Проведено наукове дослідження антропософських тенденцій в українському мистецтві 1920-х рр. Українське мистецтво даного періоду розглянуто в контексті загальноєвропейської тенденції модернізму - пошуку "нової духовності". Доведено, що у сценічному мистецтві "Молодого театру" та театру "Березіль" використовувались прийом евритмії та елементи містерійного театру. Показано вплив евритмії на становлення методу перетворення Л.Курбаса. Досліджено антропософські мотиви та специфіку образотворення у творчості М.Хвильового, М.Куліша, П.Тичини. Проаналізовано творчість митців-"двадцятників" у театрі, живописі, скульптурі та літературі. Виявлено тенденцію свідомого творення мистецтва та його сакралізації. Доведено, що світоглядні, зокрема антропософські, аспекти у мистецтві даного періоду виступають не стільки філософськими категоріями, скільки засобами художнього вираження.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні прояви болгарсько-українських релігійно-культурних зв'язків останньої чверті XIV - першої половини XVI ст. Визначено їх передумови, характерні особливості. Проаналізовано церковно-політичну та релігійно-культурну діяльність митрополитів Київських, болгар за походженням, зокрема, Кипріяна (1375 - 1406 рр.) та Г. Цамблака (1415 - 1420 рр.). Досліджено процес переселення болгар та основні причини їх частих візитів на українські землі. Увагу приділено процесу болгарсько-української книжно-літературної взаємодії останньої чверті XIV - першої половини XVI ст., зокрема, побутуванню на Русі-Україні середньоболгарських рукописних книг і перекладів візантійських літературних творів, а також емоційно-експресивного літературного стилю ("плєтєніє словес"). Описано поширення на теренах Русі-України надбань і досягнень болгарського книжкового мистецтва: тератологічного, неовізантійського та плетінчастого орнаментальних стилів, ломбатодів, в'язі, мініатюр, а також зразків болгарського релігійного живопису, які найбільшою мірою причинилися до розвитку місцевого іконопису.

  Скачати повний текст

Розглянуто поняття "візія" та "візуалізація", висвітлено художньо-живописну структурованість образно-зорових картин "Кобзаря", їх здатність створювати художнє (естетичне) враження. Проаналізовано живописні прийоми, використані поетом для конструювання опуклої, виразно зримої "картини"-візії, запропоновано класифікацію картин природи в поезіях Т. Шевченка (ідилічні, історичні, критичні та містичні візії України). Виявлено домінантні вербально-живописні картини у поетичній спадщині митця.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні аспекти впливів європейської архітектури на містобудування й архітектуру Палестини. За результатами дослідження з'ясовано, що в архітектурі Сходу зберігається прагнення до гармонії з природою, пристосування до ритму та законів природи. Виявлено, що вплив європейської цивілізації у стародавні періоди зумовив збагачення архітектури Палестини еліністичною та римською культурою, архітектурою та містобудівельно-планувальними ідеями. У період з кінця XIX до середини XX ст. європейський вплив мав відображення у будівництві поселень, плануванні міст Тель-Авів і Хайфа, за проведення яких були застосовані всесвітньо відомі та прогресивні функціонально-композиційні схеми: місто - сад, лінійне місто з різними забудовами - суворо живописною, прямокутною. Зодчі Палестини та Європи зробили значний внесок у формування нової структури. За результатами дослідження показано, що розвиток цього процесу можна подати у історико-об'єктивному, територіально-містобудівному й особистістно-суб'єктивному аспектах.

  Скачати повний текст

З'ясовано культурно-історичні умови, що спричинили трансформації в художній культурі України. Виявлено тенденції та специфіку розвитку образотворчого мистецтва періоду незалежності. Визначено вплив соціокультурних, економічних, демократичних процесів на стан і перспективи розвитку художньої культури України. Розкрито причини виникнення різноманітних стилів і напрямів в образотворчому мистецтві. Вивчено специфіку появи нових термінів і понять в сучасному образотворчому мистецтві України, зокрема в таких його видах як живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комплексного та порівняльно-типологічного аналізу експресивно-виражальних засобів, характерних для творів П.Тичини, М.Рильського, Є.Маланюка, Є.Плужника, Б.-І.Антонича, С.Гординського, Г.Аполлінера, М.Жакоба, П.Реверді, П.Елюара, П.Ж.Жува, Л.Арагона, поетів Рошфорської школи та інших з метою вивчення й інтерпретації поетичних текстів зазначених авторів, а також для з'ясування та класифікації нових на той час мовних засобів виразу поетичної думки. Установлено та порівняно експресивно-виражальні можливості лексичних, синтаксичних, морфологічних одиниць в українській та французькій поезії першої половини XX ст. У контексті мовознавчої проблематики досліджено синтез мистецтв (поезії, музики та живопису). Розглянуто синтетичні способи досягнення у поетичному творі музичного та живописного ефектів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Досліджено явище екфрасису в літературному творі як поетичного прийому, що доволяє адекватно виражати твори одних видів мистецтва за допомогою інших, зокрема, музики, образотворчого мистецтва та літератури у творчому доробку поетів "срібного віку". Виявлено загальні риси екфрасису, що відображає процес "перекладу" кодів музики та живопису на мову словесності. Проаналізовано та систематизовано художні прийоми та принципи поетів-модерністів, які у своїй поетичній творчості відтворюють враження, що виникли у зв'язку із сприйняттям музичних творів або творів живопису. Охарактеризовано специфічні підходи (на межі словесного, музичного й образотворчого ряду) щодо прочитання літературного твору. Досліджено поетичну функцію образів пластичних мистецтв у творчості російських поетів початку XX ст. Розглянуто генезис і типологію музичних елементів у структурі поетичних творів, а також музичні образи (музиканта, символіку музичних інструментів) у російській поезії епохи модернізму.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію ролі естетичної імперативності в життєдіяльності людини. Проаналізовано онтологічну суть і механізм дії естетичної імперативності на підставі результатів дослідження естетичних напрацювань представників німецької класичної та сучасної філософії. Розглянуто феномен прояву естетичного імперативу в економічному нормативі. Виявлено амбівалентність естетичного простору у контексті єдності краси та квазікраси, яка більш достеменно розкриває саме естетичні детермінанти економічного буття. Висвітлено питання щодо побудови людиною техносфери. Це дозволило використати певні факти зі сфери архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно з метою висвітлення прояву естетичної імперативності за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних та художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII століть. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова та образу в системі літургійного дійства.

  Скачати повний текст

Системно досліджено імпресіонізм в українській літературі як повноцінну стильову течію, що виникла в кінці XIX ст. та розвивалась на початку XX ст. Уперше обгрунтовано показано якісну відмінність між літературним імпресіонізмом і живописом, доведено існування в українській літературі на межі даних століть психологічного імпресіонізму. Запропоновано нове поняття "актуальний хронотоп", який є головною категорією історичної поетики, що характеризує естетичний феномен імпресіонізму в мистецтві. Висвітлено розвиток та особливості категорії історичної поетики - кута зору автора, що є обов'язковою ознакою української імпресіоністської прози. Уперше послідовно досліджено особливості зображально-виражальних засобів імпресіонізму: предметність зображення, "психологічність" вираження, адже предмети та зовнішні явища світу в імпресіонізмі найчастіше символізують явища внутрішнього світу. Показано взаємозв'язок між змінами форм художнього письма та проблематикою - увага до внутрішнього як самоцінного, індивідуальності й неповторності людини, її духовного всесвіту. Показано, що для розуміння українського психологічного імпресіонізму, який становить специфіку національної літератури, визначальними є "філософія переживання" В.Дільтея, теорія М.Бахтіна про "вирішальні питання буття" та теорія В.Франкла про "трагедію внутрішнього життя".

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз домінантних складових імпресіоністичної поетики лірики О. Фета - її живописних та музичних засад. Визначено онтологічні, естетичні та філософські чинники формування імпресіоністичних передумов творчості поета згідно зі сучасними тенденціями літературознавства. Досліджено функціонування найважливіших елементів імпресіоністичної живописно-образотворчої поетики. Охарактеризовано головні особливості втілення імпресіоністичної музичності на різних рівнях поетичного тексту. Розкрито зміст основних мотивів музично-імпресіоністичної сфери лірики поета, визначено образно-естетичну складову даних мотивів та їх інваріантів, прийоми словесно-музичного інтонування. Доведено, що імпресіоністичне світовідчуття як головний чинник у прагненні О. Фета розширяє межі ліричного слова та образно-метафоричний об'єм вірша. Виявлено синкретизм і взаємопроникнення живописної та музичної стихій у поетичній системі митця, що обумовило специфіку формування структури його стереоскопічного образу та розвитку образно-тематичної сфери творчості лірика.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний, інтертекстуальний і мотивний аналіз творів О.І. Купріна 1890 - 1900-х рр., в яких розглянуто проблему співвідношення життя та мистецтва. Розкрито важливу роль у формуванні специфіки поетики письменника інтертексту, автоінтертексту та мотивності. Доведено, що висока концентрація передтекстів дає можливість стверджувати, що О.І. Купрін розглядає мистецтво як реальність, яка через свідомість людей та їх вчинки впливає на емпіричну дійсність. З'ясовано, що письменник створював своєрідні пародії на мотиви й образи літератури минуло, зокрема, на образи свідомих і несвідомих гравців, які естетизували життя. На підставі вивчення особливостей функціонування щільного інтертексту, пов'язаного з творами різних напрямів і стилів, пояснено різностильність прози О.І. Купріна. Зроблено висновок, що письменник у своїх творах не розвивав традиції відомих напрямів, а оригінально осмислював "чужі" тексти як художник "срібної доби". Виявлено, що використання письменником артефактів, музичного та живописнго єкфрасису дозволило суттєво оновити жанри малої прози. Встановлено міжтекстові співвідношення, форми їх реалізації та функції, серед яких ігрова набуває пріоритетного значення.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування живописної школи в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) як цілісне явище в українській культурі у нерозривному зв'язку з тенденціями розвитку мистецтва. Проаналізовано події малодосліджених періодів. На підставі систематизації архівної та літературної інформації про методи викладання фахових і допоміжних дисциплін створено цілісну картину еволюції методології та факультету живопису НАОМА та її вплив на фаховий рівень студентів. Здійснено порівняльний аналіз дипломних робіт випускників різних років, а також ряду студентських навчальних постановок і курсових завдань з композиції. Проаналізовано ряд живописних творів художників-педагогів і взаємозв'язок їх творчих та педагогічних методів. Показано вплив на формування української школи живопису таких мистецьких течій як бойчукізм, конструктивізм, спектралізм, соціалістичний реалізм.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нову версію філософії природи, яка тематизує багатовимірний простір взаємодоповнювальних зв'язків концепту "природа" зі свідомістю, безсвідомим, культурою, освітою, наукою. Експліковано неусувне тяжіння людського духу до єдності з природою. Встановлено, що етичні концепції, фундовані екологією, життям як вищою цінністю, змістом глибинних шарів психіки, страхом як останньою та незаперечуваною очевидністю є регресивними, а тому не можуть бути дійсною внутрішньою цінністю турботи про буття природи. Доведено неправомірність універсалізації та широкого використання у філософському дискурсі концепції коеволюції природи та суспільства. Виявлено тенденції розвитку екології у контексті посмодерністського дискурсу та за умов смерті науки. Доведено генетичний зв'язок наукової картини світу з географічною картою та живописною картиною після винаходу перспективи як методу впорядковування простору. До наукового обігу введено поняття "перформанс світу" як концепт його образного представлення. Проведено концептуальний аналіз структури даного поняття. Сформульовано висновок, що інша субстанційність природи та культури, їх абсолютна сторонність, логічно й ексзистенціально може бути подолана скасуванням концепту "картина світу", заміною його концептом "перформанс світу", що дозволить людському Я - суб'єкту, який пізнає, але тілесному та втіленому, творчо включитися в представлення живої природи.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження актуального для сучасного мистецтвознавства питання розвитку вітчизняного нефігуративного живопису XX ст. З урахуванням факту малодослідженості зазначеної проблеми за методологічну основу обрано інтегративну модель, яка дає змогу глибоко проникнути у суть поставлених завдань. Здійснено систематизацію напрямів вітчизняного нефігуративного живопису 1990-х рр. Комплекс усіх існуючих проблем нефігуративу розглянуто на прикладі концепції ненаративності, яка виникла на початку 1990-х рр. та сприяла розвитку теоретичного дискурсу. На підставі результатів проведених мистецтвознавчих досліджень сформульовано основні концепти ненаративного живопису. Показано вплив художньо-естетичних традицій далекосхідного мистецтва на формування концепції ненаративності, проведено аналогії та продемонстровано відмінності між ненаративним живописом та Color Field. Особливу увагу приділено визначенню місця національних традицій у практиці ненаративності.

  Скачати повний текст

Подано цілісну психологічну характеристику особливостей художнього сприймання учнями старших та середніх класів допоміжної школи творів живопису різних жанрів (зокрема, виявлено своєрідність емоційно-особистісного ставлення розумово відсталих підлітків до образотворчого мистецтва, визначено показники, критерії та рівні розвитку в них художнього сприймання). Зазначено найбільш вагомі у корекційному відношенні педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності та емоційної сфери розумово відсталих підлітків у процесі художньо-естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва та у позакласній роботі (поетапне формування художнього сприймання; використання спеціальних корекційних прийомів педагогічного управління пізнавальною діяльністю учнів). Удосконалено критерії відбору творів живопису для роботи з учнями 5 - 6-х класів допоміжної школи, а також теорію корекційної спрямованості навчально-виховного процесу допоміжної школи на основі особистісного підходу до розумово відсталих учнів, формування в них вищих психічних функцій, забезпечення єдності їх інтелектуального та емоційного розвитку.

  Скачати повний текст