Наведено результати комп'ютерного моделювання розв'язання конфліктної ситуації між повітряними кораблями із застосуванням методу багатокритеріального послідовного синтезу безконфліктних просторово-часових траєкторій. Результати комп'ютерного моделювання свідчать про те, що метод забезпечує розв'язання конфліктної ситуації відповідно до критеріїв регулярності польотів, економічності та складності маневрування.

Висвітлено актуальні питання моніторингу та відновлення польотних даних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Розглянуто наявні методи відновлення даних, увагу зосереджено на використанні методу сплайнів. До переваг використання сплайн-функцій віднесено їх диференційні й алгоритмічні властивості; можливість представити дискретні дані у неперервному вигляді, що надає змогу представити реальний процес; згладжування похибок експериментальних даних, що дозволяє їх подальшу обробку та використання. Наведено результати моделювання обробки польотних даних БПЛА з використанням сплайн-функцій. Під час моделювання використовувалися реальні польотні дані БПЛА, політ якого відбувався в автоматичному режимі з запланованою траєкторією форми "вісімка". Дані було наведено в локальній системі координат. Під час моделювання було застосовано метод сплайн-інтерполяції для відновлення даних для проміжку часу із втраченими даними.

Проаналізовано 3 різні типи вправ тренажерної підготовки: CTR (диспетчерська зона), TMA (термінальний диспетчерський район) та CTA (диспетчерський район) з різними видами складності. Встановлено, що кожна з зон, де проводиться обслуговування повітряного руху, має різну технологію роботи та робочі інструкції. Використовуючи алгоритм для розрахунку складності вправ передтренажерної підготовки, за допомогою методів експертних оцінок, обчислено вагові коефіцієнти. Відповідно до результатів побудувано графік, який презентує найважчу зону управління повітряним рухом. Проаналізовано передтренажерний критерій оцінювання.

Розроблено методологію оцінювання характеристик магнітного поля Землі для певного регіону. Як вимірювальний пристрій запропоновано використовувати групу датчиків, розміщених усередині планшетного комп'ютера, або мобільного телефону. У роботі було використано типові датчики, які вимірюють кути тангажу, крену, рискання (гіроскопи); компоненти векторів напруженості магнітного поля (одержуються від магнітометрів); широту, довготу, висоту над рівнем моря (від глобальної системи супутникового позиціонування). Наведено результати оцінювання компонентів вектора інтенсивності магнітного поля для певної території. Найважливішими характеристиками магнітного поля є горизонтальні та вертикальні компоненти вектора напруженості, а також кути магнітного нахилу та схилення. Одержані результати у порівнянні з прогнозом характеристик магнітного поля за моделлю магнітного поля.

Розглянуто деякі аспекти проблем забезпечення якості функціонування проектованих складних, поліергатичних сервісних технологічних систем. Динамічний стан сервісної технологічної системи розглянуто у просторі оцінювання, прийняття рішень і реалізації.

Розглянуто основні шляхи підвищення надійності та довговічності малогабаритних електромагнітних клапанів. На підставі результатів ресурсних випробувань клапанів з двопозиційном поляризованим електромагнітним приводом виявлено основні зміни технічного стану деталей і вузлів клапана під дією динамічних експлуатаційних навантажень. Показано, що ефективним засобом зменшення динамічних навантажень є введення демпфірувального елемента в кінематичну схему електромагнітного приводу клапана. Ефективність використання демпфірувальних елементів для зниження динамічних навантажень підтверджено експериментально.

Запропоновано методику числового моделювання динаміки пружних серпантинних труб з внутрішніми потоками киплячої рідини. Одержано систему диференціальних рівнянь, яка містить розривні коефіцієнти у правій частині, котрі залежать від часу. Запропоновано модель руху згустків неоднорідної киплячої рідини. Вона пов'язана з умовою збереження маси рідини. Методика числового рішення рівнянь побудована на основі методу трансфер-матриці. Виявлено можливість встановлення стійких та нестійких режимів руху, які залежать від характеру неоднорідності та швидкості руху згустків.

Незважаючи на те, що багато вимірювальних приладів зараз працюють дистанційно, все ще залишається значною частина приладів вимірювання витрат та об'ємів ресурсів, показники з яких знімає людина шляхом зчитування з циферблата чи дисплея. Достовірність одержаного результату забезпечується точністю (похибкою) фіксації витрати чи кількості споживаного ресурсу. Похибки під час зчитування показників виникають з кількох причин. Однією з них є похибка округлення. Суттєві проблеми виникають у разі необхідності фіксації витрати чи кількості ресурсу протягом короткого проміжку часу. Для забезпечення достовірності зчитування показників будь-яких витратомірів та лічильників кількості спожитого ресурсу запропоновано встановлювати інтервали часу між зчитуваннями, які забезпечать мінімально необхідну різницю у показниках. Для знаходження цієї мінімально необхідної різниці запропоновано розрахункову модель. Використовуючи запропоновану модель, можна забезпечити будь-яку наперед задану достовірність зчитування показників (максимальну відносну похибку).

Розглянуто модель формування акустичного випромінювання під час механічної обробки композиційного матеріалу для переважного термоактиваційного руйнування поверхневого прошарку. Визначено, що результуючий сигнал акустичної емісії є неперервним сигналом з сильно порізаною формою. Одержано залежності зміни амплітуди й енергії результуючого сигналу акустичної емісії в часі. Показано, що у разі стабільності перебігу процесу руйнування композиційного матеріалу на різних інтервалах аналізу спостерігаються стабільні значення амплітудних характеристик результуючого сигналу акустичної емісії.

Запропоновано проект системи виявлення концептуальних зв'язків у текстах, що базується на використанні логіко-лінгвістичних моделей текстової інформації. Проаналізовано засоби побудови змістовних зв'язків у текстових документах. Проведено паралель між створенням тематичних прогресій і мереж переходів із кінцевим числом станів. Продемонстровано недоліки роботи методу розширених мереж переходів та висвітлено переваги побудови логіко-лінгвістичних моделей речень природної мови як основного механізму функціонування самоорганізаційної системи. Виявлення концептуальних зв'язків стало можливим за рахунок зіставлення та заміни предикатних змінних і констант.

Наведено результати аналізу методів, засобів та принципів вимірювання емісії авіадвигунів за умов головних аеропортів Європи. Досліджено вплив реальних експлуатаційних і метеорологічних умов на величини індексів емісії авіадвигунів. На підставі аналізу стендових випробувань авіадвигуна типу CFM56-5С2 для крейсерського режиму та режиму малого газу встановлено кількісні залежності величин індексів емісії від температури атмосферного повітря, напрацювання та витрати палива (режиму роботи) авіадвигуна. Різниця, виявлена за результатами порівняльного аналізу виміряних індексів емісії та наданих показників ICAO, зумовлена тим, що реальні експлуатаційні умови не відповідають умовам сертифікації ICAO, зокрема за характеристиками тяги двигуна. Обгрунтовано доцільність урахування реальних експлуатаційних (показник тяги та період напрацювання авіадвигуна) та метеорологічних (температура атмосферного повітря) умов на величини індексів емісії авіадвигуна з метою вдосконалення процедури інвентаризації викидів авіадвигунів та взагалі підвищення ефективності стратегії регулювання якості повітря в межах та околиці аеропорту.

Встановлено рівень забруднення грунтових вод нафтовими вуглеводнями поблизу підприємств з експлуатації та ремонту авіаційної техніки. Наведено результати розрахунку необхідної кількості відбору проб для нафтопродуктів, для досягнення довірчого рівня 95 %. Проведено санітарно-гігієнічну оцінку стану питної води з криниць, розташованих поряд з підприємствами цивільної авіації.

Проаналізовано небезпеку для людей у разі руйнування ртутних джерел світла. Проведено дослідження динаміки ртутних забруднень на об'єктах, які освітлюються розрядними джерелами світла, проаналізовано екологічний стан цих об'єктів.

Розглянуто важливу проблему екологічної небезпеки - кількісний підрахунок впливу безпорогових токсикантів на людину у вигляді ризиків. Основними забруднювачами було вибрано вінілхлорид, миш'як, діоксини. На основі визначення індексу небезпеки підраховано відповідні ризики. Для комплексного підходу визначення екологічної небезпеки було застосовано адитивну модель обчислення ризиків, котра є зручним інструментом для визначення ступеня небезпеки. При цьому в роботі було використано явище синергізму, яке може значно впливати на величину відповідних ризиків. Розглянуто різні види синергізму, які впливають на величини ризиків шкідливого впливу вибраних безпорогових полютантів. Цей вплив було подано через числові значення коефіцієнтів синергізму. Розглянуто ситуації як незначного синергізму, так і досить реального. Значення ризиків у цих випадках суттєво відрізняються один від одного. Такий спосіб обчислення величин ризиків надає змогу адекватно оцінити ступінь небезпеки впливу деяких канцерогенів на здоров'я людини.

Проаналізовано і розмежовано поняття "державна освітня політика", "державне регулювання" і "державне управління освітою". Розкрито специфіку змісту й механізмів реалізації кожного специфічного виду організаційної дії. Актуалізовано проблему інформаційно-аналітичного забезпечення кожного органу організаційного впливу нанаціональну систему освіти.

Аналіз соціокультурних факторів, під впливом яких відбувається трансформація мовленнєвої культури в інформаційну епоху, показав, що революція в технічних засобах комунікації соціуму вносить суттєві корективи в характер спілкування, породжує нові типи залежності людей від техносфери. Штучний світ, створений людиною, починає жити власним життям у тому сенсі, що людина весь час змушена підлаштовуватися під нові технології, без використання яких вона не може встигати за прискореними ритмами буття соціуму. Люди навіть не помічають, наскільки змінюється їх життя через трансформації техносфери. Зокрема, тотальне впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у всі соціальні практики, які пронизані процесами міжособистісного спілкування, призводить до модифікації мовних засобів. Проте позитивні чи негативні наслідки використання комп'ютерної техніки залежать від рівня загальної культури її користувачів, адже технічні засоби виконують допоміжну роль у процесах людської комунікації. Люди не повинні ставати лише додатками до техніки, якою б "розумною" вона не була, а тим більше не повинні перекладати на неї відповідальність за рівень особистої культури і її прояви у комунікативних процесах. Наявність у суспільстві комунікативної кризи вказує на необхідність переосмислення існуючої в ньому шкали цінностей, аби не надати дорогу комп'ютерному фетишизму й не втратити духовні орієнтири у майбутньому.

Проаналізовано соціально-політичні й ідеологічні зміни в суспільстві, які безпосередньо впливають на духовний потенціал людини. Релігію розглянуто як значущий елемент соціуму, який активізує творчий потенціал людини, її прагнення до духовно-душевної самореалізації. Релігія виступає суттєвим елементом ідеологічної підсистеми соціуму. І якщо у традиційному суспільстві релігія підкоряє собі всі ідеологічні інституції, то в суспільствах доби Модерну вона конкурує зі світськими ідеологіями. Однією із головних функцій релігії, і це є особливо важливим в аспекті актуалізації духовної суті особистості, є створення та транслювання системи цілісного світогляду, який грунтується на уявленні про граничну абстракцію (ГА), що найбільш обсягово висвітлює основну якість дійсності, що описується, тобто йдеться про її цілісність й яка посідає центральне місце в системі описування світу і, в такий спосіб, набуває статусу вищої цінності. Гносеологічним змістом уявлення про ГА є фіксація цілісності явищ зовнішнього світу та свідомості людини. Будь-яка релігія розглядає Абсолют як єдину причину дійсності, як основу цілісності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Висхідним положенням є те, що ідея Абсолюту в релігії є історично сформованою формою ГА, поруч із філософським поняттям "буття" і науковими уявленнями про єдність Універсуму, який розвивається. Функцією ГА є фіксація основи тотожності та усталеності світу людського досвіду, який виражається взнаннях людини, які надають змогу цілеспрямовано та послідовно формувати дійсність, в якій і відбувається самореалізація людини та її прагнень, думок, мрій, духовності як такої. Специфіка розуміння ГА в релігії характеризується таким поєднанням абстрактно-загальних і конкретно-чуттєвих якостей, що формує їх незбалансовану єдність, яка й не виступає як предмет самої релігійної свідомості. Абсолют у релігії виступає: по-перше, як не-чуттєва єдина причина існуючого і по-друге, як конкретно-чуттєве явище - людина, тварина, сила природи та ін. Важливим є, що при цьому зв'язок характеристик абсолютного буття не пояснюється, а сприймається як даність. У релігійній свідомості ця незбалансована єдність не постає предметом уваги, що формує систему світогляду, яка виявляється в уявленні про чудо. Релігійне уявлення про ГА є складовою частиною релігії як цілісного соціального явища, як релігійного комплексу. Елементами цього комплексу й є релігійна свідомість, яка центрується навколо уявлення про ГА; релігійна дія, що спрямована на досягнення єдності конкретної особистості й трансцендентного буття, яке фіксується за допомогою ГА; релігійна організація як засіб для взаємодії людей і віруючих, які усвідомлюють власне ставлення до ГА. Взаємодія цих елементів релігійного комплексу змістовно визначається різноманітними рівнями висвітлення в релігійному світогляді предмету віри, який за своїми характеристиками виконує функції ГА, що забезпечує системне описування дійсності та виступає "гарантом" актуалізації духовних потенціалів людини.

Віртуальна реальність стає невід'ємною стороною технологічних, економічних, політичних, соціально-організаційних та інших суспільно значущих процесів. Застосування поняття віртуальної реальності поширюється на такі феномени як "віртуальний уряд", "віртуальний банк", "віртуальні гроші", "дистанційне навчання", "віртуальна політика", "віртуальна економіка", а також "віртуальне суспільство" як таке. Інтернет-комунікація, з одного боку знімає деякі бар'єри, що можуть виникнути в особистісній комунікації віч-на-віч, а отже, полегшує її, а з другого - знижує рівень відповідальності за зміст комунікації, а тому деіндивідуалізує її. Разом з тим, Інтернет-комунікація надає особам широкий спектр соціальної підтримки, якої вони потребують, включаючи, окрім іншого, Інтернет-дискусії та Інтернет-форуми з різноманітних соціальних та екзистенційних питань. Гуманістично орієнтована мобільна комунікація з віддаленим абонентом як правило гуманізує й суспільний простір навколо тут-присутнього комуніканта. Загалом же, віртуальна комунікація сприяє формуванню не лише загальнонаціональних, але й глобальних рухів за справедливість у різних сферах суспільного життя, призводить до позитивних змін у житті суспільства.

Определены базисные, по мысли В. И. Вернадского, понятия естествознания - естественные тела и природные явления, которые лежат в основе всей науки, включая гуманитарные отрасли знания. Отмечено об очевидности коренного различия, которое существует между пониманием Вернадским места понятий естественного тела и природного явления в логике естествознания и пониманием роли и значения в науке "вещного языка" некоторыми классиками позитивизма XX в. Если с точки зрения Вернадского эти понятия в научной работе являются исходными, базисными и именно поэтому имеют для науки, по его словам, "огромное логическое значение" то с точки зрения неопозитивистской логики науки (Б. Рассел, Р. Карнап и др.) "вещный язык" принимается наукой лишь из соображений чисто лингвистического (логического) удобства, но из его принятия никоим образом еще не следует вывод о реальном существовании самих вещей. Напротив, согласно Вернадскому, "вещный язык" науки опирается на сами реально существующие тела, явления, поскольку последние в конечном счете выступают в качестве базисных объектов исследования, признание чего для Вернадского является само собою разумеющимся и не требующим доказательств аксиоматическим положением науки ("аксиома реальности"). Согласно неопозитивизму, говорить о реальном существовании самих вещей не имеет смысла. С точки зрения Вернадского, тезис о реальном существовании вещей имеет смысл - и даже очень большой, так как без его принятия из-под ног науки выбивается тот реальный базис, на котором возводится все ее здание. Неопозитивистская логика, Неопозитивистская логика, претендовавшая на то, чтобы быть логикой науки, оказалась на деле резко противоречащей ее исходным логическим посылкам. Однако более подробное рассмотрение этих и других, достаточно специфических и тонких вопросов выходит уже за пределы и нашей темы, и нашей компетенции.

Cквозь призму взаимосвязанных ценностей демократии и образования рассмотрены новые аспекты в системах образования, вызванные беспрецендентным прогрессом информационно-коммуникационных технологий и глобализацией. Изменение статуса науки и техники, которые отныне становятся "идеологиями" (Ю. Хабермас), является важным следствием перехода знаний в ранг социальных двигателей. Направленность науки на экономическую сферу ориентирует ученого не на созидание универсальных научных, мировоззренческих основ, а на решение узких научных задач, цель которых - переход из сферы новации (изобретения) в сферу инновации (реализация) Информационные технологии ускоряют изменения в сфере образования, влияют на ее содержание и цели (формирование жизненной компетентности личности). Информационная среда формирует ряд факторов, которые образуют жизненное пространство отдельной личности, активизируют общественные практики в их сложной системе взаимодействий. Образование все более направляется на получение точного знания и узкой специализации и начинает терять свою основную цель - формировать творческое мышление. Возникают ситуации, в которых человек, лишенный творческого мышления, способен только к репродуктивному выполнения определенных действий, но не к их осмыслению. Данное обстоятельство актуализирует проблему переосмысления взаимосвязи науки, техники, информации и образования в современном обществе. Развитие образования является одним из решающих факторов в борьбе с бедностью, особенно и странах, отстающих в своем развитии. Классовые различия в современном мире объясняются в основном разницей в уровне образования. Социальное неравенство возникает как результат неравенства в доступе к образованию, а необразованность становится неотъемлемой характерной чертой граждан "второго сорта". В ситуации, когда ни одна страна не может существовать изолированно, международное сотрудничество, способствующее расширению свободного доступа к знаниям, приобретает особое значение. Существуют огромные возможности использования новых технологий для того, чтобы двигаться в направлении создания современного информационного общества, в котором знания принадлежат всем и распространяются свободно, а образовательные услуги распределяются справедливо, способствуя культурному многообразию, мирному сосуществованию и устойчивому развитию. И необходимы сильная политическая воля и общее видение приоритетов, чтобы обеспечить такой ход развития, при котором эти возможности позволят избежать углубления существующего неравенства между людьми и государствами.