Поява «Історичної фонології української мови» Юрія Шевельова в українському перекладі --- то велике свято мовознавства на Україні. Англійською мовою ця праця вийшла друком ще 1979 р.; і хоча адресатом її були всі славісти, та зі зрозумілих причин вона призначалася насамперед читачеві українському --- а той упродовж багатьох років не мав до неї доступу. Слід підкреслити, що «Історична фонологія української мови» Ю. Шевельова вирізняється з поміж аналогічних досліджень розмаїтістю розглянутої в ній тематики, широтою погляду на пояснювані мовні явища, багатством використаного історичного та діалектного матеріалу, деталізованим викладом фактів. Усе це доповнюється оглядом попередніх інтерпретацій, завдяки чому для багатьох явищ витворюються своєрідні міні монографії. Утім, «Історична фонологія української мови» не є сукупністю монографій; або, беручи точніше, вона є чимось більшим, ніж просто сукупність монографій. У книзі застосовано монографічний, синтетичний спосіб потрактування досліджуваної проблеми в усій її цілості. Автор послідовно описує доісторичний розвиток української фонологічної системи, її еволюцію від "протоукраїнського" до "давньоукраїнського" періоду, відтак --- системні зміни, що зумовили перехід до наступних етапів: "ранньосередньоукраїнського", "середньоукраїнського", "пізньосередньоукраїнського" та "новітнього". З тонким розумінням подано культурно історичне тло мовних процесів, для кожної виокремленої епохи докладно описано джерельну базу. Дуже корисною є наведена бібліографія найважливіших праць до кожного розділу. У книзі показано розвиток звукових явищ в окремих діалектах і розвиток діалектної фонологічної системи з ареального погляду. Отже, вона також містить у собі --- в повному сенсі слова --- історичну діалектологію української мови в ділянці фонології: це стосується як розгляду окремих явищ, так і підсумкової синтези, запропонованої в прикінцевому розділі.

Це підручник для профільного вивчення англійської мови. Він допоможе розвинути мовні й мовленнєві навички та вміння, отримані на попередніх етапах навчання. Підручник складається зі вступу (Introduction) та восьми розділів (Units) основного курсу. Кожен з них присвячений темам, які вивчаються за програмою з іноземних мов. Розділи поділяються на уроки, що висвітлюють окремі аспекти основної теми.

На підставі аналізу оригінальної та перекладної художньо-белетристичної та науково-публіцистичної літератури проведено повне системне дослідження фонографічної структури чужомовних власних назв (англійських і німецьких особових імен, прізвищ та географічних назв), а також їх асиміляції українською мовою в рамках загальної теорії перекладу та лексичного запозичення. Виявлено та докладно проаналізовано графічні відповідники фонемного складу англійських онімів, графемні сполучення німецьких назв, а також варіанти їх української передачі. Запропоновано два проекти передачі англійських і німецьких власних назв графічними засобами української мови, які передбачають правопис усіх проаналізованих варіантів.

Праця видатного славіста Юрія Шевельова (Шереха) про внесок Галичини у формування української літературної мови написана під час перебування вченого у Львові в 1943—1944 pp. У науковій розвідці простежується інтенсивність галицьких мовних впливів на нову українську літературну мову в різні історичні періоди. Матеріал ілюстровано прикладами використання галицизмів у мові П. Куліша, М. Старицького, М. Коцюбинського, Лесі Українки та ін. Книга й досі залишається єдиним, а тому надзвичайно цінним дослідженням у цій мовній ділянці.

У колективній монографії висвітлюється роль і значення мови в системі ідеологічної роботи, у формуванні матеріалістичного світогляду, вихованні нової людини. Простежується взаємозалежність розвитку мови і пошуків нової художньої форми в літературі. Об'єктом уваги дослідників є мова як акумулятор культури та одна з форм її вираження, значення наукової термінології в епоху НТР, відображення суспільного сприйняття світу у мовній семантиці.

У книжці висвітлено питання історії сучасної української літературної мови, форм побутування української мови та її сучасного стану. Дослідження здійснено в соціолінгвістичному аспекті: мовні проблеми розглядаються у їх зв'язку із суспільними, розкрито соціальну зумовленість мовних явищ, досліджено специфіку мовної політики КПРС на українських теренах і її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики - мовна ситуація, мовний конфлікт, мовна стійкість - висвітлено у контексті українських реалій.

Вип. 26. Ч. 3. - 2009. - 424 с.

У збірнику вміщено наукові розвідки професорів, доцентів, викладачів, аспірантів та студентів, присвячені аналізу світоглядних горизонтів сучасного мовознавства.

Конференція під назвою “Мовні конфлікти і гармонізація суспільства”, що її провели в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка 28-29 травня 2001 року Товариство української мови цього університету та Громадський добродійний фонд імені Ігоря Білозора, в історії вітчизняної науки прецедентів не мала. Тому її завданням було насамперед привернути увагу до проблеми і правильно сформулювати її в основних іпостасях з надією на активізацію зусиль дослідників у заданих дискусією напрямках. Порозуміння між людьми, плекання мовної спадщини, єдність розмаїття – провідні тези, якими відкрив нове тисячоліття Європейський рік мов. Конференція, що проходила в рамках програми Року, відбулася за участі вчених з багатьох міст України і за підтримки з боку Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту української мови НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України, Інституту соціальної та політичної психології АПН України, Конгресу української інтелігенції та Асоціації товариств української мови. Це видання здійснено толокою на особисті кошти людей дуже різних, проте одностайно свідомих драматизму мовних процесів в Україні. Їхні імена подано в кінці збірки. Автори вміщених тут виступів теж одноголосно перейняті мовним болем і вони так само дуже несхожі – за фахом, науковими підходами, переконаннями, життєвим досвідом. Якщо серед тем та ідей книжки читач знайде цікаві й варті дальшого обговорення, хай ця наша скромна праця послужить йому спонукою, щоб і самому в прийнятний спосіб долучитися до шукання істини й гармонії.

Ця стаття є скороченим варіантом дослідження-моніторингу, котре було проведене науковим відділом Інституту журналістики в рамках наукової теми “Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ”.

Це перший в Україні підручник, у якому з позицій сучасної науки про мову систематизовано розглянуто найактуальніші проблеми комунікативної лінгвістики, розкрито її предмет, завдання, категорії, методологію, загальні закони спілкування за допомогою мови, організацію засобів мовного коду тощо. Предметом особливої уваги є власне мовні елементи комунікації. Враховано найновіші гіпотези, що сформувалися в межах когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності. Подано також зразки аналізу комунікативних ситуацій, спеціальні запитання, завдання, що сприятимуть глибшому засвоєнню матеріалу, оволодінню основними законами міжособистісного спілкування. Для студентів вищих навчальних закладів, учителів-словесників. Прислужиться фахівцям з паблік рілейшнз, менеджменту, реклами.

У пропонованій монографії вперше досліджуються як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, на їхню зовнішню та внутрішню форми, виявляються механізми термінологічного планування з точки зору соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації, досліджуються мовні інтерференції як соціолінгвістичний чинник у формуванні терміносистем. Книга буде корисною для науковців-термінологів, соціолінґвістів, фахівців зі стандартизації терміносистем, у навчальному процесі лінгвістичних вузів та факультетів.

  Текст у форматі PDF 1.28 Мб