Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.513.102 + Ю983.401.2

Рубрики:

Мислення дітей шкільного віку

Дошкільний вік (від 3-х до 7 років)

Шифр НБУВ: ДС44167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати цілеспрямованого вивчення досвіду виховання дітей-дошкільників, які проживають в зонах підвищеного радіаційного контролю. Представлений віковий портрет можливостей старшого дошкільника, розглядається сучасна ситуація його розвитку, а також пропонуються рекомендації щодо вирішення проблеми діагностики і корекції готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання.

Висвітлено методологію та методи експериментального дослідження процесу становлення особистості в дошкільному дитинстві. Розглянуто концептуальні засади, психологічні механізми, організаційні та технологічні моделі особистісно орієнтованого виховання в дошкільників ціннісного ставлення до предметів, людей та власного "Я". Описано позицію "Я у Світі" як інтегральну модель функціонування особистості у просторі-часі дошкільного дитинства. Наведено типологію особистісного буття дітей дошкільного віку, а також запропоновано умови оптимізації їх життєдіяльності, сприятливі для становлення особистісних цінностей.

Розкрито теоретико-методологічні та експериментальні підходи щодо вивчення процесів самосвідомості, пов'язані з виробленням ціннісного ставлення до себе у ранньому онтогенезі. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми у філософській та психолого-педагогічній літературі, запропоновано концепцію та програму дослідження, визначено критерії самоповаги дошкільників. Експериментально виявлено тенденції у розвитку самоповаги дошкільників за особливостями співвідношення у їх поведінці прагнення до самовираження, домагання визнання та дій самозбереження. Показано особливості домагань, мотивації та самооцінки дошкільників як показників самоповаги. Охарактеризовано рівні розвитку самоповаги, виділено статеві та вікові її особливості, встановлено залежність самоповаги дітей від міри регламентованості їх діяльності та стилю керівництва з боку значущого дорослого. Експериментально обгрунтовано залежність самоповаги від типу ціннісного ставлення до дитини у родині та дошкільному закладі, запропоновано методику оптимізації ставлення до себе у дошкільників.

Розкрито психологічні засади розвитку індивідуальності дитини, психолого-педагогічні основи вивчення індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності дошкільників, проналізовано їх комунікативний розвиток. Викладено концептуальні підходи до дослідження індивідуальних особливостей емоційного розвитку дитини. Описано особливості спілкування молодших та старших дошкільників.

Освещены психологические основы развития индивидуальности ребенка, психолого-педагогические основы изучения индивидуальных особенностей познавательной деятельности дошкольников, проанализировано их коммуникативное развитие. Изложены концептуальные подходы к исследованию индивидуальных особенностей эмоционального развития ребенка. Описаны особенности общения младших и старших дошкольников.

Проаналізовано закономірності процесу розвитку індивідуальності дитини 3 - 7-ми років на основі природних та соціальних особливостей. Висвітлено психолого-педагогічну концепцію розвитку дитини, викладено методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи. Вивчено особливості формування системотвірних властивостей індивідуальності, закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини, а також сучасну соціокультурну ситуацію розвитку, що склалася у дошкільних навчальних закладах. Описано технологію розвитку індивідуальності дитини, зокрема системи створення психолого-педагогічних умов в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання і виховання.

Проанализированы закономерности процесса развития индивидуальности ребенка 3 - 7-ми летнего возраста на основе природных и социальных особенностей. Освещена психолого-педагогическая концепция развития ребенка, изложена методика диагностической и развивающе-коррекционной работы. Изучены особенности формирования системообразующих свойств индивидуальности, закономерности становления индивидуальных отличий у ребенка, а также современная социокультурная ситуация развития в дошкольных учебных заведениях. Представлена технология развития индивидуальности ребенка, в частности системы создания психолого-педагогических условий в дошкольных учебных заведениях для успешного развития индивидуальности ребенка и эффективных психолого-педагогических средств индивидуализации обучения и воспитания.

Уточнено наукові уявлення про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників. Визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку. Встановлено особливості та закономірності прояву аналогізування, рівні сформованості даної якості. Визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти та механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Побудовано концептуальну модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, розроблено й апробовано комплексну методику їх формування. Методику тренінгу складено на базі творчих завдань, які забезпечують розвиток позитивного емоційного ставлення старших дошкільників до творчої діяльності, формування сенсорного досвіду та удосконалення навичок аналогізування. Розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Вивчено особливості емоційного ставлення дітей середнього та старшого дошкільного віку до себе та ровесників. Досліджено вікові та статеві особливості зазначеного ставлення. Визначено критерії та рівні ставлення дошкільників до себе, їх доброзичливість до ровесників. Вивчено особливості усвідомлення даними дітьми своїх переживань і переживань ровесників. Між ставленнями до себе та ровесників дітей 6-го року життя існує взаємозв'язок, внаслідок якого усвідомлення власних переживань зумовлює усвідомлення переживань ровесників, чого немає в дітей 5-го року життя. Розроблено й апробовано систему впливів, спрямованих на формування у старших дошкільників позитивного емоційного ставлення до себе й однолітків через розвиток їх умінь усвідомлювати власні та чужі переживання. Обгрунтовано, що створення сприятливого мікроклімату у групі ровесників є умовою становлення у дитини позитивного ставлення до себе й інших дітей.

Обгрнутовано психолого-педагогічну концепцію розвитку індивідуальності дитини віком від 3-х до 7-ми років. Викладено методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи; визначено основні принципи становлення індивідуальності дитини у даний віковий період. Охарактеризовано особливості формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, визначено закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини віком від 3-х до 7-ми років. Проаналізовано сучасну соціокультурну ситуацію розвитку дитини, що склалася в дошкільних навчальних закладах з даного напряму роботи. На підставі теоретико-експериментальних даних розроблено модель розвитку індивідуальності дитини віком від 3-х до 7-ми років, в якій відображено особливості даного процесу та його результати. Розроблено технологію розвитку індивідуальності дитини у зазначений віковий період, зокрема, визначено систему психолого-педагогічних умов, які необхідно створити в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та найбільш ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання та виховання. Доведено сензитивність даного періоду для формування системотвірних властивостей індивідуальності, стабілізації індивідуальних відмінностей, виникнення індивідуального стилю діяльності та зміцнення інтегральної індивідуальності як цілісного утворення.

Наведено результати апробації розробленої психокорекційної програми розвитку вольової та емоційної сфер дошкільнят. Розкрито мету та завдання експерименту. Розглянуто ігри, завдання та вправи, використані під час виконання програми.

Приведены результаты апробации разработанной психокоррекционной программы развития волевой и эмоциональной сфер дошкольников. Раскрыты цель и задачи эксперимента. Рассмотрены игры, задания и упражнения, использованные в период выполнения программы.

Досліджено проблему динаміки прояву регулятивної функції самооцінки в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ця динаміка полягає у зміні структурних компонентів самооцінки, зокрема, у тому, що з віком у дитини зростає перевага когнітивного компонента над емоційним. Це призводить до підвищення ступеня адекватності самооцінки підростаючої особистості. Внаслідок переходу дітей до систематичного шкільного навчання відбуваються зміни у структурі самооцінки, які на його першому етапі проявляються у випереджальному розвитку емоційного компонента у порівнянні з когнітивним. Регулятивна функція самооцінки дітей порушується за умов переживання ними негативного ставлення з боку значущого оточення. За цього емоційний компонент "перекриває" когнітивний, що зумовлює тривожність дітей та гальмування їх самооцінкової активності як суб'єктів діяльності та спілкування. Розроблену програму з психокорекції для подолання деформації регулятивної функції самооцінки та взаємопов'язаних з нею проявів тривожності у дітей, експериментально випробовано та підтверджено її ефективність.

Розглянуто актуальні питання формування в дошкільників із заїканням регулятивного компонента психіки (універсальних правил і стратегій спілкування), що сприятиме інтенсифікації процесу афективно-смислової адаптації дітей та ефективному їх входженню в шкільне середовище.

Рассмотрены актуальные вопросы формирования у дошкольников с заиканием регулятивного компонента психики (универсальных правил и стратегий общения), что содействует интенсификации процесса афективно-смысловой адаптации детей и эффективному их вхождению в школьную среду.

It is demonstrated some actual problems concerning formation of regulative psychic component (universal rules and strategies of interaction) in stammering children which is to enable intensifying their affective and content adaptation and their effective entering school environment.

Зазначено, що в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, даний процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери. Наголошено, що у дитини в процесі виховання і навчання, під впливом вимог дорослих і дітей формується можливість підкоряти свої дії тій чи іншій задачі, досягати цілі. Доведено, що оволодіння дитиною умінням довільно керувати своїми рухами та діями є найбільш суттєвим показником її загального розвитку і свідчить про готовність дитини до навчання у школі.

Указано, что в дошкольном возрасте начинает реально формироваться личность ребенка, этот процесс тесно связан с развитием эмоционально-волевой сферы. Акцентировано, что у ребенка в процессе воспитания и учения, под влиянием требований взрослых и детей формируется возможность подчинять свои действия той или иной задаче, добиваться достижения цели. Доказано, что овладение ребенком умением произвольно управлять своими движениями и действиями является наиболее существенным показателем его общего развития и свидетельствует о готовности ребенка к школьному обучению.

Наголошено на тому, що основними помилками виховання у благополучних сім'ях, тобто в сім'ях, де батьки об'єктивно ставляться до своїх дітей, є відсутність достатнього емоційного контакту батьків з дітьми та непідкріпленість в діадності уявлення дитини про себе як про гідну людину. Описано методику, що застосовується для корекції особистісного розвитку дитини, оптимізації батьківсько-дитячих взаємин та стосунків між подружжям. Зазначено, що її суть полягає у тому, що під виглядом підготовки до "ефективного психотерапевтичного впливу на дитину", здійснюється корекція міжособистісних стосунків між подружжям. Встановлено, що описана методика є високопродуктивною у вирішенні завдань формування Я-позитивного потенційного, як фактора регуляції поведінки дітей старшого дошкільного віку.

Акцентировано на том, что основными ошибками воспитания в благополучных семьях, то есть в семьях, где родители объективно относятся к своим детям, есть отсутствие достаточного эмоционального контакта родителей с детьми и неподкрепленность в диадности представления ребенка о себе как о достойном человеке. Описано технику, что используется для коррекции личностного развития ребенка, оптимизации родительски-детских взаимоотношений и отношений между супругами. Указано на то, что их суть заключается в том, когда под видом подготовки к "эффективному психотерапевтическому влиянию на ребенка", осуществляется коррекция межличностных отношений между супругами. Установлено, что описанная техника есть высокопродуктивной в решении заданий формирования Я-позитивного потенциального, как фактора регуляции поведения детей старшего дошкольного возраста.

Визначено, що чим більш партнерські стосунки в сім'ї, чим частіше батьки проявляють зацікавленість дитиною, заохочують до спільного проведення часу, до мовленнєвої активності, тим вищий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини та навпаки. Обгрунтовано, за якими напрямками має будуватися корекційна робота та методи і прийоми, які доречно використовувати для реалізації цілей і завдань. Підкреслено, що для успішного розвитку у дітей комунікативних умінь і формування культури мовленнєвого спілкування необхідно враховувати особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку, потреби, які його мотивують, специфіку родинного спілкування.

Обращено внимание на то, что чем больше партнерскими складываются отношения в семье, чем чаще родители проявляют заинтересованность ребенком, поощряют к совместному проведению времени, к речевой активности, тем высший уровень коммуникативно-речевого развития ребенка и наоборот. Обосновано, за какими направлениями должна строиться коррекционная работа, методы и приемы, которые уместно использовать для реализации целей и задач. Подчеркнуто, что для успешного развития у детей коммуникативных умений и формирования культуры речевого общения необходимо учитывать особенности коммуникативно-речевого развития, потребности, которые его мотивируют, специфику семейного общения.

Подано результати дослідження факторів агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Надано психологічний портрет агресивної дитини. Окреслено шляхи профілактики та корекції агресивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.

Поданы результаты исследования факторов агрессивного поведения детей старшего дошкольного возраста. Представлен психологический портрет агрессивного ребёнка. Определены пути профилактики и корекции агресивного поведения у детей старшего дошкольного возраста.

The results of research of factors of aggressive conduct of children of senior preschool age are presented in the article. An author gives the psychological portrait of aggressive child, outlines the ways of prophylaxis and correction of aggressive conduct of children of senior preschool age.

Определены психологические предпосылки понимания детьми старшего дошкольного возраста значения иносказаний, подчеркнута тесная взаимосвязь речи и мышления; рассмотрены особенности формирования мыслительных операций в связи с пониманием значения слов; предложены пути формирования мыслительных операций в процессе речевой деятельности.