Т. 1 : А - М. - 752 с.

Т. 1 : А - Пантомима. - 624 с.

Т. 1 : Тваринний світ / під ред. І. А. Акімової. - 600 с.

В современной русской лексикографии пока не существует этимологического словаря, сравнимого с предлагаемым по глубине этимологических параллелей, включающих в общей сложности около 200 языков. Первоначально словарь базировался на зарубежных исследованиях русской лексики и в 1950-1958 гг. был опубликован на немецком языке. В 1964 - 1973 гг. он был переведен на русский язык и дополнен О.Н.Трубачевым. Предназначен лингвистам, переводчикам, редакторам, преподавателям русского языка, студентам-гуманитариям. Представляет интерес для всех, кто интересуется происхождением русских слов.

У посібнику вміщено практичний матеріал із складних випадків сучасної літературної норми — труднощі вибору слів, утворення граматичних форм, наголошування. Читачі дізнаються про значення й правильне вживання деяких слів, скористаються російсько-українським словничком поширених мовних зворотів. Для широкого кола читачів.

Настоящий словарь является наиболее полным и авторитетным справочни ком по культуре русской речи. Он выполнен в жанре нормативно стилистичес кого пособия и включает трудные случаи, варианты и колебания литературной нормы в области произношения, ударения, словообразования, грамматики, употребления слов и фразеологических выражений. В словарных статьях прослеживаются изменения норм русского литератур ного языка, объясняются случаи их объективного варьирования. При заимство ванных словах приводятся развёрнутые справки об их происхождении. Образ цовое литературное употребление иллюстрируется примерами цитатами из произведений русской художественной литературы от Пушкина до наших дней. Словарь представляет собой подлинную энциклопедию культуры русской речи в её современном состоянии и историческом развитии. В русской научной лексикографии он создан впервые. Словарь адресован широкому кругу читателей, кому нужен и кому дорог русский язык и кто стремится совершенствовать свою речевую культуру, рас ширять знания о родном языке.

У посібнику розглядаються такі важливі питання історії простого речення української мови, як розвиток орудного предикативного та напівпредикативного на місці подвійних відмінків, уживання різних засобів вираження присвійності, зміни безприйменникових та прийменникових сполучень з об'єктним значенням у придієслівній позиції тощо. Висновки зроблено на основі дослідження переважної більшості відомих історичних пам'яток української мови XIV — XVIII ст.

Словник містить групи близьких або однакових за значенням фразеологізмів, з якими даються короткі відомості щодо їх семантичних відтінків, емоційно-експресивне забарвлення, стилістичне використання і особливості вживання у сучасній українській літературній мові. Словник допоможе обрати найбільш вдалий фразеологічний синонім для точного і яскравого висловлювання. Читач знайде у словнику більше 300 синонімічних рядів, що охоплюють 2 тис. фразеологічних одиниць.

Це перше грунтовне видання, що відображає малодосліджену сторінку сучасної української мови - фразеологічну антонімію. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма. Значення ідіом ілюструють влучні цитати з творів українських письменників.

У словнику представлені найуживаніші фразеологічні одиниці сучасної української мови, розтлумачено їх значення, подано широку дериваційну базу фразеологізмів і проілюстровано цитатним матеріалом. До словника додається покажчик, у якому відбито кожен повнозначний компонент фразеологічної одиниці з відсиланням та вказівкою на місце опрацювання реєстрового фразеологізму. Для широкого кола користувачів - наукових працівників, письменників, журналістів, редакторів видавництв, викладачів вузів, учителів, студентів, учнів та шанувальників українського слова.

Словник є досвідом в українській лексикографії опису паронімів - близьких за звучанням, але різним за значенням слів, головним чином тих, що найчастіше використовуються у шкільних підручниках, у науково-популярних книжках, публіцистиці, засобах масової інформації, художній літературі, побутовому мовленні.

Кн. 1. - С. 1 - 528

Словник містить близько 35 тисяч слів і словосполучень. Ці слова увійшли в українську мову в різні часи з різних мов. У словнику представлено іншомовні слова, що зустрічаються в повсякденному житті, а також терміни із різних галузей знань. Словникова стаття містить граматичну та стилістичну інформацію про запозичення, фіксує його значення, що склалися давно, а також ті, що розвинулися в останні роки. Новизну пропонованої лексикографічної праці визначає подання словотвірних можливостей кожного із запозичень, прикладів уживання слова. Словник розрахований на широке коло читачів.

У книзі подані антоніми різного типу, а в словникових статтях тлумачаться їх значення, наводяться зразки їхньої сполучуваності з іншими словами, антонімічні стійкі словосполучення та фразеологізми, приклади їх використання в текстах творів, висловах, відомості про антонімічну синонімію, споріднені антонімічні пари. Окремо розглядаються антоніми префіксів, суфіксів, компонентів складних слів. Розрахований на науковців, учителів, працівників видавництв, студентів, учнів, широке коло читачів. Однією із важливих проблем сучасності в Україні є правопис. Автор виходить з того стану, який прийнятий в усіх цивілізованих країнах - дотримуватись чинного правопису, який затверджений урядом нашої незалежної держави, щоб не вносити анархії і сприяти зниженню неграмотності, хоч цей правопис не вважає досконалим і таким, що не завжди ґрунтується на національній основі. Нам тепер, як ніколи, у всіх випадках життя, потрібна єдність.

У довіднику розглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати для передачі потрібного змісту, зроблено певні застереження щодо неправильного або небажаного, невдалого використання слів у тих або інших значеннях.

Настоящий словарь предназначен для самых широких кругов читателей и ставит своей основной задачей дать краткое объяснение слов и терминов иноязычного происхождения, встречающихся в произведениях классиков, в научно-популярной, технической и художественной литературе, в журналах и газетах. В словарь включены интернациональные термины, образованные из элементов древнегреческого, латинского языков и частично из восточных и новых западноевропейских языков, а также слова, вошедшие в русский язык из языков народов СССР, наиболее часто встречающиеся в периодической печати. Большая часть слов данного словоря относится к группе слов и терминов, которые являются общими для многих языков мира.

Книги серии «Словарик школьника» помогут учащимся выполнить любое домашнее задание, подготовиться к диктанту и контрольной работе, повторить изученные темы. Книги также пригодятся в работе учителям и будут хорошим руководством для родителей, которые хотят проверить качество знаний своих детей. Этот словарь "Синонимы и Антонимы" пригодится ученику любого класса.

Российский историко-бытовой словарь включает около четырех тысяч слов и понятий из русской жизни XVIII - нач. XX вв. В основном в словарь вошли понятия забытые или полузабытые, полностью или частично изменившие свое значение, приблизительно знакомые современному человеку. Предназначен широкому кругу специалистов и читателей, интересующихся отечественной историей.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).