Дисертація присвячена аналізові особливостей творчої рецепції П. Кулішем набутків англійського письменства як цілісного процесу. Увага зосереджена на таких формах засвоєння іншомовної літератури, як переклад, критична інтерпретація, мистецьке використання образів, тем, мотивів. Встановлено художнє, пізнавальне та історичне значення діяльності Куліша як критика та популяризатора англійської літератури в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві систематизовано та зіставлено рецепцію та інтерпретацію традиційного образу Гамлета та досліджено явище гамлетизму в його різноманітних символічних аплікаціях в українській, російській та англійській літературах першої половини XX ст. Проведено порівняльне вивчення національних типів гамлетизму даного періоду з урахуванням специфіки історичного розвитку літератури різних країн європейського регіону. Вперше здійснено узагальнюючу інтерпретацію образу Гамлета та явища гамлетизму у наукових працях Л.Виготського та З.Фройда, присвячених дослідженню літературознавчої проблематики.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів гендерного дискурсу (культурно-екзистенціального, психоаналітичного, семіотичного). З'ясовано, що література non-fiction є різновидом письменства на межі художності та документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої на читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників встановлено ознаки, що мають змогу розрізняти художні тексти та тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспогладання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна, літературно-творча) та щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична). Осмислено гендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної та мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної та маскулінної суб'єктивностей. З'ясовано гендерні сереотипи та їх роль у гендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Досліджено походження та функціонування діалогу у філософських і літературних концепціях від античності до модернізму та з'ясовано значення діалогічної природи мовлення як засобу спілкування в контексті драматичного діалогу. На підставі дослідження особливостей рецепції Лесею Українкою європейської літературної традиції виявлено форми міжлітературної взаємодії: через перекладацьку діяльність, літературно-критичні праці та художню творчість. Доведено, що знайомство з європейською літературою відгукнулося багатьма інспіраціями у творчості Лесі Українки (В. Шекспір, Дж. Байрон, М. Метерлінк, Г. Гауптман). Дослідження драматичних творів показало, що письменниця створила кілька типів драм, у яких реалізовано провідні художні тенденції літератури кінця XIX - початку XX століть (неоромантизм, символізм, неокласицизм). Враховуючи синтез філософської традиції діалогу, концепцій "драми ідей" та "драми для читання" в драматургії Лесі Українки, твори письменниці визначені як драма-діалог.

  Скачати повний текст

З використанням методів історико-літературного, жанрово-стилістичного, а також порівняльного аналізів досліджено еволюцію історичного образу Івана Мазепи в українській та зарубіжній літературі ХVІІ - ХХ ст., встановлено співвідношення історичної та художньої правди про гетьмана. Наведено аналіз художньої мазепіани, виявлено етапи еволюції художньої рецепції образу Мазепи. Зазначено, що в українській та зарубіжній літературах ІХХ ст. паралельно формувалися дві романтичні тенденції зображення історичної особистості гетьмана Мазепи - вальтерскотівська та реалістична.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження тем епоха й людина в контексті аналізу екзистенціальної парадигми у прозовій і поетичній творчості українських письменників-емігрантів періоду ДіПі (І. Багряного, Т. Осьмачки, Д. Гуменної, Ю. Косача, В. Петрова-Домонтовича, О. Стефанович, Є. Маланюка, В. Лесича, М. Ситника, О. Зуєвського, Ю. Клена). Розглянуто світоглядні, аксіологічні, естетичні концепції розвитку української літератури, на яких базується художній та інтелектуально-світоглядний дискурс повоєнного періоду. На підставі вивчення "категорій-екзистенціалів", провідних екзистенційних мотивів, екзистенціалістських концептів та ідей, характерних для творчості українських письменників-емігрантів, розкрито теми епохалюдина та пов'язану з нею проблематику у контексті розвитку художньо-філософської парадигми в літературі періоду ДіПі. Виявлено актуалізацію традицій літературного філософування в національному письменстві, досліджено його зв'язки з європейськими та світовими літературами.

  Скачати повний текст

Виявлено своєрідність англійського жіночого травелога про Крим як одного з провідних жанрових різновидів літератури мандрів Великобританії кінця XVIII - першої половини XIX ст. Визначено особливості жанру подорожі у контексті сучасних літературознавчих теорій. Проаналізовано особливості розвитку "Кримського тексту" у загальній еволюції англійської літератури мандрівок. Визначено тенденції та закономірності функціонування британської оповідної прози, зокрема, жіночої літератури подорожі, охарактеризовано основні етапи її становлення та виявлено спрямованість на освоєння кримської тематики. Розглянуто участь у літературному процесі чоловіків і жінок, встановлено подібність і розходження у висвітленні письменниками різної статі нового життєвого матеріалу. Показано гендерну специфіку "таврійських подорожей", створених письменниками-чоловіками й авторами-жінками. Запропоновано визначення понять "література подорожі" та "жанр подорожі". Розкрито сутність травелога, запропоновано класифікацію його різновидів. З використанням принципово нових текстуальних джерел досліджено генезис, конститутивні ознаки, спрямованість еволюції, типологію, поетику жіночих травелогів про Крим. Проаналізовано вплив різних літературних напрямів (романтизму та реалізму) на формування та розвиток англійської літератури подорожі.

  Скачати повний текст

Запропоновано парадигму паломницьких творів нового типу ("література вимислу"), згрупованих відповідно до акцентованої в них проблематики, розкрито вплив цієї проблематики на поетологічні особливості текстів. На підставі релігійного та психологічного контекстів виявлено типологічні сходження в паломницькій прозі віддалених літератур. Підкреслено невипадковість актуалізації мотиву паломництва саме на межі середньовіччя та Нового часу, коли активно переглядалася роль національного компоненту в формуванні світосприйняття людини на Заході і Сході. Визначено характерні для культур Заходу і Сходу в XVI - XVIII ст. тенденції у ставленні до природи, суспільства і традиції. Проаналізовано відображені в паломницьких творах жанрові та стильові тенденції доби бароко в Європі та епохи Мін в Китаї. Значну увагу приділено засобам представлення в літературі нової концепції людини, часу та простору, присутності автора. Підкреслено значну роль паломницької прози в літературах передновочасної доби.

  Скачати повний текст

Досліджено рецепцію збірника у слов'янському науковому світі, проаналізовано творче використання змісту, образів і мотивів народних пісень в українській, польській, чеській, словацькій, російській і словенській літературах. Аналіз фольклористичної спадщини Вацлава з Олеська дозволяє зробити висновок щодо її особливої значущості для вивчення історії української фольклористики.

  Скачати повний текст

Розглянуто народно-педагогічні традиції виховання підростаючого покоління єврейського народу, досліджено джерела виникнення єврейської народної педагогіки, до яких належать фольклор, релігійна, морально-дидактична література, традиції, звичаї. Сформульовано основні положення виховання єврейської етнопедагогіки у контексті загальнолюдських цінностей і національних особливостей народу. Досліджено зміст народно-педагогічних традицій підготовки підростаючого покоління до життя. Визначено внесок єврейської інтелігенції в становлення та розвиток педагогічної науки на основі народних традицій виховання та навчання дітей. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність єврейської інтелігенції в XIX - на початку XX ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу.

  Скачати повний текст

Досліджено літературно-критичну та літературознавчу діяльність А.Ніковського першої третини XX ст., розглянуто комплекс ідей та естичних принципів літературознавця. Вперше реконструйовано творчу біографію А.Ніковського, здійснено її періодизацію. Проаналізовано еволюцію ідейно-естетичних поглядів ученого у контексті традиціоналістського та модерністичного дискурсів. Визначено роль і місце його наукових праць в історії українського літературознавства та літературної критики. Доведено, що ідейно-естетичні засади літературно-критичної та літературознавчої творчості А.Ніковського корелюють з націотворчою стратегією його мислення, визначальним сегментом якого є українська література. Встановлено, що відображення ідейних концепцій в літературознавчих працях ученого першої третини XX ст. свідчать про ідейно-естетичну еволюцію його поглядів, зміна яких відтворює прийняття А.Ніковським-традиціоналістом ідейно-естетичних пріоритетів модернізму.

  Скачати повний текст

Вперше в літературознавстві запропоновано новий підхід до досліджень категорії sacrum, сакрального у художній літературі. Розглянуто гіпотезу про фрактальну природу цієї категорії. Створено динамічну модель-матрицю категорії sacrum, яка дозволяє системно досліджувати, аналізувати й інтерпретувати ірраціональні та раціональні вияви сакрального в художній літературі. Подібна модель-матриця може бути застосована для інших культурологічних досліджень. Запропоновано методологічні стратегії літературознавчих досліджень sacrum, які уможливлюють з'ясування діахронічних трансформаційних процесів, змін поетики та стилістичних засобів у реалізаії окремих елементів сакрального в художньому тексті та спроб художнього освоєння й осмислення цієї категорії у різних літературах європейської традиції. На прикладах художньої прози українських (О. Кобилянської, Н. Королевої, Л. Мосендза, Ю. Клена, В. Барки) й іноземних авторів (В. Реймонта, Г. Гессе, Ж. Бенаноса, П. Лагерквіста, Р. Брандштаттера, У. Караткевича, Д. Брауна) показано можливості застосування цієї динамічної фрактальної моделі-матриці у літературознавчих дослідженнях. Такий компаративістичний підхід є підтвердженням інкорпорованості української літератури у загальноєвропейський культурний контекст як важливої його складової.

  Скачати повний текст

Досліджено поетичну картину світу М.Гумільова крізь призму метафоричних виразів у його творчості. Метафору розглянуто в органічному зв'язку з мисленням, як основний засіб концептосистеми носія мови. Зазначено, що концептуальний підхід до феномена метафори надає можливість відтворити поетичну картину світу письменника на базі найактуальніших для його поезії концептів: "я", "вона", слово, література. Проаналізовано складну та неоднорідну структуру ключових концептів, охарактеризовано способи їх метафізичного осмислення. Представлено типологію індивідуально-авторських метафор, у формально-семантичному аспекті виділено предикатні та суб'єктні метафори, структурний аспект реалізується простими, поширеними, розгорнутими та розгалуженими метафорами. Виявлено закономірності використання метафор різних видів для формування концептів, охарактеризовано мовні засоби творення метафор у поезії М.Гумільова.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена кількісному, функціональному і якісному аналізу і класифікації трьох видів композиційно-мовленнєвої форми "опис" - опис персонажа (портрет), опис відкритого простору (пейзаж), опис закритого простору (інтер'єр) - у науково-фантастичному тексті. Науково-фантастична література визначається як жанровий різновид художньої літератури, націлений на словесно-художнє зображення фантастичного світу як реально існуючого з дотриманням головного прийому остранення. Ефект чужинності, ірреальності зображеного світу в науково-фантастичній літературі досягається двома основними засобами: за рахунок відповідного конструювання референтного простору (що зображено) і за рахунок засобів його вербалізації (як зображено). Дослідження підтвердило жанрово детермінований характер портретних і просторових описів, що виявляється кількісними і якісними особливостями. Референтний простір науково-фантастичного тексту, предмети і істоти, які його складають, будується за принципом відхилення від норми, закону і стандартів людського буття. Особливості вербалізації референтного простору в науково-фантастичному тексті виявляються в численних структурах хезитації, порівняльних конструкціях, описових замість таксономічних номінацій, у використанні лексичних одиниць, що підкреслюють чужинність, незвичайність і частіше усього неприйняття автором (оповідачем) референтів.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію двійництва в літературах Заходу Нового часу, проаналізовано трактування психологічного архетипу двійника в художньому світі М.Льюїса, А.Радкліф, Ч.Метьюріна, Г.Кляйста, А.Шаміссо, Е.А.Т.Гофмана, Р.Стівенсона, Е.По, О.Уальда, Н.Готорна. Головну увагу приділено категорії характеру, яка формувалась в літературах Європи ще від античних часів, набула однозначного трактування в класицизмі, а в зазначену епоху набула поновлення через інтерес до біблійної концепції особистості як складної, сповненої суперечностей єдності. Досліджено формування категорії двійництва в естетиці готичного роману й англійського романтизму. Монохарактер романтичного героя, у порівнянні з класицистичним, переважно однозначним монохарактером, тут принципово ускладнюється. Виникає почуття полярних, взаємовиключних начал психіки, напруги між ними, що стає основою розвитку сюжету. Англійські романтики, зокрема, Байрон, враховують "готичний" досвід художнього освоєння "краси зла", висуваючи тип трагічного "лиходія" на зразок Каїна або Манфреда. Розглянуто явище двійництва в німецькій літературі, показано специфіку національної рефлексії та її художнього змалювання. Романтичні двійники мають тенденцію до художньої матеріалізації і є ілюстрацію до відомої тези О.Шпенглера про "фаустову душу". Психологічний матеріал у сфері художнього образа є вартісним, як і матеріал життєво-об'єктивний; фантастичне реалізується з пластичною повнотою. Водночас роздвоєність героя в німецькому романтизмі має виразні риси інтелектуальної конструкції, філософічної абстракції. Показано, що подальший розвиток теми двійника в західних літературах набуває макабристичного звучання (По, Стівенсон), але зачарування "красою зла" поступається моралізуючим тенденціям (Уайльд, Діккенс); модель двійництва має соціально-психологічне вмотивовування й у реалістичній літературі трансформується у картину "діалектики душі".

  Скачати повний текст

Проаналізовано літературу українського Підкарпаття першої половини XX ст., історичні умови її розвитку та утворення двох різних напрямів, об'єднаних патріотичним духом, але різних за ідейно-естетичними ознаками, а саме: літератури народовецького напряму на підставі творчості А.Волошина, І.Невицької, Ю.Станинця та літератури чину на базі поезії С.-С. Сабола-Зореслава й І.Рошка-Ірлявського. Проаналізовано своєрідність кожного з зазначених напрямів, їх ідейно-естетичні програмні настанови, роль в історії розвитку літератури краю та місце в загальноукраїнському літературному контексті. Досліджено функціональне перспективне значення народовецької літератури та літератури чину.

  Скачати повний текст