В дисертації розкриті особливості підходів до шаріату в сунітській та шиїтській традиціях ісламу. Шляхом проведення компаративного аналізу сутності теологічного вчення сунізму і шиїзму встановлено спільні та відмінні риси у віровченні та культовій практиці обох напрямів. Виходячи з того, що обидва напрями визнають головним джерелом шаріату Коран, автор демонструє спільні та відмінні риси в розбудові корпусу коранічних наук у суннізмі та шиїзмі, а також особливості функціонування сунітських та шиїтських мазхабів. На основі порівняльного аналізу показана залежність цих двох традицій від базових елементів коранічного віровчення. Робота дає систематизований виклад теології та культової практики ісламу. Розглянута внутрішня динаміка розвитку сунітського та шиїтського його напрямів. Особлива увага в роботі приділяється питанню обґрунтування тісного зв'язку між усіма частинами шаріату. Автор розглядає і сунітський, і шиїтський напрями в ісламі, не відокремлюючи жодної частини шаріату, у взаємному зв'язку як з джерелами, так і з іншими структурними частинами. Охарактеризовано різноманітні методи тлумачення шаріату та виведення фетв у різних мазхабах. Аналіз спільних і відмінних рис у ставленні сунітів та шиїтів до шаріату, проведений із врахуванням історико-культурного контексту розвитку двох ключових напрямів в ісламі, дозволяє автору зробити припущення стосовно перспектив сунітсько-шиїтського діалогу в світі та Україні. В роботі проаналізовані всі основні мусульманські релігійні та громадські організації України, що мають авторитет та вплив на мусульман країни, розглянуті їх ідеологічні засади, приналежність до мазхабу та внутрішньоконфесійного напрямку, особлива увага приділена стосункам мусульманських організацій між собою. В дисертаційному дослідженні запропоновано сформувати справедливу, рівну і демократичну державно-церковну політику держави щодо мусульманських організацій країни, з метою збереження внутрішньоконфесійного миру та стабільності, запобігання виникненню конфліктів між мусульманськими організаціями та спільнотами України.^UThis thesis covers the distinctions in Shariah approach in Sunni and Shia traditions of Islam. It provides both the historical background for origins and evolution of Sunni and Shia branches of Islam, particularly in Ukraine. It contains detailed characteristics of the structure of Shariah, its structural parts, hierarchy of its sources, and status of those sources within Sunni and Shia theology. The research reveals differences in Sunni and Shia interpretations of the main sources of Shariah, and indicates the role of Qur'anic Studies among other instruments for interpretation of the Holy Qur'an. The work also indicates sources of Shariah that belong to either Sunni or Shia tradition exclusively, and outlines the features that both the branches have in common.Through a comparative analysis of the essence of theological teachings is Sunni and Shia Islam, it pinpoints common features and differences in spiritual practices of both branches. Proceeding from the fact that both branches consider the Qur'an as their main source, the author reveals common features and differences in development of the framework of Qur'anic Studies in Sunni and Shia Islam, along with the performance features of Sunni and Shia madhhabs. Based on that comparative analysis, the research reveals how those two branches depend on the basic principles of the Qur'anic theology. This study provides a semantic analysis of both Islamic theology and religious practices, along with internal dynamics of evolution of both Sunni and Shia Islam. The author studies both the Sunni and Shia branches of Islam, taking into consideration the interrelation with their sources and structural parts, without setting apart any field of Shariah.The thesis provides characteristics of different methods of interpretation of Shariah and issuing fatwas in different maddhabs. Analysis of similarities and differences in approaches to Shariah among the Sunni and Shia Muslims, with the consideration of historical and cultural context of evolution of the two key branches of Islam, allows the author to make an assumption on the prospects of Sunni-Shia dialogue, both on the global and the Ukrainian scale. In particular, analysis of Sunni-Shia relations in the Ukrainian Ummah revealed that, as of today, there is no open conflict between Sunni and Shia Muslims in Ukraine, although there is a certain degree of intraconfessional tension among Sunni organisations. This research offers a thorough analysis of every Muslim organisation in Ukraine that has influence on Ukrainian Muslims. It describes ideological, confessional and madhhab affiliations, and pays special tribute to relations between those Muslim organisations. The study depicts the stages of reestablishment and evolution of Muslim institutions in Ukraine, and specifically covers the events of 2014 that lead to some dramatic change of Ukrainian Muslims from the two regions with the most prominent Muslim population (Crimea and Donbass) that ended up under Russian occupation.This research contains an offer to develop a policy of interaction between every religious organisation (Islamic in particular) and the State, based on justice, equality and democracy. This would facilitate maintaining interconfessional peace and stability and avoiding conflict between different Muslim organisations and communities in Ukraine. The research offers means and forms of communication between different Muslim organisations and unions, including the possibility of dialogue that is facilitated by the State institutions.Theoretical relevance of this research lies in further expanding of the Ukrainian Religious Studies, due to introduction of an amplitude of literature on internal structure of Sunni and Shia theology to the Ukrainian academic circles. The results obtained in this work would bridge the knowledge gaps in terms of understanding the phenomenon of Shariah. Provisions of this research facilitate improvement of conceptual and cathegorial constructs of the Religious Studies regarding further explorations in Islamic theology. Methods used in this research, along with its conceptual provisions and findings, could boost further Religious Studies and theological research in Shariah along with politological research of the processes in the Muslim world. This research's findings will help understand factors predicating the important geopolitical developments in the Muslim world.Practical utility of this research stems from the prospects of using this data and findings for the purposes of education, namely in Religious Studies, History of Religion, Religious Philosophy and sociology, in both secular and theological educational institutions (theological seminaries), and for publishing guidelines and textbooks for the academic subject areas mentioned above. Findings of this research can be useful for developing guidelines for the Ukrainian State institutions working in the field of communication with Muslim organisations in Ukraine.

Здійснено комплексний аналіз феномену честі людини в площині інтегрального знання філософської антропології. Зазначено, що філософське обгрунтування феномену честі у антропологічному аспекті розширює проблемне поле етичної науки та уможливлює багатовимірну тематизацію. Доведено, що честь є складним духовним утворенням, яке відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, "відкриті питання" людської буттєвості. Встановлено смислові межі даного поняття та його роль в духовному життєтворенні суспільства та окремої особистості. Визначено смисложиттєві поняття-концепти, що детермінують даний феномен і втілюють багатовимірність його смислового поля: антитези честь - сором, честь - безчестя, концептуальні зв'язки честь - святість, честь - милість, честь - Божа Благодать, честь - авторитет, честь - престиж, честь -слава, честь - віра, честь - гідність, честь - совість, честь - велич.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз ціннісних засад християнського вчення. Запропоновано системний метод аналізу християнських цінностей, який дозволяє розглядати християнство як аксіологічну систему. Досліджено проблему релігійних цінностей у філософській і теологічній літературі, розкрито особливості розуміння христянських цінностей. Виділено сфери функціонування даних цінностей: духовну, особистісну, соціальну, а також визначено його особливості й закономірності, що стосуються кожної зі сфер. Висвітлено особливості христянської ціннісної системи в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження процесу взаємодії художнього символу з буденним рівнем суспільної свідомості. Показано активний вплив буденної свідомості на становлення та трансформацію функціонуючих в його сфері художніх символів незалежно від способів їх утворення. З'ясовано, що художні символи можуть виникати за запитом будь-якої з форм буденної свідомості, але на їх остаточне утворення відбувається в результаті безпосереднього впливу сфери художньої культури та мистецтва. Показано, що новоутворений художній символ може вільно розповсюджуватись у будь-які інші форми, не обмежуючись буденним рівнем. Визначено та систематизовано основні функції художнього символу в буденній свідомості. Встановлено, що художній символ, який функціонує в буденній свідомості, не може безпосередньо діяти на буденний рівень суспільної свідомості, але може впливати на перебіг цілого комплексу його трансформаційних процесів. Зокрема, показано вплив художнього символу на зміну та розвиток світоглядних, аксіологічних, гносеологічних установок. Показано, що хоча даний вплив має опосередкований характер, він все ж дає підстави для ефективного використання художнього символу в процесі формування управлінських впливів на соціальну систему.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано художню концепцію людини у творчості Валер'яна Підмогильного, яка грунтується на визнанні неповторності людської особистості, на взаємодії духовного та тілесного начал, а також на запереченні всевладдя розуму. Встановлено: вчення З.Фрейда значною мірою визначає художньо-естетичне мислення автора, що впливає на формування художньої концепції людини, реалізованої у його творах. Особливо виразно ідеї З.Фрейда відображалися у таких творах митця, як "Смерть", "Остап Шаптала", "В епідемічному бараці". Серед рис національної ментальності, найбільш яскраво відображених у прозі В.Підмогильного, виділено архетипічні риси національної вдачі українців - індивідуалізм, кордоцентризм, антеїзм.

  Скачати повний текст

Розглянуто художні моделі українського абстрактного живопису протягом 1980 - 2010 рр. Розглянуто дане питання та розширено уявлення про місце та значення живописної абстракції в Україні даного періоду в загальному розвитку українського мистецтва та в контексті його взаємин з культурою Заходу та Росії. Визначено основні мистецькі напрями та явища абстрактного живопису. Встановлено, що дослідження розвитку відродженої живописної абстракції спонукає до наголошення на сучасних наукових методах, насамперед феноменологічного вчення, та використання порівняльно-історичного мистецтвознавчого аналізу з метою розкрити специфіку творчості провідних українських художників, виявити їх творчі орієнтації. Висвітлено систематизацію теоретико-мистецтвознавчих підходів до розвитку абстракції й її відродження в Україні в дану добу.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавче дослідження православної барокової антропології Іоаникія Галятовського, зокрема її проблеми - концепції православної людини, пошуків нею правди та шляхів досягнення ідеалу правдивого життя, що розумівся як життя за законами християнської моралі для служіння "православному народові та Батьківщині". Уперше у вітчизняному релігієзнавстві до наукового обігу введено комплекс проаналізованих богословських і проповідницько-полемічних творів видатного представника Чернігівського релігійно-філософського кола другої половини XVII ст. Простежено генетичний зв'язок вчення про правду та правдиве життя православної людини І.Галятовського з православною антропологічною традицією, яка започаткувалась в Україні в добу Київської Русі, знайшла відновлення та продовження у філософії Транквіліона-Ставровецького та Чернігівського науково-мистецького гуртка другої половини XVII - початку XVIII ст., в цілому приєднується до української релігійно-філософської православної традиції, закладеної Петром Могилою. Розкрито релігійні та філософькі засади, а також ідейні джерела християнських антропологічних поглядів І.Галятовського, релігійно-філософські засади його розуміння людини, правди, істини. Досліджено співвідношення правди й ітини у православній антропології І.Галятовського. На підставі порівняння біблійного вчення про людину й антропологічних творів філософа визначено особливості інтерпретації ним правдивої особистості, умов її становлення. Вивчено релігійно-філософські погляди І.Галятовського й особливості формування правдивої православної людини у суспільстві, специфіку осмислення правдивості як реалізації здібностей людини. Проаналізовано еволюцію поглядів на людину як шукача правди у християнській антропології І.Галятовського. Стверджено наявність синтетичності в його атропологічній концепції, яку трактовано як спробу оригінального синтезу східних і західних релігійно-антропологічних ідей на українському ментальному підгрунті.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню хорової поліфонії як явища та вчення в контексті індивідуально-стильових систем ХХ століття. Актуальність теми обумовлена необхідністю узагальнення закономірностей хорової поліфонії, наявних в композиторській творчості ХХ століття та їх жанрово-стильових проявів у хоровому мистецтві; обґрунтування хорової поліфонії як категорії сучасного хорознавства. Вивчення хорової поліфонії як специфічної системи мислення в музичній культурі ХХ століття має велике практичне значення для хормейстерів – інтерпретаторів складних хорових партитур, що містять сутнісну виконавсько-стильову відмінність від зразків хорових жанрів європейської музики попередніх епох, обумовлюючи прагматичний «резонанс» актуальності теми пропонованого дослідження. Об'єкт дослідження – хорове мистецтво в єдності композиторської творчості та виконавства; предмет – хорова поліфонія як засаднича константа стильового мислення композиторів ХХ століття. Матеріалом дисертації слугують: 1) партитури: «Canticum sacrum» І. Стравінського; Реквієму «Коли на дворі перед будинком цвів цієї весни бузок» П. Гіндеміта, хорових фуг з кантатно-ораторіальних творів П. Гіндеміта; хорової симфонії «Узнай себе» тa хорового циклу а cappella «Слобожанські піснеспіви» О.Щетинського; 2) окреміокремі контекстуальноконтекстуально залученізалучені творитвори Д.Д. Лігеті,Лігеті, А.А. Шнітке,Шнітке, І.І. Щербакова,Щербакова, Д.Д. Бочарова;Бочарова; 3) наявнінаявні аудіозаписиаудіозаписи творів.творів.^UThe dissertation is devoted to the research of choral polyphony as a phenomenon and doctrine in the context of individual style syst ems of the 20th century. The urgency of the topic is stipulated by the need to generalize the laws of choral polyphony, available in the composing creativity of the 20th century and their genre and style manifestations in choral art; substantiation of chor al polyphony as a category of modern choral studies.The study of choral polyphony as a specific system of thinking in the musical culture of the 20th century is of great practical importance for choirmasters inter preters of complex choral scores, which contain essential erforming and stylistic differences from samples of choral genres of European music of previous epochs thus determining determining thethe pragmaticpragmatic "resonance""resonance" ofof thethe relevancerelevance ofof thethe topictopic ofof thethe proposedproposed researesearch. The object of the research is choral art in the unity of composing creativity and performance; the subject is choral polyphony as a fundamental constant of stylistic thinking of composers of the 20th century. The material of the dissertation is as follows: 1) scores: "Canticum sacrum" by I. Stravinsky; Requiem When Lilacs Last in the Dooryard Bloom'd by P. Hindemith, choral fugues from cantata and oratorio compositions by P. Hindemith; O. Shchetynsky's choral symphony "Know Yourself" and the choral cycle a cappella "Slobozhansky Songs"; 2) some contextually involved compositions by G. Ligeti, A.Schnittke, I. Shcherbakov, D. Bocharov; 3) available audio recordings of the compositions.

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки і розвиток криміналістичного вчення про протидію розслідуванню злочинів та способи її подолання. Визначено форми, способи та суб'єкти протидії розслідуванню. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення подолання протидії розслідуванню в формах приховування даних про вимагання, вчиненого організованими злочинними формуваннями та причетних до нього осіб, і втручання в розслідування шляхом схилення до прийняття рішень і провадження слідчих дій, що не відповідають процесуальним вимогам.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження принципових аспектів філософії мови, естетики та герменевтики Г.Шпета - одного з найбільш визначних російських філософів початку ХХ ст. Надано філософські внутрішні характеристики мови, що подані в філософії Г.Шпета як змістовні й естетичні феномени. Проведено аналіз феноменології Г.Шпета в контексті філософських семантичних теорій для виявлення зовнішніх і внутрішніх особливостей філософії мови й естетичної свідомості. Запропоновано й обгрунтовано нову періодизацію філософської еволюції Г.Шпета.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феноменологічну теорію сприйняття й онтології тілесності. У досліджуваних феноменологічних концепціях інтерсуб'єктивності виділено чинники, що перешкоджають побудові вчення про людські взаємини на підставі трансцендентальної феноменології. Виявлено переваги феноменології у питанні обгрунтування онтології тілесності у порівнянні з редукціоністськими та фізикалістськими теоріями сприйняття та їх визначеннями зв'язку свідомості та людського тіла. Встановлено, що розв'язання психофізичної проблеми у феноменології відбувається шляхом феноменологічного осмислення тілесності й інтерсуб'єктивності досвіду. З'ясовано, що подолання окремих теоретичних проблем гештальт-психології уможливлене феноменологічною концепцією тілесності. Обгрунтовано можливість подолання суперечливості підходів у феноменології до проблеми співвідношення інтерсуб'єктивності та тілесності досвіду. Викладено ідеї щодо усунення суперечностей феноменологічної концепції інтерсуб'єктивності Ж.-П. Сартра за допомогою методологічних засобів соціальної феноменології А.Шюца та "сферології" П.Слотердайка.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософське дослідження поняття "Я", яке розглянуто як перехрестя адитивного та континуального типів мислення у межах єдиної теорії свідомості. Зазначено, що філософська культура має прояв завдяки обгрунтуванню двох концепцій/ліній у визначенні свідомості, а саме: "першофілософської", яка тлумачиться у термінах метафізики Платона, суттю її є натурфілософське (споглядальне) мислення; наукової, яка формується як експлікація формально-логічного мислення. "Я", втілюючи два способи пізнання, одержало дві підстави, зокрема, образно-символічну та понятійну, знакову. З'ясовано, що "Я" формується як феномен єдності історії розвитку суб'єкта історії, формуючи "Я" як дуальний символ: "Я", "Я"-концепт, "Я"-символ, які розкриваються як часово-просторовий континуум, як єдність трансцендентальної апперцепції, що є філософським обгрунтуванням тотожності особистості.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософське дослідження феномену суїциду з метою обгрунтування правомірності створення екзистенціально-психоаналітичної концепції суїциду, згідно з якою свідомість суїцидента є травмованою внаслідок пережитої ним конфліктної ситуації, що розгортається до рівня ситуації кризової. Основними ознаками суїцидальної свідомості є її затемненість і звуженість. Зазначено, що виключення людиною зі сфери власних якостей можливості до самогубства відкриває перед нею перспективу буття - супротив - смерті, сполучену з перспективою подолання смерті як можливості.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглянуто функції та структуру справедливості, висвітлено її регулятивну роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу. Наведено ретроспективну характеристику справедливості в європейській соціально-філософській парадигмі. Розкрито зв'язок справедливості з концепціями природного, договірного та позитивного права. Викладено сучасні концепції справедливості: неокантіанську, неогегельянську, "чистого вчення про право", "відродженого" природного права, трактування справедливості в філософії екзистенціалізму. Описано прояви справедливості у різних сферах соціальної комунікації. Відзначено, що комунікація є універсальним надбанням людства й універсальною реальністю суспільного буття, а справедливість є апріорі комунікативним чинником, який спрямовує людську комунікацію в соціальному дискурсі, а також те, що розуміння справедливості-несправедливості може набувати різного змісту у різних суб'єктів соціальної комунікації. Дихотомія "справедливість - несправедливість" здатна спричинювати напруження та конфліктність в межах соціального дискурсу.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномена смерті за сучасного суспільства. Ініційовано пошук осмислення феномена смерті за сучасних умов, його ролі та статусу в філософській антропології. З'ясовано особливості інтерпретації проблеми смерті в українській філософській думці, яка розглядає буття людини як цілісний життєвий світ. Обгрунтовано положення, згідно з яким сучасне суспільство намагається витіснити смерть з поля зору індивіда, обмежити її вплив на процес формування людської індивідуальності. Розкрито методологічний зміст танатологічної проблематики в аспекті герменевтичної традиції. Досліджено філософське розуміння проблеми смерті у сучасному мистецтві, яке виявляє в специфічній формі зміст буття та небуття як невловну мить між помиранням та нежиттям.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження храму як соціокультурного феномену, що дозволило описати його структуру і складові елементи в їх взаємодії, виділити функціональний аспект, показати традиційні і нетрадиційні історико-культурні, релігійно-філософські концепції, а також поставити нові завдання перед гуманітарною наукою. При зіставленні поглядів на храм різноманітних наук і світоглядних шкіл православний храмовий феномен розглянуто як цілісну багатовимірну соціокультурну систему, текст культури. Відмічено: аналіз подібних текстів з боку внутрішньої будівлі стосовно зовнішньої, позатекстової реальності з погляду прочитання деяких значень і наступного розшифрування може стати одним з шляхів вивчення вітчизняної філософської парадигми в цілому і, зокрема, національної ментальності.

  Скачати повний текст

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена тим, що для розуміння питань оновлення людини у сучасному нестабільному «перехідному» періоді корисно вивчити релігійно-філософські погляди тих особистостей, які діяли у подібні «перехідні» епохи, зокрема, Орігена Олександрійського і Данте Аліг’єрі, які залишаються малодослідженими постатями в українському науковому дискурсі.??Мета дослідження – експлікувати феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте. ??Для досягнення мети були поставлені такі завдання: по-перше, визначити теоретико-методологічні основи і уточнити прийоми історико-філософського дослідження феномену оновлення людини; по-друге, з’ясувати релігійно-філософські витоки сотеріологічних поглядів Орігена на проблематику оновлення людини; по-третє, експлікувати філософсько-теологічні засади формування мистецьких міркувань Данте щодо сотеріологічного розуміння феномену оновлення людини; по-четверте, розкрити онто-гносеологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте; по-п’яте, дослідити етико-антропологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних поглядах Орігена і Данте.??Об’єктом дослідження є творча спадщина Орігена і Данте у історико-філософському контексті. Предметом – феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте.??Методи дослідження. Феномен оновлення людини у вченнях Орігена і Данте експліковано за допомогою використання історико-компаративного, метафізичного, діалектичного, трансцендентального методів, а також прийомів філософської антропології та екзистенційної феноменології.??Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській науково-філософській думці проведено компаративне дослідження сотеріологічних вчень Орігена і Данте щодо феномену оновлення людини.??Вперше:??-проведено систематичний аналіз екзистенціально-теологічного і темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте через співставлення онто-гносеологічних аспектів та їх деталізацію у чотирьох вимірах:??а) у онтологічно-метафізичному вимірі сутність оновлення у Орігена і Данте з’ясовано через сукупність образів і понять, що позначають стани і процеси (повернення до першоєдності і першообразу; обожнення і воскресіння; відновлення та очищення), що надають людині можливість «другого шансу» досягти блаженства через підкорення Божій волі (апокастазис і чистилище); ??б) у темпорально-топологічному вимірі описи оновлення у Орігена і Данте використовують схожі образи духовного піднесення та подорожі (за Орігеном – шлях аскета, «втеча» від світу; за Данте – шлях паломника, вихід із темряви «блукання у лісі» до світла блаженства). Водночас виявлено відмінність у підходах Орігена і Данте. Перший виокремлює два образи оновлення: лінеарний (вихід із Єгипту як біблійного символу рабства душі) і циклічний (апокастазис як повернення до абсолютної повноти буття). Другий синтезує лінеарно-циклічний образ оновлення (вихід із пекла навскрізь чистилища до раю через певні кола і концентричні тераси);??в) у діалектично-містичному вимірі розуміння оновлення людини як у Орігена, так і у Данте пов’язано, по-перше, із таємничим поєднанням протилежностей («тверезе сп’яніння» у Орігена і шлях «між небом і землею» у Данте); по-друге, із посередництвом (у Орігена: християнські вчителя, пророки, ангели, Святе Письмо; у Данте: Вергілій і Беатриче). Для обох мислителів, ключовим посередником, який з’єднує протилежності Божественного і людського у процесі духовного оновлення людини є Ісус Христос. Оріген засвідчує, що Бог надає допомогу людині завдяки Божественному Логосу, тобто сприяє духовному піднесенню та оновленню людини через Христове втілення, благодать, настанови, євхаристію. Для Данте, Христос – Спаситель, що здійснює спокуту та дозволяє людині повернутися до Бога;??г) у пізнавально-герменевтичному вимірі виявлено схожі риси у розумінні оновлення людини Орігеном і Данте. По-перше, у питанні співвідношення розумового пізнання і благодаті. Концепцію оновлення, за Орігеном, можна представити як процес духовної трансформації через виявлення присутності Христа-Логоса у Святому Письмі та ототожнення читача з Ним. Данте обмірковує шлях філософів до християнського блаженства через гармонію розуму і віри та поєднання власних зусиль із благодаттю. По-друге, у духовно-поетичній інтерпретації, яка у Орігена здійснюється через алегоричний метод тлумачення Святого Письма, а у Данте через поетичну уяву та особистий пророцький досвід потойбічного життя. По-третє, у досвіді молитви і споглядання. На думку Орігена екзегет має бути людиною молитви, а стану оновлення може досягти лише споглядально-молитовна людина. Данте наполягає на важливості комунікативного аспекту молитви. У «Чистилищі», де горді навчаються смиренню, саме молитва стає засобом оновлення душі.^UThe thesis is devoted to the explication of the phenomenon of human renewal in the soteriological teachings of Origen and Dante.The relevance of the thesis lies in the fact that in order to understand the issues of human renewal in the current unstable "transitional" period, it is useful to study the views and works of those personalities who acted in similar "transitional" epochs, in particular, Origen of Alexandria and Dante Alighieri, who remain little studied in the Ukrainian scientific discourse.?The aim of the research is to explicate the phenomenon of human renewal in the soteriological teachings of Origen and Dante.To achieve this aim, the following objectives were set: firstly, to define the theoretical and methodological foundations and clarify the methods of historical and philosophical research of the phenomenon of human renewal; secondly, to find out the religious and philosophical origins of Origen's views on the problem of human renewal; thirdly, to explicate the philosophical and theological foundations of the formation of Dante's artistic reflections on the phenomenon of human renewal; fourthly, to reveal the ontological and epistemological aspects of the problem of human renewal in the anthropology of Origen and Dante; fifthly, to study the ethical and anthropological aspects of the problem of human renewal in the views of Origen and Dante.?The object of the study is the creative heritage of Origen and Dante in the historical and philosophical context. The subject is the phenomenon of human renewal in the teachings of Origen and Dante.?Research methods. The essence of the phenomenon of human renewal in the teachings of Origen and Dante is explicated through the use of historical and comparative, metaphysical, dialectical, transcendental methods, as well as the techniques of philosophical anthropology and existential phenomenology.??The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time in Ukrainian scientific and philosophical thought, a comparative study of the teachings of Origen and Dante on the phenomenon of human renewal was carried out.??For the first time:??- a systematic analysis and comparison of the ontological and epistemological aspects of the essence of human renewal in the doctrines of Origen and Dante in four dimensions is carried out and it is shown that:??a) in the ontological and metaphysical dimension, the essence of renewal in Origen and Dante is clarified through a set of concepts (return to the original unity and original image; deification and resurrection; restoration and purification) that provide a person with a "second chance" to achieve bliss through submission to God's will (apocastasis and purgatory). ??b) in the temporal-topological dimension, renewal is presented as a spiritual ascent and journey (according to Origen, the path of the ascetic, "escape" from the world; according to Dante, the path of the pilgrim, the way out of the darkness of "wandering in the forest" to the light of bliss). The article reveals a difference in the approaches of Origen and Dante. The former distinguishes two images of renewal: linear (the exodus from Egypt as a biblical symbol of the slavery of the soul) and cyclic (apocastasis as a return to the absolute fullness of being). The second synthesises the linear and cyclic image of renewal (the exodus from hell through purgatory to paradise through certain circles and concentric terraces).??c) in the dialectical and mystical dimension, human renewal is associated, firstly, with a mysterious combination of opposites ("sober intoxication" for Origen and the path "between heaven and earth" for Dante); secondly, with mediation (for Origen: Christian teachers, prophets, angels, Holy Scripture; for Dante: Virgil and Beatrice). Jesus Christ is the key mediator who connects the opposites of the divine and human in the process of human spiritual renewal. Origen emphasised that through Him (the Divine Logos), God helps man (promotes spiritual elevation and renewal through incarnation, grace, guidance, and the Eucharist). For Dante, Christ is the Saviour, who performs atonement and allows man to return to God.d) in the cognitive and hermeneutical dimension, similarities are found in Origen's and Dante's understanding of human renewal. First, in the question of the correlation between intellectual knowledge and grace. The concept of renewal according to Origen can be presented as a process of spiritual transformation through the discovery of the presence of Christ the Logos in the Holy Scriptures and the identification of the reader with Him.

Послідовно та цілісно розглянуто феномен жінки в інтерпретації Римо-католицької церкви за умов цивілізаційних викликів сучасності. Доведено, що в тлумаченні Римо-католицької церкви жінка розглядається як повноцінна та повноправна особистість із особливими біологічними та психологічними відмінностями, які становлять її неповторну самостійну індивідуальність. Обгрунтовано основні шляхи самореалізації жінки за вченням Римо-католицької церкви: шлюбу та сімейних взаємовідносин і дівицтва як духовно-світоглядного удосконалення. Доведено, що в контексті соціального вчення Римо-католицької церкви жінка визначається активним суб'єктом дії та носієм соціальних функцій, на яку в основному покладено процес євангелізації суспільства як членів родини, так і широкого загалу. Проаналізовано процес взаємовпливу феміністичних рефлексій сучасності та католицького віровчення, що передбачає в майбутньому діалогічну площину взаємовідносин. Встановлено безпосередню значимість жінки у біоетичних поглядах католицизму: стрижнева проблема аборту, репродуктивних технологій і сурогатного материнства більшою мірою залежить від жіночого вибору та переконання.

  Скачати повний текст

У контексті вивчення загального процесу формування релігійної свідомості в Київській Русі XI - XIII ст. проведено філософсько-релігієзнавче дослідження феномена давньоруського двовір'я як форми компромісного існування протилежних релігійних світоглядів. Проаналізовано проблему двовір'я в духовному житті сучасного українського суспільства. Розкрито зміст та еволюцію поняття "двовір'я" на різних етапах розвитку української філософсько-релігійної думки. Визначено його сутність як "відкритої системи", розглянуто різноманітні прояви двовір'я в літературних джерелах, православних культах та обрядах, єретичних вченнях. Досліджено трансформацію феномену двовір'я в сучасній Україні.

  Скачати повний текст