Узагальнено багаторічний досвід роботи шкільних психологів Одеси з проблеми профілактики дезактивації учнів під час переходу з початкової школи до середньої. Запропоновано п'ять авторських підходів до побудови профілактичної роботи у школі. Подано опис методичних прийомів, діагностичних методик з метою виявлення школярів, які відчувають стан дезадаптації, основних напрямків діяльності психолога з профілактики цього явища, налагодження взаємодії з педагогічним колективом школи.

Рассмотрена психологическая природа и особенности формирования процесса целеполагания в учебной деятельности школьника. Исследовано влияние различных методов обучения на определение учащимися учебных установок. Обосновано, что только в условиях развивающего обучения, направленного на формирование основных компонентов учебной деятельности (способов и мотивов) возможно развитие процесса целеполагания, адекватного заданным требования. Отмечено, что именно способность определять оптимальные методы решения учебных заданий обеспечивает успешное усвоение теоретических знаний и способствует формированию теоретического мышления.

Визначено сутність мотивів навчальної діяльності, наведено їх класифікацію.

Розглянуто актуальну проблему підвищення мотивації навчання молодших школярів засобами навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Висвітлено психологічні теорії мотивації, проблему мотивації в контексті теорії діяльності. Розкрито провідну роль мотиваційної функції в системі дидактичних функцій шкільного підручника. Проаналізовано методичну систему формування мотивації вивчення російської мови.

Рассмотрена актуальная проблема повышения мотивации учения младших школьников средствами учебно-методического обеспечения учебного процесса. Освещены психологические теории мотивации, проблема мотивации в контексте теории деятельности. Описана ведущая роль мотивационной функции в системе дидактических функций школьного учебника. Проанализирована методическая система формирования мотивации изучения русского языка.

Наведено загальну психологічну характеристику особистості, її складові, структуру та особливості розвитку. Розглянуто особистісно-орієнтоване навчання як наукову проблему. Значну увагу звернено на методичні основи забезпечення гуманістично-особистісного навчання біології.

Приведена общая психологическая характеристика личности, её составляющие, структура и особенности развития. Рассмотрена личностно-ориентированная учёба как научная проблема. Значительное внимание уделено методическим основам обеспечения гуманистически-личностного обучения биологии.

Викладено загальні принципи, методичне забезпечення та зміст послідовних етапів оптимізації адаптаційних можливостей учнів і студентів, які здійснюються з метою психофізіологічного забезпечення їх навчання. Наведено шкалу самооцінки рівня тривожності Спілбергера - Ханіна, а також опитувальник Вассермана - Бойко для учнів і студентів.

Изложены основные принципы, методическое обеспечение и содержание последовательных этапов оптимизации возможностей учеников и студентов, осуществляющихся с целью психофизиологического обеспечения их обучения. Приведены шкала самооценки уровня тревожности Спилбергера - Ханина, а также опросник Вассермана - Бойко для учеников и студентов.

Охарактеризовано відношення підлітків з різними типами ВНД до занять фізичною культурою та спортом. Виявлено, що негативним фактором, який впливає на інтенсивність мотивації до реаліазції мети самовдосконалення засобами фізичного виховання, є незадоволення бажань підлітків займатися улюбленими видами спорту в системі урочних і позаурочних форм занять (спортивних ігор, плавання, аеробіки, шейпінгу, фітнесу, бодібілдингу) та їх заміна легкою атлетикою та спортивною гімнастикою, інтерес до яких знижений.

Охарактеризовано отношение подростков с разными типами ВНД к занятиям физической культурой и спортом. Установлено, что отрицательым фактором, который влияет на интенсивность мотивации к реализации цели самосовершенствования средствами физического воспитания, является неудовлетворение желаний подростков заниматься любимыми видами спорта в системе урочных и внеурочных форм занятий (спортивных игр, плавания, аэробики, шейпинга, фитнеса, бодибилдинга) и их замена легкой алетикой и спортивной гимнастикой, интерес к которым снижен.

Викладено методику і технологію навчання рідної мови на мотиваційних засадах. Розкрито провідну роль мотивації у процесі навчання, визначено співвідношення мотивації учіння з віковими особливостями школярів. Описано інноваційні технології освіти, особливості їх впровадження в освітній процес. Розглянуто питання реалізації теорії вивчення рідної мови на мотиваційних засадах, контролю сформованості лексичної компетентності молодших школярів як мотиваційного чинника, мотивації поведінки особистості учнів з ознаками лідерської обдарованості.

Изложены методика и технология обучения родному языку на мотивационных основах. Раскрыта ведущая роль мотивации в процессе обучения, определено соотношение мотивации учения с возрастными особенностями школьников. Описаны инновационные технологии образования, особенности их внедрения в образовательный процесс. Рассмотрены вопросы реализации теории изучения родного языка на мотивационных основах, контроля сформированности лексической компетентности младших школьников как мотивационного фактора, мотивации поведения личности учеников со свойствами лидерской одарённости.

Висвітлено проблеми проведення педагогічних експериментів, пов'язаних з дослідженням мотивації навчання молодших школярів. Розкрито особливості математичної обробки результатів експериментального навчання та короткострокового прогнозування його результативності.

Освещены проблемы проведения педагогических экспериментов, связанных с исследованием мотивации обучения младших школьников. Раскрыты особенности математической обработки результатов экспериментального обучения и краткосрочного прогнозирования его результативности.

Висвітлено можливості застосування управлінського підходу до процесу освітньої та навчальної діяльності, обгрунтовано предмет і основні функції навчального менеджменту. Визначено особливості управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів. Розглянуто питання планування, мотивації, організації та контролю навчання. Розкрито психологічні засади вирішення педагогічних ситуацій.

Освещены возможности применения управленческого подхода к процессу образовательной и учебной деятельности, обоснованы предмет и функции учебного менеджмента. Определены особенности управления обучением учащихся разных образовательно-возрастных периодов. Рассмотрены вопросы планирования, мотивации, организации и контроля обучения. Раскрыты психологические основы решения педагогических ситуаций.

Висвітлено сутність, теоретичні, психологічні та дидактичні засади, технології особистісно зорієнтованого навчання. Розкрито особливості роботи з художнім текстом на особистісно зорієнтованому уроці. Подано зразки уроків, навчальний план і програму курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Освещены сущность, теоретические, психологические и дидактические основы, технологии личностно ориентированного обучения. Раскрыты особенности работы с художественным текстом на личностно ориентированном уроке. Даны образцы уроков, учебный план и программа курсов повышения квалификации педагогических кадров.

Проаналізовано феномен саморегуляції як педагогічну і психологічну проблему. Розкрито сутність саморегуляції, структуру, аспекти, обгрунтовано теоретичні та методичні положення її формування в педагогічному процесі у середніх школах та ВНЗ. Акцентовано увагу на розвитку саморегуляції менеджерів освітніх закладів. Описано методи і засоби підвищення ефективності формування саморегуляції вчителя та учня.

Проанализирован феномен саморегуляции как педагогическая и психологическая проблема. Раскрыты сущность саморегуляции, структура, аспекты, обоснованы теоретические и методические положения её формирования в педагогическом процессе в средних школах и ВУЗ. Акцентировано внимание на развитии саморегуляции менеджеров образовательных заведений. Описаны методы и средства повышения эффективности формирования саморегуляции учителя и ученика.

Досліджено питання створення комп'ютерної системи психодіагностики цілепокладання, придатної для широкого використання у педагогічній практиці. Теоретично досліджено принципи, на підставі яких може бути створена така система. Визначено, що топологія тестового поля повинна являти собою гіпертест. Детально розглянуто ситуаційні фактори психодіагностики. Наведено деталізоване визначення ситуації, розглянуто питання складу психіки на підставі ситуаційного аналізу, введено поняття ситуаційного феномену як психічного механізму здійснюваного суб'єктом оволодіння інструментарієм. Виконано типологізацію ситуацій за трьома параметрами. Сформульовано поняття ситуаційної валідності. Наведено задачу для комп'ютерної системи психодіагностики, що відповідає розробленим теоретичним вимогам. Охарактеризовано процедуру фільтрації як засіб контролю вірогідності результатів тестування.

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів у контексті суб'єктного підходу та концепції аксіогенезу особистості. Визначено структурно-динамічні показники їх розвитку, з'ясовано вплив гендерної соціалізації на емоційно-ціннісне ставлення до учіння у молодшому шкільному віці. Показано вплив ступеня актуалізації суб'єктного потенціалу особи на емоційно-ціннісну детермінацію учіння, про що свідчить низький рівень тривожності та висока узгодженість ціннісних орієнтацій у структурі Я-бажаного та Я-реального. Створено та реалізовано розвивально-корекційну програму оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння методом гармонійного залучення у процес позитивної особистісної трансформації всіх рівнів інтегральної суб'єктності, обгрунтовано умови та психотехнічні засоби ефективної реалізації запропонованої методики.

Теоретично й емпірично обгрунтовано механізм психолого-педагогічного впливу на процес формування та розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка за умов навчання іноземної мови у середній школі. Мотивацію даної діяльності розглянуто як внутрішнє психологічне утворення, зумовлене особистісними диспозиціями та спрямоване на задоволення пізнавальної потреби. Побудовано модель психолого-педагогічного впливу на процес формування мотиву пізнавальної діяльності учнів підліткового віку за умов навчання іноземним мовам у середній школі, а також наведено відповідні класи дидактичних прийомів навчання, які сприяють формуванню мотиву пізнавальної діяльності учнів. Розроблено й апробовано відповідну програму, яка базується на створеній моделі та певних даних, про стан сформованості пізнавальної мотивації сучасного підлітка, який характеризується потребою у спілкуванні, значною пізнавальною потребою, спрямованістю на здобуття знань і одержання хороших оцінок, бажанням бути висококваліфікованим фахівцем та вступити до ВНЗ, але небажанням вчитися під пресом або керуючись соціальними установками престижу певної діяльності.

Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

Висвітлено особливості структури мотиваційної сфери школярів раннього юнацького віку з різною результативністю навчання. Охарактеризовано вікові зміни у змісті й інтенсивності вияву далекої та близької мотивації учнів старших класів за впливу їх потреби в особистісному й професійному самовизначенні. Визначено суттєву диференціацію за змістом і темпами розвитку складових мотиваційної сфери школярів залежно від рівня навчальних досягнень. З'ясовано, що розвиток окремих мотивів у межах різних за своєю успішністю групах старшокласників набуває своєрідних особливостей, які насамперед зумовлюють переструктурування мотиваційної сфери у цілому як новоутворення раннього юнацького віку. Проаналізовано конструктивні та деструктивні тенденції розвитку окремих груп мотивів, які є домінувальними у мотиваційній сфері учнів старших класів. Розроблено й апробовано програму активізації конструктивних тенденцій даної сфери, що сприяє підвищенню результативності їх навчання.

Вивчено суть мотивації учіння, особливості її розвитку та рівні сформованості у підлітків з девіантною поведінкою. Розроблено експериментальну програму, спрямовану на її формування за умов загальноосвітньої школи. Наведено теоретичне обгрунтування базових понять дослідження. Конкретизовано особливості мотивації учіння в середньому шкільному віці. З'ясовано зміст, структуру, провідні чинники формування даного психологічного утворення у неповнолітніх девіантів. Проведено експеримент і розроблено модель детермінації структури мотивації учіння підлітків. Визначено критерії та показники діагностування її рівнів, а саме: значущість мотивів, рівень досягнення успіху, рівень потреби у схваленні й інтенсивність особистісної тривожності. Обгрунтовано й апробовано програму превентивно-корекційних заходів щодо формування мотивації учіння підлітків з девіантною поведінкою. Доведено доцільність і ефективність запропонованої програми.

Досліджено проблему функціонування механізму оцінювання успішності шкільної діяльності, формування шкільної оцінки як об'єктивного показника рівня навчання. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу щодо оцінювання за інтегральним показником, що відбиває не тільки рівень знань учнів, але й наявність у вчителів суб'єктивних шкал оцінювання та психологічної стійкості учнів до ситуації опитування. Доведено, що суб'єктивізм учителів і стійкість учнів обумовлені низкою особистісних особливостей і тактикою (стилем) оціночної діяльності вчителя. Розроблено оригінальну методику опитування та анкетування вчителів, учнів та їх батьків.