Досліджено проблему відновлення у пілотів професійно важливих якостей у періоди перерву польотах засобами тренажерної підготовки. Проаналізовано авіаційні випадки та катастрофи, спричинені перервами у польотах. Установлено доцільність використання тренажерних систем як засобів ефективного формування професійної готовності пілотів до реальної діяльності. Розроблено методику тренажерної підготовки пілотів у періоди перерв у польотах (мету, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, технічні засоби, критерії та методи оцінювання). Визначено етапи та розділи програми тренування. Методологічною та теоретичною базою методики є системний і суб'єктно-діяльнісний підходи, оптимізації цього процесу сприяє творче використання основних ідей і положень теорій професійної надійності особливо складних систем управління, поетапного формування розумови дій, проблемного та модульного навчання. Ефективність методики перевірено шляхом проведення експериментальних досліджень. Доведено, що її застосування дозволяє підвищити якість професійної підготовки пілотів у періоди перерв у польотах. Обгрунтовано специфічні методи, що дозволяюь оцінювати професійну готовність пілотів за екстремальних умов.

  Скачати повний текст

Актуальність дослідження обумовлена стрімким розвитком інноваційних технологій, появою моделей дистанційного й змішаного навчання, що доповнюють традиційне викладання у закладах вищої освіти новими моделями організації навчання. У процесі реформування і модернізації вищої педагогічної освіти базовим складником законодавчо-нормативних і кваліфікаційних вимог до сучасного вчителя, у тому числі й фізичної культури, стає здатність навчатися упродовж життя, адаптуватися до змінних умов суспільства, отримувати знання і навички цифрової грамотності. Ці зміни активізувалися у зв’язку з установленням карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19 та введенням воєнного стану в Україні. Тому професійно-педагогічна діяльність сьогодні вимагає від майбутнього фахівця фізичної культури послідовних дій, певної логіки мислення у новий і складний для України воєнний час реорганізації діяльності вищої школи.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:—?вперше обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; розроблена й реалізована в практиці ЗВО прогностична модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання, котра презентована у вигляді ряду взаємо узгоджуваних блоків – концептуально-цільового, змістовно-процесуального та експериментально-результативного, що задали напрямки роботи і визначили методику формування досліджуваного феномена; —?уточнено сутнісні ознаки основних понять дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури; готовність майбутнього учителя фізичної культури до професійної діяльності; педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; структурні компоненти й показники досліджуваної якості; методологічні підходи формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання;–?подальшого розвитку набуло вивчення й аналіз зарубіжного досвіду вищої освіти в аспектах професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання. Практичне значення отриманих результатів полягає в апробації прогностичної моделі й педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; реалізації експериментальної програми формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах змішаного навчання.У дисертації уточнено зміст понятійно-категоріального апарату дослідження та структури готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури, у котрій виокремлено ряд компонентів (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний. Акцент зроблено на дослідженні змішаного навчання майбутніх учителів фізичної культури як цілісного освітнього підходу, інноваційної технології навчання в інтегрованому середовищі закладу вищої освіти, що ефективно об’єднує традиційні офлайн упливи викладачів на студентів й онлайн навчання із використанням електронних засобів і тактик із метою формування їх готовності до професійної діяльності. Доведено, що змішане навчання майбутніх учителів фізичної культури передбачає формування у них здатностей до активної самостійної навчальної діяльності, застосування на практиці інформаційно-комунікативних технологій і засобів навчання, розвиток умінь і навичок планування й контролю власної пізнавальної діяльності, що є основою для формування таких компетентностей як інформаційно-цифрова та прогностично-проєктувальна. Визначено особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаного навчання (орієнтація на розвиток не лише педагогічної, але й спортивної майстерності здобувачів вищої освіти; органічне поєднання в освітньому процесі традиційних та комп’ютерно зорієнтованих (активних й інтерактивних) методів навчання; відкриті можливості для покращення техніки виконання окремих фізичних вправ засобами онлайн занять). Вивчено й проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання в таких країнах як Австрія, Данія, Канада, Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Швейцарія тощо. Доведено, що в інших країнах світу освітні програми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури зорієнтовані на запити стейкхолдерів, включають різні цикли дисциплін від загальнонаукових до спеціальних і спортивних та диференціюються на обов’язкові, частково елективні й повністю елективні. З’ясовано, що найбільш поширеними моделями змішаного навчання у закордонній освіті є «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Визначено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, які обмежено використовуються у чистому вигляді та, зазвичай, комбінуються із іншими.^UThe relevance of the study is that because of the rapid development of innovative technologies, there is an emergence of distance and blended learning models that complement traditional teaching in higher education institutions with new models of learning organization. In the process of reforming and modernization of higher pedagogical education systems, the ability to learn throughout life, adapt to changing societal conditions, and acquire knowledge and skills in digital literacy is becoming a basic component of the legislative, regulatory, and qualificational requirements for a modern teacher, including physical education. These changes have been intensified due to the establishment of quarantine restrictions in the context of the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law in Ukraine. Therefore, professional and pedagogical activity today requires consistent actions from the future specialists of physical education, and a certain logic of thinking in the new and difficult for Ukraine wartime reorganization of higher education.The scientific novelty of the obtained results is that:—?for the first time the pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning have been substantiated and experimentally tested; a prognostic model of formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning has been developed and implemented practically in higher education institutions, which is presented in the form of mutually consistent blocks – conceptual-target block, content-processual and experimental-resultant blocks, which set the directions of work and determine the methods.—?the next essential features of the basic concepts of the study have been clarified: professional training of future physical education teachers; readiness of future physical education teachers for professional activity; pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning; structural components and indicators of the studied quality; methodological approaches to the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning;—?the study and analysis of foreign experience of higher education in the aspects of professional training of future physical education teachers and blended learning has been further developed. The practical significance of the results obtained is to aprobate the prognostic model and pedagogical conditions for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in the process of blended learning, and to implement an experimental program for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in blended learning.The dissertation clarifies the content of the conceptual and categorical apparatus of the study and the structure of readiness for professional activity of teachers of future physical education, which identifies a number of components (motivational, cognitive, operational, and personal). The emphasis is placed on the study of blended learning for future physical education teachers as a holistic educational approach, an innovative teaching technology in an integrated environment of a higher education institution that effeciently combines traditional offline teacher’s influence on students and online learning using electronic tools and tactics to form their readiness for professional activity. It has been proved that blended learning of future physical education teachers involves the formation of their abilities for active independent learning activities, the application of information and communication technologies and teaching aids in practice, the development of skills and abilities to plan and control their own cognitive activity, which is the basis for the formation of such competencies as information and digital and prognostic and design. The peculiarities of professional training of future physical education teachers in the process of blended learning have been determined. There is a focus on the development of not only pedagogical but also sports skills of higher education students; organic combination of traditional and computer-oriented (active and interactive) teaching methods in the educational process; open opportunities for improving the technique of performing individual physical exercises through online classes. The foreign experience of professional training of future physical education teachers and blended learning in such countries as Austria, Canada, Denmark, France, Germany, the Netherlands, Switzerland, the USA, and the United Kingdom has been studied and analyzed.

У дисертації представлено результати теоретичного узагальнення та авторського наукового вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що полягає у розробці, обґрунтуванні й експериментальній перевірці в освітньому процесі вишу ефективності системи професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до означеного сегменту професійної діяльності. Надано трактування основним дефініціям дослідження; систематизовано та проаналізовано джерельну базу вітчизняних та зарубіжних дослідників.Встановлено, що за сферами вияву екологічно доцільна поведінка становить інтегральну єдність трьох концептів: внутрішнього, яке детермінуює змістово-смислове наповнення двох наступних концептів; зовнішнього та діяльнісного.Здійснено дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку у педагогічному закладі вищої освіти в українському та зарубіжному науково-практичному доробку за відповідним алгоритмом (цільова, змістова, процесуально-діяльнісна та результативно-оцінна складові).Досліджено відповідні методологічні підходи (системний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, культурологічний, компетентнісний, середовищний і технологічний); принципи (загальнопедагогічні – цілеспрямованості, гуманізації, екологізації, системності, науковості, безперервності, інтегративності, варіативності та гнучкості, інноваційності, принцип практичного спрямування; специфічні – принцип етичної та естетично-емоційної вимірності, діалогізації освітньої взаємодії, урахування краєзнавчого та регіонального компонентів, принцип прямування від професійних очікувань до успіхів і досягнень усіх майбутніх фахівців дошкільної освіти в окресленому аспекті еколого-педагогічної діяльності)та методи навчання (діалогового, проєктного, інтерактивного, емапуермент-педагогіки): діалог, дискусія, проєктування, презентації, «круглий стіл», інтерактивні вправи, «ажурна пилка», «мозковий штурм», есе, педагогічні ситуації, навчально-дослідницькі і творчі завдання, наочно-практичні методи (розробка екобуків, екологічних прописів, екоінфобуклетів, вімельбух тощо).Визначено та схарактеризовано сутність педагогічних умов професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.Змодельовано систему професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що складається з відповідних блоків (концептуально-цільовий, змістово-технологічний (мотиваційно-орієнтаційний, пізнавально-діяльнісний та екологічно активний етап), оцінювально-результативний), компонентів (аксіологічний, когнітивний, поведінковий, особистісний) та критеріях (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-знаннєвий, діяльнісно-практичний, рефлексивно-оцінний). Схарактеризовано перспективні напрями для формування екологічно доцільної поведінки дошкільників здобувачів рівня вищої освіти магістр, формування їхнього екологічно безпечного способу життя, професійно-творчого потенціалу у здійсненні майбутньої педагогічної діяльності з розв’язання проблеми виховання екологічної особистості.Ключові слова: екоцентрична парадигма, сталий розвиток суспільства, екологічна освіта, екологічно доцільна поведінка, екологічно доцільна поведінка дітей дошкільного віку, готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, професійна підготовка майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, система професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.^UThe thesis presents the results of a theoretical generalization and the author’s scientific solution to the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, which consists of the development, substantiation, and experimental verification of the efficiency of the system of vocational training of applicants of the first (Bachelor’s) level of higher education to the specified segment of professional activity in the educational process of the institution of higher education. The interpretation of the main definitions of the research study is given; the source base of domestic and foreign researchers is systematized and analysed.It has been established that according to the spheres of manifestation, ecologically appropriate behaviour constitutes an integral unity of three concepts: the internal one, which determines the content-meaning of the following two concepts; the external and operational ones.The study of the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age in a pedagogical institution of higher education in Ukrainian and foreign scientific and practical development has been carried out according to the appropriate algorithm (target, content, process-activity, and result-evaluation components).The corresponding methodological approaches (systemic, synergetic, personal-activity, axiological, culturological, competence-based, environmental and technological) have been studied; the principles (general pedagogical – of purposefulness, humanization, ecologization, consistency, scientific character, continuity, integrativity, variability and flexibility, innovation, the principle of practical sense; the specific principles – the principle of ethical and aesthetic-emotional measurability, the dialogization of educational interaction, taking into account local history and regional components, the principle of directing from vocational expectations to the successes and achievements of all future specialists in preschool education in the designated aspect of ecological and pedagogical activities) and teaching methods (dialogue, project, interactive, empowerment pedagogy): dialogue, discussion, designing, presentation, “round table”, interactive exercises, “openwork saw”, “brainstorming”, essay, pedagogical situations, educational-research and creative tasks, visual and practical methods (development of ecobooks, ecological copybooks, ecoinfobooklets, wimmelbooks, etc.). The essence of the pedagogical conditions of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age is defined and characterized.The system of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, consisting of the appropriate blocks (conceptual-target, content-technological (motivational-orientational, cognitive-active and ecologically active stage), evaluation-resultative)), components (axiological, cognitive, behavioural, personality) and criteria (value-motivational, informational-knowledge, activity-practical, reflective-evaluative).The prospective directions for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age of applicants for the second (Master’s) level of higher education, the formation of their ecologically safe lifestyle, professional and creative potential in the implementation of future pedagogical activities to solve the problem of educating an ecological personality are characterized.Keywords: ecocentric paradigm, sustainable development of society, ecological education, ecologically appropriate behaviour, ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, readiness for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, system of vocational training of future educators to formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age.

Розкрито сутність поняття "готовність до вибору майбутньої професії", визначено структуру, показники та рівні готовності учнів до вибору професій типу "людина - художній образ" і методика її оцінювання. Обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності учнів 8 - 9-х класів до вибору професій типу "людина - художній образ", що реалізовувались у процесі спільної діяльності середньої загальноосвітньої школи та коледжу мистецтв як структурні елементи педагогічної технології підготовки учнів до вибору майбутньої професії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і співвідношення понять "компетенція", "компетентність", "готовність" і "методична компетентність вчителя іноземної мови початкової школи". Розкрито особливості структури даної компетентності, її співвідношення з готовністю вчителя іноземної мови до навчальної діяльності за умов початкової школи, визначено критерії та показники рівнів методичної компетентності й окремих її складових. Висвітлено організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи за умов науково-методичної роботи районного методичного кабінету, що включають розроблену модель, організаційні та педагогічні умови її функціонування в системі післядипломної педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто сучасний стан проблеми застосування воєнної сили у розв'язанні міжнародних конфліктів. З'ясовано суть поняття "воєнна сила" як категорії, що передбачає єдність засобів з застосування насильства та політичної волі. Досліджено сучасні особливості застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах. Визначено чинники, які впливають на ефективність цього застосування, а саме: наявність чи відсутність публічних інституцій чи політичних структур, проти яких можна застосовувати воєнну силу; ступінь розвиненості інфраструктури, яка обмежує можливості силового впливу; готовність населення до збройної боротьби; глобалізаційні процеси; інформаційне забезпечення воєнних кампаній. Розглянуто роль і місце воєнної сили як методу вирішення збройних міжнародних конфліктів. Проаналізовано механізми прийняття рішень щодо застосування воєнної сили у даних конфліктах.

  Скачати повний текст

Вперше описано рівні готовності підлітків до ризику, які відрізняються за такими діагностичними ознаками, як раціональність, локус контролю, мотивація досягнення, рівень схильності до ризику. На підставі результатів структурного аналізу готовності підлітків до ризику виділено мотиваційний, когнітивний, емоційний та регулятивний компоненти, розкрито роль кожного з них у формуванні загальної готовності підлітків до ризику. Поглиблено уявлення про готовність до ризику шляхом наповнення його позитивним змістом, який включає характеристики, що забезпечують позитивну динаміку розвитку саморегуляції поведінки у підлітковому віці завдяки повноті зворотного зв'язку та впевненості у собі. Обгрунтовано можливості цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого та контрольованого ризику на основі моделювання концептуальних позицій, які відображають структуру феномену ризику у життєдіяльності підлітка. Наведено характеристику готовності підлітків до ризику, виявлено статеві відмінності прояву даної якості на загальному рівні та на рівні окремих компонентів (мотиваційного, емоційного, когнітивного, регулятивного). Удосконалено засоби психодіагностики готовності підлітків до ризику шляхом створення комплексу методів, які дозволяють діагностувати мотиваційний, емоційний, когнітивний та регулятивний компоненти. Удосконалено технологію створення розвивальних програм у сфері формування компонентів готовності до ризику за умов групового тренінгу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються молодіжними угрупованнями в Україні з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Встановлено, що основними молодіжними угрупуваннями спрямованими на протиправні дії є неформальні, дії яких носять переважно хуліганський характер, який з часом проявляється у насильницьких агресивних протиправних діях. Під неформальними молодіжними групами насильницької спрямованості запропоновано розуміти антисоціальні стійкі структурні формування, до складуяких входить не менше 5 осіб віком від 14 до 35 років, пов’язаних єдиними інтересами та потребами, що мають власну субкультуру, різний ступінь групової криміногенності, що проявляється у вчинені кримінальних правопорушень насильницького характеру. Під агресією розуміється – цілеспрямована, деструктивна поведінка, яка виражається в певних діяннях, які мотивовані ворожістю та ненавистю до людей, суспільства і завдають шкоду життю, здоров’ю, честі та гідності, правам людини, викликають в неї психічнийдискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за що передбачена кримінальна відповідальність.Розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень, що вчиняються молодіжними угрупованнями з виокремленнямвідомостей про стан, структуру, динаміку й географію кримінально каранихдіянь цієї категорії, причини та умови, які сприяють їх учиненню, соціальнопсихологічні ознаки правопорушників (учасників молодіжних груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) і потерпілих, а також показано зв’язок діяльності молодіжного угрупування зі ступенем агресивної поведінкової установки особи-злочинця, латентності та ефективністю вжитих заходів запобігання.З’ясовано (на основі аналізу статистичних показників за 2013–2021 рр.), що сучасна злочинність в Україні характеризується щорічним збільшенням кількості тяжких кримінальних правопорушень учинених у складі молодіжних груп і організацій, у тому числі шляхом застосування зброї та вибухових речовин, залучення до вчинення порушень громадського порядку молодіжних об’єднань, що загалом негативно впливає на суспільний розвиток в умовах збройної агресії, загострення внутрішньополітичної конфронтації таекономічної нестабільності.Констатовано, що політичні та соціально-економічні зміни, зниження рівня життя, втрата моральних орієнтацій, ослаблення функцій сім’ї, криміналізація суспільства наклала глибокий відбиток на поведінку молоді. До загальних (макрорівень) детермінантів злочинної поведінки членів молодіжних угруповань віднесені: стрімке розшарування суспільства на бідних і багатих та інший стратифікаційний розподіл суспільства на групи; загальне зниження керованості соціальними процесами; нестабільність економічної ситуації україні; зниження рівня життя; неспроможність сім’ї; недоліки державного та громадського устрою; деформація морально-психологічних установок членівнеформальних молодіжних груп; переважання корисливих, егоїстичноіндивідуальних, демонстративно-агресивних та насильницьких мотивів. До спеціальних (мікрорівень) – дисфункціональність сім’ї; соціальну дезадаптацію особи та інші відчуження від соціального середовища; вікові, психічні та інші особистісні особливості; готовність уникнути від вирішення життєвих проблем у світі алкоголю та наркотиків, що утворюють тимчасову ілюзорну стабільність; відсутність можливості реалізуватися у суспільно кориснійдіяльності; відчуття безцільності існування; відданість близьким; дистанціювання від успішних молодих людей; вплив асоціального середовища. Під особою яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань слід розуміти сукупність її соціально-демографічних, моральнопсихологічних, соціально-рольових та кримінально-правових ознак та властивостей, що виявляються в злочинній поведінці, детермінованій негативними ідеологічними. поглядами та агресією до оточуючих. Основними характерними рисами соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань є: зневага досуспільно значущих інтересів та інтересів інших осіб; виражений егоїзм, підпорядкування поведінки інших осіб власним інтересам і бажанням; особлива зухвалість, жорстокість стосовно до потерпілих; підвищена конфліктність; низький загальноосвітній рівень цієї категорії осіб; внутрішня готовність до протиправних вчинків; високий відсоток осіб підліткового та молодіжного віку, які вчиняють вуличне насильство; досить високий рівень групової організації вуличних насильницьких злочинців.^UThe dissertation focuses on the theoretical and practical problems of preventing criminal offenses committed by youth groups in Ukraine, taking into account the current state of criminal, criminal procedural legislation and law enforcement activities.It has been established that the main youth groups aimed at illegal actions are informal ones, whose actions are mainly hooligan in nature, which over time manifests itself in violent, aggressive illegal actions. Informal youth groups with a violent orientation are proposed to be understood as antisocial stable structural formations, which include at least 5 people aged from 14 to 35, connected by common interests and needs, having their own subculture, varying degrees of group crime rates, manifested in the committed criminal offenses of a violent nature.Aggression is understood as purposeful, destructive behavior, which is expressed in certain actions, motivated by hostility and hatred towards people, society and causingdamage to life, health, honor and dignity, human rights, bringing about mental discomfort (a state of tension, anxiety, fear and other negative emotions), for whichcriminal liability is provided.The content of the elements of the criminological characteristics of criminal offenses committed by youth groups is disclosed, with information on the state, structure, dynamics and geography of criminally punishable acts of this category, the reasons and conditions that contribute to their commission, socio-psychological characteristics of offenders (members of youth groups, criminal organizations), gangs, other formations) and victims, and the connection between the activities of the youth group and the degree of aggressive behavioral attitude of the criminal, latency and effectiveness of the preventive measures taken is also shown.It has been found out (based on the analysis of statistical indicators in 2013–2021), that modern crime in Ukraine is characterized by an annual increase in the number of serious criminal offenses committed as part of youth groups and organizations, including the use of weapons and explosives, the involvement of youth associations in committing violations of public order, which in general negatively affects social development in conditions of armed aggression, aggravation of internal political confrontation and economic instability.It has been established that political and socio-economic changes, a decrease in the standard of living, the loss of moral orientations, the weakening of family functions, and the criminalization of society left a deep impression on the behavior of young people. General (macro-level) determinants of criminal behavior of members of youth groups include: rapid stratification of society into poor and rich and other stratification of society into groups; a general decrease in controllability of social processes; instability of the economic situation in the country; decrease in the standard of living; family failure; shortcomings of the state and public system; deformation of moral and psychological attitudes of members of informal youthgroups; predominance of self-serving, selfish-individual, demonstrative-aggressive and violent motives. Special (micro-level) determinants include dysfunctionality ofthe family; social maladaptation of a person and other alienation from the social environment; age, mental and other personal characteristics; willingness to avoidsolving life problems in the world of alcohol and drugs, which create a temporary illusory stability; lack of opportunity to be realized in socially useful activity; feelingof purposelessness of existence; devotion to loved ones; distancing from successful young people; the influence of antisocial environment.A person who commits criminal offenses as part of youth groups is understood as a set of his socio-demographic, moral-psychological, social-role and criminal-legalfeatures and properties, which are manifested in criminal behavior determined by negative ideological views and aggression towards others. The main characteristicfeatures of the socio-psychological portrait of a person who commits criminal offenses as part of youth groups are: contempt for socially significant interests and the interests of other people; expressed selfishness, subordination of the behavior of other people to one's own interests and desires; special audacity, cruelty towards thevictims; increased conflict; low general education level of this category of persons; internal readiness for illegal acts; a high percentage of adolescents and young adultswho commit street violence; a fairly high level of group organization of violent street criminals.

Дисертацію присвячено формуванню методології управління проектами та програмами сталого просторового розвитку. Метою дослідження є удосконалення методологічного інструментарію управління проектами та програмами сталого просторового розвитку, спрямоване на забезпечення сталості результатів відповідної проектної діяльності, за рахунок створення нових та розвитку існуючих теоретичних моделей, методів та практичних інструментів управління проектами та програмами у сфері просторового розвитку. Для визначення актуальної проблематики дослідження виконано аналіз сучасного стану територій України, проблем та перспектив їх розвитку, а також стану методологічного опрацювання питань забезпечення просторового розвитку. За виявленим таким чином перспективним напрямом досліджень, запропоновано теоретичні основи методології управління проектами та програмами в сфері просторового розвитку. Сформульовано модель визначення відповідності розміщення об'єкту містобудування діючим містобудівним обмеженням, що дозволяє здійснити імплементацію вимог містобудівної сфери в методологію проведення проектного аналізу при управлінні проектами сталого просторового розвитку. Формалізовано метод аналізу діючих суб'єктів просторового розвитку в Україні. За отриманими результатами аналізу суб'єктів просторового розвитку встановлено, що основними гравцями просторового розвитку є представники приватного сектору економіки України. Запропоновано метод ініціації проектів просторового розвитку, за яким ініціація відповідних проектів повинна спрямовуватись на досягнення як стратегічних цілей розвитку певної територіальної одиниці, так і відповідати стратегічним інтересам конкретної бізнесової одиниці, що забезпечує реалізацію намічених заходів. Запропоновано метод проектного аналізу проектів та програм просторового розвитку, що дозволяє визначити у вимірюваних показниках вплив проектної діяльності на забезпечення сталості розвитку просторової системи. Визначено засади використання інформаційних та комунікаційних технологій в сфері просторового розвитку України. Запропоновано ряд визначень, що стосуються вирішення проблем просторового розвитку в проектному форматі. Розроблено метод аналізу інформаційних та комунікаційних технологій за забезпечуваним рівнем залученості громадськості в процеси управління просторовим розвитком. Розроблено метод оцінки ефективності краудсорсінгових платформ в сфері просторового розвитку, що дозволяє оцінити як готовність представників місцевих спільнот приймати участь у діяльності з просторового розвитку через краудсорсінгові он-лайн ресурси, так і дієвість подібних ресурсів у вирішенні проблем просторового розвитку. Запропоновано модель системи управління просторовим розвитком на базі краудсорсінгової платформи, що дозволяє широким колам представників громадськості брати участь у проектній діяльності з просторового розвитку. Об'єктом дослідження є процеси управління проектами та програмами просторового розвитку, що спрямовані на забезпечення сталості розвитку просторових систем.Предметом дослідження є моделі та методи, що формують методологію управління проектами і програмами в сфері сталого просторового розвитку.Методологічним базисом дисертаційного дослідження є сучасна методологія управління проектами, заснована на системному, логіко-структурному та процесному підходах^UThe dissertation is devoted to the formation of the methodology of project and program management in sustainable spatial development. The aim of the study is to improve the methodological tools for managing projects and programs of sustainable spatial development, aimed at ensuring the sustainability of the results of relevant project activities, by creating new and developing existing theoretical models, methods and practical tools for managing projects and programs in spatial development. To determine the current issues of the study, an analysis of the current state of the territories of Ukraine, problems and prospects for their development, as well as the state of methodological elaboration of issues of spatial development were provided. According to the promising area of research identified in this way, the theoretical foundations of the methodology of project and program management in the field of spatial development are proposed. A model for determining the compliance of the location of the urban planning object with the current urban planning constraints, which allows the implementation of the requirements of the urban planning sphere in the methodology of project analysis in the management of sustainable spatial development projects. The method of analysis of current subjects of spatial development in Ukraine is formalized. According to the results of the analysis of spatial development entities, it is established that the main players in spatial development are representatives of the private sector of the Ukrainian economy. A method of initiating spatial development projects is proposed, according to which the initiation of relevant projects should be aimed at achieving both strategic development goals of a particular territorial unit and meet the strategic interests of a particular business unit, which ensures the implementation of the planned measures. The method of project analysis of projects and programs of spatial development is offered that allows to define in measured indicators influence of project activity on maintenance of sustainability of development of spatial system. The principles of using information and communication technologies in the field of spatial development of Ukraine are defined. A number of definitions concerning the solution of problems of spatial development in the project format are offered. A method of analysis of information and communication technologies according to the provided level of public involvement in the processes of spatial development management has been developed. A method for evaluating the effectiveness of crowdsourcing platforms in the field of spatial development has been developed, which allows assessing both the willingness of local communities to participate in spatial development activities through crowdsourcing online resources and the effectiveness of such resources in solving spatial development problems. A model of a spatial development management system based on a crowdsourcing platform is proposed, which allows a wide range of members of the public to participate in project activities on spatial development. The object of research is the processes of management of projects and programs of spatial development, aimed at ensuring the sustainability of spatial systems. The subject of the study are models and methods that form the methodology of project management and programs in the field of sustainable spatial development. The methodological basis of the dissertation research is a modern project management methodology based on systemic, logical-structural and process approaches.

Обгрунтовано та розроблено методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" за умов профільного навчання з метою успішної адаптації до педагогічного ВНЗ. Розкрито різні підходи до трактування понять "технологія", "абітурієнт", "готовність майбутніх студентів до системи навчання", "пізнавальна активність", "організаційно-методична самостійність", обгрунтовано суть допрофесійної підготовки. Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія", яка передбачає етапи даного процесу, а саме: навчання у школі, на факультеті довузівської підготовки, у педагогічному ВНЗ. Розроблено методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія", яка дозволяє визначити основні етапи діяльності вчителя й учня, викладача й абітурієнта. Результати дослідження експериментально апробовано у процесі допрофесійної підготовки майбутнього вчителя освітньої галузі "Технологія".

  Скачати повний текст

Визначено структурні компоненти, критерії та показники готовності вчителів фізичної культури до виховної, зокрема позакласної, роботи у старшій школі. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх вчителів фізкультури до позакласної виховної роботи в старшій школі. Уточнено сутність понять "підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної виховної роботи у старшій школі" та "готовність майбутніх учителів фізичної культури до позакласної виховної робти у старшій школі". Запропоновано методику педагогічного оцінювання на основі комп'ютерного тестування даної готовності майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження клініко-епідеміологічних, психологічних, електрофізіологічних та біохімічних аспектів вивчено феноменологію, патогенетичні закономірності та динаміку алкогольної залежності за впливу розроблених і впроваджених до практики нових комплексних терапевтичних програм. Здійснено реперзентативну вибірку (7 320 осіб) регіональних, вікових і професійних верств населення та проведено комплексне, лонгітудіальне (більше 20-ти років) клініко-епідеміологічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, електрофізіологічне та біохімічне дослідження. Показано, що основними тенденціями розвитку алкогольної залежності протягом останніх 20-ти років були її подальше поширення серед населення країни та патоморфоз, який мав прояв як невпинне збільшення частоти коморбідних психічних, неврологічних і соматичних розладів. Доведено, що факторами, які сприяють розвитку алкогольної залежності, яка є коморбідною з психічними, неврологічними та соматичними розладами (АЗК), за результатами інструментальної та лабораторної діагностики, є: підвищена судома готовність, ендокринний і макро- та мікроелементний дисбаланс. Розроблено патогенетично обгрунтовані компонентні програми лікування хворих на АЗК, які передбачають використання адаптаційно-метаболічної терапії, що грунтується на застосуванні запропонованих комплексів фармакологічних засобів "Композит-1(2)" і технологій стресопсихотерапії, а також методів прогнозування результатів лікування. На підставі катамнестичних спостережень доведено високу протирецидивну ефективність наведених комплексних терапевтичних програм у зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію інтегративної стратегії інноваційного розвитку студентів економічних спеціальностей у професійній підготовці, що полягає у забезпеченні інтегративного поєднання особистісного, діяльнісного та соціального напрямів інноваційного розвитку та реалізації принципів інноваційно-зорієнтованої освіти. Визначено психологічні та педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності. Уточнено зміст категорій "професійна підготовка", "інновація", "інноваційна діяльність", "готовність до інноваційної діяльності", структурні компоненти готовності до інноваційної діяльності (пізнавальний, мотиваційний, поведінковий та особистісний), критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх фахівців економічного профілю до інноваційної діяльності. Удосконалено методичний апарат дослідження компонентів готовності студентів до інноваційної діяльності.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості розповсюдження ВІЛ/СНІД на рівні великої промислової області. Комплексно досліджено виконання заходів, регламентованих "Декларацією відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД", затвердженої ЮНЕЙДС, на рівні великої промислової області. Визначено готовність служб охорони здоров'я на всіх етапах надання медичної допомоги до проведення профілактичних і лікувальних заходів щодо ВІЛ/СНІД. Комплексно досліджено участь ВІЛ-сервісних неурядових організацій у наданні послуг щодо профілактики та лікування ВІЛ/СНІД. Вивчено рівень професійної готовності сімейних лікарів щодо надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД і проведення профілактичних заходів. Розроблено якісно нову організаційно-функціональну модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІд на рівні великого промислового міста та області.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню українського коміксу в бібліотечно-інформаційному середовищі. Дослідження грунтується на розкритті особливостей розвитку коміксової культури в Україні з позицій книгознавства та бібліотекознавства.Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні етапів розвитку українського коміксу на тлі загальної еволюції коміксу як інформаційного продукту; у висвітленні сучасного стану розвитку коміксів в Україні, їх жанрової та видової багатоманітності; в обґрунтованні поняття імерсивного коміксу та перспектив таких інформаційних продуктів в Україні; в узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду бібліотечного сервісу, організованого навколо коміксів як інформаційних продуктів, і окресленню перспектив напрямів його розвитку в Україні.Виявлено, що специфіка коміксу як інформаційного продукту, смислове наповнення якого виражається за допомогою вербально-іконічного інструментарію – зображення і вербалізованого тексту, – обумовлює його синкретичну природу і пояснює увагу до коміксу як з боку літературознавців і мовознавців, так і мистецтвознавців і культурологів. Крім того, комікс можна віднести як до періодичних видань, так і до книжкової продукції, що робить його предметом дослідження у вимірі журналістики і видавничої справи. Водночас, будучи багатофункціональним і унікальним інформаційним продуктом, комікс досі не став предметом вивчення для книгознавців і бібліотекознавців. Дослідження коміксів з позицій інформаційної, бібліотечної та архівної справи відсутні, що доводить актуальність обраної теми дисертації.З позицій бібліотекознавства і книгознавства обґрунтовано відмінність понять «український комікс» і «комікс в Україні», з урахуванням критеріїв україніки запропоновано поняття українського коміксу як видання коміксової продукції будь-якого жанру і спрямованості, видане на теренах України та/або українською мовою (що не є перекладом іншомовних творів), українського авторства та про Україну. Визначено і охарактеризовано етапи розвитку українського коміксу.Виявлено жанрово-видове урізноманітнення коміксів в Україні, обґрунтовано наявність таких видів коміксів, як: пригодницько-історичний; супергероїка; фентезі, наукова фантастика; комікс для дітей; гумористичний; сучасний роман; кримінальний; освітній.Доведено, що поширення інтернет-технологій і, зокрема, технологій «розширеної реальності» та їх впровадження у виробництво коміксів спричинило трансформацію цього виду інформаційного продукту і появу інноваційних форматів цих видань – веб-коміксів та імерсивних коміксів, специфікою яких є нелінійність і ефект занурення. В імерсивних коміксах поряд із традиційними вербальним і графічним компонентами з'являється додатковий – імерсивна технологія, без якої коректне сприйняття тексту неможливе. Виробництво імерсивних коміксів потребує співпраці письменників, ілюстраторів, авторів і видавців з виробниками програмного контенту, що обумовлює його проєктний формат. Водночас зростання кількості таких проектів і готовність спільноти і провідних компаній – виробників контенту вкладати в них кошти засвідчує перспективність такого виду продукту і його упевнене майбутнє.З'ясовано, що основними компонентами сформованого навколо коміксів комплексного бібліотечного сервісу в установах України є: організація просвітницьких заходів, присвячених коміксам; інформування про надходження коміксів до бібліотеки; організація виставок коміксів; складання рекомендаційних списків і підготовка бібліографічних покажчиків; презентація окремих видань і організація зустрічей з авторами і видавцями коміксів; проведення воркшопів і майстер-класів, організація конкурсів. Доведено, що, будучи предметом діяльності бібліотекарів, комікс також слугує їм ефективним інструментом для вирішення просвітницьких, соціальних і вузькопрофесійних завдань із популяризації бібліотечної професії і бібліотечної справи. Обґрунтовано перспективні напрями вдосконалення сформованого навколо коміксів вітчизняного бібліотечного сервісу, серед яких: створення спеціальних колекцій коміксів; участь у проєктах зі створення коміксів із використанням зображень, що містяться в документах з фондів бібліотек; зважаючи на те, що комікси є частиною історико-культурної спадщини України, формування присвячених коміксам розділів у електронних бібліотеках «Україніка» та «Культура України», що сприяло б вирішенню завдань не лише забезпечення широкого доступу до тих коміксових видань, які зберігаються в бібліотеках, а й популяризації вітчизняної коміксової спадщини за кордоном; створення корпоративної бібліотечної бази даних коміксів та графічних романів.Ключові слова: комікс, графічна історія, інформаційний продукт, імерсивні технології, меді-продукт, візуальна комунікація, бібліотечно-інформаційний вимір, комунікація, адаптація, комікс-культура, український комікс.^UThe dissertation is devoted to the research of Ukrainian comics in the library and information environment. The study is based on the discovery of the peculiarities of the development of comic culture in Ukraine from the standpoint of bibliography and library science.The scientific novelty of the study is to highlight the stages of development of Ukrainian comics against the background of the general evolution of comics as an information product; in highlighting the current state of development of comics in Ukraine, their genre and species diversity; in substantiation of the concept of immersive comics and prospects of such information products in Ukraine; in generalizing the domestic and foreign experience of the library service organized around comics as information products, and outlining the prospects of its development in Ukraine.It was found that the specificity of comics as an information product, the semantic content of which is expressed through verbal-iconic tools - images and verbalized text - determines its syncretic nature and explains the attention to comics by literary critics and linguists, art critics and culturologists. In addition, comics can be attributed to both periodicals and books, which makes it the subject of research in the dimension of journalism and publishing. At the same time, being a multifunctional and unique information product, comics has not yet become a subject of study for bibliologists and librarians. There are no studies of comics from the standpoint of information, library and archival affairs, which proves the relevance of the chosen topic of the dissertation.From the standpoint of library science and bibliography, the difference between the concepts of "Ukrainian comics" and "comics in Ukraine" is substantiated, taking into account the criteria of Ukrainian, the concept of Ukrainian comics is is a translation of foreign works), Ukrainian authorship and about Ukraine.The stages of development of Ukrainian comics are determined and characterized.The genre-types of diversification of comics in Ukraine are revealed, the existence of such types of comics as: adventure-historical is substantiated; superhero; fantasy, science fiction; comics for children; humorous; modern novel; criminal; educational.It is proved that the spread of Internet technologies and, in particular, augmented reality technologies and their introduction into comic production has led to the transformation of this type of information product and the emergence of innovative formats of these publications - web comics and immersive comics, which are nonlinear and immersive. In immersive comics, in addition to the traditional verbal and graphic components, there is an additional - immersive technology, without which the correct perception of the text is impossible. The production of immersive comics requires the cooperation of writers, illustrators, authors and publishers with producers of software content, which determines its design format. At the same time, the growing number of such projects and the willingness of the community and leading content companies to invest in them testifies to the prospects of this type of product and its secure future.It was found that the main components of the complex library service formed around comics in the institutions of Ukraine are: the organization of educational activities dedicated to comics; informing about the arrival of comics in the library; organization of comic book exhibitions; compilation of recommendation lists and preparation of bibliographic indexes; presentation of individual publications and organization of meetings with comic book authors and publishers; conducting workshops and master classes, organizing competitions. It has been proved that, being the subject of librarians' activities, comics also serve them as an effective tool for solving educational, social and narrow professional tasks of popularizing the library profession and library business.Perspective directions of improvement of the domestic library service formed around comics are substantiated, among which: creation of special collections of comics; participation in projects for the creation of comics using images contained in documents from library collections; Considering that comics are a part of the historical and cultural heritage of Ukraine, the formation of chapters on comics in the electronic libraries "Ukraine" and "Culture of Ukraine", which would help solve problems not only providing wide access to comics published in libraries, but also the promotion of domestic comic heritage abroad; creation of a corporate library database of comics and graphic novels.Keywords: comics, graphic history, information product, immersive technologies, media product, visual communication, library and information dimension, communication, adaptation, comic culture, Ukrainian comics.

У дисертації здійснено теоретико-концептуальне обґрунтування та емпірично досліджено мовленнєву готовність дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання. Виконано комплексний системний теоретико-методологічний аналіз проблеми мовленнєвої готовності. Проаналізовано низку термінів та терміносполук, сформульовано визначення поняття «мовленнєва готовність». Виявлено педагогічну (загальну та спеціальну), психологічну (пізнавальну, інтелектуальну, мовленнєву, комунікативну, емоційно-вольову, мотиваційну, особистісну й соціальну) та фізіологічну готовність до навчання в закладах загальної середньої освіти, де базовою42складовою старшого дошкільника виступає мовленнєва готовність. Шляхом аналізу та узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень з позицій концепцій онтогенезу дитячого мовлення, теорій, які ґрунтуються на вченнях нативізму, діяльнісної мовленнєвої теорії, когнітивного розвитку та нейрофізіологічного підходу, висвітлено питання базових компонентів мовленнєвої готовності. Досліджено теорію психічного дизонтогенезу: розглядались її провідні положення в логопсихології; проаналізована проблематика мовленнєвої готовності дітей з особливими освітніми потребами до умов інтегрованого навчання. Ґрунтуючись на праці дослідників, окреслено психологічний (розглядався крізь призму когнітивної, мотиваційної та емоційної складових), семіотичний та діяльнісний компоненти мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання. Експериментальне дослідження виявило низькі показники актуального стану сформованості компонентів мовленнєвої готовності в дітей з логопатологією. Це дало підстави для окреслення логопсихологічного профілю мовленнєвої готовності (мовленнєво-прогресивного, мовленнєво-дезорганізаційного, мовленнєво-пасивного), зумовило обґрунтування комплексної корекційної логопсихологічної системи та сприяло розробці, апробації, впровадженню корекційної навчально-розвивальної програми, спрямованої на формування компонентів мовленнєвої готовності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Результати експериментального дослідження свідчили про ефективність комплексної корекційної логопсихологічної системи.^UThe dissertation provides a theoretical and conceptual substantiation and empirical study of the speech readiness of older preschool children with logopathology for integrated learning. A comprehensive systematic theoretical and methodological analysis of the problem of speech readiness is carried out. Several terms and phrases have been analysed, and the definition of "speech readiness" has been formulated. The article reveals pedagogical, psychological and physiological readiness for studying in general secondary education institutions where speech readiness is the basic component of the comprehensive development of older preschool children. By analysing and summarizing the results of psychological and pedagogical research from the standpointof the concepts of the ontogeny of children's speech, theories based on the doctrines of nativism, activity-based speech theory, cognitive development and neurophysiological approach, the issue of the basic components of speech readiness is highlighted. The theory of mental dysontogenesis is studied; its leading provisions in logopsychology are considered; the problems of speech readiness of children with special educational needs for integrated learning are analysed.Language readiness is considered through the functional system of language and speech, and the Concept of the Standard of Special Education for Preschool Children with Speech Development Disorders. Based on the doctrine of researchers, we outline the psychological (which is considered through the cognitive, motivational and emotional components), semiotic and activity basic components of speech readiness of older preschool children with logopathology for integrated learning. The systematisation of theoretical and conceptual foundations lays the basis for the empirical research model, which represents a systematic methodology for studying the actual development of the basic components of speech readiness of older preschool children with logopathology. In the course of organizing the ascertaining experiment, the purpose, tasks, methods, strategy and tactics of the experiment were determined. The following research methods are used for the ascertaining and formative experiments: organizational (comparative method); empirical (observation method, psychodiagnostic methods − conversation, test-task, projective-impressive test); data processing methods (quantitative and qualitative analysis of research materials), statistical (Student's t-criterion and Pearson's X2-criterion). The experimental results of the experimental research indicate that not all categories of children have formed their speech readiness. The highest level was observed in preschoolers with normotypical psychophysical development. Belonging to the middle level reveals their reduced motivation to learn, cognitive and speech activities, and the prevalence of emotional egocentrism, which will affect the social and educational adaptation of children.The experimental study revealed low indicators of actual development of the components of speech readiness in children with logopathology, this gave grounds for delineating the profile of speech readiness (speech-progressive, speech-disorganization, speech-passive). Preschoolers with logopathology belong to different groups. The first group (speech-progressive the profile) consists of children with isolated disorders of the semiotic component (phonetic level) and neuromotor functioning, provided that the components of the activity and psychological components are preserved. Their development corresponds to normotypical indicators. The second group (speech-disorganization the profile) of subjects includes a large percentage of respondents with excessive emotionality, uncontrolled activity, and inattention. Children need stimulating and psychological (motivational and emotional) support from peers and adults. The identified state of psychological, semiotic, and activity components is insufficient for the effective adaptation of these children to primary education. The third group of preschoolers (speech-passive the profile), in addition to specific disorders of the semiotic component, has social (does not interact with peers and adults) and personal (motivational and emotional disorders) problems. The children have impaired neuromotor (hand, oral and articulatory praxis) and intellectual (visual-motor coordination, auditory-verbal memory, verbal-spatialrepresentation, verbal-logical thinking, and verbal attention) functions, which confirms their unreadiness to adapt to the conditions of study in general secondary education. These preschoolers are in the greatest need of educational and developmental activities to form the components of language readiness.Based on conceptual and methodological provisions, a complex corrective speech-psychological system of formation of the basic components of speech readiness of older preschool children with speech logopathology

Дисертаційна робота присвячена проблемі формування комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури у процесі навчання стилістики.У роботі з'ясовано зміст понять «компетенція», «компетентність» та уточнено змістове наповнення терміна «комунікативна компетентність майбутнього вчителя української мови і літератури». Зміст поняття «комунікативна компетентність майбутнього вчителя української мови і літератури» в роботі потлумачено як внутрішній ресурсний потенціал, засвоєну систему професійних знань, мовленнєвих та організаторських здібностей, здатності до контролю власної комунікативної діяльності, а також сукупність професійно значущих умінь і навичок, потрібних для оперативного й адекватного сприймання чужих програм мовленнєвої поведінки та мобільної побудови власних комунікативних стратегій, адекватних цілям, сферам, жанрам і ситуаціям спілкування; мобілізаційну готовність до комунікативної діяльності, вільне володіння вербальними й невербальними засобами соціальної поведінки.Обґрунтовано лінгводидактичні засади формування комунікативної компетентності: закономірності навчання мови; загальнодидактичні й специфічні принципи навчання, традиційні та інноваційні форми, методи, підходи й технології навчання.Проаналізовано зміст навчально-методичного забезпечення у контексті формування комунікативної компетентності майбутніх учителів-словесників. Розроблено критерії (мотиваційно-ціннісний, нормативно-тезаурусний, жанрово-стилістичний), показники та виявлено рівні (високий, достатній, середній, елементарний) сформованості комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури.З'ясовано зміст, мету, завдання експериментально-дослідної роботи; розроблено програму; описано й проаналізовано перебіг і формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту; доведено ефективність розробленої методики формування комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури в процесі навчання стилістики.Ключові слова: «компетенція», «компетентність», «комунікативна компетентність майбутнього вчителя української мови і літератури», «стилістика».^UThe thesis is dedicated to the issue of forming the communicative competence offuture teachers of the Ukrainian language and literature in the process of teaching Stylistics.In the study the content of the notions «competency» and «competence» is ascertained and the substantive content of the term «the communicative competence of a future teacher of the Ukrainian language and literature» is construed. The concept «competency» is determined as a complex of knowledge and skills related to relevant types of professional activities, which is deemed necessary for performing productive activities; «competence» is defined as an array of interconnected value reference points as well as instructions, knowledge, skills and the experience of a future teacher of the Ukrainian language and literature to apply the acquired knowledge in the professional activities; and as an awareness, a due proficiency in a certain speech situation. In this study, the content of the notion «the communicative competence of a future teacher of the Ukrainian language and literature» is construed as an inner resource capacity, an acquired system of knowledge, speech and organizational skills and an ability to monitor one's own communicative activities and an array of professionally meaningful skills necessary for efficient and consistent comprehension of other people's speech behavior and prompt formation of one's own communicative strategies relevant to the purposes, areas, genres and situations of communication; convening readiness to communicative activities and proficiency in both verbal and non-verbal means of social behavior.Methodological groundwork for forming the communicative competence of language teachers is analyzed. The criteria (motivation-and-value, normative-and-thesaurus and genre-and-stylistic) and indicators are elaborated and the levels (high, sufficient, average and elementary) for forming the communicative competence of future teachers of the Ukrainian language and literature are determined.The content, aim, tasks of experimental-and-research work are established; the course and results of the formative and checking phase of the educational experiment are characterized and analyzed; the efficiency of the elaborated methodology for forming the communicative competence of future teachers of the Ukrainian language and literature in the process of teaching Stylistics is confirmed.Key words: «competency», «competence», «communicative competence of a future teacher of the Ukrainian language», «system of exercises and tasks in Stylistics».

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. У Вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів. В першому розділі ‒ «Теоретичні засади творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу» ‒ розкрито феномен творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, з'ясовано сутнісні характеристики дефініцій «розвиток», «саморозвиток», «творчість», «творчий саморозвиток», «культурно-освітній простір» та на основі цього визначено сутність поняття «творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти» як вид творчої діяльності суб'єк-суб'єктної орієнтації, спрямований на самопізнання в процесі професійної підготовки, самовдосконалення та творчу самореалізацію в процесі взаємодії з вихованцями та забезпечує формування позитивної Я-концепції дітей дошкільного віку. Розглянуто сутність, структурні компоненти та складові творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, проаналізовано проблему культурно-освітнього простору, визначено принципи організації та характеристики культурно-освітнього простору в педагогічному коледжі. Також теоретично обґрунтовано технологію творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу, яка складається з блоків: цільового, представленого метою та завданнями творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, нормативною базою дослідження; методологічного, складовими якого є концептуальні підходи та принципи організації процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; процесуального, який визначив змістовне й організаційне забезпечення процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти на мотиваційно-цільовому, організаційному та рефлексивно-творчому етапах творчого саморозвитку; діагностично-рефлексивного, до складу якого увійшли компоненти, критерії, показники та рівні, діагностичний інструментарій процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти. У другому розділі ‒ «Експериментальна перевірка технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу» ‒ здійснено аналіз стану творчого саморозвитку здобувачів в педагогічних закладах освіти, описано реалізацію технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу; доведено ефективність запропонованої технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. Визначено критерії й показники рівнів творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, які необхідні для проведення констатувального та формувального експериментів: мотиваційно-ціннісний (позитивна мотивація до саморозвитку; система ціннісних орієнтацій; розвинена емоційна сфера), світоглядно-особистісний (система знань про творчість, творчий саморозвиток на рівні понять та категорій; сформований гуманістичний світогляд; розвинене критичне мислення), діяльнісно-креативний (здатність застосовувати творчі здібності в педагогічній діяльності, прагнення до самоосвіти і саморозвитку, готовність до виховання творчих здібностей у дітей).Практичне значення одержаних результатів полягає в упровадженні в освітній процес закладу фахової передвищої освіти технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в єдності її структурних і функціональних компонентів; розробці методики психолого-педагогічного діагностування рівнів творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; оновленні змісту навчальних дисциплін за циклом професійної підготовки здобувачів освіти в розрізі таких тем: «Творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти: теоретико-методологічні аспекти», «Мотивація досягнення як задоволення внутрішньої потреби особистості у творчому саморозвитку», «Культурно-освітній простір у процесі інтерактивної взаємодії суб'єктів навчання»; доповненні змісту завдань педагогічної практики здобувачів; розробці та впровадженні спецкурсу вибіркового освітнього компоненту «Теорія та практика творчого саморозвитку фахівців дошкільної освіти» та комплексу практичних завдань для розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців дошкільної освіти (педагогічні задачі, вправи з використанням педагогічних ситуацій, тренінгові завдання для творчого розвитку); підготовці методичних рекомендацій для викладачів, керівників-методистів практики та здобувачів освіти «Творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу».^UThe Introduction substantiates the relevance and degree of research of the problem, formulates the object, subject, purpose, hypothesis, tasks, and research methods, reveals the scientific novelty, practical significance of the work, provides information on testing and implementation of the results. In the first section – «Theoretical principles of creative self-development of future preschool education specialists in the cultural and educational space of pedagogical college» ‒ the phenomenon of creative self-development of future preschool education specialists is revealed, the essential characteristics of definitions «development», «self-development», «creativity», «creative self-development», «cultural and educational space» and on this basis the essence of the concept of «creative self-development of future professionals» in preschool education, as a type of creative activity of subjective orientation, aimed at self-knowledge in training, self-improvement and creative self-realization in interaction with students and ensures the formation of a positive self-concept of preschool children. The essence, structural components and components of creative self-development of future specialists of preschool education are considered, the problem of cultural and educational space is analysed, the principles of organization and characteristics of cultural and educational space in pedagogical college are defined. The technology of creative self-development of future specialists of preschool education in the cultural and educational space of the pedagogical college is also theoretically substantiated. It consists of the blocks: task-oriented, represented by the purpose and objectives of creative self-development of future specialists in preschool education, the regulatory framework of the research; methodological, which includes conceptual approaches and principles of organizing the process of creative self-development of future professionals in preschool education; procedural, which determined the substantive and organizational support of the process of creative self-development of future specialists in preschool education at the motivational-direction, organizational and reflexive-creative stages of creative self-development; diagnostic-reflexive, which includes components, criteria, indicators and levels, diagnostic process tools of creative self-development of future professionals in preschool education. In the second section –«Experimental testing of technology of creative self-development of future preschool education specialists in the cultural and educational space of pedagogical college» ‒ the efficiency of the proposed technology of creative self-development of future preschool education specialists in the cultural and educational space of the pedagogical college is proved. Criteria and indicators of levels of creative self-development of future specialists of preschool education, which are necessary for an ascertaining and formative experiments: motivational-value (positive motivation for self-development; system of value orientations; developed emotional sphere), worldview-personal (system of knowledge about creativity, creative at the level of concepts and categories; formed humanistic worldview; developed critical thinking), activity-creative (ability to use creative abilities in pedagogical activities, self-education and self-development drive, readiness to raise children's creativity). The practical significance of the obtained results lies in the introduction into the educational process of the institution of higher education of the technology of creative self-development of future specialists of preschool education in the unity of its structural and functional components; development of methods of psychological and pedagogical diagnosis of levels of creative self-development of future specialists in preschool education; updating the content of academic disciplines in the cycle of professional training of higher education students in the context of the following topics: «Creative self-development of future preschool education professionals: theoretical and methodological aspects», «Motivation to achieve as meeting the intestinal necessity of the individual in creative self-development», «cultural and educational space in the interactive reciprocity process in subjects of study»; supplementing the content of the tasks of pedagogical practice of applicants; development and implementation of a special course of the selective educational component «Theory and practice of creative self-development of preschool education specialists» and a set of practical tasks for the development of creative potential of future preschool education specialists.

Розкрито сутність і структуру навчання іншомовної фразеології, визначено його місце в системі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до навчання старшокласників фразеології. Охарактеризовано рівні професійної готовності майбутніх учителів іноземної мови до навчання старшокласників фразеології. Визначено зміст понять "професійно-педагогічна діяльність", "іншомовна професійно-педагогічна діяльність", "готовність до професійно-педагогічної діяльності". Удосконалено методику навчання іншомовної фразеології майбутніх учителів іноземної мови.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх дипломатів; розроблено й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх дипломатів як інтелектуального ресурсу держави.Здійснено теоретичний аналіз розробленості наукової проблеми та понятійно- термінологічного апарату дослідження. Охарактеризовано методологічні підходи професійної підготовки майбутніх дипломатів. З’ясовано стан професійної підготовки майбутніх дипломатів у системі неперервної освіти. Виявлено особливості професійної підготовки майбутніх дипломатів в умовах глобалізаційних процесів (цілеспрямоване застосування загальнопедагогічних та специфічних принципів, інтерактивних технологій у процесі професійної підготовки, інтеграція спеціальної фахової та гуманітарної підготовки; оптимізація професійно-адаптаційних процесів під час навчання в закладах вищої освіти). Розроблено та експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх дипломатів як єдність взаємообумовлених елементів, охоплених причинно-наслідковими зв’язками та зв’язками координування, складниками якої визначено цільовий, змістовний, технологічний, оцінний, результативний блоки. Здійснено науково-методичну рефлексію результатів дослідно-експериментальної роботи.Ключові слова: професійна підготовка, майбутні дипломати, готовність майбутніх дипломатів до професійної діяльності, модернізація професійної підготовки, заклад вищої освіти.^UTheoretical and methodical principles of professional training of future diplomats are substantiated in the doctoral thesis; the effectiveness of the model of training future diplomats as an intellectual resource of the state was developed and experimentally verified.In the dissertation considered scientific novelty of the obtained results consists in the fact that for the first time the problem of professional training of future diplomats as an intellectual resource of the state has been comprehensively investigated, in particular: the scientific, theoretical and conceptual foundations of professional training of future diplomats have been theoretically substantiated; the model of professional training of future diplomats as the unity of interdependent elements covered by cause-and-effect relationships and coordination relationships has been substantiated, and pedagogical conditions for its implementation are introduced (development the professional identity of future diplomats, the implementation of symbolic-contextual education by means of information technologies, the use of interactive technologies in symbolic-contextual education); criteria are defined (level of mental development, a certain person's attitude to learning, his desire to master different ways of learning, mobilization of willpower in order to overcome difficulties in learning and achieve the set goal), indicators and levels of readiness of future diplomats for professional activity (high, medium, low); the essence of the concepts «professional training of future diplomats», «readiness of future diplomats for professional activity» is defined.The leading idea of the research is based on the proposition that the integral and dynamic educational process of professional training of future diplomats in institutions of higher education is socially conditioned, pedagogically and professionally deterministic, taking into account modern processes of building a knowledge society, development of the continuous education system, domestic and foreign experience of training specialists in the international field.The study is based on the understanding of the future diplomats’ professional training as a continuous, conscious, purposeful process of personal and professional growth of the future specialist, which ensures his professional development, the acquisition of practical experience in future activities, the formation of personal qualities, the ability to self-improve and self-development.The goal and result of training future diplomats is appropriate readiness. We consider the readiness of future diplomats for professional activity as an integral characteristic of the personality, which is a set of personal and professional qualities and states, which is determined by the formation of professional consciousness, motives for achievements in the profession, the focus on the realization of the professional ideal in the appropriate social conditions, professional competence and work capacity.The implementation of the leading idea and conceptual principles is based on fundamental philosophical ideas, provisions that found expression in the set of main concepts (methodological, theoretical, technological ) and allowed to achieve dynamism and completeness of the disclosure of the problem.The methodological basis of the scientific problem study of the professional training theory and practice of future diplomats as an intellectual resource of the state is formed by a set of scientific approaches (paradigmatic, systemic, synergistic, cultural, axiological, acmeological, competence-based, activity-oriented, and personality- oriented), which in their totality complement each other , are characterized by internal unity, interdependence and methodological interconnections. Complex application of defined methodological approaches enables multi-vector analysis of the research problem and synthesis of its results in the construction of the concept, theoretical provisions, development of a model of future diplomats’ professional training and its implementation in the real process of their professional training.Key words: professional training, future diplomats, readiness of future diplomats for professional activities, modernization of professional training, higher education institution.