Проведено комплексне дослідження процесу розвитку академічного ансамблю народних інструментів України періоду XX ст., класифіковано його різновиди. Проаналізовано процес удосконалення народного інструментарію, досліджено композиторську творчість, підкреслено значення професіоналізації освіти музиканта-народника, розглянуто формування української педагогіки, методології та теорії виконавства на удосконалених народних інструментах, становлення ансамблю народних інструментів в академічному музичному мистецтві. Узагальнено досягнення академічних народно-інструментальних ансамблів на концертній естраді.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Розгляд бахіанства як творчої установки композитора та виконавця побудовано на теоретичних підвалинах психологічної концепції установки, розробленої Д. Узнадзе. Подання про установку транспонуються до сфери музичної професійної діяльності, відзначається психологічно настановний зміст звернення музикантів до тих чи інших типологічних показників музики Й. С. Баха. Спрямованість на моделювання в авторській стилістиці ознак мистецтва Й. С. Баха, яка втілена, зокрема, застосуванням композиційних принципів ДТК, кантати або пасіона, фуги як ключової архітектонічної та фактурної якості, інструментального лінеаризму як символу високої риторики музики німецького майстра - визначається як бахіанство, в узгодження з термінологічною практикою, що затвердилася у професійному середовищі (на кшталт "моцартіанство", "бетховеніанство").

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми впровадження до системи підготовки майбутніх викладачів з класу фортепіано системи заходів щодо розвитку вмінь педагогічного спілкування. З'ясовано, що успішність роботи за вказаним фахом прямо пропорційно залежить від якості розвитку вмінь педагогічного спілкування. Дидактично обгрунтувано можливості та шляхи впровадження до системи підготовки студентів музичних училищ теоретико-експериментальної програми підготовки, яка грунтується на глибокому вивченні педагогічної діяльності видатних музикантів-педагогів та класичних педагогічних технологіях. Показано взаємозв'язок між рівнем сформованості у педагога здатності до емпатії та особливостями розгортання ним комунікативної взаємодії, а також між розвитком у нього саморефлексії та особливостями педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано методику, спрямовану на розвиток вмінь педагогічного спілкування, що відповідає принципам суб'єкт-суб'єктної організації даного процесу. Визначено основні принципи та підходи до організації професійної підготовки студентів музичних училищ, спрямованої на актуалізацію та формування їх професійної готовності до оволодіння мистецтвом виконання через провідну роль слова.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість видатного українського композитора, музикознавця і фольклориста З. Лиська, чия багатогранна й активна діяльність на ниві українського мистецтва стала одним із важливих чинників, які визначили в культурно-мистецькому середовищі перших десятиліть XX ст. в Галичині основні напрями розвитку музичної культури. Творчі здобутки видатних музикантів цього періоду заклали міцні підвалини професіоналізації національного мистецтва в краї, завдяки чому спадщина представників української галицької музики органічно увійшла в загальноєвропейський художній процес. Завдання дослідження полягає у впровадженні імені авторитетного вченого та талановитого композитора в культурно-мистецький і науковий обіг. Шляхом реконструкції та об'єктивної оцінки творчої і наукової спадщини З. Лиська, досягнуто грунтовного вивчення та висвітлення його значних здобутків з огляду на сутнісні завдання і цілі української культури на етапі найбільш інтенсивної її професіоналізації.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст

Досліджено явище екфрасису в літературному творі як поетичного прийому, що доволяє адекватно виражати твори одних видів мистецтва за допомогою інших, зокрема, музики, образотворчого мистецтва та літератури у творчому доробку поетів "срібного віку". Виявлено загальні риси екфрасису, що відображає процес "перекладу" кодів музики та живопису на мову словесності. Проаналізовано та систематизовано художні прийоми та принципи поетів-модерністів, які у своїй поетичній творчості відтворюють враження, що виникли у зв'язку із сприйняттям музичних творів або творів живопису. Охарактеризовано специфічні підходи (на межі словесного, музичного й образотворчого ряду) щодо прочитання літературного твору. Досліджено поетичну функцію образів пластичних мистецтв у творчості російських поетів початку XX ст. Розглянуто генезис і типологію музичних елементів у структурі поетичних творів, а також музичні образи (музиканта, символіку музичних інструментів) у російській поезії епохи модернізму.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку українського тромбонового виконавства, а також етапи становлення та проблеми розвитку української школи тромбона з урахуванням виконавських особливостей у різних регіонах України. Визначено вплив інших виконавських духовних шкіл (зокрема німецької, чеської та російської) на розвиток українського тромбонового виконавства. Охарактеризовано діяльність вищих музичних навчальних закладів України від часу їх заснування, виявлено шляхи формування професійних виконавських і педагогічних традицій регіональних шкіл тромбона, відповідно, охарактеризовано ряд яскравих представників української школи тромбона від фундаторів до музикантів-педагогів наступних поколінь. Розглянуто внесок українських педагогів і виконавців у становлення та розвиток методичних засад тромбонового виконавства, проведено порівняльний аналіз сучасного стану українського та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено історію навчальних закладів "Товариства Ісуса" на українських землях Речі Посполитої у другій половині XVII ст. Проаналізовано вплив зовнішніх умов існування місцевих єзуїтських осередків у 1648 - 1700 рр. на зміни у їх матеріальному стані та структурі освіти, вивчено учнівський склад українських шкіл ордену, виявлено тенденції у змінах рівня інтелектуальної підготовки та професійного досвіду їх викладачів. З'ясовано чинники цих процесів. Досліджено науково-культурний потенціал місцевих осередків єзуїтської освіти у другій половині XVII ст., зокрема, організацію та динаміку діяльності в них бібліотек, бурс музикантів і шкільних театрів, обсяги та структуру творчої спадщини тодішніх викладачів українських шкіл "Товариства Ісуса".

  Скачати повний текст

На основі осмислення діалектичних, онтологічних, естетичних та музично-функціональних аспектів індивідуального стилю музиканта-виконавця систематизовано поняттєво-категорійний апарат музично-виконавського стилетворення. Розроблено методику дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджуються умови формування італійської еміграції в Україні та напрямки її діяльності у 80-х роках ХVIII - першій третині ХIХ ст. Розглянуто питання розбудови італійських етнічних громад у зв'язку з міграційними процесами у Південній Європі та демографічною політикою, здійснюваною Російською імперією в Україні. Висвітлюється роль іммігрантів-моряків та негоціантів у налагодженні міжнародних торговельно-економічних зв'язків чорноморсько-середземноморського регіону та участь італійської інтелігенції (архітекторів, вчителів, артистів, музикантів тощо) в європеїзації українських міст, поширенні надбань культури та мистецтва Заходу. Показано, що формування та діяльність італійської еміграції відбувалися в тісному зв'язку з громадсько-політичним та культурним життям на Апеннінах.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку інструменталізму домрової творчості у контексті її зв'язку зі стилістичною основою виконавського репертуару. Розглянуто питання про виконавський слух, виконавські інтонування та гру як складові теорії домрового виконавства. Акцентовано на принциповій важливості визначення специфічних аспектів мислення музиканта-інструменталіста (як інструменталізму у розширювальному сенсі) та дієвості параметрів художної речовості домри як стилістичного фактора музичного виконавства. Увагу приділено вивченню специфічних прийомів домрової гри у аспекті виразовості звучання інструмента. Введено поняття "вторинної кантилени" домрового звучання у порівнянні з мелодійною експресією смичкових. Визначено стилістично-специфічні ознаки виразовості домрової гри на підставі аналізу матеріалу перекладень для домри класики італійського інструменталізму XVIII - XX ст. й оригінальних домрових композицій В. Підгорного, С. Губайдуліної, В. Івка, М. Стецюна, А. Білошицького.

  Скачати повний текст

Вивчено основні етапи загальної еволюції функцій та різновидів труби. Розглянуто духове виконавство й освіту в Києві від стародавніх часів до сьогодення, обгрунтовано наявність давніх вітчизняних традицій гри на духових інструментах, досліджено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, а також, так званих, "братств" або "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства та музичного зібрання в Україні, кріпацьких капелій та оркестрів у панських маєтках України кінця XVII - XIX ст. Висвітлено діяльність музичних навчальних закладів Києва з часу їх заснування, а також яскравих представників Київської школи, від попередників і засновників до наступних визначних музикантів. Визначено роль та наведено принципи методики професора В.М.Яблонського - одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, розглянуто роль його учнів та послівників І.М.Кобця та М.В.Бердиєва в утвердженні та розширенні традицій даної школи. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку кобзарського мистецтва як складової історії культури України. Висвітлено становлення та розвиток музичних цехів та старцівських товариств, виявлено їх основні типи та специфічні особливості. Розглянуто основні етапи розвитку кобзарського мистецтва, репертуар та заробіток мандрівних музикантів. Значну увагу приділено діяльності кобзарсько-лірницьких товариств та їх ролі в суспільстві, появі та розвитку музичних інструментів в Україні. Проаналізовано зміни у побуті, звичаї, репертуар кобзарів і лірників за різних соціально-економічних та історичних умов. Зазначено, що в XIX ст. відбулося руйнування вікових традицій мандрівних музикантів, змінився статус кобзарів і бандуристів з мандрівних музик на концертних виконавців. Таким чином, кобзарське мистецтво поступово влилося у професійну музику. Лірництво не набуло подальшого розвитку та припинило своє існування. Подано "Словник лебійської мови", який містить 1 550 слів.

  Скачати повний текст