№ 7. - 1996. - 95 с.

Автор бестселлера «Женщина: где у нее кнопка?», известный рок-музыкант и вечный циник, Вис Виталис представляет новую книгу, еще более откровенную и жесткую. В ней представлен подробный обзор манипулятивных приемов, которые коварные девицы используют для того, чтобы заморочить нам, пацанам, голову. На каждый прием автор предлагает противодействие, порой довольно циничное, но всегда эффективное. Прочитать эту книгу необходимо любому мужчине, невзирая на возраст и опытность, ведь учиться никогда не поздно, а в отношениях с женщинами, по мнению Виса Виталиса, есть только два пути: подчиниться... или властвовать! Главное, не показывайте книгу вашим подругам: ведь все, что в ней написано, они попытаются использовать против вас. И помните: читая эту книгу, вы целиком и полностью берете на себя ответственность за все возможные последствия. Автор и издатель претензии не принимают ни в каком виде.

Книга, написанная известным рэп-фанк музыкантом Висом Виталисом, является своеобразным "мужским" ответом на книги серии "Как Стать Настоящей Стервой". Для мужчин всех возрастов здесь впервые изложена правдивая и циничная информация о женщинах. В книге развенчиваются многие мифы и заблуждения о представительницах прекрасного пола, разъясняются их цели и методики достижения этих целей, описываются своеобразное мышление и особенности женского взгляда на мир, а также - типично женские способы манипуляции. Эта книга окажет неоценимую услугу как юнцам, только вступающим в трудную и полную опасностей половую жизнь, так и взрослым мужам, желающим понять, отчего общение с женщинами в наши времена сопряжено с большим количеством проблем. Издание не рекомендуется женщинам, лицам, не достигшим 18-летнего возраста, феминистам и людям без чувства юмора. Читая эту книгу, вы целиком и полностью берете на себя ответственность за все возможные последствия. Претензии не принимаются автором и издательством ни в каком виде.

Новая книга Виса Виталиса, известного рэп-фанк-музыканта, автора бестселлера «Женщина: где у нее кнопка?», еще более цинична и откровенна. Она целиком посвящена практическим вопросам общения с женщиной – от выбора, съема и укладки в постель до воспитания и настройки под себя. И хотя позиция автора может показаться кому-то слишком жесткой, в целом текст может быть использован мужчинами как инструкция, путеводитель или технический справочник по общению с противоположным полом. Книга категорически не рекомендуется лицам, не достигшим 18-летнего возраста, женщинам, слабонервным и людям без чувства юмора. Читая эту книгу, вы целиком и полностью берете на себя ответственность за все возможные последствия. Претензии не принимаются автором и издательством ни в каком виде.

Т. 1. - 2008. - 282 с.

В альбомі подано окремі роботи вишивок одягового, інтер'єрного та обрядового призначення і прикраси з бісеру. Альбом зацікавить дослідників та шанувальників народного мистецтва.

Книга представляет собой расширенное справочное пособие по закону волн Эллиотта и его практическому применению на рынке FX. На сегодняшний день в ней представлен наиболее полный каталог волновых моделей, их отличительные признаки, свойства и аномалии, а также необходимый дополнительный инструментарий для проектирования ценового движения в рамках волновой теории.

У посібнику вміщено стрижневі теми із проблеми моральної саморегуляції життєдіяльності людини. Може бути корисним для студентів англомовних груп вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться питаннями етики.

Книга рассчитана на радиолюбителей, знакомых с основами радиотехники, членов кружков при радиоклубах ДОСААФ, школах. Домах пионеров, станциях юных техников. В книге даны описания простых батарейных радиоприемников и передатчиков, схемы приемников и приборов.

  Текст у форматі PDF 3.13 Мб

  Текст у форматі PDF 2.10 Мб

У своїй книзі Михайло Возняк розглядає причини, діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства.

Цією книжкою - "Початки української комедії" М. Возняка, - починаємо передруковувати ряд рідкісних книжок, вартість яких без сумніву промовляє за тим, щоб їх зберегти, бодай, для студій. Проте наклад таких книжок буде дуже обмежений. ... Будемо вдячні нашим Шан. Читачам за вислів їхньої думки щодо цих видань. Можливо, що деякі наші видання таки перетривають час скитання, і колись послужать нашим нащадкам у вільній Батьківщині - Україні.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

Книга присвячена розвитку українського національного руху в Галичині у 1-ій пол. 19 ст.

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".