Излагаются основы теории электромагнитного поля. Главное внимание уделяется рассмотрению быстропеременных полей и анализу свойств радиотехнических элементов, теория которых базируется на уравнениях электродинамики (например, волноводов, резонаторов и т.п.). Рассматриваются также вопросы взаимодействия электромагнитного поля с веществом, составляющие теоретическую основу квантовой электроники.

Книга посвящена теории коллективных электромагнитных колебаний однородной плазмы. С единой точки зрения излагается теория как высокочастотных, так и низкочастотных колебаний плазмы и даются основные принципиальные приложения этой теории. Рассмотрены колебания как малой, так и конечной амплитуды. Книга начинается с изложения общих методов описания плазмы. Далее рассматриваются низкочастотные магнитогидродинамические волны и магнитогидродинамические разрывы и излагается теория эволюционности магнитогидродинамических ударных волн. Затем изучаются высокочастотные колебания плазмы как в отсутствие, так и при наличии внешнего магнитного поля, причем рассматривается как равновесная, так и неравновесная плазма. Изложена теория различного типа неустойчивостей неравновесной однородной плазмы и даны общие критерии неустойчивости плазмы. Подробно исследованы нелинейные волны в бесстолкновительной плазме и изложены квазилинейная теория плазмы н теория плазменной турбулентности. Значительная часть книги посвящена теории флуктуации и связанных с ними процессов рассеяния и трансформации волн и рассеяния частиц в плазме

Ч. 2 : Конечные деформации. - 432 с.

Книга представляет собой перевод последнего, IV раздела одного из томов (VI a/1) «Физической энциклопедии» (ФРГ, «Шпрингер»). В часть II входит раздел — конечные деформации. Возникновение последних рассматривается в различных условиях, в различных телах и, в частности, с учетом предшествующей истории напряженного состояния. Перевод разделов P-III книги Дж. Ф. Белла «Экспериментальные основы механики деформируемых твердых тел. Часть I. Малые деформации» на русском языке уже издан (М.: Наука, 1984). Для специалистов, работающих как в области экспериментальной механики, так и в области теории, и будет полезна также преподавателям, аспирантам и студентам втузов.

Обучение студентов с теорией распространения радиоволн в однородной и основными закономерностями поведения электромагнитных полей над плоской неоднородной по глубине Землей.

Излагаются методы цифровой фильтрации и практические рекомендации по построению цифровых фильтров в виде алгоритмов для универсальных ЭВМ и специализированных вычислительных устройств, различные методы анализа фильтров и основные способы аппроксимации, используемые для синтеза цифровых фильтров. Отдельная глава посвящена волновым фильтрам — новейшему виду цифровых фильтров, обладающему рядом достоинств. Для инженерно-технических работников, специализирующихся в области проектирования цифровых устройств. Может быть полезна студентам старших курсов.

Книга Уравнения в частных производных математической физики предназначена в качестве учебного пособия для студентов и аспирантов университетов и технических вузов. Она является результатом переработки и дополнения двух известных книг: Дифференциальные уравнения математической физики (авт. Н. С. Кошляков, Э. Б. Глинер, М. М. Смирнов) и Дифференциальные уравнения в частных производных второго порядка (авт. М. М. Смирнов).

Дана публікація є збіркою народних пісень, присвячених класовій боротьбі (проти панської влади тощо). В даному контексті, ці пісні використані для підтримання революційного духу і прославлення комуністичного ладу. Окрім відомих народних пісень (таких як “Тече річка невеличка”, “Розпрягайте, хлопці, коні”) у збірці присутній україномовний “Інтернаціонал”, а окремий розділ присвячений поезії Тараса Григоровича Шевченка. Деякі з наведених “пролетарських” народних пісень здаються написаними на замовлення під виглядом фольклору (як часто робилося задля популяризації комуністичних ідей).

У цій книжці представлено найкращі твори українських новелістів XX століття, зокрема Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцкова, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Ігоря Костецького, Григора Тютюнника, Тараса Прохаська, Оксани Забужко. Наша мала проза розкрила психологію перечулених, мімозно вразливих нових жінок епохи декадансу — і неймовірно трагічний досвід галицьких переселенців у Новий світ, високий ідеалізм митців-модерністів, котрі поставили творчість вище за всі цінності, — і розчарування безґрунтовних революційних романтиків, які захотіли взяти на себе місію вдосконалення Божого творіння. У другій половині століття кращі українські майстри зосереджувалися на героях-марґіналах, що не могли співіснувати з радянською дійсністю. Покоління 1991 року скрупульозно аналізувало стан людини, котра переживає крах узвичаєних цінностей і мусить адаптуватися до цілком нового часопростору. Маємо цілий ряд блискучих імен, різні стильові моделі, різні індивідуальні манери письма, пов’язаних як з модерністськими, так і з визивно авангардними орієнтаціями й традиціями.

Як вписується українська доля у контекст світових процесів? Якою мірою українські Церкви спроможні відповісти на виклики часу? Автор відповідає на ці питання, розглядаючи українську ідею з точки зору її християнського наповнення. На основі власного досвіду небайдужого мирянина, а також з урахуванням великого опрацьованого матеріалу він аналізує окремі процеси, що відбуваються в сучасному християнстві, зосереджуючи увагу на моральній (душпастирській) місії Церкви, на деяких історичних і сучасних проблемах її служіння, на питанні релігійної свободи. Зокрема, роздумує над долею Київської Церкви. Книга розрахована на українських інтелектуалів - публіцистів, філософів, богословів, творчу інтелігенцію, політиків та всіх, кого хвилює доля України.

Т. 1. - 415 с.

Це одне з перших (і найдетальніших) досліджень творчості відомого українського письменника, уродженця міста Тростянця Миколи Хвильового (1893-1933) було написане в еміграції, у таборі для переміщених осіб (1947 рік) літературознавцем Павлом Йосиповичем Петренком (1903-1982), який підписався псевдонімом О. Ган.

. - С. 1 - 180

Т. 1. - 504 с.

Собрание сочинений выдающегося русского физика-экспериментатора Лебедева Петра Николаевича, который первым подтвердил на опыте вывод Максвелла о наличии светового давления. Фактически являлся создателем первой в России научной физической школы. Работы Лебедева издавались дважды: в первый раз, в 1913 г., Московским физическим обществом им. П. Н. Лебедева, т. е. его ближайшими учениками вскоре после кончины их учителя; второй раз, в сокращенном виде, А. К. Тимирязевым в 1949 г. Настоящее собрание значительно полнее, чем предыдущие издания; достаточно сказать, что вместо 31 статьи, помещенной в издании 1913 г. и 10 статей в издании 1949, здесь печатается 45 статей. Число публикуемых работ увеличилось вследствие того, что оказалось возможным включить в настоящее собрание несколько опущенных в издании 1913 г. авторефератов, предварительных сообщений и обзоров, одноименных, но не совпадающих по содержанию.

Тисячу років перебували в забутті найстародавніші духовні скарби українського народу - міфи й легенди дохристиянської доби. Пропонована книжка відомого письменника, літературознавця і лінгвіста, краєзнавця і етнографа в певній мірі відроджує величний пантеон міфічних героїв і персонажів, що їх створила поетична уява праукраїнців. Словник як своєрідне одкровення про наших давніх предків, стане в пригоді кожному, хто прагне зазирнути в саму глибінь історії України, пройнятися її красою, мудрістю й дивовижним, хвилюючим злиттям Людини з Природою.

До книги увійшли як твори українських письменників-слобожан із Білгородської, Курської і Воронезької областей Російської Федерації, так і твори митців слова, які життєвими обставинами були пов’язані з Північною Слобожанщиною. Подаються нариси про письменників Й. Горленка, Г. Сковороду, Л. Боровиковського, М. Костомарова, І. Череватенка, П. Барвінського, О. Коваленка, К. Буревія, Є. Плужника, В. Череватенка, фольклориста-етнографа М. Дикарєва, а також про О. Довженка, А. Малишка та ін. У посібнику представлено життєвий і творчий шлях відомого японського письменника, українця за походженням, вихідця зі Слобожанщини В. Єрошенка; твори російських письменників О. Кольцова, І. Буніна, В. Будакова, у художньому слові яких яскраво виражена українська тематика. Посібник підготовлено для уроків літератури рідного краю, для позакласного і самостійного читання учнів старших класів, а також для курсів українознавства, спеціалізованих класів з викладанням ряду предметів українською мовою, гуртків з вивчення української мови і літератури.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.