Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість Б. Антоненка-Давидовича у контексті парадигми автор - герой - реципієнт. Виявлено взаємозв'язки долі та творчості та відповідно - біографічної та творчої сутностей митця. Відзначено, що у його ранній творчості автобіографізм набував експліцитних форм, а у пізній - біографічна подія слугувала лише імпульсом до реалізації задуму. Автобіографічний герой у ранніх творах був головним, а у пізніх - другорядним. Подробиці життя біографічного автора увиразнювали його характер, надавали зображеному вірогідності. Рецепція творчості Б. Антоновича-Давидовича відзначалася амбівалентністю, оскільки у межах двох дискурсів - ряданського та зарубіжного - склалися полярні інтерпретації. Виявлено три інтрепретаційні періоди (ранній, пореабілітаційний і пострадянський) і притаманні їм рецептивні стратегії. Полісимфонічний критичний (і читацький) дискурс визначався знаковими творами для письменника "Смерть", "За ширмою", "Сибірські новели".

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань, пов'язаних з книжковим рухом в київському товаристві "Просвіта" в 1906 - 1920 рр.: організацією видання книжок для народу, вивченням читацьких уподобань, створенням і розвитком "просвітянської" бібліотеки. На підставі чисельного масиву архівних джерел вперше відтворено складні й суперечливі процеси освічування народних мас шляхом залучення до друкованого слова, які було здійснено під егідою київської "Просвіти" за часів царської влади та в період національно-визвольної боротьби українського народу в 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Розглянуто періодичну пресу України щодо висвітлення спорту зокрема, характерні особливості, зміст, тематичну спрямованість, внутрішню структуру, рубрикацію, жанрову структуру, авторський склад, найбільш популярні в Україні види спорту, актуальні проблеми, підготовку, а також проведення та підбивання підсумків Олімпійських ігор. Вивчено інтереси, інформаційні потреби, уподобання читацької аудиторії української преси щодо висвітлення подій у спорті, визначено напрями удосконалення останнього в пресі України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження першої українськомовної щоденної газети "Громадська думка"/"Рада", яка виходила в Києві у 1905 - 1914 рр. Розглянуто процес становлення, розвитку та умови функціонування щоденника, надано оцінку його внеску в історію національно-патріотичної преси початку ХХ ст. Проаналізовано специфіку виходу газети, охарактеризовано творчі та ідеологічні особливості на тлі суспільно-політичних та соціально-економічних процесів Наддніпрянської України даного періоду. Висвітлено актуальні проблеми виживання національно-патріотичної преси за умов підросійської України, взаємозв'язку преси та національної свідомості. Доведено, що газета "Громадська думка"/"Рада" протягом всього часу існування в інформаційному просторі Наддніпрянщини мала значний вплив на широку читацьку аудиторію, стояла на позиціях автономії України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності київського видавництва "Вік", одного з найвпливовіших українських видавничих осередків кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто такі основні аспекти: історичні віхи, періодизацію та причини припинення діяльності; організаційно-методичні засади і загальну мету роботи; історико-книгознавчий аналіз видань під маркою "Вік"; внесок видавництва "Вік" у подолання цензурних утисків, розробку типології книжкових видань, розширення репертуару тогочасної української книги. Запропоновано оригінальну періодизацію діяльності видавництва "Вік", доведено його роль у становленні української видавничої галузі кінця XIX - початку XX ст., зокрема, у сприянні закладенню професійних підвалин видавничої діяльності, спеціалізації на всіх етапах редакційно-видавничого процесу. Результати дослідження діяльності видавництва засвідчили, що основні принципи роботи тогочасних українських видавців використовувалися впродовж подальшого розвитку українського книгодрукування. Зокрема, це формування книжкового репертуару, згуртування авторського середовища і виховання читацької аудиторії, текстологічні принципи підготовки літературних творів до видання, засоби популяризації української книжки, створення системи інформування про видання і налагодження мережі книгорозповсюдження. Колектив видавництва "Вік" використовував усі можливості для пожвавлення руху книжкових видань на всіх рівнях, активізуючи різноманітні функції книговидання: від власне інформативної до етноформувальної.

  Скачати повний текст

Узагальнено наукові розробки українських і зарубіжних фахівців щодо формування системи обслуговування читачів. Досліджено особливості зміни читацького складу в 1990-х рр. - у період зменшення ідеологічного впливу та посилення ролі читача як основного об'єкту бібліотечної діяльності. Наведено детальну характеристику послуг, які пропонуються читачеві згідно з запитом. Вперше в українському бібліотекознавсті з залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу визначено соціально-демографічні характеристики читацького складу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) у 1990-х рр., їх динаміку та тенденції змін. Здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб і створенням сприятливого бібліотечного середовища. Проведено соціологічне опитування фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг і формування номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу. Вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліографічні й інформаційні послуги як основний чинник формування якості системи обслуговування. Запропоновано автоматизовану технологію створення бази даних відомостей про читачів (БД ВЧ), розроблено метод реєстрації, впроваджено новий читацький квиток і структуру читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування різних категорій читачів. Досліджено еволюцію й обгрунтовано структурні зміни читацького складу НБУВ на основі сформованої БД ВЧ.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення епістолярної спадщини О.Гончара, досліджено процес становлення та формування творчої індивідуальності письменника. До наукового обігу залучено епістолярні тексти, більшість з яких раніше ніде не публікувалися. У взаємозв'язку з мемуарною, художньою та публіцистичною творчістю О.Гончара з'ясовано особливості його громадянського становлення та формування художньо-естетичних поглядів та осмислено творчу індивідуальність митця. Розкрито ставлення письменника до редагування власних і чужих текстів, співпраці з професійними редакторами, читацьких і критичних відгуків у пресі. Проаналізовано жанрово-стильові особливості епістолярію О.Гончара, наведено характеристику індивідуального стилю письменника як автора епістолярних текстів, визначено складники його художньої майстерності. Простежено еволюцію світогляду О.Гончара з урахуванням контексту доби та взаємозв'язку епістолярних творів з художньою та мемуарною спадщиною митця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову своєрідність та комунікативні властивості прози письменниці. Зазначено, що Н.Саррот пропонує нову специфічну форму роману, за якої читач, звільняючись від традиційних оповідальних схем і читацьких стереотипів, повинен вступити в комунікацію з творцем-романістом за допомогою його твору, в протилежному випадку, твір не буде зрозумілим й осмисленим. Комунікація за Н.Саррот має складну, багаторівневу характеристику, письменниця запропонувала якісно новий підхід щодо використання лексики та мовлення.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві системно досліджено твори маловідомих авторів кінця XIX - початку XX ст. Висвітлено витоки становлення та саморозвиток багатьох творчих індивідуальностей, визначено їх місце та роль у літературному процесі. Проведено розгорнутий аналіз формозмісту п'єс, специфіки художнього інструментарію письменників, їх мистецького світу. Зроблено спробу провести конкретні паралелі в інтерпретації драматургічного доробку маловідомих письменників кінця XIX - початку XX ст., з'ясувати специфіку їх художньої практики на змістовому, формотвірному матеріалі та на прикладі драматичних творів різних жанрів таких митців: Л.Яновської, П.Саксаганського, І.Тогобочного, А.Кащенка, Г.Ващенка, А.Велисовського, В.Таля (Товстоноса), Г.Левченка, К.Ванченка-Писанецького, Н.Кибальчича, С.Яричевського, В.Потапенка, висвітлено найважливіші проблеми процесу становлення та розвитку на рубежі минулих століть драматургії "другого порядку", а також охарактеризовано діалектику взаємозв'язку традиції (реалізму) і новаторства (вкраплення елементів модерністських художніх систем). Досліджено умовний тріумвірат (троїстий союз) драматичних жанрів, складниками яких є історична, комедійна драматургія та модерна драма. На тлі визначних досягнень української драматургії певного жанру дослідженої доби, на базі принципу аналізу розглянуто твори маловідомих читацькому та науковому загалові авторів, які зробили значний внесок у формування української драматургії кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект втілення феномену Й.В. Гете в художній свідомості та творчості Р. Вагнера на основі спорідненості їх світогляду й образно-смислових констант. З метою з'ясування суті спілкування композитора з особистістю та творчістю поета здійснено розгляд читацького інтересу Р. Вагнера, його авторефолексії, перетворення ідей, споріднених з гетевськими, в оперній творчості, їх інтерпретації в "Фауст-увертюрі" та смисловій аурі "П'яти віршів Матільди Везендонк". З використанням методологічного підходу до естетичних і творчих здобутків Р. Вагнера та Й.В. Гете у естетико-світоглядному та культурному контексті з'ясовано їх спорідненість з багатьох питань високого пізнавального рівня, зокрема, єдність натур- і культурфілософських поглядів, ідеї неподільного простору культури. На підставі аналізу проведених паралелей показано, що у творі "Фауст-увертюра" сфокусовано світоглядні та художні пошуки композитора у загальноестетичному та специфічно інтонаційному аспектах. Це дозволяє сприймати її як інтонаційно-смислове та драматургічне зерно спадщини композитора.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літертурознавстві на підставі вивчення теоретичних дискусій (творчої спадщини Р.Барта, В.Ізера, С.Фіша, Ж.Дерріда, Поля де Мана, У.Еко, К.Батлера) з урахуванням віддаленого та найближчого історико-літературного контекстів узагальнено особливості концептуального та художнього відображення категорії читача як одного з визначальних понять літератури постмодернізму кінця XX ст. у творчості провідних американських письменників Дж.Барта та Д.Бартелма. Аналітично доведено, що зміни у літературі постмодернізму, які відбувалися під впливом формування нової літературознавчої категорії у період спалаху теоретичного інтересу до даного поняття, обумовили загострення новаторських рис стилю, спрямованих на активізацію читацької рецепції та переорієнтували напрямок жанрових пошуків письменників. Висвітлено особливості утворення нових художніх форм (літератури безкінечних оповідань Дж.Барта та оповідань читацьких версій Д.Бартелма), а також характерні риси розпочатої письменниками-постмодерністами трансформації модерністської концепції "звичайного читача" та формування теорії й образу читача-"навігатора" (у творчості Дж.Барта) та читача-деконструктора (в оповіданнях Д.Бартелма) доби інформаційного вибуху.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження національної преси як окремого самостійного явища. Наведено оцінку ролі преси у загальному культосвітньому процесі даного періоду. Виділено загальні, характерні для журналістики царської Росії й СРСР тенденції та явища, а також національні риси кримськотатарської преси. Розроблено періодизацію кримськотатарської журналістики кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано вплив основних історичних подій на розвиток національної преси. Визначено й описано явища, характерні для кримськотатарської преси. Розглянуто умови функціонування ЗМІ у першій половині минулого сторіччя (цензурний контроль, матеріальний і кадровий стан, методи роботи з читацькою аудиторією). Проаналізовано основну тематичну спрямованість публікацій, розглянуто авторський склад видань. Описано форму кримськотатарських довоєнних газет і журналів з урахуванням їх друкарських характеристик, особливостей внутрішньої структури, оформлення й зображувальних елементів.

  Скачати повний текст

З використанням порівняльно-типологічного, естетико-функціонального методів дослідження на підставі компаративних зіставлень конкретизовано міжтекстову взаємодію інтертекстуальних параметрів як цілісної системи шляхом аналізу лірики Л.Талалая ("традиційного" поета) у аспекті проблем поетики інтертексту. Визначено й узагальнено ідейно-художні особливості ідіостилю письменника на підставі вивчення моделі світу та типологічних рис ліричного героя, їх еволюції. Розглянуто природу, форму, функції інтертекстуальності. Відображено межовий стан сучасного літературного процесу та тенденції його розвитку. У контексті взаємодії різних видів інтертекстуальності висвітлено важливі аспекти літературного процесу, які базуються на картинах світу та концепції людини. Інтегровано засади різнобічних підходів до теорії інтертекстуальності та доведено, що інтертекстуальність - система міжтекстових взаємодій транстекстуальних і світоглядних кодів на основі авторсько-читацької рецепції, репрезентована генетичним, інтенціональним, іманентним або рецепційним видами.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження художньої спадщини Х.Д.Алчевської у контексті вивчення історичного та літературного процесу другої половини XIX - початку XX ст. Розглянуто особливості формування світогляду письменниці, розкрито ідейно-естетичне значення її творчості. Проаналізовано мемуари "Передумане і пережите", літературно-критичну працю "Що читати народу ", а також нариси, оповідання та епістолярну спадщину Х.Д.Алчевської. Визначено особливості творчого методу письменниці. Висвітлено активну участь Х.Д.Алчевської в літературному процесі другої половини XIX ст., наведено характеристику письменниці як оригінального художника, пропагандиста кращих зразків світової літератури, розглянуто її діяльність як рецептивного критика. Проаналізовано наукові розвідки Х.Д.Алчевської, присвячені дослідженню читацького сприйняття художньої літератури. Досліджено творчі зв'язки Х.Д.Алчевської з російськими та українськими письменниками, зокрема, розглянуто інтерпретацію в адаптованих формах класичних літературних творів. Показано вплив літературної творчості Х.Д.Алчевської на формування естетичної свідомості українського народу у дусі передової демократичної думки, традицій В.Бєлінського, М.Чернишевського, М.Добролюбова, Т.Шевченка та І.Франка.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз концепту літературного антропоніма та з'ясовано його інтерпретаційний потенціал на підставі методологічного синтезу онтологічного та гносеологічного досвіду тлумачення проблеми імені. З'ясовано механізм перетворення концепту власного імені на базову концепцію літературного твору шляхом незалежної авторської та читацької концептуалізації, що відповідає вимогам класичної методології трансцендентальної аналітики та діалектики. Відзначено, що системний розгляд ключових проблем функціонування антропоніма у художньому тексті уможливлює окреслення літературної атропонімічної моделі як динамічного поєднання семантичного поля та таксономії рівнів функціонування. Застосування даної моделі дозволяє включити літературний атропонім у національну (американську) та загальносвітову асоціативно-вербальну мережу та завдяки цьому визначити анатропонімічну своєрідність творів американських романтиків.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз жанрів міської "низової" літератури комічного спрямування високого Середньовіччя та Відродження, зокрема французьких фабліо, німецьких шванків та англійських джестів. Прослідковано передумови становлення даного різновиду літератури, а також його жанрову генеалогію. Досліджено типологічні збіги та відмінності на тематологічному, генологічному, жанрологічному рівнях. Виявлено спільні тематичні детермінанти, а також національно детерміновані мотиви і топоси, проаналізовано такі провідні жанротворчі атрибути, як структура та семантика заголовків, сюжетні алгоритми, композиція. З'ясовано природу сміхового поля досліджуваних жанрових моделей, виокремлено її провідні конституенти та механізми творення комічного ефекту. Визначено характер кореляції жанрової ідеології розглянутих національних моделей з інтелектуально-духовними запитами та естетичними смаками її потенційної читацької аудиторії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику вивчення епічних творів модернізму на уроках зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах. Доведено необхідність системного використання наступних чинників: моделювання життєво можливих ситуацій (у процесі застосування окремих елементів коучингу), які підвищують інтерес старшокласників до творчого читання модерністського твору; створення навчальних ситуацій, що стимулюють рефлексивну діяльність учнів як основу саморегуляції процесу засвоєння нових знань; застосування цілісного підходу щодо вивчення художнього твору (у єдності форми та змісту) на базі системного залучення елементів різних видів літературознавчого та лінгвістичного аналізу (мотивного, лінгвостилістичного, культурологічного та неоміфопоетичних образів) з акцентуванням на особливостях читацької рецепції учнів; використання філософського та літературознавчого матеріалу для самостійного опрацювання безпосередньо під час аналізу модерністського твору, що сприяє глибокому розумінню світогляду митця та особливостей модерністської прози; формулювання наскрізного завдання, що забезпечує довготермінову мотивацію протягом вивчення теми та різних за характером дидактичної мети завдань і запитань (пізнавальних, проблемних, рефлексивних, творчих), що сприяють формуванню короткотермінових мотивацій. Доведено, що вивчення модерністської прози сприяє вирішенню старшокласниками важливих проблем особистісного характеру, становленню їх світогляду та розвитку естетичного смаку.

  Скачати повний текст

Вперше створено й експериментально апробовано науково обгрунтовану методику вивчення української еміграційної прози в старших класах. Визначено показники та рівні сформованості знань і вмінь учнів аналізувати прозові твори письменників-емігрантів. Обгрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують усвідомлення учнями специфічних особливостей, властивих українській еміграційній прозі. Доведено доцільність комплексного застосування елементів психолого-аналітичної інтерпретації творів та аналізу неоміфопоетичних образів з урахуванням історико-літературного, біографічного контексту в процесі вивчення еміграційної прози та принципів рецептивної естетики. Удосконалено методику викладання літератури в старшій школі. Запропоновано ефективну систему організації читацької діяльності старшокласників за допомогою проблемно-емоційних навчальних ситуацій у процесі вивчення епічних творів.

  Скачати повний текст