Дается представление о содержании и структуре педагогического общения, раскрываются его функции. Показано, что именно в общении формируются многие морально-этические, эстетические и другие ценностные отношения личности; культура педагогического общения представляет собой часть профессионально-педагогической культуры личности учителя и является формирующим звеном его культурологического становления; формирование социально-нравственных, духовно-гуманистических отношений возможно лишь через эмоциональные переживания будущего педагога. Освещается вопрос о путях формирования культуры педагогического общения, которые решаются в плоскости взаимодействия личностных позиций педагога и учащихся, на развитии которых основана технология педагогического общения.

Розглянуто проблему педагогічного спілкування у соціальному, морально-етичному, психологічному та інформаційному аспектах. Наведено характеристики безпосереднього й опосередкованого спілкування, конфліктних і передконфліктних педагогічних ситуацій.

Рассмотрены основные дидактические принципы моделирования взаимодействия учитель - ученик в условиях допрофессиональной подготовки старшеклассников. Моделирование педагогического процесса проходит с учётом возрастных психологических особенностей старшеклассников, превращая их в активных союзников профессорско-преподавательского состава в процессе обучения и воспитания.

Розглянуто проблему необхідності створення у навчальних закладах превентивних методик з питання жорстокого ставлення дорослих до дітей. Запропоновано технологію реалізації соціально-педагогічної програми профілактики жорстокого поводження з дітьми, яку можна адаптувати до умов загальноосвітньої школи.

Розглянуто питання діалогічної стратегії конструктивного трансформування традиційної шкільної освіти до ідей гуманізму, проблему гуманізації між суб'єктами навчального процесу. Проаналізовано соціальну ситуацію розвитку старшокласників та особливості її гуманізації. Розкрито вплив педагогічних стереотипів на гуманізацію освіти. Висвітлено педагогічні умови розвитку творчого потенціалу педагогів.

Рассмотрены вопросы диалогической стратегии конструктивного трансформирования традиционного школьного образования к идеям гуманизма, проблема гуманизации между субъектами учебного процесса. Проанализированы социальная ситуация развития старшеклассников и особенности её гуманизации. Изучено влияние педагогических стереотипов на гуманизацию образования. Освещены педагогические условия развития творческого потенциала педагогов.

Розкрито теоретичні питання педагогічного спілкування у вітчизняній педагогічній думці. Охарактеризовано передумови зародження ідеї спілкування, його форми, методи та типи, особливості становлення та розвитку проблеми педагогічного спілкування. Проаналізовано досвід спілкування вчителя та учнів у практиці роботи вітчизняних навчальних закладів другої половини XIX - початку XX ст.

Раскрыты теоретические вопросы педагогического общения в отечественной педагогической мысли. Охарактеризованы предпосылки зарождения идеи общения, его формы, методы и типы, особенности становления и развития проблемы педагогического общения. Проанализирован опыт общения учителя и учеников в практике работы отечественных учебных заведений второй половины XIX - начала XX вв.

На підставі загальної теорії взаємодії розкрито особливості конструювання емоційної взаємодії між педагогами та учнями. Висвітлено роль емоцій у навчально-пізнавальній діяльності. Розглянуто питання емоційної саморегуляції та її роль у професійній діяльності вчителя. Описано методики самоаналізу емоційних процесів і станів, методику оцінки роботи викладача. Запропоновано тестову карту оцінки стилю діяльності вчителя.

Визначено професійну ситуацію як тимчасовий стан взаємовідносин вчителя і учнів, який виник внаслідок невдалих навчальних дій, реалізації можливостей або порушення поведінки.

Рассмотрено профессиональную ситуацию как временное состояние взаимоотношений учителя и учеников, которое возникает в следствие неудачных учебных действий, реализации возможностей или нарушения поведения.

It is demonstrated in the article that the professional situations is determined as temporary condition of cooperation between teacher and pupils which appeared because of wrong teacher's actions, realization of possibilities or disturbance of behavior.

Проаналізовано методологічні засади теорії навчального спілкування, висвітлено психологічні особливості професійно-педагогічної діяльності. Розглянуто умови рефлексивного навчання уміння розв'язувати педагогічні задачі, описано механізми психічного розвитку людини. Наведено характеристику видів управління навчанням, зокрема компетентності - системи здібностей до спілкування вчителя, визначено стилі спілкування. Розкрито теоретичні засади продуктивності навчального спілкування.

Проанализированы методологические основы теории учебного общения, освещены психологические особенности профессионально-педагогической деятельности. Рассмотрены условия рефлексивного обучения умения решать педагогические задачи, описаны механизмы психического развития человека. Приведена характеристика видов управления обучением, в частности компетентности - системы способностей к общению учителя, определены стили общения. Раскрыты теоретические основы продуктивности учебного общения.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти застосування компетентнісного підходу у професійній підготовці фахівців сфери послуг і туризму. Розглянуто проблему професійної підготовки спеціалістів-менеджерів у педагогічній теорії та практиці. Проаналізовано особливості підготовки педагогів професійного навчання. Описано інноваційні методи навчання у підготовці студентів до професійної діяльності. Розкрито сутність та структуру сучасних педагогічних технологій. Визначено взаємодію вчителя та учня у профільному навчанні в приватних школах, шляхи удосконалення перевірки та оцінювання знань.

Освещены теоретические и практические аспекты применения компетентностного подхода в профессиональной подготовке специалистов сферы услуг и туризма. Рассмотрена проблема профессиональной подготовки специалистов-менеджеров в педагогической теории и практике. Проанализированы особенности подготовки педагогов профессионального обучения. Описаны инновационные методы обучения в подготовке студентов к профессиональной деятельности. Раскрыты сущность и структура современных педагогических технологий. Определены взаимодействие учителя и ученика в профильном обучении в частных школах, пути усовершенствования проверки и оценки знаний.

Проаналізовано основні психологічні категорії педагогічної взаємодії. Запропоновано класифікацію типів взаємодії, типологію педагогічних інтеракцій, методику виявлення кількісних та якісних особливостей педагогічної взаємодії. Обгрунтовано положення про педагогічну взаємодію як елемент спільної діяльності вчителя та учнів, сутнісні характеристики якої пов'язані з психологічними категоріями діяльності, особистості, свідомості, психолінгвістичними категоріями тексту та діалогу.

Проанализированы основные психологические категории педагогического взаимодействия. Предложены классификация типов взаимодействия, типология педагогических интеракций, методика выявления количественных и качественных особенностей педагогического взаимодействия. Обоснованы положение о педагогическом взаимодействии как элементе общей деятельности учителя и учеников, сущностные характеристики которой связаны с психологическими категориями деятельности, личности, сознания, психолингвистическими категориями текста и диалога.

Рассмотрены гуманистические зарубежные теории общения, в частности, коммуникативная теория и теория социализации, основу которой составляют понятия "взаимодействие, взаимоотношение и взаимовлияние", а речевое воздействие рассмотрено как основной метод развития личности. Представлены новые технологии в системе профессиональной подготовки к общению в университетах Германии. Описаны методики самоанализа личности студента, самооценки уровня владения коммуникативными умениями, оценки стиля педагогического общения.

Розкрито загальні принципи та засади психолого-педагогічної проблеми налогодження позитивних взаємовідносин між вчителями й учнями підліткового віку. Запропоновано найбільш ефективні методи та прийоми управління класом, налогодження дисципліни, а також впливу на групу й окремих учнів за складних педагогічних ситуацій. Акцентовано увагу на особистісних проблемах педагогічних працівників і методах подолання стресового стану.

Раскрыты общие принципы и основы психолого-педагогической проблемы налаживания позитивных взаимоотношений между учителями и учениками подросткового возраста. Предложены наиболее эффективные методы и приемы управления классом, налаживания дисциплины, а также влияния на группу и отдельных учеников в сложных педагогических ситуациях. Акцентировано внимание на личностных проблемах педагогов и методах преодоления стрессового состояния.

Розглянуто сутність толерантності як педагогічного феномену, розкрито зміст толерантних взаємовідносин між учасниками педагогічного процесу, показано основні складові та засоби таких взаємовідносин.

Рассмотрена сущность толерантности как педагогического феномена, раскрыто содержание толерантных отношений между участниками педагогического процесса, показано основные составные и способы таких взаимоотношений.

The essence of tolerance is considered in article as pedagogical phenomenon, is revealed content of tolerant relations between participant of the pedagogical process, is shown main components and ways of such relations.

Розкрито проблему суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, змінення змісту та характеру педагогічної взаємодії. Розглянуто специфічні функції педагогічного спілкування: "відкриття", "співучасть", "піднесення" та рівні комунікації, задіяні в контакті.

Вивчено вплив притаманних особі стратегій міжособистісної взаємодії на особливості прояву індивідуального стилю її учіння (в межах теоретичної концепції Д. Колба). Окремо розглянуто проблему поведінкових проявів найбільш конгруентного партнера у навчальній діяльності в особі викладача.

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

Гуманізація взаємин учителів і старшокласників досліджувалась з позицій особистісно орієнтованого виховання. Технологія особистісно орієнтованого виховання розкрита через модель суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагога і вихованця, співпраці, діалогового спілкування. Досліджені педагогічні умови гуманізації взаємин педагогів і старшокласників. Доведено продуктивність клубної організації життєдіяльності суб'єктів виховного процесу стосовно гуманізації їх взаємин. Ключовою умовою гуманізації взаємин учителів і старшокласників є демократизація шкільного життя шляхом розвитку учнівського самоврядування.

З'ясовано особливості міжособистісних стосунків учителя та учнів-підлітків під час конфліктних ситуацій. Узагальнено основні причини виникнення конфліктів. Досліджено психологічні засади гуманізації міжособистісних взаємин як важливої умови запобігання конфліктам у педагогічному процесі. Проаналізовано психолого-педагогічні умови ефективного запобігання конфліктам у міжособистісних стосунках. Встановлено, що конфлікти у педагогічному процесі найчастіше зумовлені суб'єктами, які виділяються специфічними ознаками: обирають найчастіше стратегії суперництва, ухилення, залучення інших осіб, слабо усвідомлюють не тільки характер конфліктної ситуації, але й свою поведінку, що призводить до конфлікту. Виявлено, що конфліктогенність особистості значною мірою корелює з агресивною поведінкою, надмірним рівнем тривожності, емоційною нестабільністю, а також з прогалинами розвитку свідомості: неадекватною самооцінкою, нерозвинутістю процесів саморегуляції. Розкрито умови ефективного запобігання конфліктам у навчально-виховному процесі. Підкреслено, що дане запобігання можливе за умов дотримання у ньому головних принципів гуманності: взаємоповаги, довіри, доброзичливого ставлення, діалогічності, що є виявом суб'єкт-суб'єктних стосунків, які стимулюють зростання самоактивності та відповідальності учнів, а також створюють можливості щодо задоволення актуальної потреби у самореалізації та самоствердженні. Доведено, що основою конструктивних взаємин між учителем та учнями-підлітками мають виступати гуманістичні цінності, згідно з якими відбувається саморегуляція поведінки учасників педагогічної взаємодії.

Науково обгрунтовано дидактичну модель розвивальної взаємодії учителя й учнів у класній кімнаті з використанням засобів інноваційного програмово-методичного забезпечення, розроблених педагогами експериментальних шкіл і ліцеїв, які працюють за модульно-розвивальною програмою. Запропоновано теоретико-змістову характеристику інноваційних програмово-методичних засобів навчання, а також адекватну їх комплексному використанню модель дидактичних умов взаємодії учителя й учнів, що передбачає поетапне створення у процесі дидактичного експерименту чотирьох груп умов - розвивально-педагогічних, програмово-методичних, організаційно-психологічних і науково-експертних. За інноваційного навчання дидактичні умови реалізуються через відповідні різновиди змісту цієї взаємодії, а саме: психолого-дидактичний, навчально-предметний, методично-засобовий, управлінсько-технологічний. Доведено ефективність такої навчальної взаємодії за системою науково обгрунтованих параметрів і показників.