Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості збереження структури романтичних образів через використання структурного та контекстуального аналізу. Виявлено засади адекватного перекладу романтичного образу. Особливу увагу приділено специфіці інтерпретації образотворення англійських і американських романтичних течій. Встановлено, що збереження багатогранного романтичного образу можливе за умови відтворення його багатозначності, емоційності, метафоричності, символіки, звукопису. Дослідження текстів свідчить, що перекладачі виокремлюють смислове ядро образу оригіналу, частково змінюючи його семантику, враховують приналежність до різних романтичних течій, увиразнюючи відповідну домінанту образотворення. На інтерпретацію впливає й індивідуальність перекладача. У поетів-романтиків спостерігається значний вплив власного письменства. Послідовники неокласичної школи чітко дотримуються структурної специфіки образотворення оригіналів, а сучасні перекладачі більшою мірою тяжіють до експериментів зі структурою текстів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення епістолярної спадщини О.Гончара, досліджено процес становлення та формування творчої індивідуальності письменника. До наукового обігу залучено епістолярні тексти, більшість з яких раніше ніде не публікувалися. У взаємозв'язку з мемуарною, художньою та публіцистичною творчістю О.Гончара з'ясовано особливості його громадянського становлення та формування художньо-естетичних поглядів та осмислено творчу індивідуальність митця. Розкрито ставлення письменника до редагування власних і чужих текстів, співпраці з професійними редакторами, читацьких і критичних відгуків у пресі. Проаналізовано жанрово-стильові особливості епістолярію О.Гончара, наведено характеристику індивідуального стилю письменника як автора епістолярних текстів, визначено складники його художньої майстерності. Простежено еволюцію світогляду О.Гончара з урахуванням контексту доби та взаємозв'язку епістолярних творів з художньою та мемуарною спадщиною митця.

  Скачати повний текст

Досліджено етико-естетичний ідеал у прозі О. Кониського. Увагу приділено вивченню певних питань, а саме: індивідуальність і доба як онтологічна парадигма. Розглянуто первісні оцінки літературними критиками доробку письменника (І. Франком, М. Драгомановим, акцентовано на його шевченкознавчих студіях) та пізніші (О. Барвінським, М. Возняком, С. Єфремовим), в яких спостережено прагнення виважено осягнути своєрідність мистецької особистості О. Кониського, який був поетом і белетристом і розбудовував в Україні науково-публіцистичну сферу. З'ясовано, як письменник співвідносив національно-етнічний стан особистості з історичним планом буття України, розвивав думку про екзистенціальну методологію української інтелігенції. Показано, як системою образів пояснено появу, зокрема серед української інтелігенції, двох протилежних типів: конформіста та радикально налаштованого борця; що породжує в середовищі інтелігенції зденаціоналізованість, а також що забезпечує тривку історичну пам'ять та національну свідомість. З'ясовано, що як І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, А. Свидницький, О. Кониський у своїй прозі відображав функціональну актуальність героя як носія національної ідеї. Визначено характер зв'язку прози митця з мистецьким пошуком українських письменників доби, що творили традиції української літератури. З'ясовано, чому співвіднесеність індивідуума з сільською громадою є, на думку письменника, необхідним засобом для реалізації онтологічного статусу людини, однак не забезпечує успішної взаємодії особистості та громади. Естетика прози О. Кониського сприяє розумінню співвідносеності життя народу з релігійною мораллю. З'ясовано особливість мистецького бачення людини письменником у добу, коли на особистість значною мірою впливають різні чинники. Простежено, що стрижневим у концепції формування героя є ставлення до певної ідеї, герой спввідносить у собі певну ідею та ідеал. У цьому разі митець приділяв увагу морально-етичному, інтелектуальному, а також суто народному чинникам у такому співвіднесенні, що виявляє типовість для української літератури другої половини XIX ст. Розглянуто художнє моделювання концепції етики людського спілкування, зокрема, етики взаємин між конкретними групами у громаді. Виявлено характерні типи таких взаємин. Розглянуто співвіднесення етичних параметрів буття особистості в митця з найбільш сильними за цього арістотелівськими параметрами "практичної" філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен людської індивідуальності шляхом концептуалізації умов здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Визначено формотворчі принципи буття європейської людини у світі. Доведено, що дані принципи зумовлюють онтологію європейської людини. Здійснено соціокультурну інтерпретацію таких способів здійснення людини індивідуальним буттям, які охоплюються поняттями "індивідуальність" та "особистість". Висвітлено історичні форми здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Проінтерпретовано культурну реальність як складну ієрархізовану систему культурних феноменів у їх безпосередньому смисловому відношенні до людини.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення наявних відомостей охарактеризовано життєвий і творчий шлях І.О.Родіонова, простежено його ідейно-творчу еволюцію. Проаналізовано роман "Наше преступление" у контексті російської прози кінця XIX - початку XX ст., присвяченої сільській темі. Висвітлено діяльність письменника як воєнного публіциста. Проаналізовано роман "Жертвы вечерние" у зіставленні з творами про громадянську війну російських радянських письменників. Охарактеризовано І.О.Родіонова як творчу індивідуальність, визначено найважливіші особливості його творчого методу. Надано об'єктивну оцінку літературної спадщини митця, її місця та значення в російській літературі XX ст.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження індивідуальних особливостей рівня розвитку різних компонентів фізичної підготовки та функціональних можливостей кваліфікованих борців (юніорів та дорослих). Показано значну розбіжність у досягненні спеціальної працездатності за показниками силових, анаеробних і аеробних можливостей, рівня розвитку рухливості, стійкості, економічності функціональних і метаболічних процесів, а також у реалізації енергетичних можливостей за умов, які є типовими для спортивної боротьби. Зазначено, що кваліфікованих борців різних вікових категорій характеризує виражений розвиток одного з компонентів функціональної підготовки, а також типове для кожного спортсмена співвідношення рівня розвитку основних компонентів. Визначено їх граничні рівні, відмінності та типовий характер взаємокомпенсації, які визначають індивідуальність функціональної підготовки кваліфікованих борців і можуть використовуватися для індивідуалізації критеріїв етапного контролю процесу підготовки.

  Скачати повний текст

Визначено основні тенденції вивчення творчості І.Гезеля в наукових працях XIX - першої половини XX ст. та проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження його філософії у сучасній літературі. Висвітлено основні положення натурфілософської концепції І.Гезеля у контексті парадигми "Бог - світ - людина" у аспекті гуманістичних і барокових тенденцій, які визначили домінування пантеїстичних і деїстичних елементів у тлумачені співвідношення Бога і природи, людини та Всесвіту. Визначено та систематизовано категорії, на яких базується формування поняття "внутрішня людина" у філософії І.Гізеля, а саме: "істина", "віра", "воля", "свобода", "щастя". Відтворено своєрідне розуміння І.Гізелем людини як "диспозиційного чинника" та "ноуменальної цілісності", згідно якого суть людини розглядається через спонукальність, яка дає змогу досягти єдності душі та тіла та визначає її неповторну духовну індивідуальність. Систематизовано нові тенденції трактування етичних норм християнської моралі у релігійно-філософському вченні І.Гізеля, за якою людина розглядається як індивідуальність, що поєднує духовні цінності, визначені божою мудрістю, та власний розум і волю. Виокремлено концепцію "громадянського гуманізму", що становить оригінальне бачення смислових факторів буття людини І.Гізелем, яке базується на усвідомленні значимості й неповторності людської індивідуальності не лише перед Богом, а й перед суспільством, а це призводить до вдосконалення як окремої особистості, так і суспільства в цілому.

  Скачати повний текст

Цілісно досліджено концепцію людини, природи, цивілізації у творчості Л.Леонова другої половини XX ст. Розглянуто творчу індивідуальність письменника, його художньо-філософську й етико-естетичну позицію у широкому літературному контексті. Розкрито діалогічність леонівської думки. Визначено семантику образів-символів землі обітованої, обителі, піраміди у романі "Пирамида". Простежено вплив різноманітних життєвих конфліктів і колізій на художню структуру творів митця. Охарактеризовано ноосферне мислення Л.Леонова, що проявляється через типізацію окремих особистісних рис створених персонажів, планетарну та космічну масштабність його роздумів.

  Скачати повний текст

Визначено та обгрунтовано основні структурні елементи процесу становлення цілісного іміджу органу державної влади (ідентифікаційну індивідуальність, рейтинг об'єктивних показників, репутацію, атрибутивний компонент) та доведено їх взаємну залежність. Установлено послідовність формування іміджу державної установи, яка складається з етапів: первинних асоціацій, оціночного, порівняльного, цільового, кінцевого. Досліджено питання удосконалення механізму формування даного іміджу шляхом визначення методів управління для кожної з груп корпоративної аудиторії, що дає змогу підвищити рівень довіри населення до владних установ за результативністю, моральністю, турботливістю їх діяльності. Запропоновано методику створення організаційної культури державної установи на підставі визначення місії та стратегії діяльності органу державної влади, що забезпечує підвищення рівня ефективності його функціонування. Розкрито зміст поняття "імідж державної установи", виявлено внутрішню та зовнішню форми його існування, а також здійснено сегментування корпоративної аудиторії на різні групи. Висвітлено технологію впливу основних факторів у їх цілісності та взаємозв'язку (засобів масової інформації, кадрової політики та організаційної культури) на формування іміджу державної установи. Розвинуто методичний апарат виявлення характеру діяльності державної установи та її службовців, що впливає на механізм формування цілісного іміджу владної інституції, за допомогою соціологічного обстеження на підставі факторного та кластерного аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обгрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи та концептуальні засади впровадження митецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття "творча індивідуальність педагога професійного навчання", розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано суть, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Запропоновано теоретичні засади педагогіки мистецтва як бази розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу. З'ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності "Професійна освіта (за профілем)". На підставі розроблених критеріїв визначено топологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Запропоновано організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на базі мистецтва.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості художнього втілення національно-культурного компонента в історичному романі на підставі комплексного вивчення творчості Д.Л.Мордовця. Визначено шляхи формування художньо-естетичного мислення письменника. Творчу індивідуальність митця розглянуто в контексті суспільно-культурної атмосфери другої половині ХІХ ст. Висвітлено проблеми поетики роману "Сагайдачний", принципи та засоби, за допомогою яких Д.Л.Мордовець відображає традиції козацтва, духовне життя українців другої половини XVII ст.

  Скачати повний текст

Виявлено індивідуально-психологічні особливості зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з патологією у процесі їх онтогенетичного розвитку (на прикладі аутизму). Диференційовано особливості такого сприйняття та прояви індивідуальних особових властивостей в осіб з зазначеною патологією. Розроблено методичні підходи до діагностування зорово-просторового сприйняття для осіб за норми й у разі наявності патології, на ранніх етапах онтогенезу. Розроблено принципи побудови системи психологічної корекції осіб з патологією. Уточнено трактування загальноприйнятих психологічних категорій "особистість", "індивідуальність" стосовно таких суб'єктів. Доповнено діагностичний апарат визначення психологічних особливостей зорово-просторового сприйняття суб'єктів з патологією, а також комплекс особливостей даного сприйняття у суб'єктів без патології у психічному розвитку на раніх стадіях онтогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено на основі риторичного підходу анонімну "Пересторогу" в контексті української полемічної прози кінця XVI - початку XVII ст. З'ясовано дискурсивну лінію загальної проблематики та виокремлено ті особливі риси, що виражать авторський задум та його творчу індивідуальність. Розкрито особливість риторики полемічної прози як літературного явища своєї доби: структура та її зв'язок з топікою твору, вільна топіка й її зумовленість намірами автора, основні риторичні фігури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і проявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

  Скачати повний текст

Досліджено поетологічну концепцію, культуроцентризм, особливості версифікації. Доведено, що одним з ключових концептів поетичного світу А. Тарковського є культуроцентризм. Виокремлено константи поетичного світу автора, які багато в чому визначили його творчу долю та художню індивідуальність. Розглянуто домінантний образ поета, представлений у різних іпостасіях. Досліджено особливості метрики, ритміки та строфіки поетичної спадщини Тарковського у контексті його поетології.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано антрополого-методологічні засади дослідження прав людини у філософії права, визначено їх евристичні можливості. На підставі застосування антропологічних підходів у філософії права з метою визначення особливостей людинорозуміння в юриспруденції зроблено висновок, що "людина у праві" має два образи: правової людини та людини юридичної, яким відповідають образи правової та юридичної особистостей. Розроблено пропозиції щодо оптимізації використання понять "людина", "особистість", "індивідуальність", "громадянин" у законодавстві України.

  Скачати повний текст

Вивчено концепцію правосвідомості І.О.Ільїна в її правовому та державному контексті, а також у аспекті можливого використання сучасною юриспруденцією та втілення у праві та державі України. Визначено внесок ученого до розвитку теорії та історії держави й права, історії політичних і правових учень, окремих галузей права, а також до розробки юридичної термінології. Базуючись на концептуальних ідеях І.О.Ільїна, обгрунтовано тезу про фундаментальну роль правосвідомості у затвердженні права і держави, забезпечені правозаконності. Наведено етико-нормативний підхід у праворозумінні та доведено пріоритет природно-правового (аксіологічного) напрямку в сучасному праворозумінні у порівнянні з позитивістськими. Комплексно проаналізовано складові концепції правосвідомості І.О.Ільїна та її трактування у різних дослідників. Запропоновано аксіоми правосвідомості, виділені І.О.Ільїним, включити до сучасної трактовки правосвідомості та визначати як волю до права, мети права і здатність "самозаконно" мотивувати свої вчинки свідомістю цієї мети. Зроблено висновок про душевно-духовну суть права та його абсолютну цінність, базуючись на концепції правосвідомості вченого. Розкрито специфіку, призначення та форму держави на підставі ідеї І.О.Ільїна про державу як живу індивідуальність зі своїми особливими даними, неповторною історією, душею та природою.

  Скачати повний текст

Досліджено, що ідейно-естетичне поле прози митця охоплює культурний і природний, свідомий і підсвідомий, соціально-історичний і морально-психологічний, побутовий і буттєвий виміри людського життя, які завжди взаємозумовлені та майстерно пов'язані між собою. З'ясовано, що письменник намагався всебічно зобразити окрему індивідуальність з її складним внутрішнім світом на тлі сучасної йому дійсності. Визначено, що аналіз поетики прозових творів М. Івченка на двох основних рівнях - хронотоп і психологізм засвідчив перехід письменника від реалістичної парадигми української літератури XIX ст. до естетики модернізму, яка реалізувалася у творчості митця через виразну імпресіоністичну стильову домінанту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні теоретико-психологічні чинники формування професійної індивідуальності майбутнього вчителя, а саме: розробку диференційованих навчальних програм, інтегрування та впровадження міжпредметного змісту навчального матеріалу, моделювання систем особистісно орієнтованого навчального процесу на підставі змістових, технологічних і методичних параметрів. Обгрунтовано, що провідним чинником є професійна індивідуальність майбутнього вчителя, суть якої - психологічне новоутворення, в якому особистісні та професійні властивості інтегровані таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність і самодостатність майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст