Висвітлено методологію та методи експериментального дослідження процесу становлення особистості в дошкільному дитинстві. Розглянуто концептуальні засади, психологічні механізми, організаційні та технологічні моделі особистісно орієнтованого виховання в дошкільників ціннісного ставлення до предметів, людей та власного "Я". Описано позицію "Я у Світі" як інтегральну модель функціонування особистості у просторі-часі дошкільного дитинства. Наведено типологію особистісного буття дітей дошкільного віку, а також запропоновано умови оптимізації їх життєдіяльності, сприятливі для становлення особистісних цінностей.

Представлені результати цілеспрямованого вивчення досвіду виховання дітей-дошкільників, які проживають в зонах підвищеного радіаційного контролю. Представлений віковий портрет можливостей старшого дошкільника, розглядається сучасна ситуація його розвитку, а також пропонуються рекомендації щодо вирішення проблеми діагностики і корекції готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання.

Розкрито психологічні засади розвитку індивідуальності дитини, психолого-педагогічні основи вивчення індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності дошкільників, проналізовано їх комунікативний розвиток. Викладено концептуальні підходи до дослідження індивідуальних особливостей емоційного розвитку дитини. Описано особливості спілкування молодших та старших дошкільників.

Освещены психологические основы развития индивидуальности ребенка, психолого-педагогические основы изучения индивидуальных особенностей познавательной деятельности дошкольников, проанализировано их коммуникативное развитие. Изложены концептуальные подходы к исследованию индивидуальных особенностей эмоционального развития ребенка. Описаны особенности общения младших и старших дошкольников.

Проаналізовано закономірності процесу розвитку індивідуальності дитини 3 - 7-ми років на основі природних та соціальних особливостей. Висвітлено психолого-педагогічну концепцію розвитку дитини, викладено методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи. Вивчено особливості формування системотвірних властивостей індивідуальності, закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини, а також сучасну соціокультурну ситуацію розвитку, що склалася у дошкільних навчальних закладах. Описано технологію розвитку індивідуальності дитини, зокрема системи створення психолого-педагогічних умов в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання і виховання.

Проанализированы закономерности процесса развития индивидуальности ребенка 3 - 7-ми летнего возраста на основе природных и социальных особенностей. Освещена психолого-педагогическая концепция развития ребенка, изложена методика диагностической и развивающе-коррекционной работы. Изучены особенности формирования системообразующих свойств индивидуальности, закономерности становления индивидуальных отличий у ребенка, а также современная социокультурная ситуация развития в дошкольных учебных заведениях. Представлена технология развития индивидуальности ребенка, в частности системы создания психолого-педагогических условий в дошкольных учебных заведениях для успешного развития индивидуальности ребенка и эффективных психолого-педагогических средств индивидуализации обучения и воспитания.

Проаналізовано значення психомоторного розвитку для формування перцептивно-когнітивних функцій у дітей дошкільного віку. Розкрито теоретичні засади застосування музики в процесі розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників. Розглянуто питання розвитку мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами українського фольклору. Викладено методику морально-етичного виховання старших дошкільників. Визначено психологічні передумови готовності дітей до школи.

Проанализировано значение психомоторного развития для формирования перцептивно-когнитивных функций у детей дошкольного возраста. Раскрыты теоретические основы применения музыки в процессе развития коммуникативных способностей старших дошкольников. Рассмотрены вопросы развития речи детей дошкольного и младшего школьного возраста средствами украинского фольклора. Изложена методика морально-этического воспитания старших дошкольников. Определены психологические предпосылки готовности детей к школе.

Досліджено особливості психічного розвитку 38 дітей, у яких діагностовано дефіцит заліза різного ступеня, та 42 практично здорових дітей старшого дошкільного віку. Виявлено суттєве зниження показників сприйняття, пам'яті, уваги, мовлення і, як наслідок, затримку становлення словесно-логічного мислення у дітей із залізодефіцитом.

Вивчено особливості емоційного ставлення дітей середнього та старшого дошкільного віку до себе та ровесників. Досліджено вікові та статеві особливості зазначеного ставлення. Визначено критерії та рівні ставлення дошкільників до себе, їх доброзичливість до ровесників. Вивчено особливості усвідомлення даними дітьми своїх переживань і переживань ровесників. Між ставленнями до себе та ровесників дітей 6-го року життя існує взаємозв'язок, внаслідок якого усвідомлення власних переживань зумовлює усвідомлення переживань ровесників, чого немає в дітей 5-го року життя. Розроблено й апробовано систему впливів, спрямованих на формування у старших дошкільників позитивного емоційного ставлення до себе й однолітків через розвиток їх умінь усвідомлювати власні та чужі переживання. Обгрунтовано, що створення сприятливого мікроклімату у групі ровесників є умовою становлення у дитини позитивного ставлення до себе й інших дітей.

Обгрнутовано психолого-педагогічну концепцію розвитку індивідуальності дитини віком від 3-х до 7-ми років. Викладено методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи; визначено основні принципи становлення індивідуальності дитини у даний віковий період. Охарактеризовано особливості формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, визначено закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини віком від 3-х до 7-ми років. Проаналізовано сучасну соціокультурну ситуацію розвитку дитини, що склалася в дошкільних навчальних закладах з даного напряму роботи. На підставі теоретико-експериментальних даних розроблено модель розвитку індивідуальності дитини віком від 3-х до 7-ми років, в якій відображено особливості даного процесу та його результати. Розроблено технологію розвитку індивідуальності дитини у зазначений віковий період, зокрема, визначено систему психолого-педагогічних умов, які необхідно створити в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та найбільш ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання та виховання. Доведено сензитивність даного періоду для формування системотвірних властивостей індивідуальності, стабілізації індивідуальних відмінностей, виникнення індивідуального стилю діяльності та зміцнення інтегральної індивідуальності як цілісного утворення.

Розкрито теоретико-методологічні та експериментальні підходи щодо вивчення процесів самосвідомості, пов'язані з виробленням ціннісного ставлення до себе у ранньому онтогенезі. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми у філософській та психолого-педагогічній літературі, запропоновано концепцію та програму дослідження, визначено критерії самоповаги дошкільників. Експериментально виявлено тенденції у розвитку самоповаги дошкільників за особливостями співвідношення у їх поведінці прагнення до самовираження, домагання визнання та дій самозбереження. Показано особливості домагань, мотивації та самооцінки дошкільників як показників самоповаги. Охарактеризовано рівні розвитку самоповаги, виділено статеві та вікові її особливості, встановлено залежність самоповаги дітей від міри регламентованості їх діяльності та стилю керівництва з боку значущого дорослого. Експериментально обгрунтовано залежність самоповаги від типу ціннісного ставлення до дитини у родині та дошкільному закладі, запропоновано методику оптимізації ставлення до себе у дошкільників.

Досліджено проблему динаміки прояву регулятивної функції самооцінки в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ця динаміка полягає у зміні структурних компонентів самооцінки, зокрема, у тому, що з віком у дитини зростає перевага когнітивного компонента над емоційним. Це призводить до підвищення ступеня адекватності самооцінки підростаючої особистості. Внаслідок переходу дітей до систематичного шкільного навчання відбуваються зміни у структурі самооцінки, які на його першому етапі проявляються у випереджальному розвитку емоційного компонента у порівнянні з когнітивним. Регулятивна функція самооцінки дітей порушується за умов переживання ними негативного ставлення з боку значущого оточення. За цього емоційний компонент "перекриває" когнітивний, що зумовлює тривожність дітей та гальмування їх самооцінкової активності як суб'єктів діяльності та спілкування. Розроблену програму з психокорекції для подолання деформації регулятивної функції самооцінки та взаємопов'язаних з нею проявів тривожності у дітей, експериментально випробовано та підтверджено її ефективність.

Уточнено наукові уявлення про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників. Визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку. Встановлено особливості та закономірності прояву аналогізування, рівні сформованості даної якості. Визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти та механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Побудовано концептуальну модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, розроблено й апробовано комплексну методику їх формування. Методику тренінгу складено на базі творчих завдань, які забезпечують розвиток позитивного емоційного ставлення старших дошкільників до творчої діяльності, формування сенсорного досвіду та удосконалення навичок аналогізування. Розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Наведено результати дослідження проблем дітей і дитинства. Висвітлено теоретико-методологічні та технологічні підходи до процесу підготовки компетентних фахівців педагогічної галузі, зокрема дошкільної та початкової освіти. Охарактеризовано соціально-психологічну ситуацію становлення особистості сучасної дитини та забезпечення професійної майстерності педагога. Увагу приділено особливостям сприймання та розуміння гумору дітьми дошкільного віку, розвитку допитливості шестирічних першокласників, уявленням сучасних дітей про ціну та цінності, формуванню проектувальної компетентності майбутнього педагога в інноваційному перетворенні освітнього простору, соціально-психологічному супроводу сім'ї, яка має дитину з особливими потребами.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження особливостей впливу взаємин з дорослими й однолітками на самооцінку старшого дошкільника. Показано наявність розбіжності між рівнями розвитку загальної та конкретної самооцінки, яка проявляється у тенденції до завищення загальної самооцінки дітьми старшого дошкільного віку й у більшій адекватності їх конкретної самооцінки. Встановлено достовірний зв'язок рівнів розвитку конкретної самооцінки з мірою сформованості поведінкового, когнітивного й афективного структурних компонентів взаємин дітей даного віку у суспільній діяльності з однолітками. Виявлено залежність типів прояву самооцінки дітей від характеру їх взаємодії з дорослими. Висвітлено психологічний зміст процесу гармонізації конкретної та загальної самооцінки дітей старшого дошкільного віку й особливості впливу взаємин дітей у спільній діяльності з дорослими й однолітками на його динаміку. Запропоновано розвивальну програму оптимізації самооцінки старших дошкільників у процесі взаємин з дорослими й однолітками.

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

Досліджено психологічний зміст структури соціальної перцепції, передумови, механізми та динаміку її розвитку. Визначено рівні й якісні особливості компонентів соціальної перцепції у дошкільників із дитячим церебральним паралічем. Доведено ефективність спеціальної методики поетапного формування компонентів соціальної перцепції у дітей дошкільного віку із дитячим церебральним паралічем.

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні особливості емоційно-почуттєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку. Виділено критерії (модальність емоційно-почуттєвих станів, їх динамічні особливості, здатність дитини до усвідомлення власних емоційно-почуттєвих станів, до розпізнавання емоційно-почуттєвих станів інших, здатність до відгуку на емоційно-почуттєві стани інших) та рівні емоційно-почуттєвого розвитку старшого дошкільника: стабільно-позитивний (високий), ситуативно-залежний (середній), стабільно-пригнічений (низький). Доведено, що оптимізація емоційно-почуттєвого розвитку старших дошкільників можлива за умови включення дитини в позитивно забарвлене емоційно насичене спілкування з ровесниками та дорослим у процесі тренінгових занять, що за своїм змістом орієнтує старшого дошкільника на очікуваний вступ до школи та знімає такі проблеми як швидка та різка зміна настрою, тривале відновлення після негативних переживань, помилки у ході розпізнавання емоційно-почуттєвих станів своїх та інших, а також байдуже ставлення до переживань інших людей.

Розглянуто аналіз теоретико-методологічних та експериментальних підходів до вивчення проблеми самооцінки у вітчизняній і зарубіжній психології, запропоновано концептуальну основу дослідження самооцінки старших дошкільників. Досліджено й охарактеризовано види, рівні й адекватність самооцінки, виділено їх вікові особливості, виявлено зв'язок самооцінки дітей з мисленнєвої діяльністю дітей, організацією та оцінкою їх мисленнєвої діяльності з боку значущих дорослих. Розроблено системну програму, спрямовану на ефективне формування адекватної самооцінки у старших дошкільників за умов підвищення рівня розвитку мисленнєвих операцій та пізнавальної активності.

Виділено компоненти комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника (КМРД), визначено його рівні та типи родинного спілкування. Встановлено взаємозв'язок між типом родинного спілкування та рівнем КМРД. Доведено, що система формувальної роботи, спрямована на покращання типу родинного спілкування, позитивно впливає на КМРД. Визначено, що успішний КМРД відбувається завдяки встановленню контакту та довірливих стосунків батьків з дітьми, формуванню у дітей потреби в мовному спілкуванні, виконанню спільних завдань з батьками, гармонізації типу сімейного спілкування.

Розкрито психологічні особливості розвитку лексико-семантичного аспекту мовлення у дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку. Проаналізовано критерії та ступені розвитку, а також психолого-педагогічні умови формування такого аспекту мовлення дошкільників. Обгрунтовано методику подолання лексико-семантичних порушень у дітей старшого дошкільного віку з опорою на когнітивні структури та немовні процеси.

Вивчено проблему соціально-психологічної гри як засобу економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Проведено теоретичний аналіз дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями. З'ясовано особливості економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Виявлено достовірний зв'язок між рівнем економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та такими факторами як: наявність і кількість кишенькових грошей у дошкільника, склад родини, кількість дітей у сім'ї, вік, освіта та професія батьків. Розроблено методики дослідження економічної соціалізації та критерії визначення рівня економічної соціалізованості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено модель соціально-психологічної гри з економічним змістом, яка побудована згідно компонентів економічної соціалізації. Розроблено й апробовано програму "Економіка в нашому житті".