях у поєднанні з загальною культурою.

Рассмотрены качества личности, которые влияют на профессиональную деятельность будущего учителя. Обоснована необходимость формирования поведенческой культуры этикета, которая является важной частью учебно-воспитательного процесса студентов и обеспечивает ориентацию в социуме и профессиональной деятельности. Определены требования к системе социально-педагогической подготовки учителя, которая базируется на его деловых творческих качествах в слиянии с общей культурой.

The article devoted to future teacher's socio-professional training substantiation with his spiritual culture concentration that are based on the behaviors culture of etiquette, and this training is considering as component of teaching process and inflammation.

Висвітлено теоретичні та методичні питання формування професійної етики (ПЕ) вчителя як базової складової його фахової підготовки. Розкрито методологічні аспекти прикладної етики, її деонтологічні основи, практику реалізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії на засадах етики. Розглянуто проблеми співвідношення моральних цілей і засобів у педагогічній діяльності, морального самовдосконалення в історії педагогічної етики. Проаналізовано роль ПЕ у становленні колегіальних відносин у педагогічному колективі. Визначено толерантність як складову сучасних глобалізаційних процесів, етичну складову професійно-педагогічної підготовки студентів ВНЗ у контексті євроінтеграційних процесів. Увагу приділено проблемам формування педагогічної етики як інваріантного компоненту професійної культури вчителя, етичним засадам його професійно-педагогічної культури.

Освещены теоретические и методические вопросы формирования профессиональной этики (ПЭ) учителя как базовой составляющей его профессиональной подготовки. Раскрыты методологические аспекты прикладной этики, её деонтологические основы, практика реализации субъект-субъектного взаимодействия на основах этики. Рассмотрены проблемы соотношения моральных целей и средств в педагогической деятельности, морального самоусовершенствования в истории педагогической этики. Проанализирована роль ПЭ в становлении коллегиальных отношений в педагогическом коллективе. Определены толерантность как составляющая современных глобализационных процессов, этическая составляющая профессионально-педагогической подготовки студентов ВУЗ в контексте евроинтеграционных процессов. Внимание уделено проблемам формирования педагогической этики как инвариантного компонента профессиональной культуры учителя, этическим основам его профессионально-педагогической культуры.

Висвітлено актуальні проблеми педагогічної деонтології в історичній ретроспективі. Детерміновано поняття деонтології взагалі (як системи етичних знань про проблеми сутності професійного обов'язку та педагогічної деонтології (ПД) як розділу педагогічної науки, яка є узагальненою системою принципів, норм, вимог, котрим повинна відповідати поведінка педагога в умовах педагогічної діяльності. Показано еволюцію основних понять ПД, починаючи від часів стародавніх далекосхідних мудреців, давньогрецьких та давньогрецьких педагогів до сучасних вітчизняних. Акцентовано увагу на методах та засобах впливу на формування цілісної особистості. Зазначено, що останнім часом вимоги до педагога істотно змінюються, зокрема від нього вимагається виконання у великому обсязі організаційної, дидактичної, комунікативної, виховної та інших функцій.

Освещены актуальные проблемы педагогической деонтологии в исторической ретроспективе. Детерминировано понятия деонтологии вообще (как системы этических знаний о проблемах сущности профессионального долга и педагогической деонтологии (ПД) как раздела педагогической науки, являющейся обобщенной системой принципов, норм, требований, которым должно соответствовать поведение педагога в условиях педагогической деятельности. Показана эволюция основных понятий ПД, начиная со времен древних дальневосточных мудрецов, древнегреческих и древнегреческих педагогов до современных отечественных. Акцентировано внимание на методах и средствах влияния на формирование целостной личности. Указано, что в последнее время требования к педагогу существенно изменяются, в частности от него требуется выполнение в большом объеме организационной, дидактической, коммуникативной, воспитательной и других функций.

On current problems of teaching ethics in historical retrospect. Deterministic notion of ethics in general (as a system of ethical knowledge about the problems of the essence of professional duty, the scope of the compulsory content of moral requirements and their relationship to the professional activity) and pedagogical deontology (PD) as a section of pedagogical science, which is a generalized system of principles, norms, requirements that must consistent with the behavior of the teacher in teaching activities. Shows the evolution of the basic concepts of the PD, starting from the time of the ancient sages of the Far Eastern, Greek and Greek teachers to the modern home. Accentuated the methods and means of influence on the formation of a coherentidentity. It is indicated that the recent requirements for teacher change substantially, in particular from him is required to do a large volume of the organizational, didactic, communication, education and other functions, with the working conditions and wages of the modern teacher must be significantly better. Conclude that the PD has important prospects as a practice in family and civic education.

Проаналізовано проблему розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників, де основну увагу приділено визначенню її філософсько-психологічних основ, психологічних закономірностей і механізмів. Розкрито психологічні особливості особистості, здатної до інновації. Наведено методику комплексного психологічного вивчення фахової інноваційної культури педагогічних працівників.

Проанализирована проблема развития профессиональной инновационной культуры педагогических работников, где основное внимание уделяется определению ее философско-психологических основ, психологических закономерностей и механизмов. Раскрыты психологические особенности личности, способной к инновации. Представлена методика комплексного психологического изучения профессиональной инновационной культуры педагогических работников.

Здійснено теоретичний аналіз етичних вимірів педагогічної професії, розкрито її деонтологічні засади. У процесі дослідження наголошено на формуванні у сучасного вчителя провідних професійно-особистісних моральних якостей.