Цією книжкою - "Початки української комедії" М. Возняка, - починаємо передруковувати ряд рідкісних книжок, вартість яких без сумніву промовляє за тим, щоб їх зберегти, бодай, для студій. Проте наклад таких книжок буде дуже обмежений. ... Будемо вдячні нашим Шан. Читачам за вислів їхньої думки щодо цих видань. Можливо, що деякі наші видання таки перетривають час скитання, і колись послужать нашим нащадкам у вільній Батьківщині - Україні.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Пропоноване видання 1968-го року містить добірку творів українських поетів-романтиків так званого "дошевченківського періоду", тих людей - від Боровиковського, Шпигоцького та Срезневського до Метлинського, Чужбинського і Забіли, кого Михайло Максимович влучно означив як poetae minores, маючи на увазі перш за все відносно незначну артистичну вартість їхніх творів у порівнянні з потужною та художньо довершеною поезією Шевченка. У порівнянні з більш поширеною антологією раннього українського романтизму, що вийшла у 1987 році у серії "Бібліотеки української літератури", яку й зараз не важко знайти, скажімо, на Петрівці, видання 1968 року більш рідкісне. Від його наступника його відрізняє перш за все трохи інша добірка авторів (скажімо, тут є Бодянський та Макаровський, але немає Маркевича, Щоголіва і галицьких романтиків), наявність, окрім поезії, критичних виступів (головно передмов до видань) і листування, а також грунтовна передмова Ієремії Айзенштока, яка вигідно відрізняється від передмови М. Т. Яценка меншою кількістю совєтських штампів та ритуальних фраз

ЮрІЙ Борець-Чумак уже відомий українським читацьким кругам Із своєї першої повісті "У вирі боротьби", яка появилася 1971 р. у видавництві Спілки Української Молоді. Спогади "Рейд без зброї" може підказувати читачеві зосередження автора на житті упістів на Заході. Але так воно не є на ділі. Будучи відданим бойовиком української визвольної справи, автор постійно повертає в Україну, а сторінки його опогадів заповнені даними про визначних людей підпілля, події, геройську боротьбу. Це надає його спогадам особливу вартість для виховних і дослідницьких потреб. Описані автором підпільники й епізоди подій по обидвох сторонах "залізної заслони" пригадують про незрівняне геройство Воїнів України і реалістично насвітлюють дійсність на теренах під московською займанщиною і в світі. Цікаво і кольористо зафіксував автор свої і своєї дружини враження і спостереження з "рейду без зброї" довкола світу, зустрічей та розмов з багатьома українськими діячами та друзями з ОУН і УПА.

Дотеперішні дослідники творчости Василя Стефаника переважно вбачали в ньому оборонця покривджених соціальною несправедливістю галицьких селян, абож, спираючися на писання другого, вже повоєного періоду його творчости, - борця за національне визволення. Проте такі традиційні інтерпретації недостатні і не можуть вже нас сьогодні задовільнити. Часто витворюється враження, що деякі критики намагалися втиснути мистецьку індивідуальність письменника у Прокрустове ложе власних естетичних уподобань, а передусім - політичних переконань, нехтуючи не раз ориґінальним світом його своєрідної творчої уяви. Щойно коли усвідомимо собі глибоко полісмисловий характер Стефаникових творів, зможемо відкрити в них вселюдські перспективи, їхню універсальну вартість. Одна з головних вад традиційних інтерпретацій полягає в тому, що вони не розглядають дорібку Стефаника на тлі духовости його власної, себто сучасної йому европейської доби. стефаник був емоційно глибоко зв'язаний з українським селом, з якого він вийшов, але водночас його світогляд був співзвучний з тим світоглядом, що оволодів Европою на переломі 20 сторіччя, себто з течією екпресіонізму. Цей експресіоністичний світогляд наближував Стефаника до передових літературних і мистецьких кіл Заходу, але відчужував його від тогочасної галицької інтеліґенції, якій часто було важко зрозуміти його творчість. Велич творчости Стефаника саме в тому, що він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже, поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та з модними на той час засобами мистецького вияву. Точніше: він прищепив експресіонізм на український ґрунт, втілив його в українську народну тематику, до того ж надихав його чаром української природи та фольклору. В межах цієї праці не було можливості вичерпно розглянути всі твори Стефаника, в яких проявляються характеристичні риси його експресіоністичної манери. Завдання звужено до деяких вибраних творів і проблем, до висвітлення спорідненості письменника з естетичним та етичним світоглядом тогочасної мистецької епохи, не забуваючи її передових мистців, теоретиків і письменників, а далі до аналізи Стефаникових стилістичних засобів і структури його творчого вияву.

В учебнике систематизированы теоретические и практические вопросы налогообложения в зарубежных странах с развитой рыночной экономикой. Показаны тенденции развития налоговых систем. Для студентов экономических специальностей, аспирантов, обучающихся в системе повышения квалификации, а также практических работников финансовых и налоговых служб.

Книга представляет российскому читателю возможность познакомиться с функциями государства в рыночной экономической системе, его ролью в решении экономических проблем. Она адресована не только профессиональным экономистам - научным работникам, преподавателям, аспирантам и студентам. Представители законодательной власти и исполнительной власти страны, находящейся на этапе перехода от командной к рыночной экономике, смогут на практике использовать выводы западной науки, по-новому осмыслив отечественные проблемы и перспективы развития.

В монографії в доступній для широкого читача формі висвітлюються роль і значення інтелектуальної власності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. В ній, зокрема, розкривається процес становлення законодавства України про інтелектуальну власність. В роботі здійснено грунтовий аналіз цього законодавства, розкриті його позитивні якості і риси. Разом з тим виявлені численні прогалини, окремі і істотні недоліки, нечіткість окремих норм, статей і положень та інші вади. Вноситься низка пропозицій, спрямованнях на його удосконалення, пропонуються проекти нових законів, статей і окремих положень. Книга може бути корисною для підприємців, студентів та викладачів вузів, інших практичних працівників та широкому колу читачів, які займаються чи цікавляться питаннями правового регулювання інтелектуальної діяльності.

В книге доступным языком описывается механизм маржинальной, или рычаговой, торговли; обсуждаются основные методы анализа и прогнозирования финансовых рынков: фундаментальный, технический, компьютерный и психологический; приводятся правила по управлению капиталом и рисками при реальной торговле; рассматриваются различные торговые тактики. Большинство рассуждений подкреплено иллюстрациями, графиками таблицами и примерами. Автор рассчитывает, что настоящее издание поможет начинающим разобраться в основах работы на спекулятивных финансовых рынках. Надеемся, что и для профессионалов в книге найдется немало полезной информации. Для всех, кто, так или иначе, интересуется инвестициями или спекуляциями на финансовых рынках, в первую очередь на международном валютном рынке FOREX.

  Текст у форматі PDF 3.84 Мб

В посібнику з урахуванням чинного законодавства та нових економічних методів господарювання розглянуті питання щодо визначення нормальної тривалості робочого часу та правового регулювання неповного робочого часу в умовах становлення ринкової економіки, а також надані теоретичні та практичні рекомендації щодо його раціонального використання. Для викладачів, курсантів та слухачів вищих учбових закладів МВС України.

Навчально-методичний посібник написаний згідно з нормативною програмою дисципліни «Макроекономіка». Охоплює весь комплекс навчально-методичного забезпечення, яке необхідне для самостійного вивчення дисципліни. Основними елементами посібника є навчальна програма, тематичний план, плани семінарських і практичних занять, методичні поради до вивчення кожної теми дисципліни, завдання для модульного контролю, методичні вказівки з підготовки курсової роботи, критерії оцінювання знань студентів, термінологічний словник, практичні та тестові завдання для самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу, список літератури. Призначений для підготовки фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» усіх спеціальностей двох напрямів: «Економіка і підприємництво», «Менеджмент».

  Текст у форматі PDF 30.77 Мб

Стратегическое управление, рассматриваемое как деятельность высшего руководства по управлению организацией в конкурентной рыночной среде, является важнейшей составляющей жизни современной деловой организации. В учебнике рассматривается реализация стратегического управления, выработка и осуществление стратегии в трех ключевых сферах: в сфере развития и поведения во внешней среде, в сфере создаваемого продукта, в сфере персонала организации. Учебник предназначен для студентов вузов, слушателей бизнес-школ Будет полезен руководителям организаций

Україна - велика аграрно-промислова держава. Вона має сприятливі природнокліматичні умови, достатні виробничо-господарські потужності та продуктивні сили для інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Конституція України визнала землю об’єктом права власності Українського народу. Колективно-кооперативні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, спілки селян, селянські (фермерські) і приватні підсобні господарства селян стали субєктами права власності на землю сільськогосподарського призначення. У сільському господарстві та економіці України утверджуються нові ринкові економічні відносини, розвиваються господарчо-підприємницькі тенденції, побудовані на принципово нових економічних засадах: формуються земельні і майнові відносини селян, вдосконалюється система державно-правового регулювання сільського господарства, поширюється застосування біржової форми реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства.