Індекс рубрикатора НБУВ: Ю937.231 + Ю984.010.2-990,63 + ч421.352

Рубрики:

Світогляд. Ідеали

Психологія виховання дітей шкільного віку

Моральне виховання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю937.231 + Ю984.010.2-990,63 + ч421.352

Рубрики:

Світогляд. Ідеали

Психологія виховання дітей шкільного віку

Моральне виховання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю937.231 + Ю984.010.2-990,63 + ч421.352

Рубрики:

Світогляд. Ідеали

Психологія виховання дітей шкільного віку

Моральне виховання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю937.231 + Ю984.010.2-990,63 + ч421.352

Рубрики:

Світогляд. Ідеали

Психологія виховання дітей шкільного віку

Моральне виховання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У роботі представлена цілісна характеристика проблеми розвитку відповідальності у дітей підліткового і раннього юнацького віку. Розкриваються закономірності даного процесу. Представлені результати експериментального вивчення особливостей розвитку предмета відповідальності, визначається його "зона найближчого розвитку" в підлітковому і ранньому юнацькому віці. Дається характеристика інстанції відповідальності та особливостей суб'єкта поведінки. Досліджені психологічні умови та засоби ефективного впливу на розвиток відповідальності у підлітків і старшокласників.

Подається соціально-психологічне обгрунтування теорії модульно-розвивальної системи середньої освіти. Висвітлюються ідеї і принципи, закономірності і технології цієї інноваційної моделі, порівнюються такі організаційні форми навчання, як урок і міні-модуль. Аналізується розвивальна взаємодія як центральна ланка цілісного модульно-розвивального процесу, а також характеризується її авторське програмно-методичне забезпечення (граф-схема, наукові проекти, навчальні сценарії, розвивальні міні-підручники, освітні програми самореалізації особистості).

Розглядається сучасний стан суспільства та динаміка його змін, життєвотворчий потенціал реабілітаційної педагогіки, становлення особистості як суб'єкта життєвотворчості в процесі реабілітації. Висвітлюються проблеми проведення експерименту з комплексної та духовної реабілітації хворої дитини, психологічні можливості самореабілітації у складній життєвій ситуації, особливості психологічної підтримки та допомоги молоді із суїцидальними тенденціями. Аналізується гуманізація процесу навчання у сучасній варіативній школі, проблема формування нової педагогічної стратегії, уроки формування духовності особистості. Характеризується Міжнародна виховна система "Self-Esteem" про подолання кризових і конфліктних ситуацій, повідомляється про досвід розробки проекту Комплексної програми "Здоров'я - через освіту" та ін.

Уточнено психолого-педагогічні характеристики понять духовності, духовних цінностей, створено соціально-психологічну модель процесу ціннісної орієнтації особистості, теоретичну модель високодуховної особистості. Встановлено, що ефективність процесу формування духовних цінностей старшокласників досягається шляхом їх залучення до спеціально організованої духовно насиченої навчально-виховної та творчої діяльності. Розроблено систему методів шкільної психологічної служби, спрямованих на формування духовних цінностей старшокласників.

В проектах програм розкривається принцип наступності розвитку економічного мислення як провідного в підготовці учнівської молоді до життя та діяльності в умовах ринку. Аналізуються джерела формування інтелектуального потенціалу школярів як суб'єктів розвитку економічного середовища.

Дисертацію присвячено висвітленню соціально-психологічних закономірностей розвивальної взаємодії вчителя і учнів в системі модульно-розвивального навчання як соціокультурній організації. Проаналізовано ідеї, принципи, категорії та поняття нової експериментальної системи, описано соціальні параметри моделі психологічного розвитку особистості (полімотивацію, соціальну роль, психолого-педагогічний зміст, паритетну освітню діяльність тощо) й обгрунтовано технологічні інваріанти їх взаємозалежного втілення у досвіді педагогічних колективів середніх шкіл. Порівняння наукових підходів до соціального проектування розвивальних систем навчання дало змогу описати структуру соціально-психологічного простору розвивальних взаємин у класі, що організується у формі модульного заняття (міні-модуля). Охарактеризовано компоненти інноваційного програмово-методичного забезпечення повного освітнього циклу (знання - уміння - норми - цінності), описано методологію дослідження ефективності модульно-розвивального процесу. Подано результати системного експертно-діагностичного вивчення основних параметрів і показників психосоціального розвитку вчителів і учнів за нових експериментальних умов свідчать про якісно вищий розвитковий вплив міні-модуля на зростання культурного потенціалу особистості порівняно з традиційним уроком, а також про важливі соціально-психологічні чинники реалізації розвивальної ефективності модульних занять з боку вчителя і учнів. Доведено доцільність нової системи щодо поліпшення психологічної і методичної грамотності педагогів, зростання інтелектуального та особистісного розвитку школярів, підвищення їхньої здатності до неперервної

Розкривається сутність самоактивності особистості, аналізуються психолого-педагогічні, соціально-психологічні чинники, що сприяють зростанню в учнів здатності до проявів самоактивності, забезпечують їхню участь у вихованні на рівні суб'єкт-суб'єктної взаємодії з педагогом, актуалізують потребу у самовихованні. Розглядаються теоретичні й методологічні засади дослідження самоактивності учнів у виховному процесі, способи оволодіння суспільними цінностями у становленні самоактивності учнів, оцінні ставлення як чинник самоактивності учнів у виховному процесі. Проводиться психологічний аналіз залежностей між самоактивністю учнів у виховному процесі й рівнем їх вихованості, висвітлюються духовні цінності як детермінанта самоактивності особистості у вихованні й самовихованні та ін.

Розглянуто проблему педагогічного спілкування у соціальному, морально-етичному, психологічному та інформаційному аспектах. Наведено характеристики безпосереднього й опосередкованого спілкування, конфліктних і передконфліктних педагогічних ситуацій.

Дисертацію присвячено проблемі формування у процесі військово-патріотичного виховання готовності до військово-патріотичної діяльності (ВПД) осіб старшого підліткового та юнацького віку. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель готовності особистості до ВПД. Проведено теоретико-методологічне обгрунтування понять "військово-патріотичне виховання", "військово-патріотична діяльність" (ВПД), "готовність до ВПД". За змістом та складністю виділено п'ять рівнів ВПД. Проведено аналіз розвитку мотиваційного, когнітивного та емоційно-вольового компонентів готовності учнів до ВПД у залежності від їх віку, статі, соціального походження, типу навчального закладу.

Визначено сутність підліткової депривації, запропоновано її типологію. Висвітлено різноманітні прояви депривації - девіантну та делінквентну поведінку підлітків у нестабільному кризовому суспільстві. Досліджено соціально-педагогічні причини явища депривації підлітків і характеристику напрямів, форм і методів у контексті завдань її подолання практичними засобами культурно-дозвіллєвої діяльності. Розкрито інноваційні педагогічні підходи до оптимізації процесу виховання підростаючого покоління. На основі експериментального дослідження проаналізовано реальні соціокультурні та педагогічні умови вирішення проблеми девіантної поведінки молоді.

Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні (на прикладі Верхньодніпровського району Дніпропетровської області). Описано сучасне регіональне середовище та його вплив на виховання соціальної активності школярів. Наведено характеристики шкідливих звичок як факторів руйнування фізичного та морального здоров'я шкільної молоді. Розглянуто вплив неформальних асоціальних об'єднань на становлення морально-правової свідомості особистості. Визначено ціннісні орієнтації сучасної молоді шкільного віку та шляхи її соціалізації у регіональній системі виховання. Запропоновано систему управління виховною роботою зі шкільною молоддю в регіоні, впровадження якої сприятиме успішному розвитку особистості.

Проанализированы теоретико-методологические аспекты системы управления воспитательной работой со школьниками в регионе (на примере Верхнеднепровского района Днепропетровской области). Описаны современная региональная среда и ее влияние на воспитание социальной активности школьников. Дана характеристика вредных привычек как факторов разрушения физического и морального здоровья школьной молодежи. Рассмотрено влияние неформальных асоциальнх объединений на становление морально-правового сознания личности. Определены ценностные ориентации современной молодежи школьного возраста, раскрыты пути ее социализации в региональной системе воспитания. Обоснована система управления воспитательной работой со школьной молодежью в регионе, внедрение которой будет способствовать успешному развитию личности.

Розкрито зміст основних понять і проаналізовано психологічні закономірності духовного зростання особистості на різних вікових етапах. Запропоновано засоби психодіагностики рівнів сформованості показників духовності, наведено результати теоретичних та емпіричних досліджень духовного зростання та самореалізації особистості за сучасних соціокультурних умов. Висвітлено питання розробки та впровадження системи психолого-педагогічного забезпечення духовного зростання особистості. З'ясовано специфіку професійної підготовки педагогів і психологів до консультативної діяльності з використанням духовно орієнтованого підходу.

Раскрыто содержание основных понятий и проанализированы психологические закономерности духовного роста личности на различных возрастных этапах. Предложены средства психодиагностики уровней сформированности показателей духовности, приведены результаты теоретических и эмпирических исследований духовного роста и самореализации личности в современных социокультурных условиях. Освещены вопросы разработки и внедрения системы психолого-педагогического обеспечения духовного роста личности. Показана специфика профессиональной подготовки педагогов и психологов к консультативной деятельности с использованием духовно ориентированого подхода.

На основе современных научных данных, теоретико-методологических подходов освещены особенности психологической готовности (ПГ) к супружеским взаимоотношениям (СВ), а также влияние личностных факторов и социальных условий на ее формирование у старших подростков и юношества. Предложены методики диагностирования ПГ к данному виду взаимоотношений и приведены результаты, полученные в ходе проведения констатирующего и формирующего эксперимента. Рассмотрен старший подростковый и юношеский возраст как сенситивный период для формирования ПГ к СВ.

На підставі особистісно-розвивальної методологічної моделі розкрито сутність процесу виховання як сходження особистості до морально-духовних цінностей. Обгрунтовано необхідність урахування у процесі досягнення цієї мети виокремлених вікових особистісних меж вихованців і спадкових чинників, що впливають на розгортання процесу їх морально-духовного розвитку. Показано розвивальну ефективність правиловідповідного виховання. Вперше на понятійному рівні розкрито структуру провідної вчинкової системи та технологічні засоби їх формування.

На основе личностно-развивающей методологической модели раскыта сущность процесса воспитания как восхождения личности к морально-духовным ценностям. Обоснована необходимость учета в процессе достижения этой цели выделенных возрастных личностных границ воспитанников и наследственных факторов, влияющих на разворачивание процесса их морально-духовного развития. Показана развивающая эффективность правилосоответственного воспитания. Впервые на понятийном уровне раскрыта структура ведущей системы поступков и технологические средства их формирования.

Розглянуто головну мету сучасної освіти - виховання духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов'язку набули непохитності, стали власними ціннісними орієнтирами. Висвітлено головне завдання педагога - спрямувати методичну роботу на формування у вихованця суб'єктивної значущості морально-духовної вимоги, що поєднується з узагальненим уявленням про об'єкт емоційного переживання. Наголошено, що морально-духовне виховання неможливе без відповідного ідеалу, за яким твориться модель особистості.

Вперше вивчено динаміку морального вибору підлітка на різних вікових етапах, показано його специфіку у підлітковому віці. Сформульовано визначення поняття "готовність до морального вибору". Розглянуто генезис та етапи (ситуативний, самостійний, особистісний) досліджуваного процесу. Визначено критерії (моральну рефлексію, емоційно-ціннісне ставлення до іншого, довільність) і рівні (високий, середній, низький) готовності підлітка до здійснення морального вибору. Виявлено типи (виконавський, демонстративний, самостійний) морального вибору підлітків. Розроблено програму та комплекс психологічних засобів активізації готовності підлітків до морального вибору. Апробовано особистісно орієнтовані технології виховного впливу на підвищення рівня готовності особистості підлітка до морального вибору. Уточнено уявлення про психологічну сутність, зміст, структуру морального вибору взагалі та морального вибору підлітка зокрема. Удосконалено психодіагностичний інструментарій вивчення морального вибору та психологічної готовності до його здійснення. Уточнено систему знань з проблеми розвитку моральної самосвідомості та уявлень про взаємообумовленість морального вибору та становлення моральної самосвідомості підлітків.