Запропоновано комплексну характеристику ідеологічного дискурсу (ІД) як типу інституціонального дискурсу, що об'єктивується в інформаційному просторі англомовної редакційної статті. Виділено ідеологему як домінантний тип концептів ІД, з'ясовано її характерні риси та властивості, способи маніфестації у тексті. Описано метод дискурс-аналізу, що дозволяє розглянути особливості ІД на рівні глибинних і поверхневих структур. Виявлено та проаналізовано ключові комунікативні стратегії ІД, реалізація яких забезпечується різними комунікативними тактиками, та синергетичний вплив яких скеровує інтерпретацію повідомлення у закладеному адресантом руслі.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню імунозалежних та молекулярно-генетичних механізмів розвитку імунопатологічних синдромів у хворих на системні аутоімунні хвороби, дослідженню їх поширеності та тактики ведення таких хворих з оцінкою фармакотерапевтичної та фармакоекономічної доцільності терапії супроводу.У результаті проведених осліджень удосконалена модель формування персистентних форм хламідійної інфекції в експерименті та визначена роль апоптозу при цьому. Проведено експериментальне моделювання персистентної хламідійної інфекції in vitro з метою вивченням реактивації інфекції на моделі in vivo та оцінки ролі апоптозу у формуванні персистентних форм хламідійної інфекції. Встановлено, що штам C. trachomatis проявляв чітку антиапоптозну дію, а виділені із системи пеніциліну аберантні форми C. trachomatis реорганізовувались у типові елементарні та ретикулярні тільця з наступним розвитком маніфестної інфекції, ступінь вираженості якої залежав від патогенного потенціалу мікроорганізму.^UThis disertation is dedicated to the study of the immune - dependent and molecular genetic mechanisms of the development of immunopathological syndromes in patients with systemic autoimmune diseases, and to the study of their prevalence and management of such patients with assessment of pharmacotherapeutic and pharmacoeconomic feasibility of support therapy.It as improved the model of the formation of persistent Chlamydia infection forms in the experiment and determinated the role of apoptosis in this pathology. Also it was performed the experimental modeling of persistent chlamydial infection in vitro for reactivation infection study in vivo models and described the role of apoptosis in the formation of persistent chlamydia infection forms. It was found that the strain C. trachomatis showed a clear anti apoptotic effect, and isolated aberrant forms of C. trachomatis from the penicillin system were reorganized into typical elementary and reticular bodies with the subsequent development of a manifest infection, depended on the pathogen severity.

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Досліджено виживання хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю (ХН) за даними десятирічного ретроспективного спостереження. Розроблено метод індивідуального прогнозування виживання хворих з ХСН на підставі визначених найбільш інформативних відповідних показників.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані внаслідок проведених експериментальних досліджень морфологічних особливостей росту, будови та репаративної регенерації стегнової кістки щурів різного віку під впливом екзогенного гідрокортизону. Введення гідрокортизону щурам за дози 0,5 мг/100 г протягом 45-ти діб дозволило одержати модель остеопорозу, а за дози 5 мг/100 г - модель "маніфестного" остеопорозу. Установлено, що глюкокортикоїд-індукований остепороз у щурів тримісячного віку призводить до затримки росту стегнової кістки у довжину та ширину за рахунок пригнічення періостального й енхондрального остеогенеза. Доведено, що деструкція кісткової тканини здійснюється шляхом остеоцитарного остеолізу та пазушної резорбції з утворенням осередків деструкції кісткової тканини за типом "рідка кістка". Установлено, що прояви дегенеративних змін у кістці підвищуються зі збільшенням дози гормона, особливо у тварин, що знаходилися у фазі активного росту. Виявлено, що довготривале введення обох доз гідрокортизону (0,5 і 5 мг/100 г живої ваги) пригнічує процес остеорепарації у метафізарних дефектах стегнових кісток щурів за максимального прояву у тримісячних тварин. Установлено порушення співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні регенерату. Під впливом обох доз гідрокортизону на третю добу після травматичного ушкодження підвищується кількість нейтрофілів, а кількість фібробластів і малодиференційованих клітин зменшується. Установлено затримку кісткоутворення у зоні дефекту, за цього прояв відмінностей залежить від структурних змін кістки на момент травматичного ушкодження. На пізніх стадіях репаративного остеогенезу виявлено уповільнення процесів мінералізації та ремоделювання регенерату.

  Скачати повний текст

За даними статево-вікової структури населення Харкова та медичної статистики захворюваності на рак розраховано популяційну частоту онкопатології. Виявлено, що за сучасних умов рак може розвинутися протягом життя у 7 % населення. Встановлено, що успадкованість раку легень та шлунка складає 45 - 53 %, частка середовищного фактора - 47 - 55 %. Обгрунтовано припущення щодо існування схильності до формування взагалі онкологічного фенотипу. Запропоновано концепцію онкологічного генеалогічного синдрому, існування якого доведено за допомогою генетичного аналізу. Встановлено, що генетична схильність до раку легенів та шлунка складає більше ніж 70 %. З'ясовано значення фактору професійної шкідливості, що підвищує ймовірність розвитку даної патології, але не впливає на локалізацію пухлини. Зазначено, що успадковуваність віку маніфестації раку у харківській пупуляції складає 85 %. Встановлено явище антипації, доведено, що захворювання у нащадків починається раніше, ніж у батьків. Визначено, що фактором підвищеного ризику розвитку раку у нащадка є рак легенів у батьків, наявність захворювання у батька, жіноча стать у особи, що консультується.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності комплексного лікування і профілактики рецидивів кандидозного стоматиту у пацієнтів з початковими порушеннями вуглеводного обміну і цукровий діабет типу 2. Розроблено нові підходи для діагностики та лікування кандидозу слизової оболонки порожнини рота у хворих з початковим порушенням вуглеводного обміну на основі застосування мікробіологічних, імунологічних і молекулярно-генетичних методів дослідження. Вперше окреслена роль початкового порушення вуглеводного обміну в маніфестації кандидозу слизової оболонки порожнини рота і частоті рецидивів кандидозного ураження. Для комплексної терапії кандидозу слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози та хворих на цукровий діабет розроблено спосіб лікування кандидозного стоматиту та доведено його ефективність.^UThe dissertation is devoted to increase of efficiency of complex treatment and prevention of relapses of candidiasis stomatitis in patients with initial disorders of carbohydrate metabolism and type 2 diabetes mellitus. New approaches have been developed for the diagnosis and treatment of candidiasis of the oral mucosa in patients with initial disorders of carbohydrate based on the use of microbiological, immunological and molecular-genetic methods of research. The role of initial carbohydrate metabolism disorder in the manifestation of oral mucosa candidiasis and the incidence of recurrent candidiasis were first outlined. For the complex therapy of candidiasis of the oral mucosa in patients with impaired glucose tolerance and patients with diabetes, a method of treatment of candidiasis stomatitis was developed and its effectiveness was proved.

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення антропології дарунку та віддяки, яка маніфестована у сучасних філософських і богословських дослідженнях. Дарунок та віддяку розглянуто як універсальний атропологічний феномен, у дослідженні якого протягом останнього сторіччя брали участь представники різноманітних гуманітарних дисциплін, що утворюють своєрідну традицію вивчення дарунку, з якою полемізують деякі сучасні філософи-постмодерністи та християнські теологи. Значну увагу приділено походженню та розвитку найбільш послідовної версії постмодерної філософії дарунку Ж.Дерріда. Докладно проаналізовано її антропологічний вимір. Накреслено дослідницькі шляхи, які приводять деконструкцію до необхідності вивчення проблематики дарунку та віддяки на теренах християнства та християнської теології. Проаналізовано зворотній дослідницький рух з боку християнської теології назустріч деконструкції, який був здійснений у пост-метафізичній філософії та теології "дарунку-даності" Ж.-Л. Маріона. Компаративний аналіз позицій щодо дарунку та віддяки у деконструкції Дерріда та теології Маріона дозволяє з'ясувати, що антропологічні парадигми, в яких концептуалізують дарунок і віддяку постмодерний і християнський дискурси, постають такі, що пересікаються та конфронтують один з одним. Також виявляються теологічна та соціокультурна обумовленість конфлікту філософського та теологічного дискурсів, які проблематизують дарунок та віддяку. Розглянуто пост-секулярний стан сучасного суспільства на Заході та Сході Європи. Зроблено висновки щодо можливості пристосування накресленої у працях Маріона "іконічної" моделі комунікативної антропології для опису стану людини пост-секулярного світу.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дискурсам події, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречень. В роботі обґрунтовано визначення події як розриву, що іменується, визначено специфіку після-подієвих ситуацій через концепцію конфлікту тлумачень вірності, досліджено поетику дискурсів події та їхню політичну дієвість.Проблема невизначеності онтологічного статусу події актуалізується щоразу після події як неможливість об'єктивно визначити, чи дійсно те, що відбулось, було саме подією. Революція, зустріч, трагедія становлять єдність лише із певного заангажованого ракурсу. Ця самореферентність події зумовлює зміщення фокусу дослідницької уваги з події на дискурси події. Український контекст протистояння дискурсів на тлі війни та світовий контекст дискусій щодо пандемії посилюють гостру актуальність дослідження дискурсів події.Метою дисертаційної роботи є осмислення дискурсів як таких, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречення. Об'єктом виступають дискурси події, предметом є дискурси події між вірністю і зреченням. В роботі визначено чотири завдання, які послідовно виконуються у чотирьох розділах:– провести порівняльний аналіз філософії події Мартіна Гайдеґґера, Жиля Дельоза, Алена Бадью;– дослідити дискурсивне поле ствердження події і обґрунтувати необхідність введення концепту «говір»;– дослідити поетику дискурсів події у протиріччі вірностей і зречень та концептуалізувати «перекладання» як тактики акратичних дискурсів; – визначити політичну дієвість дискурсів події: їхні хиби, спокуси і роль у маніфестації спільноти.Авторську теоретико-методологічну позицію сформовано на основі філософії події Бадью та її інтерпретації Славоєм Жижеком.Жижек, інтерпретуючи бадьюанську філософію події в категоріях Жака Лакана, визначає подію як травматичне зіткнення з Реальним, а її іменування – як мовне вписування цієї зустрічі. З опорою на цю інтерпретацію події запропоновано визначення події як розриву, що іменується. При цьому під розривом розуміється зіткнення з Реальним, а під іменуванням – символізація цього розриву. У дисертації визначено чотири типи події: зустріч, солідарність, натхнення, трагедія.В роботі висунуто гіпотезу і обґрунтовано думку про те, що дискурси події завжди знаходяться між вірністю і зреченням через неможливість абсолютної вірності. Дискурси, що дбають про вірність події, діють відповідно до двох тенденцій: або створення нового порядку, або постійне оновлення розриву. Ті акратичні дискурси, які чинять спротив нормалізації мови, в роботі визначені як говори, реалізації номадичної вірності говорів визначено як тактики перекладання. На основі аналізу поетики акратичних дискурсів події визначено наступні риси говорів – неповнота, недосконалість, переривчастість. При аналізі політичної дієвості дискурсів події розглянуто три фігури зла за Бадью – зрада, симулякр, катастрофа. Вони доповнені визначенням чотирьох фігур спокус, які пропонують чотири типи однозначних розрішень протиріч вірності: історизація, меморізація, ритуальне відтворення, трансляція. Цим спокусам протистоять тактики створення неіменованих спільнот.Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких твердженнях:– дістали подальшого розвитку ідеї Бадью та Жижека стосовно самореферентності події, їх доповнено визначенням події як розриву, що іменується,– уточнено бадьюанську класифікацію подій,– доведено недосяжність для дискурсів події абсолютної вірності без зречень,– сформульовано стратегії уможливлення вірності і тактики береження неможливої вірності,– проаналізовано політичну дієвість дискурсів події,– вперше введено до наукового обігу поняття «говір».Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та для подальшої розробки цієї теми у теоретичному напрямку філософії події чи в практичному напрямку дискурс-аналізу.Ключові слова: Ален Бадью, вірність, дискурси події, зречення, іменування, мова, неіменоване, поетика говорів, перекладання, Реальне, репрезентація події, розрив, Славой Жижек, спільнота, філософія події.^UThe dissertation is devoted to the discourses of the event which affirm the event between the requirements of fidelity and the threats of renunciation. The paper substantiates the definition of the event as a split that is being named, determines the specifics of post-event situations through the concept of conflict of fidelity interpretations, explores the poetics of the discourses of the event and their political effectiveness.The problem of uncertainty of the ontological status of the event is actualized every time after the event takes place because of the impossibility to define objectively whether what happened was an event indeed. Revolution, meeting, tragedy seem to form a kind of unity only from a certain biased perspective. This self-referentiality of the event causes a shift of research focus from the event itself to the discourses of the event. The Ukrainian context of confronting discourses against the war background and the global context of the pandemic discussions amplify the acute relevance of the study of the discourses of the event.The dissertation aim is to understand the discourses as those affirming the event between the demands of fidelity and the threats of renunciation. The dissertation object is the discourses of the event, the dissertation subject is the discourses of the event between fidelity and renunciation. The work identifies four tasks being consistently performed in four dissertation chapters: – to conduct a comparative analysis of the philosophy of the event by Martin Heidegger, Gilles Deleuze, Alain Badiou;– to explore the discursive field of assertion of the event and justify the need to introduce the philosophical concept of «patois»;– to study the poetics of the discourses of the event in the contradiction of fidelity and renunciation and to conceptualize «translating» as a tactic of acratic discourses;– to determine the political effectiveness of the discourses of the event: their shortcomings, temptations and role in the manifestation of the community.The author's theoretical and methodological position is based on the philosophy of the event by Badiou and its interpretation by Slavoj Žižek.Žižek, interpreting Badiou's philosophy of the event in Jacques Lacan's categories, defines the event as a traumatic encounter with the Real, and its naming as a linguistic inscription of this meeting. Using this interpretation of the event, we propose to define the event as a split that is being named. In this case, the split is understood as a collision with the Real, and by naming – a symbolization of this split. The dissertation defines four kinds of events: an encounter, a solidarity, an inspiration, a tragedy.The paper hypothesizes and substantiates the idea that the discourses of the event are always between fidelity and renunciation due to the impossibility of absolute fidelity. Discourses that care for the fidelity to the event may operate according to two tendencies – either the creation of a new order or the constant renewal of the split. Those acratic discourses that oppose the normalization of language are defined in the paper as patois, realization of nomadic fidelity of patois is defined as continual translating tactics. Based on the analysis of the poetics of acratic discourses of the event, the following features of patois are identified – incompleteness, imperfection, discontinuity.In analysing the political effectiveness of the discourses of the event, three figures of evil according to Badiou were considered – betrayal, simulacrum, disaster. They are supplemented by the definition of four figures of allurement which offer four types of unambiguous solutions to the contradictions of fidelity: historization, memorization, ritual reproduction, broadcasting. These allurements are opposed by the tactics of constructing unnamed communities.The scientific novelty of the obtained results is specified in the following statements:– the ideas of Badiou and Žižek on the self-referentiality of the event were further developed being supplemented by the definition of the event as a split that is being named,– Badiou's classification of events is specified,– the unattainability of absolute fidelity without renunciation for the discourses of the event is proved,– strategies of enabling fidelity and tactics of preservation of impossible fidelity are formulated,– the political effectiveness of the discourses of the event is analysed.– for the first time the concept of «patois» was introduced into scientific circulation.The results of the research can be used in the educational process and for further development of this topic in the theoretical direction of the philosophy of events or in the practical direction of discourse analysis.Keywords: Alain Badiou, fidelity, discourses of the event, renunciation, naming, language, unnamed, poetics of patois, translating, Real, representation of the event, split, Slavoj Žižek, community, philosophy of the event.

Розроблено новий напрямок у прогнозуванні клінчіного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань диспластичного генезу на прикладі остеохондрозу хребетного стовпа. На підставі комплексної оцінки клінічних проявів остеохондрозу хребта в 1 446-ти хворих різного віку та стану сполучної тканини доведено провідну роль дисплазії у виникненні даної патології. Встановлено, що остеохондроз хребта як захворювання маніфестує у разі наявності дисплазії сполучної тканини II - III ступенів (96,8 %). З метою прогнозування розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних змін патологію опорно-рухової системи у школярів (974), новонароджених (85) та їх батьків розглянуто у зіставленні зі станом сполучної тканини. З урахуванням виявленого рівня дисплазії спрогнозовано у 64,5 % обстежених дітей виникнення перших клінічних ознак дегенеративно-дистрофічних проявів у більш молодому віці, ніж у батьків.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - покращання стану здоров'я дітей в регіонах поєднаного забруднення довкілля солями важких металів і фтором шляхом вдосконалення організаційної схеми надання медико-генетичної допомоги та оптимізації лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі 9-річного спостереження за клінічним станом дітей, молекулярно-генетичних досліджень генів "схильності" та визначення маркерів індивідуальної чутливості дитячого організму до впливу ксенобіотиків. Вперше охарактеризовано провідні синдроми екопатології у дітей з м. Соснівка Львівської області, якими є нефропатія, порушення кальцієвого обміну, зниження імунологічної резистентності організму, тиреопатія та порушення процесів соматичного мутагенезу, частота й інтенсивність яких наростає зі збільшенням часу контакту дітей з ксенобіотиками. Визначено основні ланки патогенезу синдромокомплексу мультихімічної гіперчутливості, названого "Соснівський синдромокомплекс", що розвинувся у дітей внаслідок тривалого низькоінтенсивного комбінованого впливу солей важких металів і фтору. Розроблено діагностичні критерії клінічної гетерогенності екологічно детермінованої патології, апробовано та підтверджено можливість ранньої діагностики ксеногенної інтоксикації, прогнозування маніфестації та верифікації клінічного варіанта перебігу екопатології за допомогою цих методів.

  Скачати повний текст

Встановлено механізми формування електричної гетерогенності міокарда, запропоновано методику її діагностики та корекції у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від віку, статі та наявності асоційованої церебральної патології та/або цукрового діабету II типу (ЦД). Визначено частоту виявлення ранніх і пізніх потенціалів передсердь і шлуночків, характер порушень електричної гомогенності міокарда у здорових осіб та хворих на ГХ, пов'язану з церебральними ускладненнями та/або ЦД, виявлено її статеві та вікові розбіжності. З'ясовано, що ГХ і ЦД детермінують превалювання порушень електричної гомогенності передсердь, а супутня патологія - церебральні ускладнення та/або ЦД - шлуночків. Встановлено, що ступінь невідповідності між біоелектричною та структурною перебудовою серця пов'язана з його електричною негомогенністю, визначено її непрямі маркери. З'ясовано, що у хворих на ГХ з супутнім ЦД збільшення давності, тяжкості та більш рання маніфестація ЦД асоціюються з погіршенням електричної гомогенності міокарда. Доведено, що адекватна тривала антигіпертензивна та цукрознижуюча терапія у хворих на ГХ з супутнім ЦД з контролем рівня артеріального тиску та глікемії є суттєвими детермінантами покращання електричної гомогенності міокарда.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз клінічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних, токсикологічних показників при різних варіантах перебігу хронічних дифузних захворювань печінки та їх співвідношення в залежності від ступеня важкості синдрому ендогенної інтоксикації. Дисертація присвячена вивченню особливостей доклінічних та маніфестних форм ендотоксикозу у 140 хворих на ХДЗП в залежності від інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, стану системи протирадикального захисту, факторів системного імунітету та неспецифічної резистентності, кількісного та видового складу аутофлори шкіри, вмісту в крові деяких мікроелементів. Встановлено та обгрунтовано можливість фармакологічної корекції ендотоксикозу, гіперліпопероксидації та вторинної імунної недостатності за допомогою антиоксиданту тіотриазоліну.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження 333-х молодих (до 26-ти років) хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу з маніфестацією захворювання не пізніше 16-річного віку. Визначено показники компенсації ЦД, параметри ліпідного обміну, фізичний та статевий розвиток у осіб, що навчалися в Харківській спеціалізованій школі-інтернаті (Школі), у порівнянні з пацієнтами, які не проходили навчання за умов даного закладу. Доведено ефективність Школи, а також позитивний вплив перебування в ній на покращання показників метаболічного контролю захворювання під час навчання та у віддаленому майбутньому серед дорослих, які проходили навчання та лікування в Школі. Доведено, що перебування в даному закладі сприяє зменшенню частоти гострих і хронічних ускладнень ЦД у віддалений термін спостереження, збільшуючи, однак, ризик розвитку тяжких гіпоклікемічних станів. Встановлено покращання соціальної та психосоціальної адаптації у хворих, які в минулому навчалися в Школі, у порівнянні з показниками пацієнтів, що не проходили навчання та лікування за умов даного закладу.

  Скачати повний текст

Досліджено текстово-дискурсивні властивості сучасного британського й американського жартів. Розглянуто жарт як когнітивне утворення, поява якого зумовлюється розумінням комунікативної активності людини в контексті сміхової культури та досліджується в аспекті його соціального побутування та комунікативної ситуації. Інтегруючи відповідні лінгвістичні елементи, комунікація може здійснюватися за допомогою жарту, який функціонує в гумористичному різновиді дискурсу і виявляється в реалізації інконгруентності на дискурсивному рівні. Встановлено, що інконгруентність є базовим когнітивним механізмом жарту, який експлікується на лінгвоситуативному рівні (порушення онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних норм), а також на лінгвальному рівні (порушення мовних, мовленнєвих, текстових і жанрових норм), маніфестуючись у парадоксі: відхилення від норми є нормою сміхового сприйняття світу. Виявлено у жарті лінгвальні засоби та функції створення комічного ефекту. Досліджено інтерпретативну роль адресата, прагмастилістичні функції антропонімів, інтертекстуальність у тексті анекдоту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано засоби вираження деонтичної модальності у творах У. Шекспіра, що дозволяє робити відповідні узагальнення щодо особливостей реалізації досліджуваної семантики у ранньоновоанглійській мові. Розглянуто деонтичну модальність як кваліфікаційну ознаку висловлення, що характеризує його з погляду обов'язковості, дозволеності, забороненості або прийнятності. Проаналізовано деонтичну модальність з урахуванням поняття "категоріальна ситуація", вивчено засоби маніфестації деонтичної ситуації залежно від деонтичної сили як детермінуючого чинника, який спричиняє появу досліджуваного різновиду модальної семантики й є облігаторним компонентом деонтичної ситуації. Виявлено спільні та відмінні засоби вираження деонтичної модальності залежно від домінуючого компонента деонтичної сили. Визначено місце поняття "обов'язок" серед засобів маніфестації деонтичної семантики.

  Скачати повний текст

Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.

  Скачати повний текст