Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню естетичного світопереживання в життєдіяльності людини. Естетичне світопереживання розглядається як один із видів емоційно-ціннісного переживання світу, що становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв'язків із світом. Естетичне переживання виявляється як основа естетичної свідомості, спосіб буття естетичного в свідомості. Розкриваються сутнісні особливості естетичного світопереживання та його прояву - естетичних почуттів, що дозволяє визначити переживання як форму світовідношення людини, смислову основу її життєдіяльності, безпосередню основу художньої реальності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена визначенню психологічних особливостей, що зумовлюють психосоматичний спосіб реагування особистості у стресовій ситуації. Виділяються загальні та специфічні психологічні чинники. Перші пов'язані із послабленим почуттям его-ідентичності, останні - із глибинними інтрапсихічними конфліктами. Брак его-ідентичності ускладнює процеси розпізнання та вираження емоцій, зменшує спроможність до психічної переробки стресу, можливість управління інтенсивними негативними переживаннями. Показано, що структура особистості хворих на виразкову хворобу виражає інтрапсихічний конфлікт, пов'язаний із фрустрованою потребою у залежності.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену систему роботи над формуванням патріотичної вихованості старшокласників у процесі вивчення творів художньої літератури. Її суть полягає у поетапному формуванні патріотичних почуттів учнів з використанням сучасних форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

За результатами експериментально-фонетичного дослідження визначено просодичні засоби актуалізації висловлювань-невдоволень, які реалізуються за умов формальної та неформальної ситуацій спілкування мовцями різних соціокультурних рівнів. Систематизовано функціонально-семантичні та структурно-лінгвістичні види висловлювань-невдоволень. Обгрунтовано інваріантну модель їх просодичного оформлення як окремого типу емоційних висловлювань та відповідні варіанти реалізації основних видів висловлювань, що передають конкретні почуття з диференціюванням досліджуваних актуалізацій за соціокультурним рівнем мовців та ситуацією спілкування на фоні взаємодії ступеня контрольованості почуттів та екстралінгвістичних факторів, що їх супроводжують.

  Скачати повний текст

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми національної психології у творчості О.Довженка шляхом аналізу психологічного освоєння дійсності на рівнях соціальної, історичної, філософської обумовленості, розкриття внутрішньо-почуттєвої структури національного характеру героїв; розкрито вплив національної історії, філософії, етики, естетики на формування та кристалізацію світоглядних позицій письменника і на даному грунті простежено становлення художньої концептуальності творів, духовне самовираження героїв, окреслено стильову систему творів письменника, визначено особливості її психологізму. На основі аналітико-синтетичного аналізу творчості у літературному контексті XX ст. визначено місце і роль О.Довженка у духовному житті української нації і людства.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми національно-мовного виховання особистості в процесі вивчення творчої спадщини українського вченого та педагога Івана Огієнка. На підставі дослідження маловідомих архівних джерел, історико-педагогічної літератури першої третини XX ст. та сьогодення, раритетних мовно-освітніх видань розглянуто суспільно-політичні та соціально-педагогічні умови становлення І.Огієнка як педагога-мовознавця, визначено провідні напрями культурно-освітньої діяльності науковця, здійснено ретроспективний аналіз його поглядів на розвиток національної освіти, одним із шляхів реформування якої є рідномовне виховання українського шкільництва. На прикладі підручників і методик ученого проаналізовано виховний вплив лінгвістичних знань на формування високоосвіченої культурної особистості та розкрито пріоритетні напрями рідномовного виховання учнівської молоді. Висвітлено педагогічну спадщину І.Огієнка в аспекті рідномовного виховання: з погляду вивчення української мови як навчального предмета, у контексті аналізу його підручників і посібників з метою визначення ефективності виховного впливу на вияв національно-мовних почуттів і свідомості, визначення інноваційної технології навчання рідної мови за підручником; виявлення конкретних рекомендацій вченого щодо використання та посилення виховного потенціалу рідної мови як навчального предмета. Зважаючи на фундаментальну працю І. Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки" проаналізовано погляди вченого на сутність людини та вплив на її формування рідномовного виховання, визначено принципи, методи та форми впливу на особистість у процесі засвоєння знань з рідної мови та обов'язків щодо її збереження.

  Скачати повний текст

Здійснено ретроспективний аналіз використання історичного матеріалу у навчально-виховній роботі з дітьми. Встановлено вплив формування уявлень про історію рідної країни на розвиток патріотичних почуттів, національної самосвідомості, поваги та інтересу до культури інших народів. Експериментально перевірено ефективність змісту та методики формування уявлень дітей 7-ми років про історію України. Підтверджено доцільність поетапного формування уявлень дошкільників, врахування інтересів дітей, створення умов для їх предметно-відчуттєвої, пошукової та практичної творчої діяльності, а також обгрунтовано необхідність співпраці родини та дошкільного закладу у даному напрямі.

  Скачати повний текст

Досліджено заборонену епіку В.Сосюри (на прикладі історичного та біблійного епосу). Розкрито своєрідність та оригінальність Сосюри-епіка. З'ясовано, що за своєю поетичною вдачею В.Сосюра - виразник почуттів інтимного характеру: епічні моменти він насичує ліричним світовідчуттям. Встановлено, що у історичному епосі найповніше виявилося громадянське кредо В.Сосюри. Морально-етичні проблеми, питання добра і зла, вірності і зради, про смисл та призначення Людини є домінуючими у біблійному епосі. Розглянуто супровідні кожному твору образи, мотиви, композиційно-мовленнєві репрезентанти.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу за умов загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень, присвячених окремим аспектам даного процесу. Відзначено важливу роль моральних почуттів у формуванні сучасної особистості. Для діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів виділено 4 критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий, до кожного з них критеріїв розроблено показники. За результатами констатуючого експерименту визначено вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький. Кожний рівень характеризувався певними якісними ознаками, виявленими на підставі кількісних результатів. Науково обгрунтовано та практично апробовано педагогічну модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. Педагогічну модель розроблено на основі визначених педагогічних умов: створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки й осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв. Розроблено дефініції понять "фон оптимізму", "моральний імпульс" і "ситуація ролі". Розкрито методи та прийоми реалізації виявлених педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування емоційно-почуттєвої сфери (ЕПС) молодших школярів у художньо-ігровій діяльності. Обгрунтовано педагогічні умови, визначено критерії та рівні сформованості досліджуваної якості. У процесі розробки змісту художньо-ігрової діяльності молодших школярів було враховано емоційні впливи сукупності мистецьких ігор: з образотворчої діяльності, музично-ігрової драматизації, художньої праці. Інтегрований зміст художніх ігор реалізовано у формі тематичних днів художньо-ігрової діяльності з урахуванням урочної та позакласної виховної роботи. Розкрито сутність і структуру ЕПС у співвідношенні з художньо-ігровою діяльністю. Розширено положення мистецтвознавчої науки про те, що ігрова діяльність близька до художньої, а дитяча гра є зовнішнім вираженням художньо-орієнтованих емоцій. Визначено та експериментально перевірено основні педагогічні умови ефективного здійснення процесу формування ЕПС у художньо-ігровій діяльності. Сформульовано важливе теоретичне положення: для ефективного формування ЕПС особистості орієнтація повинна здійснюватись не на результат, а на сам процес художньо-ігрової діяльності. Підкреслено два аспекти емоційної спрямованості особистості: як специфічної форми відображення значимих для суб'єкта об'єктів та форми активного ставлення учнів до навколишнього світу.

  Скачати повний текст

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки, як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, впливу сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою плекання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутність естетичної культури та її компонентів (інформаційного, емоційно-почуттєвого, діяльнісного). Обгрунтовано виховний вплив декоративно-ужиткового мистецтва на особистість майбутнього вчителя. Визначено критерії та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів початкових класів з урахуванням рівня сформованості кожного компонента. Розроблено й апробовано педагогічні умови, досліджено етапи методики формування естетичної культури засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Висвітлено етапи: підготовчий, ціннісно-орієнтаційний, інформаційно-пізнавальний, художньо-творчий, діяльнісно-творчий.

  Скачати повний текст

Досліджено й осмислено соціально-філософські аспекти концепції "Сродної" праці Г.Сковороди, розглянутої як одну з найважливіших передумов досягнення людиною щастя, реалізації людського способу життєдіяльності, самоствердження, самопізнання. Необхідність самопізнання зумовлено потребою усвідомлення змісту, напрямку та мети своєї діяльності, бажанням проникнути у таємниці природи і закономірності суспільного буття. "Сродну" працю представлено як основу діяльності, спрямованої на користь суспільства, що є визначальним фактором для відродження національних коренів та морального закону "всередині нас". Розкрито сутнісні особливості "сродності" та форми її вияву - здібності, нахили, що дозволяє визначити її ("сродність") як внутрішній стимул, потребу у виявленні та реалізації своїх сутнісних сил. "Сродна" праця допомагає людині знайти форми індивідуального вираження своїх думок і почуттів. Уміння виплекати свій задум і втілити його на відповідному матеріалі шляхом засередженості та напруженості душевних сил, бажання вираження вселюдського у кожному одиночному є лейтмотивом становлення особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію двійництва в літературах Заходу Нового часу, проаналізовано трактування психологічного архетипу двійника в художньому світі М.Льюїса, А.Радкліф, Ч.Метьюріна, Г.Кляйста, А.Шаміссо, Е.А.Т.Гофмана, Р.Стівенсона, Е.По, О.Уальда, Н.Готорна. Головну увагу приділено категорії характеру, яка формувалась в літературах Європи ще від античних часів, набула однозначного трактування в класицизмі, а в зазначену епоху набула поновлення через інтерес до біблійної концепції особистості як складної, сповненої суперечностей єдності. Досліджено формування категорії двійництва в естетиці готичного роману й англійського романтизму. Монохарактер романтичного героя, у порівнянні з класицистичним, переважно однозначним монохарактером, тут принципово ускладнюється. Виникає почуття полярних, взаємовиключних начал психіки, напруги між ними, що стає основою розвитку сюжету. Англійські романтики, зокрема, Байрон, враховують "готичний" досвід художнього освоєння "краси зла", висуваючи тип трагічного "лиходія" на зразок Каїна або Манфреда. Розглянуто явище двійництва в німецькій літературі, показано специфіку національної рефлексії та її художнього змалювання. Романтичні двійники мають тенденцію до художньої матеріалізації і є ілюстрацію до відомої тези О.Шпенглера про "фаустову душу". Психологічний матеріал у сфері художнього образа є вартісним, як і матеріал життєво-об'єктивний; фантастичне реалізується з пластичною повнотою. Водночас роздвоєність героя в німецькому романтизмі має виразні риси інтелектуальної конструкції, філософічної абстракції. Показано, що подальший розвиток теми двійника в західних літературах набуває макабристичного звучання (По, Стівенсон), але зачарування "красою зла" поступається моралізуючим тенденціям (Уайльд, Діккенс); модель двійництва має соціально-психологічне вмотивовування й у реалістичній літературі трансформується у картину "діалектики душі".

  Скачати повний текст

Досліджено лексичні, синтаксичні та структурні засоби реалізації комунікативності у текстах технічної реклами та анотацій науково-експериментальних статей. Комунікативність трактовано як здатність тексту передавати інформацію, що забезпечує найефективнішу реалізацію комунікативного наміру автора. Характер мовних одиниць та структурно-композиційна організація текстів, зазначених жанрів, обумовлені їх комунікативними функціями. Домінуюча комунікативна функція текстів технічної реклами - вплив на цільового читача і переконання його в перевагах рекламованого об'єкта - реалізується за допомогою епістемічних та лінгвістичних засобів, що одночасно впливають на інтелект і почуття адресата. Експресивно-емоціонально-оцінні засоби у текстах технічної реклами допомагають передати технічну інформацію з максимальною ефективністю. Вплив анотацій до текстів науково-експериментальних статей здійснюється фактичною стороною інформації та її вірогідністю, що обумовлено провідною комунікативною функцією текстів даного жанру - функцією повідомлення. Домінуюча експліцитна фактична інформація є засобом реалізації комунікативності на рівні змісту. Кожний елемент композиції текстів технічної реклами має конкретну прагматичну задачу, виконання якої забезпечило реалізацію прагматичної настанови тексту. Принцип подання інформації у текстах (переважно дедуктивний) має на меті реалізацію прагматичної спрямованості. Лексичні, синтаксичні, структурно-композиційні особливості досліджуваних текстів є засобами реалізації їх комунікативності.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему збагачення мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою. Відображено погляди сучасних лінгвістів на етнокультурознавчу лексику, обгрунтовано науково-методичні основи проблеми збагачення мовлення учнів. Визначено принципи, форми, методи системи роботи з етнокультурознавчою лексикою. Розглянуто принципи та критерії відбору етнокультурознавчої лексики для шкільного словника-мінімуму, проаналізовано вплив цієї лексики на формування естетичних та моральних почуттів учнів 5 - 7 класів. Запропоновано систему завдань і вправ для роботи по збагаченню мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практикою.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сутність, зміст, а також визначено структурні компоненти (когнітивно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, ціннісно-орієнтаційний, оцінювально-інтерпретаційний, творчо-синтезуючий) музично-естетичного виховання учнівської молоді в системі середніх загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. Висвітлено історико-теоретичні аспекти розвитку української популярної естрадної музики з урахуванням мистецьких традицій і новацій, науково окреслено термінологічне поле дефініції "сучасна популярна естрадна музика". Експериментально підтверджено ефективність методики музично-естетичного виховання старшокласників за умов впровадження до навчально-виховного процесу програми "Сучасна популярна естрадна музика", а також комплексу інноваційних, модифікаційних та варіативних методів і організаційних форм педагогічного впливу, що сприяє розвитку естетосфери старшокласників (естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої складової та художньо-творчої діяльності).

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні засади емоційно-естетичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у спадщині В.О.Сухомлинського. Розкрито думки педагога про значення емоційно-естетичного розвитку, естетичної культури у цілісному процесі формування особистості та діалектичний взаємозв'язок між емоціонально-естетичним розвитком і розумовою діяльністю. Проаналізовано практичний досвід вченого-педагога з питань розвинення в дошкільників і молодших школярів емоційно-естетичних почуттів. Доведено необхідність творчого використання спадщини В.О.Сухомлинського за умов сучасного дошкільного закладу та початкової школи.

  Скачати повний текст