Досліджено виживання хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю (ХН) за даними десятирічного ретроспективного спостереження. Розроблено метод індивідуального прогнозування виживання хворих з ХСН на підставі визначених найбільш інформативних відповідних показників.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані внаслідок проведених експериментальних досліджень морфологічних особливостей росту, будови та репаративної регенерації стегнової кістки щурів різного віку під впливом екзогенного гідрокортизону. Введення гідрокортизону щурам за дози 0,5 мг/100 г протягом 45-ти діб дозволило одержати модель остеопорозу, а за дози 5 мг/100 г - модель "маніфестного" остеопорозу. Установлено, що глюкокортикоїд-індукований остепороз у щурів тримісячного віку призводить до затримки росту стегнової кістки у довжину та ширину за рахунок пригнічення періостального й енхондрального остеогенеза. Доведено, що деструкція кісткової тканини здійснюється шляхом остеоцитарного остеолізу та пазушної резорбції з утворенням осередків деструкції кісткової тканини за типом "рідка кістка". Установлено, що прояви дегенеративних змін у кістці підвищуються зі збільшенням дози гормона, особливо у тварин, що знаходилися у фазі активного росту. Виявлено, що довготривале введення обох доз гідрокортизону (0,5 і 5 мг/100 г живої ваги) пригнічує процес остеорепарації у метафізарних дефектах стегнових кісток щурів за максимального прояву у тримісячних тварин. Установлено порушення співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні регенерату. Під впливом обох доз гідрокортизону на третю добу після травматичного ушкодження підвищується кількість нейтрофілів, а кількість фібробластів і малодиференційованих клітин зменшується. Установлено затримку кісткоутворення у зоні дефекту, за цього прояв відмінностей залежить від структурних змін кістки на момент травматичного ушкодження. На пізніх стадіях репаративного остеогенезу виявлено уповільнення процесів мінералізації та ремоделювання регенерату.

  Скачати повний текст

За даними статево-вікової структури населення Харкова та медичної статистики захворюваності на рак розраховано популяційну частоту онкопатології. Виявлено, що за сучасних умов рак може розвинутися протягом життя у 7 % населення. Встановлено, що успадкованість раку легень та шлунка складає 45 - 53 %, частка середовищного фактора - 47 - 55 %. Обгрунтовано припущення щодо існування схильності до формування взагалі онкологічного фенотипу. Запропоновано концепцію онкологічного генеалогічного синдрому, існування якого доведено за допомогою генетичного аналізу. Встановлено, що генетична схильність до раку легенів та шлунка складає більше ніж 70 %. З'ясовано значення фактору професійної шкідливості, що підвищує ймовірність розвитку даної патології, але не впливає на локалізацію пухлини. Зазначено, що успадковуваність віку маніфестації раку у харківській пупуляції складає 85 %. Встановлено явище антипації, доведено, що захворювання у нащадків починається раніше, ніж у батьків. Визначено, що фактором підвищеного ризику розвитку раку у нащадка є рак легенів у батьків, наявність захворювання у батька, жіноча стать у особи, що консультується.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення антропології дарунку та віддяки, яка маніфестована у сучасних філософських і богословських дослідженнях. Дарунок та віддяку розглянуто як універсальний атропологічний феномен, у дослідженні якого протягом останнього сторіччя брали участь представники різноманітних гуманітарних дисциплін, що утворюють своєрідну традицію вивчення дарунку, з якою полемізують деякі сучасні філософи-постмодерністи та християнські теологи. Значну увагу приділено походженню та розвитку найбільш послідовної версії постмодерної філософії дарунку Ж.Дерріда. Докладно проаналізовано її антропологічний вимір. Накреслено дослідницькі шляхи, які приводять деконструкцію до необхідності вивчення проблематики дарунку та віддяки на теренах християнства та християнської теології. Проаналізовано зворотній дослідницький рух з боку християнської теології назустріч деконструкції, який був здійснений у пост-метафізичній філософії та теології "дарунку-даності" Ж.-Л. Маріона. Компаративний аналіз позицій щодо дарунку та віддяки у деконструкції Дерріда та теології Маріона дозволяє з'ясувати, що антропологічні парадигми, в яких концептуалізують дарунок і віддяку постмодерний і християнський дискурси, постають такі, що пересікаються та конфронтують один з одним. Також виявляються теологічна та соціокультурна обумовленість конфлікту філософського та теологічного дискурсів, які проблематизують дарунок та віддяку. Розглянуто пост-секулярний стан сучасного суспільства на Заході та Сході Європи. Зроблено висновки щодо можливості пристосування накресленої у працях Маріона "іконічної" моделі комунікативної антропології для опису стану людини пост-секулярного світу.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у прогнозуванні клінчіного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань диспластичного генезу на прикладі остеохондрозу хребетного стовпа. На підставі комплексної оцінки клінічних проявів остеохондрозу хребта в 1 446-ти хворих різного віку та стану сполучної тканини доведено провідну роль дисплазії у виникненні даної патології. Встановлено, що остеохондроз хребта як захворювання маніфестує у разі наявності дисплазії сполучної тканини II - III ступенів (96,8 %). З метою прогнозування розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних змін патологію опорно-рухової системи у школярів (974), новонароджених (85) та їх батьків розглянуто у зіставленні зі станом сполучної тканини. З урахуванням виявленого рівня дисплазії спрогнозовано у 64,5 % обстежених дітей виникнення перших клінічних ознак дегенеративно-дистрофічних проявів у більш молодому віці, ніж у батьків.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - покращання стану здоров'я дітей в регіонах поєднаного забруднення довкілля солями важких металів і фтором шляхом вдосконалення організаційної схеми надання медико-генетичної допомоги та оптимізації лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі 9-річного спостереження за клінічним станом дітей, молекулярно-генетичних досліджень генів "схильності" та визначення маркерів індивідуальної чутливості дитячого організму до впливу ксенобіотиків. Вперше охарактеризовано провідні синдроми екопатології у дітей з м. Соснівка Львівської області, якими є нефропатія, порушення кальцієвого обміну, зниження імунологічної резистентності організму, тиреопатія та порушення процесів соматичного мутагенезу, частота й інтенсивність яких наростає зі збільшенням часу контакту дітей з ксенобіотиками. Визначено основні ланки патогенезу синдромокомплексу мультихімічної гіперчутливості, названого "Соснівський синдромокомплекс", що розвинувся у дітей внаслідок тривалого низькоінтенсивного комбінованого впливу солей важких металів і фтору. Розроблено діагностичні критерії клінічної гетерогенності екологічно детермінованої патології, апробовано та підтверджено можливість ранньої діагностики ксеногенної інтоксикації, прогнозування маніфестації та верифікації клінічного варіанта перебігу екопатології за допомогою цих методів.

  Скачати повний текст

Встановлено механізми формування електричної гетерогенності міокарда, запропоновано методику її діагностики та корекції у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від віку, статі та наявності асоційованої церебральної патології та/або цукрового діабету II типу (ЦД). Визначено частоту виявлення ранніх і пізніх потенціалів передсердь і шлуночків, характер порушень електричної гомогенності міокарда у здорових осіб та хворих на ГХ, пов'язану з церебральними ускладненнями та/або ЦД, виявлено її статеві та вікові розбіжності. З'ясовано, що ГХ і ЦД детермінують превалювання порушень електричної гомогенності передсердь, а супутня патологія - церебральні ускладнення та/або ЦД - шлуночків. Встановлено, що ступінь невідповідності між біоелектричною та структурною перебудовою серця пов'язана з його електричною негомогенністю, визначено її непрямі маркери. З'ясовано, що у хворих на ГХ з супутнім ЦД збільшення давності, тяжкості та більш рання маніфестація ЦД асоціюються з погіршенням електричної гомогенності міокарда. Доведено, що адекватна тривала антигіпертензивна та цукрознижуюча терапія у хворих на ГХ з супутнім ЦД з контролем рівня артеріального тиску та глікемії є суттєвими детермінантами покращання електричної гомогенності міокарда.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз клінічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних, токсикологічних показників при різних варіантах перебігу хронічних дифузних захворювань печінки та їх співвідношення в залежності від ступеня важкості синдрому ендогенної інтоксикації. Дисертація присвячена вивченню особливостей доклінічних та маніфестних форм ендотоксикозу у 140 хворих на ХДЗП в залежності від інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, стану системи протирадикального захисту, факторів системного імунітету та неспецифічної резистентності, кількісного та видового складу аутофлори шкіри, вмісту в крові деяких мікроелементів. Встановлено та обгрунтовано можливість фармакологічної корекції ендотоксикозу, гіперліпопероксидації та вторинної імунної недостатності за допомогою антиоксиданту тіотриазоліну.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження 333-х молодих (до 26-ти років) хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу з маніфестацією захворювання не пізніше 16-річного віку. Визначено показники компенсації ЦД, параметри ліпідного обміну, фізичний та статевий розвиток у осіб, що навчалися в Харківській спеціалізованій школі-інтернаті (Школі), у порівнянні з пацієнтами, які не проходили навчання за умов даного закладу. Доведено ефективність Школи, а також позитивний вплив перебування в ній на покращання показників метаболічного контролю захворювання під час навчання та у віддаленому майбутньому серед дорослих, які проходили навчання та лікування в Школі. Доведено, що перебування в даному закладі сприяє зменшенню частоти гострих і хронічних ускладнень ЦД у віддалений термін спостереження, збільшуючи, однак, ризик розвитку тяжких гіпоклікемічних станів. Встановлено покращання соціальної та психосоціальної адаптації у хворих, які в минулому навчалися в Школі, у порівнянні з показниками пацієнтів, що не проходили навчання та лікування за умов даного закладу.

  Скачати повний текст

Досліджено текстово-дискурсивні властивості сучасного британського й американського жартів. Розглянуто жарт як когнітивне утворення, поява якого зумовлюється розумінням комунікативної активності людини в контексті сміхової культури та досліджується в аспекті його соціального побутування та комунікативної ситуації. Інтегруючи відповідні лінгвістичні елементи, комунікація може здійснюватися за допомогою жарту, який функціонує в гумористичному різновиді дискурсу і виявляється в реалізації інконгруентності на дискурсивному рівні. Встановлено, що інконгруентність є базовим когнітивним механізмом жарту, який експлікується на лінгвоситуативному рівні (порушення онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних норм), а також на лінгвальному рівні (порушення мовних, мовленнєвих, текстових і жанрових норм), маніфестуючись у парадоксі: відхилення від норми є нормою сміхового сприйняття світу. Виявлено у жарті лінгвальні засоби та функції створення комічного ефекту. Досліджено інтерпретативну роль адресата, прагмастилістичні функції антропонімів, інтертекстуальність у тексті анекдоту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано засоби вираження деонтичної модальності у творах У. Шекспіра, що дозволяє робити відповідні узагальнення щодо особливостей реалізації досліджуваної семантики у ранньоновоанглійській мові. Розглянуто деонтичну модальність як кваліфікаційну ознаку висловлення, що характеризує його з погляду обов'язковості, дозволеності, забороненості або прийнятності. Проаналізовано деонтичну модальність з урахуванням поняття "категоріальна ситуація", вивчено засоби маніфестації деонтичної ситуації залежно від деонтичної сили як детермінуючого чинника, який спричиняє появу досліджуваного різновиду модальної семантики й є облігаторним компонентом деонтичної ситуації. Виявлено спільні та відмінні засоби вираження деонтичної модальності залежно від домінуючого компонента деонтичної сили. Визначено місце поняття "обов'язок" серед засобів маніфестації деонтичної семантики.

  Скачати повний текст

Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми зниження та профілактики акушерських ускладнень. Вивчено певні патогенетичні ланки розвитку й удосконалено комплексні схеми лікування прееклампсії легкого та середнього ступенів важкості. Установлено, що досліджений патогенез зумовлений мембранодеструктивними процесами внаслідок виникнення дисбалансу оксидантно-антиоксидантної рівноваги в бік переваги вільнорадикальних реакцій. Розвиток та прогресування прееклампсії супроводжується збільшенням рівня ІЛ-6 у цервікальному слизі та CD95+ сироватки крові, як маркера активізації механізмів апоптозу лімфоцитів периферійної крові. Маніфестацію клінічних ознак прееклампсії супроводжують значні розлади локального захисного бар'єра слизових оболонок генітального тракту, що проявляється дефіцитом лізоциму та sIg A у цервікальному слизі. Базуючись на одержаних результатах, запропоновано й обгрунтовано доцільність використання на фоні стандартної терапії препаратів "Глутаргін" і "Коензим композитум".

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику ідеологічного дискурсу (ІД) як типу інституціонального дискурсу, що об'єктивується в інформаційному просторі англомовної редакційної статті. Виділено ідеологему як домінантний тип концептів ІД, з'ясовано її характерні риси та властивості, способи маніфестації у тексті. Описано метод дискурс-аналізу, що дозволяє розглянути особливості ІД на рівні глибинних і поверхневих структур. Виявлено та проаналізовано ключові комунікативні стратегії ІД, реалізація яких забезпечується різними комунікативними тактиками, та синергетичний вплив яких скеровує інтерпретацію повідомлення у закладеному адресантом руслі.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто актуальні питання катетерного лікування аритмій, пов'язаних із додатковими передсердно-шлуночковими з'єднаннями (ДПШЗ). Розроблено та успішно застосовано оригінальну методику усунення передсердного закінчення лівосторонніх ДПШЗ ретроградним трансаортальним доступом. Обгрунтовано використання топічної діагностики ДПШЗ з використанням тільки одного критерію: для маніфестуючих ДПШЗ - випередження <$EDELTA>-хвилі QRS локальною електрограмою шлуночка; для прихованих ДПШЗ - визначення найменшого інтервалу QRS-A під час ортодромної тахікардії або шлуночкової стимуляції. Проаналізовано успішність радіочастотної аплікації (РЧА) залежно від співвідношення електрограми передсердь та шлуночків, а також успішність РЧА залежно від енергетичних параметрів РЧА у разі всіх локалізацій ДПШЗ. Розроблено оригінальний температурний режим нанесення аплікацій, у випадку усунення ДПШЗ у септальній зоні, який дозволяє запобігти виникненню порушень атріовентрикулярної провідності. Висвітлено особливості методики перевірки успішності усунення септальних ДПШЗ.

  Скачати повний текст

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст