Розроблено методичні засади проектування та впровадження автоматизованої системи управління повсякденною діяльностю вищого військового навчального закладу. На базі локальної обчислювальної мережі досліджено алгоритм вирішення основного завдання проектування - розподілу інформації між робочими вузлами мережі. Обгрунтовано технічні вимоги до топології, архітектури й апаратного забезпечення мережі. Запропоновано математичну модель масового обслуговування для оцінки норми керованості, використану для визначення кількості відділів і служб. Висвітлено методику розподілу функцій між посадовими особами на основі розв'язання задачі розрізування графів.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовідносини радянської влади й аграрної інтелігенції. Визначено, що серед представників обох цих конкуруючих еліт бракувало одностайності у відношенні одна до одної. Показано динаміку змін у ставленні аграрної інтелігенції до більшовиків, а також основні точки зору всередині КП(б)У на місце та роль інтелігенції у радянському суспільстві. Наведено підраховані дані щодо кількості аграрної інтелігенції на початку та наприкінці 1920-х рр. Узагальнено теоретичні основи проблеми, надано власне визначення поняття "аграрна інтелігенція". Проаналізовано основні напрямки діяльності аграрної інтелігенції. Зазначено, що, на відміну від сучасних аграрників, представники аграрної інтелігенції радянської України 1920-х рр. займалися не лише науковою, викладацькою, дослідною, виробничою, адміністративною діяльністю та поширенням агрономічних знань, а ще й змушені були вести культурно-просвітницьку роботу. Обгрунтовано, що трансформація свідомості та повсякденного життя селян, як одне з головних завдань радянської влади, вимагала зміни духовно-культурного простору "старої" та створення духовно-культурного простору "нової" аграрної інтелігенції. Виявлено шляхи та механізми впливу радянської влади на трансформацію духовно-культурного простору та побуту аграрної інтелігенції. Розкрито особливості матеріально-побутових умов життя аграрної інтелігенції в місті та в селі. Висвітлено її матеріальні прибутки та видатки, купівельна спроможність, умови побуту, особливості харчування й одягу, проведення дозвілля, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, санаторно-курортне лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення державної служби міліції громадської безпеки, визначено особливості та відмінні риси персоналу даної організації. Визначено зміст поняття адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки як цілеспрямовану, організуючу виконавчу та розпорядчу діяльність, урегульовану нормами адміністративного права, яка полягає в безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні її працівниками завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на визначеному об'єкті або у громадському місці. Розглянуто правові та неправові (організаційні) форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. Встановлено, що серед правових форм найбільш чисельну групу складають акти управління, класифікацію яких здійснено за такими критеріями: сфера застосування, юридичні властивості, форми видання, назва. Серед методів адміністративної діяльності перевагу надано методу переконання. Виділено юридичні гарантії законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки: правові умови та засоби, організаційно-правові заходи.

  Скачати повний текст

Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії та відображає уявлення щодо явища тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст і втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ. Розмежовано логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно, класифікаційну та структураційну функції. Побудовано прототипну модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом. Виявлено когнітивні метафори, що прояснюють поняттсво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описано особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

  Скачати повний текст

Узагальнено антитрагедійні риси естетико-художнього дискурсу. Виокремлено антитрагедійне як одну із своєрідних ознак сучасного мистецтва, проаналізовано проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"- "комічного", "поетичного" - "прозового" в історико-естетичному аспекті. Встановлено, що антитрагедійне набуває категоріальних ознак, виходячи за межі суто постмодерністської настанови пов'язувати антитрагедію виключно із постмодерною трансформацією традиційних засад доби модерну. Антитрагедійне визначено як естетичну категорію. Запропоновано схему корелятивного співвідношення антитрагедійного з прозовим, що дозволяє простежити у контексті великого культурного часу антитрагедійне як нівелювання поетичного у бік прозового. Сутність антитрагедійного виокремлено у площину буденості як принципу світобачення і як художнього методу. Антитрагедійне охарактеризовано шляхом деієрархізації людського та речового, за принципу рівності між світом людей та світом речей. Антитрагедійне визначено як корелят між трагічним та комічним, їх "третій" стан. У психологічному сенсі антитрагедійне охарактеризовно як нездатність людини постійно перебувати у стані смислопошуків та граничних ситуацій, обгрунтовано положення про антитрагедійне як певний механізм захисту. Розглянуто категоріальне співвідношення "поетичне" - "прозове", в якому поетичне виступає ознакою трагедійного, а прозове - антитрагедійного. Зроблено висновок, що антитрагедійні риси виникають у площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.

  Скачати повний текст

З використанням широкої джерельної бази здійснено комплексне дослідження питання щодо залучення до працевикористання різних категорій трудових ресурсів у відбудові галузей важкої промисловості України у 1943 - 1950-х рр., а саме - місцевого населення (жінок, дітей, підлітків, літніх людей), залучених згідно з трудовою мобілізацією та за системою оргнабору, демобілізованих з лав Червоної армії радянських громадян, військовополонених, інтернованих та мобілізованих німців, репатрійованих, в'язнів МВС. Здійснено спробу висвітлити умови праці, побуту, повсякденного життя відбудовників. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що влада вдавалася до всіх можливих засобів з метою залучення до відбудовчого процесу максимально можливої кількості робочої сили, суттєво не поліпшуючи їх умов життя та праці.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз правового статусу військових частин як суб'єктів цивільного права. Обгрунтовано об'єктивну потребу їх участі у цивільних відносинах у зв'язку з необхідністю реалізації ними своїх майнових та особистих немайнових прав і обов'язків, актуалізацією самостійності під час вирішення питань, пов'язаних з децентралізованим забезпеченням своїх повсякденних потреб. Доведено, що військовим частинам притаманні всі сутнісні ознаки, необхідні для надання їм офіційного статусу юридичної особи. Встановлено, що бюджетна установа є формою, за допомогою якої військова частина може брати участь у цивільних правовідносинах. Розкрито зміст поняття цивільної правосуб'єктності військових частин, розглянуто основні форми її реалізації у речових і зобов'язальних правовідносинах, встановлено порядок та умови цивільної відповідальності за взяті зобов'язання.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальний статус і повсякденне життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 - друга половина 1950-х рр.). Розкрито вплив і наслідки Великої Вітчизняної та Другої світової війни на зміни в складі вчительства, кадрове та матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх шкіл за умов повоєнної розрухи та залишкового принципу фінансування освіти. Розглянуто соціально-економічні аспекти повсякденності шкільного вчительства, умови праці та якість життя, їх вплив на соціальний статус і соціальне забезпечення педагогів. Простежено вплив ідеології на морально-психологічний стан шкільного вчительства, форми та методи партійно-державного тиску, репресивну політику щодо працівників освіти, антирелігійне виховання вчителів загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано концепцію гендерного виміру екологічної комунікації, соціальна легітимація якого базується на екологічній етиці й ідентифікаційних практиках. Розроблено й упроваджено методологічну програму, яка дозволяє подолати матріархальні стереотипи філософського та повсякденного розуміння ролі чоловіків і жінок у екологічній комунікації. Визначено вагомість у цьому процесі біоетики та трансформацій сучасної сім'ї. Розкрито значення екофіміністичного дискурсу у поширенні деліберативної демократії, а також артикульовані основні вимоги етики щодо екологічних проблем, аргументовано можливість розглядати природу як квазісуб'єкт екологічної комунікації. Базуючись на контекстуальній взаємозумовленості екологічної, гендерної та національної ідентичностей в Україні, показано, що демократичний проект дає змогу поєднати в екологічній комунікації традиційні національні й універсальні норми та цінності, забезпечуючи взаємне визнання значущості чоловіків і жінок у вирішенні екологічних проблем.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичну та законодавчу основи проведення державної політики у даній сфері, узагальнено міжнародний досвід з питань надання освітніх послуг і забезпечення зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями як засобів соціалізації. Доведено потребу особливої уваги суспільства та повсякденної підтримки держави. Уточнено трактування соціально-політичної сутності поняття "інклюзивна освіта" та її складових. Визначено нові підходи до формування стратегії надання освітніх послуг і забезпечення зайнятості людей з особливими потребами, а також основні напрямки їх працевлаштування. Доведено, що за умов трансформації суспільної думки в Україні державне управління процесами соціалізації має спрямовуватися на забезпечення мінімальної матеріальної й інтелектуальної підтримки людей з особливими потребами, створення сприятливих умов і можливостей для їх особистісного розвитку та повноцінної інтеграції у суспільні справи.

  Скачати повний текст

Висвітлено морфологічні та синтаксичні зміни лексичних одиниць у мові американської публіцистики. З'ясовано, що динаміка функціональних змін виявляється у появі новотворів, чисельність яких свідчить про їх комунікативну цінність і відповідний дериваційний потенціал. Досліджено активність та розвиток новотворів у мові американських публіцистичних текстів. За результатами аналізу динамічних явищ мови виявлено, що гнучкість лексичних одиниць у функціональному аспекті зумовлена раціональним і ощадним використанням внутрішніх мовних ресурсів. Значну увагу приділено концептуальним метафорам, оскільки вони є підгрунтям мовних змін в американській публіцистиці. Зазначено особливості семантичних змін у процесі словотворення. З'ясовано найбільш продуктивні способи словотворення, виявлено моделі творення нових лексичних одиниць у мові американської публіцистики. Розглянуто термінологізацію, транстермінологізацію та детермінологізацію, які супроводжуються розширенням словникового складу зазначеної мови. Установлено, що кількість термінів у повсякденному житті зростає, оскільки вони відповідають потребам комунікації.

  Скачати повний текст

Запропоновано й аргументовано авторську періодизацію розвитку дитячих будинків регіону в 1943 - 1965 рр., у якій виділено етапи в діяльності сирітських закладів. Простежено зміни у якісному складі керівних і педагогічних кадрів дитбудинків та з'ясовано як це вплинуло на методи виховання та повсякденне життя дітей. Виявлено різні джерела поповнення контингенту вихованців дитячих будинків. Встановлено, що в 1950-х рр. виникло "соціальне сирітство", коли в дитбудинках з різних причин опинялися діти, які мали батьків. Вперше досліджено матеріально-просторову та соціальну-культурну сферу повсякденного життя вихованців дитячих будинків.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему естетики економічного, описано механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних та економічних потреб в аспекті їх ціннісного змісту. Розглянуто механізми утворення зацікавленості (зокрема економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності (в художній творчості та мистецтві). Проаналізовано вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (повсякденній, економічній та духовній) та художній практиці та доведено його пріоритетне значення у процесі актуалізації "комплементації" естетичного й економічного. Розкрито сутність, структуру та поведінку "людини естетичної" та "людини економічної" на різних рівнях буття. Досліджено розвиток людини у напрямку "homo estheticus" у контексті енвайронментальної естетики. На підставі визначення співвідношення та взаємовпливу естетичного й економічного в рекламі виокремлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. З використанням останніх досягнень у галузі філософсько-естетичної рефлексії проведено дослідження реклами як феномену, онтологічно вкоріненого у людському бутті, як універсального механізму відтворення та регулювання світовідчування, зокрема естетичного. З'ясовано, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного у бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й обумовлює необхідність пошуку компромісів ("естетизації економічного" й "економізації естетичного"), які проявляються в художній практиці.

  Скачати повний текст

Досліджено кадрове наповнення та функціонування Київської духовної консисторії як складової системи управління Київської митрополії у період державного реформування Російської імперії у XVIII ст. Реконструйовано структуру духовної консисторії, визначено кількісний і персональний склад "присутствія", проаналізовано протиріччя нових закондавчо визначених принципів в організації діяльності установи з повсякденною практикою. Вирішено питання компетенції духовної консисторії, розглянуто штат і функції персоналу консисторської канцелярії. Визначено шляхи та джерела формування, основні характеристики (соціальне походження, освіта/професіоналізм, вік, географія рекрутування) канцелярських службовців. Детально розглянуто питання матеріального достатку та повсякденного побуту канцелярського персоналу.

  Скачати повний текст

Досліджено духовну складову повсякденного життя цивільного населення України за умов Другої світової війни у двох взаємопов'язаних вимірах: внутрішньому та зовнішньому. Визначено чинники еволюції та з'ясовано сутність духовного життя цивільного населення. Оцінено впливи радянської та нацистської ідеологій на духовно-ціннісні орієнтації українського народу. Реконструйовано внутрішній вимір духовного життя цивільного населення через фольклор і сміхову культуру. Висвітлено роль релігійної свідомості та виявлено духовні стратегії виживання людей за екстремальних умов війни.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості функціонування українського сільського соціуму східногалицького регіону, що перебував у міжвоєнний період під владою Польщі. Охарактеризовано політику правлячих кіл Другої Речі Посполитої в аграрному секторі, спрямовану на утвердження польської присутності на "полуднево-всходніх кресах", зміст реформ, підходи до вирішення земельного питання. Проаналізовано національні особливості соціально-економічної конкуренції у краї. Розкрито характер і умови господарювання мешканців сільської місцевості, соціальні стратегії. Зроблено спробу висвітлити соціокульурні процеси, духовне життя, щоденний побут і повсякденність українських аграріїв Східної Галичини. На підставі емпіричного матеріалу зроблено висновки й узагальнення стосовно специфіки соціально-економічного розвитку сільського населення регіону.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст