Висвітлено питання органічного введення молоді у світ мистецтва та виховання її музичної культури, теоретико-практичної підготовки фахівців музично-педагогічного профілю, розкрито їх творчий та виконавський потенціал.

Освещены вопросы органического введения молодежи в мир искусства и воспитания её музыкальной культуры, теоретико-практической подготовки специалистов музыкально-педагогического профиля, раскрыт их творческий и исполнительский потенциал.

Висвітлено теоретичні та практичні засади формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Визначено сутність поняття "ціннісні орієнтації особистості у галузі музичної культури" та його структуру. Зроблено діагностику сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у даній сфері. Обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов і особистісно-орієнтованих технологій формування ціннісних орієнтацій підлітків у сфері музики.

Освещены теоретические и практические основы формирования ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры. Определены сущность понятия "ценностные ориентации личности в области музыкальной культуры" и его структура. Сделана диагностика сформированности ценностных ориентаций подростков в данной сфере. Обоснована и экспериментально подтверждена эффективность педагогических условий и личностно-ориентированных технологий формирования ценностных ориентаций подростков в сфере музыки.

Зазначено, що розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висувають нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язана з впливом музики на особистість. Розглянуто психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.

Розглянуто роль інтроекції в мистецтві й масовій культурі, приділяючи особливу увагу сучасній музиці. Запропоновано психологічний підхід до досліджуваного питання.

Досліджено проблему функціонування музики у сучасному культурному середовищі України. Розкрито онтологічну суть аксіологічних категорій у музикознавстві та соціології для визначення соціокультурних функцій музики у сучасному культурному континуумі України. Досліджено процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів у сучасному українському суспільстві. Проаналізовано вплив соціального запиту на творчість українських композиторів другої половини XX ст. Виявлено культурно-історичні передумови формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні. Вивчено вплив процесів глобалізації на аксіологічні категорії у сфері музики. Визначено соціокультурні функції музики, їх спрямування, особливості сучасної молодіжної аудиторії. Здійснено відповідне соціологічне дослідження.

Розглянуто проблематику, пов'язану з роллю, яку відіграє культура, а особливо музика, в житті людини. Цікавим простором використання музичних занять можуть бути ресоціалізаційні та профілактичні програми як цікаві форми дозвілля.

Надано аналіз психологічних досліджень щодо сприйняття музики та її впливу на емоційний стан людини. Визначено характеристики впливу музики різних стилів і напрямів, а також її переживання різними категоріями слухачів залежно від їх виховання, соціального стану, інтелектуального розвитку. Зазначено, що важливу роль у цьому процесі відіграє налаштованість на сприйняття творів різних авторів, а кінцевим результатом його є емоційно-естетичний відгук на музику.

Зазначено, що музика відіграє важливу роль у терапії розладів мови у дітей молодшого шкільного віку. Музика потребує систематичної роботи, терпіння, дисципліни, наполегливості та точністі. Розглянуто роль музичної освіти (уміння і навички) та голосового розвитку у дітей. Голосова діяльність підтримується наступними формами музичної освіти: спів, розмовні практики, гра на інструментах (завдання зосереджені на ручну працю) рух і музику (пластика), слухати музику (прийом і словесна інтерпретація музики), виконання музики (випуск вокального та творче вираження). Різні методи (Музичний метод) і методи (у тому числі: нотний запис або музика, заснована на руховій активності тощо) можна використовувати під час розробки вокальних навичок у дітей. Доведено, що процес голосової терапії є тривалим, але ефективним.

Проаналізовано музичну терапію як психотерапевтичний метод. Розкрито сутність феномену музикотерапії як педагогічної технології. Обгрунтовано функціональний ефект музикотерапевтичної дії, що складається з таких факторів: здатності музики викликати у слухачів необхідні емоційні стани, думки, уявлення, психологічні установки, рефлекторні зміни функціональних виправлень організму у відповідності з викликаним емоційним станом, музичного стимулювання та регуляції рухомої діяльності та різноманітних ритмічних процесів в організмі.

Проанализирована музыкальная терапия как психотерапевтический метод. Раскрыта сущность феномена музыкотерапии как педагогической технологии. Обоснован функциональный эффект музыкального терапевтического действия, что состоит их таких факторов: способности музыки взывать у слушателей необходимые эмоциональные состояния, мысли, представления, психологические установки, рефлекторные изменения функциональных корректировок организма в соответствии с вызванным эмоциональным состоянием, музыкального стимулирования и регуляции двигательной деятельности и разнообразных ритмических процессов в организме.

Висвітлено проблему впливу друкованих засобів масової інформації на формування музичних смаків. Запропоновано модель класифікації періодичних видань, що висвітлюють питання музичної культури.

Запропоновано синергійну концепцію музичного твору, вперше введено до наукового обігу базові категорії синергійного аналізу музичного твору: "духовний зміст", "духовний етимон", "духовна реальність", "духовне поле", "світлове вікно", "орбіталь". Узгоджено структуру та функції духовного змісту музичного твору, обгрунтовано вплив літургічного часопростору на семантику "Трьох хорів..." Г. Свиридова. Встановлено системні зв'язки знаків і символів духовної реальності у творчості П. Чайковського, С. Рахманінова, Г. Свиридова, Р. Щедріна, В. Мужчиля. Розкрито зміст духовного синтезу музики, поезії, живопису, храмового дійства у творчості Ф. Ліста - Ф. Боденштедта - М. Лєрмонтова, М. Лисенка - Т. Шевченка, М. Лисенка - І. Франка, Р. Щедріна - М. Лєскова. Набули подальшого розвитку концепція духовного аналізу музики В. Медушевського, ідея В. Іванова щодо "геосфери" духовного буття музичного звуку та "орбіталі", відкриття Б. Сльозіна та І. Рибіної Четвертого (молитовного) стану свідомості людини.

Охарактеризовано значення цілющих властивостей класичної та народної музики й співу в плані їх оздоровчої дії, здатності сприятливого впливу на організм людини, поліпшення його психологічного стану. Наведено загальні поради, які сприяють збереженню й підтримці бадьорості, здоров’я, позитивного емоційного стану людини.

Досліджено творчу сутність музичного просвітительства, подано визначення цієї дефініції. Виявлено творчі детермінанти музично-просвітительської діяльності педагога музиканта, зокрема: продукування нестандартних оригінальних ідей, актуалізація творчої, самостійної особистості, акцентування на вільних творчих орієнтаціях і перевагах.

Досліджено електронну музику у контексті філософського антропологічного аналізу. Розкрито її роль як засобу створення музичного середовища, продукта масового споживання й індикатора групової ідентифікації. Висвітлено історію розвитку електронної музики в Україні, охарактеризовано категорії її слухачів, проаналізовано твори вітчизняних композиторів (К. Цепкаленко, Абакумова, С. Луньова). Розглянуто нові напрями музичного мистецтва - психоделічну та космічну музику, з'ясовано їх призначення та досліджено психологічну дію на особистість. Проаналізовано особливості позитивного та негативного впливу електронної музики на молодь. Зроблено висновок, що електронна музика як культурний феномен, породила новий спосіб життя, певний стиль поведінки та систему життєвих цінностей - своєрідну філософію сучасної молоді.

Исследована электронная музыка в контексте философского антропологического анализа. Раскрыта ее роль как средства формирования музыкальной среды, продукта массового потребления и индикатора групповой идентификации. Освещена история развития электронной музыки в Украине, охарактеризованы категории ее слушателей, проанализированы произведения отечественных композиторов (К. Цапкаленко, Абакумова, С. Лунева). Рассмотрены новые направления музыкального искусства - психоделическая и космическая музыка, установлено их назначение и исследовано психологическое действие на личность. Проанализированы особенности позитивного и негативного влияния электронной музыки на молодежь. Сделан вывод, что электронная музыка как культурный феномен, сформировала новый способ жизни, определенный стиль поведения и систему жизненных ценностей - своеобразную философию современной молодежи.

Розглянуто методи колаборативної фільтрації на основі сусідства. Визначено їх ключові етапи та варіанти модифікації для використання з непрямими рейтингами. Проведено порівняльний аналіз для фільтрації за користувачами й об'єктами. Точність рекомендаційних алгоритмів визначалась за MAP (Mean Average Precision) критерієм. Дослідження проводились з даними для більш ніж 1 млн користувачів, які було опубліковано в межах конкурсу Million Data Song Challenge.

Досліджено вплив музики на світогляд і буття людини стосовно її суб'єктивних особливостей, що визначає глибину проникнення в структуру особистості. Також піднято питання ролі музики в актуалізації творчих здібностей. Матеріали будуть корисними для тих, хто цікавиться застосуванням музичного мистецтва в освітньому процесі, музикотерапії. Застосовуючи метаантропологічний метод, аналізуються людські потреби і цінності, виходячи з чого пропонується умовна класифікація музичної творчості. Також наводяться рівні сприйняття музики: несвідомий рівень (фонова музика), рівень свідомого сприйняття, визначається їх кореляція щодо світогляду людини. Музичне мистецтво має безліч жанрів, способів вираження та цілей використання. Дослідники іменують музику формою невербальної комунікації, джерелом архетипів, носієм ідей тощо. Людина завжди сприймає музику унікально, що викликає інтерес і породжує багато запитань, в статті пропонуються деякі відповіді та міркування.