У виданні висвітлені здобутки Волинської археологічної експедиції за 1986-2000 рр. Серед найважливіших відкриттів - найдавніші оборонні украплення дитинця літописного Лучеська (10 ст.), посаду (12 ст.), передмістя Помостичі (14-17 ст.), комплекс житлової, господарської та культової дерев'яної забудов 13-16 ст., палац вельможі 14 ст. у Володимирі тощо.

Турнир "Гроссмейстеры - пионеры", в котором испытанные турнирные бойцы играли против команд Дворцов пионеров, вызвал в шахматном мире большой интерес. Турнир был первым, но он не останется последним, ибо отныне встречи гроссмейстеров с пионерами будут проводиться каждый год. Об условиях турнира, об интересных встречах, которые на нем состоялись и рассказывает эта книжка.

Чи можна за один день прожити тисячоліття? Так! Достатньо прочитати цю книгу. З неї можна дізнатися, як люди навчилися будувати палаци, что є автором першого листа та інші...

Погодин Михаил Петрович (11.11.1800-8.12.1875), русский историк, писатель, журналист и публицист. Академик (1841). Сын крепостного крестьянина. В 1821 окончил Московский университет. В 1826-44 — профессор Московского университета, сначала всеобщей, с 1835 — русской истории. В 1827-30 издавал журнал “Московский вестник”, в 1841-56 при тесном участии С. П. Шевырева — “Москвитянин”. В 1820-30-х Погодин написал несколько беллетристических и драматических произведений (“Черная немочь”, 1829, “Петр I”, 1831, и др.). В те же годы Погодин выступил и как историк с критикой М. Т. Каченовского и скептической школы. Собственные интересы Погодина находились в области древней русской и славянской истории. Во время заграничной поездки, в Праге (1835), Погодин установил связи с видными славянскими учеными П. Шафариком, Ф. Палацким, способствовал сближению русской и зарубежной славянской науки. Исследования Погодина по отдельным вопросам русской истории были основаны на изучении первоисточников, имели большое научное значение. Сюда относятся: установление источников Начальной летописи, изучение причин возвышения Москвы, выяснение постепенного характера закрепощения крестьян и т. д. Михаил Александрович Максимович родился в обедневшей дворянской семье на хуторе Тимковщина, ныне Золотоношского района Черкасской области. С 1812 по 1819 г. учился в Новгорд-Северской гимназии. В 1819 стал учиться на словесном отделении Московского университета, но в 1821 г. перешел на физико-математическое отделение и окончил его в 1823 г. Некоторое время после этого Максимович слушал лекции по медицине и был служащим университетской библиотеки и ботанического музея. С 1824 по 1825 находился в научной экспедиции с целью сбора ботанических и минералогических образцов. В 1827 защитил магистерскую диссертацию: "О системах растительного царства", получил должность адъюнкта. В 1832 г. был командирован на Кавказ, откуда привез богатые коллекции. Можно сказать, что его деятельность на поприще естественных наук оказала, в конечном итоге, влияние и на развитие русского языка, во всяком случае - в сфере специальной лексики. По сути дела, все основные ботанические термины, которые до сих пор бытуют в науке, были введены в нее ни кем иным, как Максимовичем.

У путівнику по мальовничих куточках нашої країни Ви знайдете інформацію про видатні археологічні пам’ятки та печерні міста, замки й фортеці, садиби та палаци, національні парки та біосферні заповідники. Отримаєте історичну довідку майже про кожний куточок та відомості щодо походження назви. Це чудовий подарунок усім, хто цікавиться історією, пам’ятками та культурою України.

З давніх-давен більша частина території сучасної України була вкрита лісами. Навіть на широких степових просторах Південної України, у долинах річок росли великі діброви. Тож дерево було найпоширенішим матеріалом, з якого предки сучасних українців не лише зводили різноманітні будівлі, а й виготовляли все необхідне для життя: меблі, посуд, хатнє начиння, господарський реманент, виробниче устаткування, транспортні засоби. У них було особливе, шанобливе ставлення до дерева як до матеріалу живого й одухотвореного, прихильного до людини. Аж до кінця 18 ст. всі в Україні – від простого селянина до ясновельможного гетьмана – були щиро переконані, що жити слід тільки у дерев’яному будинку чи палаці, бо кам’яні та цегляні будівлі є вкрай шкідливими для здоров’я. В історико-культурологічному плані це переконання зіграло злий жарт з українським народом. Мурованих палат, замків, храмів будували мало, а дерев’яні, яких було безліч, усі загинули – тож історична та культурна спадщина України виявилася штучно збідненою. Проте, якою вражаючою була наша дерев’яна архітектура, ми можемо лише здогадуватися на підставі результатів археологічних досліджень, захоплених описів мандрівників-іноземців та тих окремих дерев’яних пам’яток, які ще вціліли.

Вып. 6. - 49 с.

Архитектурная энциклопедия второй половины XIX века Издание редакции журнала строитель

Це перше українське видання книги, що вже стала класичною працею про османську цивілізацію, а її автор - професор Чікагського університу Галіль Іналджик, здобув визнання як найбільший авторитет в галузі османістики. В ній показується, як за короткий час маленьке прикордонне князівство перетворилося на світову потугу, лідера ісламського світу. Розкриваються рушійні сили османського піднесення. Османська династія, Палац, центральна і провінційна адміністрація, правлячі класи, військо, право, судочинство, релігійні інститути, селянство та сільське господарство, міжнародна торгівля, ремісничі цехи, освіта, інтелектуальне життя, духовність та культура - ось ті проблеми, які розглядаються в цій книзі. Певну увагу приділено також Північному Причорномор’ю, що пропонує українському читачеві ширшу перспективу історії України. Книга вдало поєднує наукову грунтовність з барвистими деталями східної екзотики і тому розрахована як на фахівця-сходознавця, так і на аматора історії.

У монографії досліджується процес становлення афінського поліса від занепаду ахейської палацової цивілізації до реформ Клісфена. Дослідження здійснено на основі шорокого використання античних джерел і спеціальної літератури з проблеми. Для істориків, політологів і всіх, хто цікавиться античною цивілізацією.

  Текст у форматі PDF 0.25 Мб