Розглянуто специфіку зв'язку між певним типом відносин батьків і дітей та формами захисту психіки підлітка, які підвищують віктимність його поведінки.

На підставі аналізу технік деструктивного контролю свідомості, з одного боку, та особливостей сучасного сімейного виховання - з іншого, розглянуто вплив деструктивних тоталітарних організацій на сучасну сім'ю.

Проаналізовано проблему психологічної сутності впливу батьківських сценаріїв на економічну свідомість. Зазначено, що важливу роль у формуванні економічної свідомості відіграють сімейні цінності та настанови, що транслюються дітям у вигляді батьківських сценаріїв.

Надано соціально-психологічну характеристику стилям сімейного виховання. Розглянуто вплив деяких особливостей стилю сімейного виховання на розвиток особистості дитини. Наведено та проаналізовано результати соціально-психологічного дослідження впливу стилю сімейного виховання на розвиток особистості дитини.

Показано залежність ходу психічного розвитку дитини від типу батьківського ставлення. Зроблено теоретичний аналіз специфіки даного ставлення до дитини молодшого шкільного віку. Визначено його соціально-психологічні детермінанти, діагностичні критерії та методи вивчення, а також розроблено нову типологію ставлення батьків до дітей. Запропоновано трикомпонентну модель психологічної корекції, яка включає індивідуальний та груповий тренінги та комбіновану форму роботи з батьками. Установлено психолого-педагогічну ефективність корекційної моделі та проаналізовано зміни в ставленні батьків до дітей.

Уперше теоретично й емпірично доведено, що особливості емоційності у підлітковому віці взаємопов'язані з найважливішим компонентом індивідуального мікросередовища - стилем сімейного виховання. Визначено якісні показники емоційності, представлені патернами певних емоційних переживань, зокрема, спокою, радості, гумору, гніву, страху, печалі, байдужості. Виявлено та описано варіанти комбінацій типів емоційності (емоційні диспозиції) підлітків та їх батьків як членів однієї сімейної системи. Одержано нові дані про емоційність підлітків, яка виявляться у специфіці сполучень індивідуально психологічних рис особистості. З'ясовано характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників різних типів емоційності. Висвітлено дані, що доповнюють знання про взаємовідносини та взаємовплив емоційності членів сім'ї (підлітків і батьків) та стилів сімейного виховання.

Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

Наведено результати соціально-психологічного дослідження з питань становлення в Україні інституту прийомних сімей як однієї з форм системи державного утримання дітей. Доведено, що формування соціальної політики у сфері охорони дитинства та захисту дітей повинно спиратися на надійний лігітимний фундамент власного суспільства. Проаналізовано психологічні механізми, що забезпечують включення різних рівнів соціальних систем у загальний контекст функціонування інституту прийомної сім'ї. На основні розроблених моделей розмежовано сфери компетенцій соціальних інституцій у процесі захисту дітей та доведено важливість перегляду концептуальних підходів державної політики стосовно дітей і сімей.

Приведены результаты социально-психологического исследования по вопросам становления в Украине института приемных семей как одной из форм системы государственного содержания детей. Доказано, что формирование социальной политики в сфере охраны детства и защиты детей должно опираться на надежный лигитимный фундамент собственного общества. Проанализированы психологические механизмы, обеспечивающие включение разных уровней социальных систем в общий контекст функционирования института приемной семьи. На основе разработанных моделей разграничены сферы компетенции социальных институций в процессе защиты детей и семей.

Досліджено вплив сімейного ставлення на розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів. Визначено сутність понять пізнавального інтересу та стилю сімейного виховання. Поглиблено наукові уявлення про сім'ю та стосунки батьків і дітей. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження батьківського ставлення та пізнавального інтересу. Доведено взаємозв'язок між стилем сімейного виховання та пізнавальним інтересом молодшого школяра. Розроблено та впроваджено програму сприяння активізації пізнавального інтересу молодших школярів. Виявлено психологічні чинники (сімейне виховання, пізнавальна активність, рівень шкільної тривожності), що впливають на динаміку становлення пізнавального інтересу молодших школярів.

Рассмотрены программы помощи семьям, воспитывающим особого ребенка. Проведен теоретический анализ литературы по данной теме, рассмотрена необходимость оказания практической помощи в семейном воспитании через формирование у родителей навыков коммуникации и управления поведением особого ребенка. Приведен тренинг для родителей, который позволяет расширить возможности понимания своего ребенка, вырабатывает новые навыки взаимодействия и активизирует коммуникацию в семье с особым ребенком.

Наведено теоретичний огляд досліджень щодо вивчення сексуальності. Виділено основні елементи сімейного простору, які впливають на формування та розвиток сексуальної сфери особистості, серед яких: сімейна та рольова структура, сімейні сценарії та міфи, установки. Проаналізовано порушення психосексуального розвитку, а також деякі типи сімейного виховання, що призводять до стримання сексуальності і, як наслідок, до порушення сексуальної поведінки.

Виконано теоретичне обгрунтування психолого-педагогічних засад сімейного виховання дітей і молоді та визначено умови його ефективної організації у сучасній українській родині. Зосереджено увагу на меті сімейного виховання, що спрямована на формування таких рис і якостей особистості, які допоможуть гідно подолати їй життєві труднощі, перешкоди й негаразди. Наведено перелік причин (проблем), які дозволяють або заважають молодим батькам займатися вихованням власних дітей, а також рекомендації батькам, які допоможуть уникнути значних помилок у навчально-виховному процесі. Наголошено, що, оскільки виховання є головною сферою діяльності старших поколінь, до батьків висуваються такі соціально-психологічні та педагогічні вимоги: почуття високої відповідальності перед людьми за виховання дітей, створення достойних умов для розвитку і виховання дітей та ін.

Выполнено теоретическое обоснование психолого-педагогических основ семейного воспитания детей и молодежи и определены условия его эффективной организации в современной украинской семье. Сосредоточено внимание на цели семейного воспитания, направленной на формирование таких черт и качеств личности, которые помогут ей достойно преодолеть жизненные трудности, препятствия и невзгоды. Приведен перечень причин (проблем), которые позволяют или мешают молодым родителям заниматься воспитанием собственных детей, а также рекомендации родителям, которые помогут избежать значительных ошибок в учебно-воспитательном процессе. Отмечено, что, поскольку воспитание является главной сферой деятельности старших поколений, к родителям предъявляются следующие социально-психологические и педагогические требования: чувство высокой ответственности перед людьми за воспитание детей, создание достойных условий для развития и воспитания детей и др.

The article considers the essence and aims of the family education in the psychological and pedagogical sciences. The author presents methodological recommendations to parents how to influence efficiently in the family.

Розглянуто психологічну характеристику феномену батьківської любові, виділено гендерні особливості в розвитку любові матері та батька, а також фактори, що її детермінують. Під час експерименту проаналізовано ставлення підлітків до виховної діяльності батьків.

Проведен теоретический анализ психологических особенностей родительской любви, с помощью методики ADOR експериментально изучена оценка поведения родителей со стороны подростков и юношества. Сделан вывод, что родительская любовь представляет собой сложное структурное образование, элементами котрого можно считать: эмоциональный контакт, когнитивный и поведенческий компоненты. При этом любовь родителей содержит избирательную, сознательную, основанную на опыте психологическую связь родителей и ребенка, выражающуюся в действиях родителей, их реакциях и переживаниях. Рассмотрены факторы, детерминирующие развитие любви родителей. С помощью методики Шафера при оценке подростками воспитательного процесса, выявлено, что родители в основном проявляют к детям позитивный интерес и автономность, однако мать, по сравнению с отцом, чаще использует директивность в своем поведении.

The article presents psychological characteristics of the phenomenon parental love, ascertains some gender peculiarities in development of father's and mother's love, and factors determining it. The experiment enabled analyzing evaluation of parental educative work from teenager's point of view.

Рассмотрены некоторые условия социализации ребенка в семье, роль семьи в воспитании личности, уважающей себя и окружающих.

Рассмотрены вопросы взаимосвязи типа воспитания в семье и наличия нарушений внимания у детей старшего дошкольного возраста. Приведены рекомендации для родителей по развитию произвольного внимания у дошкольников.

Рассмотрены основные особенности семей, воспитывающих детей с диагнозом ДЦП, и то, как тип семейного взаимодействия влияет на динамику психического развития ребенка. Раскрыты психологические качества семей, являющихся "зоной риска" для появления на свет ребенка с церебральной патологией.

Наведено теоретико-методологічне обгрунтування та емпіричну перевірку зв'язку пресуїцидальної поведінки у підлітків з психологічними властивостями особистості підлітка, характеристиками сім'ї та особливостями стосунків підлітка з батьками, визначено соціально-психологічні особливості такої поведінки, а також індивідуально-психологічні чинники пресуїцидальної поведінки підлітків. Проаналізовано психологічні концепції та підходи до розгляду поняття "пресуїцидальна поведінка" як продукту дисфункціональних процесів у родині, активної форми психологічного захисту, яка є реакцією на хронічне незадоволення важливих емоційних потреб у сім'ї. Розглянуто вікові та гендерні особливості пресуїцидальної поведінки у підлітків, основні механізми соціалізації, внутрішньоособистісні конфлікти (за "Операціоналізованою психодинамічною діагностикою"), особливості сімейного спілкування, що впливають на виникнення такої поведінки, та її індивідуально-психологічні та соціально-психологічні характеристики. Встановлено, що пресуїцидальна поведінка обумовлена сукупністю впливів багатьох чинників. Найбільш поширені серед них: особливості перебігу пубертатного періоду, наявність психологічної кризи, порушення процесу соціалізації, невирішений конфлікт. Сім'я може виступати як джерело психічної травматизації (як передумова виникнення суїцидальних ідеацій) насамперед, безпосередньо беручи у ній участь. Зазначено, що на появу пресуїцидальної поведінки у підлітка впливають міжособистісні батьківські стосунки, стосунки між підлітком та членами родини.

Вперше визначено сукупність критеріїв розвитку ідентичності дитини (когнітивна складність образу Я, самоставлення, локус контролю особистості, міра сформованості цінностей як внутрішніх критеріїв особистісного вибору, послідовність Я у часі, внутрішня узгодженість Я). Побудовано структурно-динамічну модель розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин, у цій моделі визначено характеристики сім'ї, що мають найбільший вплив на розвиток ідентичності дитини. З'ясовано, що провідними механізмами становлення та розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин є: в дошкільному та молодшому шкільному віці - наслідування, емоційна ідентифікація, інтеріоризація; в підлітковому та юнацькому віці - рефлексія, ціннісна ідентифікація, самовизначення. Виявлено особливості етнодетермінованих сімейних настановлень, які впливають на розвиток ідентичності дитини. Обгрунтовано систему корекційно-розвивальних заходів, спрямованих на пошук, усвідомлення та прийняття особистістю позитивної ідентичності з використанням ресурсів сім'ї. Удосконалено систему понять для характеристики психологічних механізмів та умов розвитку ідентичності в онтогенезі залежно від сімейних взаємин.

Раскрыта суть понятия «жизненный мир» личности, выделены его составляющие и аспекты. Сосредоточено внимание на влиянии аутизма ребёнка на жизненный мир родителя, перечислены факторы, влияющие на состояние жизненного мира, и его преобразования, происходящие под влиянием этих факторов. Описана методика и результаты исследования девяти семей, воспитывающих детей с расстройствами аутического спектра, представлены в табличной форме события жизненного мира родителей, связанные с диагностированием аутизма. На основе обобщения данных интервью выделены факторы, влияющие на межличностные отношения родителей, а также на их личностные качества. Отмечена тенденция к повышению самоэффективности родителя под влиянием аутизма ребёнка, развитию у него более высокого уровня эмпатии, занятию активной жизненной позиции, в том числе гражданской.

Розкрито сутність поняття «життєвий світ» особистості, виокремлено його складові та аспекти. Зосереджено увагу на впливі аутизму дитини на життєвий світ одного з батьків, перераховано фактори, що впливають на стан життєвого світу, а також його перетворення, які відбуваються під впливом цих факторів. Описано методику і результати дослідження дев’яти сімей, що виховують дітей з розладами аутичного спектру, подано у формі таблиці події життєвого світу батьків, пов’язані з діагностуванням аутизму. Базуючись на узагальненні даних інтерв’ю, виокремлено фактори, що впливають на міжособистісні стосунки батьків, а також на їх особистісні якості. Відзначено тенденцію до підвищення самоефективності батьків під впливом аутизму дитини, розвитку в них більш високого рівня емпатії, посідання активної життєвої позиції, зокрема громадянської.

Explained the essence of the concept of personality's "life-world", marked its components and aspects. Focused attention on the impact of child autism on the life-world of parents, lists the factors affecting the life-world and its transformations taking place under the influence of these factors. Described the methodology and results of a study of nine families with children with autism spectrum disorders, presented in tabular form the parents life-world events related to diagnosis of autism. On the basis of summarizing these interviews highlighted the factors affecting the interpersonal relationship between parents and their personal qualities. Marked the tendency to increase self-efficacy of parent influenced by child autism, development of a higher level of empathy, take active life position, including civil one.

Модель наблюдения за младенцами клиники Тависток широко признана в качестве необходимого фундамента клинической подготовки специалистов в области охраны психического здоровья взрослых, детей и младенцев. Показано, как можно объединить навыки наблюдения за младенцами, принципы психоаналитического мышления, а также основу теории привязанности и исследования в области развития ребенка с целью совершенствования психотерапевтического подхода в работе с семьями, имеющими младенцев и маленьких детей. Описана и проиллюстрирована клиническими примерами Тавистокская модель наблюдения за младенцами.