Проаналізовано місце та роль неформальної організації як форми соціальної інтеграції в розвитку європейської духовної культури. Розглянуто питання становлення неформальної організації в добу італійського Відродження (XIV - XV ст.), в період формування гуманістично-реформаційного світогляду в Україні (XVI - XVII ст.). Розкрито засади життєдіяльності особистості.

Проанализированы место и роль неформальной организации как формы социальной интеграции в развитии европейской духовной культуры. Рассмотрены вопросы становления неформальной организации в эпоху итальянского Возрождения (XIV - XV ст.), в период формирования гуманистическо-реформационного мировоззрения в Украине (XVI - XVII ст.). Раскрыты основы жизнедеятельности личности.

Розкрито сутність соціальної організації як структуротвірного чинника розвитку української духовної культури XVI - XVII ст. Досліджено її вплив на формування української духовності у період культурно-національного відродження XVI - XVII ст., поширення ренесансно-реформаційних ідей, утвердження культури бароко. Визначено специфіку організаційних процесів в українському суспільстві другої половини XVII ст. Висвітлено питання об'єднання інтелігенції та духовної еліти України у добу бароко, показано їх роль у збереженні соціокультурної єдності нації. Розглянуто діалектику взаємодії формальної та неформальної організації в суспільстві. Наведено проекти ідеальної організації людського життя та світоглядні парадигми української духовності. Визначено роль церкви у духовній історії України XVI - XVII ст. З'ясовано, що соціальна організація є чинником стимулювання процесів пошуку ідентичності й єдності українського етносу, сприяє збереженню національного буття та створює умови входження української спільноти в загальноєвропейський культурний простір.

Раскрыта сущность социальной организации как структурообразовывающего фактора развития украинской духовной культуры XVI - XVII ст. Исследовано ее влияние на формирование украинской духовности в период культурно-национального возрождения XVI - XVII ст., распрастранение ренесансно-реформационных идей, утверждение культуры баррокко. Установлена специфика организационных процессов в украинском обществе второй половины XVII ст. Освещены вопросы объединения интеллигенции и духовной элиты Украины в период баррокко, показана их роль в сохранении социокультурного единения нации. Рассмотрена диалектика взаимодействия формальной и неформальной организации в обществе. Приведены проекты идеальной организации человеческого бытия и мировоззренческие парадигмы украинской духовности. Определена роль церкви в духовной истории Украины XVI - XVII ст. Установлено, что социальная организация является фактором стимулирования процессов поиска идентичности и единения украинского этноса, способствует сохранению национального бытия и формирует условия вхождения украинского сообщества в общеевропейское культурное пространство.

Зазначено, що проблема сучасного суспільного й економічного розвитку України пов'язана з задоволенням потреб суспільства як у матеріальній, так і духовній сфері. Процес виробництва розглянуто з таких позицій: фактичний рівень, рівень виробництва з критичною межею, теоретично можливий рівень і раціональний рівень виробництва. Удосконалення процесів розвитку економічних систем і їх управління представлено як послідовне "поглиблення оптимізації", пов'язане з більш ефективною переробкою економічної інформації. Проаналізовано регіональну економічну структуру за допомогою систем взаємозалежних економіко-математичних моделей. Розглянуто принципи формалізації та функціонування системи оптимального регулювання виробничих процесів як загальнодержавного, так і регіональних рівнів України.

Зазначено, що проблеми суспільного й економічного розвитку України пов'язані з вивченням механізмів їх функціонування як за умов сьогодення, так і в перспективі. Сама постановка задачі удосконалювання механізмів як економічного розвитку, так і адміністративної сфери управління, припускає постулювання можливості порівняння різних варіантів, тобто знаходження деякого критерію оптимальності та можливості його вибору під час моделювання економічної рівноваги та товарно-грошового механізму функціонування економіки України з позицій її регіонального розвитку. У такому контексті питання задачі, що належать до сфери економічної науки, у певній мірі тотожні задачам теорії оптимального керування економікою. Разом з цим практика ставить задачі подальшого узагальнення та розробки більш послідовних уявлень про систему взаємозв'язків як загальнодержавного, так і регіонального рівнів, що охоплювали б усі сторони суспільної діяльності, а також про комплекс проблем, пов'язаних з її реалізацією. Враховуючи нагальність поставленої проблеми, розглянуто принципи формалізації та функціонування системи оптимального регулювання виробничих процесів як загальнодержавного, так і регіональних рівнів України.

Важливим завданням сьогодення в Україні є розбудова цілісної системи державного регулювання правами на об'єкти інтелектуальної власності (ІВ). Ефективність діяльності запроваджуваної в державі системи охорони ІВ, створення інформаційно-аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ на базі прогресивних інформаційних технологій значною мірою залежать від подальшого розвитку рівня відповідності вітчизняного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері, стану розвитку державних установ регулювання діяльності у сфері охорони і захисту ІВ, розвитку недержавних установ регулювання діяльності у сфері ІВ, розвитку системи трансферу технологій, складових інноваційно-інвестиційної сфери тощо. Наведено етапи становлення вітчизняної системи охорони ІВ. Розглянуто інформаційні та управлінські потоки у системі органів регулювання сфери ІВ.

Проаналізовано один із важливих напрямків застосування комп'ютерних технологій - системи підтримки прийняття рішень (СППР), інформаційно-аналітичні, прогнозні технології та ін. Дослідження напрямків розвитку інформаційно-аналітичних технологій як інструменту забезпечення СППР на державному рівні проаналізовано на підставі сучасного стану проблеми, розглянуто основні засади їх функціонування та можливість їх використання. Створення в Україні сучасного ринку інтелектуальної власності (ІВ), невід'ємною складовою частиною якої є розробка та впровадження у практичну діяльність державної автоматизованої системи обліку та контролю використання об'єктів ІВ. Представлено пріоритетні напрями щодо розбудови цілісної та ефективної системи державного регулювання правами на об'єкти ІВ в Україні.

З залученням різноманітних джерел проаналізовано діяльність Південно-Східного Відділу Російського Географічного Товариства, розглянуто внесок його членів у розвиток суспільно-політичного руху в Україні другої половини XIX ст. Визначено чисельність та соціальний склад членів Відділу, висвітлено питання фінансування. Досліджено стосунки Відділу з науковими установами Росії, України та з закордонними товариствами, а також роботу його членів у галузі освіти, географії та природознавства, мовознавства, фольклористки, музикознавства України. Вивчено головні тенденції національної політики царського уряду щодо українців.

Проаналізовано соціальну організацію як суспільний феномен, суб'єкт культурно-історичної діяльності та структуротвірного чинника розвитку української духовної культури XVI - XVII ст. Досліджено вплив соціальної організації на розвиток української духовності за умов культурно-національного відродження XVI - XVII ст., поширення ренесансно-реформаційних ідей, утвердження культури українського бароко. Установлено, що організація за своїми національно-історичними виявами стимулювала процеси пошуку ідентичності та єдності українського етносу, уможливлювала збереження національного буття, концентрувала потужний ресурс самоорганізації, створювала умови для входження української спільноти в загальноєвропейський культурний простір.

Охарактеризовано зміст різних напрямів західноєвропейської філософії, починаючи з часів античності до сучасності. Розкрито сутність загальної характеристики новоєвропейської науки та культури. Викладено філософію Ф. Бекона, Т. Гоббса, Р. Декарта, Б. Спінози, Г. Лейбніца, Дж. Локка та Дж. Берклі. Проаналізовано специфіку української філософії, акцентовано увагу на культурно-національному відродженні XVI - XVII ст. та доби українського бароко. Розглянуто актуальні проблеми онтології, гносеології, соціальної філософії, філософії історії та філософської антропології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13-29

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані експериментальних досліджень вмісту метаболітів оксиду азоту печінки та сироватки крові інтоксикованих важкими металами (Cu, Zn, Cd, Pb) щурів. Встановлено, що отруєння тварин призводить до змін активності сNOS та iNOS, а також вмісту нітритів і нітратів.

Внутриутробная гипоксия влияет на развитие сердечно-сосудистой системы плода и нередко приводит к возникновению различных кардиоваскулярных патологий. С целью установления влияния хронической пренатальной гипоксии на строение и распределение специализированных межклеточных контактов типичных кардиомиоцитов в миокарде желудочков на этапах пренатального онтогенеза крыс, а также морфометрической оценки состояния вставного диска на протяжении постнатального периода провели исследование сердец белых беспородных крыс в разные сроки онтогенеза и половозрелых особей. Использовали методы электронной микроскопии, морфометрии и статистического анализа. Установили, что альтеративное влияние фактора внутриутробной гипоксии связано с задержкой формирования механических и электрических контактов между рабочими кардиомиоцитами левого и правого желудочков сердца крыс на этапах пренатального онтогенеза. Усложнение геометрии вставочного диска характеризовалось замедлением темпов роста индекса извилистости.

Досліджено питання формування спеціалізованого контактного апарата типових кардіоміоцитів шлуночків щурів у нормі та за умов впливу хронічної пренатальної гіпоксії впродовж онтогенезу. Визначено, що обумовлене гіпоксією порушення контактного апарата на етапі пренатального онтогенезу починається з нексусів, темпи новоутворення контактних структур уповільнені. З'ясовано, що після народження спостерігаються відтерміновані прояви впливу гіпоксії на стан контактного апарата, що полягають, зокрема, у формуванні нетипових латеральних нексусів, які не завершують свій перерозподіл у склад вставного диска. Визначено особливості онтогенетичних змін просторового розподілу спеціалізованих міжклітинних з'єднань у процесі формування дефінітивної структури вставного диска, а також надано оцінку його геометрії та морфологічної зрілості у нормі та за умов хронічної пренатальної гіпоксії.

Наведено результати досліджень церебропротективної активності пірацетаму за умов сумісного введення з гіпоглікемічними, антиоксидантними чи антиагрегантними засобами щурам із гіперглікемією. Дослідження проведено на 70-ти білих щурах масою 250 - 300 г. Експериментальний діабет ініціювали підшкірним введенням алоксану моногідрату. На 11-ту добу після введення алоксану тварин було рандомізововано на групи: I - інтактні (дистильована вода); II - діабет (дистильована вода); III - діабет + пірацетам (500 мг/кг); IV - діабет + пірацетам (400 мг/кг) + метформін (500 мг/кг); V - діабет + пірацетам (400 мг/кг) + піоглітазон (10 мг/кг); VI - діабет + пірацетам (400 мг/кг) + тіотриазолін (100 мг/кг); VII - діабет + пірацетам (400 мг/кг) + ацетилсаліцилова кислота (50 мг/кг). Дослідні комбінації, а також дистильована вода вводилися внутрішньошлунково впродовж 20-ти діб. Спектрофотометрично в гомогенатах неокортексу визначали вміст маркерів окисної модифікації білка та сумарний рівень нітратів і нітритів. Ультраструктурні дослідження тканини неокортексу проведено за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа ПЕМ-100-01 за стандартною схемою. Установлено, що експериментальне відтворення діабету супроводжувалося розвитком карбонільного стресу та призводило до гіперпродукції оксиду азоту в неокортексі. Водночас, пірацетам за сумісного використання з метформіном, тіотриазоліном чи ацетилсаліциловою кислотою значно знижував вміст ранніх і пізніх маркерів деструкції білкових молекул - альдегідфенілгідразонів та кетонфенілгідразонів, а також вміст стабільних метаболітів оксиду азоту. При цьому використання пірацетаму разом із піоглітазоном не виявляло суттєвого впливу на вміст цих біологічних речовин. Також визначено, що використання усіх дослідних комбінацій не забезпечувало повного відновлення ультраструктурних змін у неокортексі, однак у разі введення пірацетаму з тіотриазоліном, ацетилсаліциловою кислотою та метформіном, але не з піоглітазоном, спостерігалося суттєве обмеження проявів деструктивних змін нейронів і синаптичного апарату. Характерно, що церебропротективна активність комбінацій не залежала від наявності гіпоглікемічних властивостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-2

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ