Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У навчальному посібнику викладено теорію та наукові основи маркетингу в банках, основні параметри маркетингу механізмів формування, функціонування та розподілу банківського капіталу, його інструментарій, продукти, процеси, а також питання підвищення конкурентноздатності банку та банківської системи шляхом застосування маркетингу в банках та оптимізації структури управління. Цей посібник відрізняється від раніше виданих висвітленням маркетингових процесів у банках з точки зору банківської специфіки формування, функціонування та розподілення капіталу, що властиво виключно банківській системі, суто банківським процесам і механізмам. Для викладачів, аспірантів, магістрів і спеціалістів, а також для наукових працівників і тих, кого цікавить маркетингова діяльність банку та банків-ської системи.

У підручнику викладено основні означення та положення теорії ймовірностей, випадкових процесів та математичної статистики, які відповідають сучасним поглядам підготовки фахівців будь-якого напряму технічної спрямованості, та їх використання при описі функціонування військово-технічних систем та операцій. Підручник розрахований на слухачів, курсантів, студентів ВВНЗ, а також ад’юнктів, здобувачів наукових ступенів та науковців, яких цікавлять дослідження процесів функціонування технічних систем військового призначення з урахуванням стохастичної невизначеності.

У науковій доповіді представлено результати оцінки рівня бюджетної децентралізації в Україні у 2006–2015 рр. та особливостей сприйняття населенням ініціатив із децентралізації влади, проблемні аспекти розподілу повноважень у системи органів місцевого самоврядування та формування бюджетів сільських громад, визначено стратегічні завдання щодо підвищення ефективності бюджетної системи України та забезпечення відповідального виконання органами влади різних рівнів функцій публічної влади. Значну увагу приділено питанням розподілу повноважень та диверсифікації джерел доходів у новій моделі фінансування транспортної інфраструктури, а також створення нових елементів інституційної інфраструктури (місцевих недержавних пенсійних фондів) для розвитку місцевого господарства та реалізації регіональних інвестиційних проектів. Для працівників органів виконавчої влади, спеціалістів з питань бюджетної політики, науковців, викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ.

У дисертації розвинуто теоретичні засади і запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення розподілу видаткових повноважень у системі ОМС та видатків між рівнями місцевих бюджетів у контексті вирішення завдань бюджетної децентралізації та створення ефективної багаторівневої бюджетної системи України. У роботі систематизовано теоретичні аспекти визначення видаткових повноважень органів влади різних рівнів, обґрунтовано принципи та критерії розподілу видаткових повноважень у системі ОМС та видатків між рівнями місцевих бюджетів. Проаналізовано стан і дано оцінку розподілу видатків між рівнями місцевих бюджетів України, зосереджено увагу на проблемних аспектах його нормативно-правового регулювання, оцінено фінансову спроможність місцевих бюджетів базового, районного та обласного рівнів. На основі запропонованого в роботі концептуального підходу, що базується на використанні сукупності принципів і критеріїв та узагальненні міжнародного досвіду, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення розподілу видатків між рівнями місцевих бюджетів України, забезпечення прозорості в діяльності ОМС, а також приведення норм БКУ у відповідність до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У монографії розглядаються закономірності просторового і часового розподілу гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України). Виявлені загальні тенденції у формуванні мінімальних середньомісячних та мінімальних середньодобових витрат різної забезпеченості і хімічного складу річкових вод та певні відмінності, характерні для окремих річок, які обумовлені взаємодією комплексу фізико-географічних, гідрогеологічних та антропогенних чинників. Визначена антропогенна складова іонного стоку, досліджено трансформацію хімічного типу річкових вод за останні десятиріччя. Досліджені сучасні зміни мінімального стоку річок басейну під впливом кліматичних змін. За гідролого-гідрохімічними показниками мінімального стоку проведено районування території басейну Дніпра у межах України.

Досліджено методологічні, методичні, організаційно-економічні та практичні аспекти формування й реалізації державної екологічної політики України в умовах децентралізації. Розглянуто широке коло актуальних питань, зокрема: нормативно-правового розподілу екологічного податку у зв‘язку з посиленням фінансово-бюджетної децентралізації; узагальнення зарубіжного досвіду фіскального реформування механізму реалізації вітчизняної екологічної політики; підготовки пропозицій з уніфікації структури національної системи екологічного оподаткування відповідно до прийнятої в країнах-членах ЄС; теоретичного супроводу екологізації на рівні об’єднаних територіальних громад; розробки регіональних та локальних індикаторів її ефективності; більш дієвого функціонування екологічних фондів та їх інституційної підтримки; удосконалення теоретичних і методичних підходів до формування організаційно-інституційних засад екологічної політики загалом та в розрізі регіонів на тлі ґрунтовного аналізу відповідних економічних механізмів європейських держав з метою забезпечення сталого територіального розвитку.

У монографії поглиблено теоретико-методологічні засади модернізації водогосподарського комплексу України, зокрема щодо формулювання принципів, визначення етапів, вибору форм та методів інституціональної та інноваційно-технологічної модернізації його основних сегментів. Структуровано принципи диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення сфери водокористування, що, на відміну від наявної, ураховує галузеві особливості господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу, необхідність дотримання вимог інтегрованого управління природними ресурсами та суперечності інституціональних змін у водогосподарському комплексі України. Визначено базові вектори позиціонування локальних громад відносно генерації та розподілу водоресурсної ренти. Акцентовано увагу відносно активного сценарію, який передбачає, що місцеві територіальні громади можуть сприяти формуванню на місцях локальних переваг. Ці переваги є певним полем можливостей, до якого залучаються економічні суб’єкти сфери водокористування, що забезпечуватиме підвищення капіталізації об’єктів водокористування.

Розглянуто методи статистичного аналізу даних в агрономічних і технічних науках. Подані основи обробки і оцінювання результатів досліджень однофакторних і багатофакторних експериментів. Наве-дено способи розрахунку та представлення числових і графічних результатів із використанням персональних комп’ютерів при застосуванні табличного процесора Microsoft Excel у складі Microsoft Office та пакету прикладних програм Statistica. Для аспірантів і студентів сільськогосподарських вузів, які на-вчаються з агрономічних і технічних спеціальностей.

У роботі досліджуються основні принципи, механізми, тенденції та перспективи розвитку національних систем влади в країнах Центральної та Східної Європи, які після краху комуністичної ідеології отримали незалежність та пройшли шлях демократизації власних систем влади на шляху до євроінтеграції. Основними принципами формування та функціонування сучасних систем влади визнаються принципи розподілу влади, система стримувань та противаг, децентралізації влади та управління, субсидіарності та солідарності. Механізмами формування нових систем влади в країнах ЦСЄ визнаються державно-управлінські реформи, зокрема конституційна, адміністративно-територіальна, муніципальна тощо. Для очищення влади від рудиментів комуністичної доби запроваджувалися процедури люстрації та боротьби з корупцією. Досвід країн ЦСЄ є корисним для України з огляду на варіативність моделей реформ, однак запроваджувати його в українську практику без урахування історичних традицій та менталітету громадян недоцільно.