Містяться дослідження теоретичних і методичних основ соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю в умовах великого міста. На основі порівняльного аналізу різних теоретичних концепцій, міжнародної та національної статистики, результатів соціологічних та психолого-педагогічних досліджень обгрунтовані методологічні підходи до процесу соціалізації жіночої молоді. Визначено сучасні тенденції, закономірності та особливості цього процесу, його актуальні проблеми з урахуванням впливу соціального середовища великого міста. Проаналізовано й узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід організації соціальної роботи з жінками. Розроблено й експериментально перевірено авторські концепції та моделі, обгрунтовано основні напрями, зміст і форми організації діяльності соціальних служб для жіночої молоді. Здійснено історико-педагогічний аналіз вітчизняної та зарубіжної практики жіночої освіти, обгрунтовано її соціально-педагогічний потенціал.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію соціальної організації цивілізованого суспільства в її історичній еволюції. Показано шляхи формування цієї концепції у її еволюційній зміні: виникнення, утвердження, тенденції сучасного розвитку. Використано нетрадиційну методику, яка поєднує організаційний підхід до вивчення суспільства з системним, цивілізаційним, парадигмальним, діяльним, інтервальним. Обгрунтовано спробу знайти алгоритм історичної еволюції цивілізованого суспільства у співвідношенні усіх її ланок: коеволюції та революції, дивергенції та конвергенції, монізму та плюралізму. Вперше проаналізовано шляхи формування концепції соціальної організації цивілізованого суспільства. Використано ідею про організаційну будову матерії. Новою є спроба подолати існуючі однобокості у вивченні суспільства шляхом запровадження поняття "системоутворююче ядро". Суспільство предсатвлено в дослідженні системною ієрархією з розкриттям її внутрішнього змісту у вигляді рівнів організації, які поступово ускладнюються. Виявлено прагнення елімінувати політичні та ідеологічні мотиви, зблизити та привести в певну систему погляди, з точки зору різних існуючих шкіл філософії, визначити шляхи їх конвергенції. Поглиблено зміст понять: розподіл праці, власність, соціальна культура, свобода та культура, які розглянуто концептуально. Запроваджено для характеристики соціальних процесів такі поняття, як спекулятивна вартість, рушійна сила товару, політичний соціум, суспільна самосвідомість. До новизни відноситься внесення в дослідження такого критерію, як відтворення суспільного життя, який підводить основу до розуміння історичної еволюції суспільства. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні концепції соціальної організації та теорії суспільства, з'ясуванні перспективи розвитку сучасного суспільства перехідного типу: громадянського, постіндустріального, інформаційного, гуманного, відкритого. В Україні застосування результатів дисертаційної роботиможе складатись з декількох напрямків: 1) формування відкритого суспільства на основі ринкових соціальних усталень; 2) соціальна інтеграція українського суспільства до європейської та світової співдружності; 3) вибір оптимальних варіантів реформування, котрі позбавляють від монополізму та помилок світової цивілізації, враховують світовий досвід розподілу праці та інтеграції; 4) зближення різних регіонів України у єдиний соціальний простір на основі спеціалізації та кооперації виробництва і обігу, соціокультурного співвиробництва; 5) формування власного філософського фундаменту, спроможного актуально обгрунтувати не тільки практичні засоби щодо укріплення економічної самостійності та політичної незалежності, але і прорив в майбутнє.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальний статус та роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено ідеологію перехідного суспільства як філософського поняття та духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. На підставі переосмислення теоретико-методологічних підходів щодо визначення ідеологічного феномену та виявлення домінуючих підходів за умов соціальних змін проаналізовано особливості трансформації світоглядних і ціннісно-орієнтаційних уявлень соціальних суб'єктів, що зумовлюють формування провідних ідеологічних тенденцій в соціальному просторі. Запропоновано нове розуміння сутнісних, структурних і типологічних характеристик суб'єкта ідеології, визначено суб'єктів ідеологічних відносин, що виникають у процесі соціальної переструктуризації суспільства. Простежено змістові особливості ідеологічних орієнтацій даних суб'єктів, що набувають специфічних ідеологічних форм. Розроблено конкретні моделі ідеологічних відносин і висвітлено механізм ідеологічного впливу на націо- та державотворчий процес у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку взаємозумовленості феноменів влади та культури. Доведено, що методологічно коректна постановка даного питання вимагає, з одного боку, переосмислення класичної теорії влади (розуміння влади як атрибуту цілераціональної дії або функції держави) під кутом зору феноменологічної антології людського буття, з іншого - застосування феноменологічного аналізу культури як царини повсякденного буття, життєвого світу. Це дає можливість виявити конститутивне значення культури щодо владних відносин на мікро- так макрорівнях і конститутивність влади щодо певних форм культури (символічний універсум, культурний рессентімент).

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто соціальну комунікацію в перспективі основних соціологічних парадигм. Висвітлено можливості та обмеження, які відкриває окремо взятий теоретичний напрямок у разі визначення особливостей соціальної комунікації. Проаналізовано поняття "ефективності" у соціальному аспекті. З'ясовано можливості його використання в соціології комунікації. Запропоновано концепцію соціальної комунікації, базовим компонентом якої є суб'єкт (мікросистема), що дозволяє більш мобільно підходити до соціальної комунікації, та визначення її ефективності. Наведено поняття ефективної соціальної комунікації як найрезультативнішої форми комунікаційного процесу, де використано всі задіяні процеси. На підставі матеріалу емпіричного дослідження удосконалено розуміння впливу масової комунікації на процес формування певних соціокультурних уявлень.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність формування нової парадигми соціальних цінностей для сучасного українського суспільства та впровадження її органами державного управління. Визначено місце соціальних цінностей у системі духовного розвитку суспільства, механізми їх формування та цикл існування цінностей, взаємозв'язок і взаємовплив соціальних цінностей та суспільного ідеалу. Проаналізовано об'єктивні соціально-економічні чинники та духовні основи формування й утвердження нової парадигми соціальних цінностей українського суспільства. Запропоновано принципово нову парадигму соціальних цінностей, що обгрунтовує необхідність поєднання загальнолюдських та європейських соціальних цінностей, а також соціальних цінностей національного значення. Проаналізовано особливості та розкрито механізм впровадження названої парадигми органами державного управління. Сформульовано засади нової системи цінностей державних службовців за умов реформування вітчизняного державного управління.

  Скачати повний текст

Розроблено підхід до аналізу уявлень суспільства про соціальний простір як прояв символічного аспекту соціальної трансформації. Визначено сучасне розуміння соціальної трансформації як динамічного, мінливого стану суспільства, що характеризується стихійним упорядкуванням його елементів. Обгрунтовано, що трактування соціальної трансформації як зміни соціального простору (як простору відмінностей між соціальними позиціями, вираженими в номінаціях соціальних позицій), пов'язаного зі зміною уявлень про нього, відкриває можливість інтерпретації соціальних уявлень як символічного аспекту соціальної трансформації. Розроблено методи прямого ("аналіз динаміки сприйняття соціальних дистанцій") та непрямого ("псевдодинаміка", "контекстний аналіз") вивчення уявлень про соціальний простір (які використовуються у роботі для вторинного аналізу емпіричної соціологічної інформації). Наведено отримані за результатом емпіричного аналізу нові дані про уявлення суспільства про соціальний простір та їх динаміку, що дозволяють наблизитися до розуміння трансформації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено міждисциплінарний синтез економічних, соціологічних, правових та культурологічних підходів до аналізу відносин власності у сфері особистого споживання. З'ясовано, що за умов переходу до ринку особисне майно є не тільки фактором соціального розшарування, але й важливим адаптаційним ресурсом. На підставі емпіричних даних показано, що значна частина населення не підготовлена до функціонування інституту приватної власності. Виявлено, що в перехідний період за умов зміни правового поля правова неусвідомленість та непідготовленість населення може суттєво впливати на зміни у соціальному статусі будь-якої групи. Зазначено, що за умов функціонування ринку житла важливим фактором і одночасно наслідком соціального розшарування стає переміщення населення у міському просторі.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий методологічний підхід до аналізу агресії, який базується на ідеях Т. Парсонса про кібернетичну ієрархію системи соціальної дії та теорії М. Вебера про види соціальної дії. Даний підхід є значною мірою міждисциплінарним. Запропоновано типологію агресивної поведінки з виділенням різновидів соціальної дії в теорії М. Вебера, яка поділяється на свідому (цілераціональну, цінніснораціональну) та несвідому (афективну, традиційну). В межах запропонованого підходу агресію розглянуто як функціонально обумовлену реакцію на конфлікт потреб особистості й можливостей їх реалізації в соціальному контексті (цілеспрямована агресія), а також як поведінку, обумовлену змістом вибору агресивної стратегії, що є наслідком соціалізації агресії (цінніснораціональна агресія). Наведено дані щодо механізмів соціалізації агресії, ролі різних агентів (сім'ї, однолітків, засобів масової інформації) у цьому процесі, одержані в результаті емпіричного аналізу. Виявлено кореляційну залежність змісту ціннісних орієнтацій підлітків й агресивної поведінки.

  Скачати повний текст

Уперше реалізовано підхід до розгляду торгівлі жінками як виду латентних соціальних відносин. Доведено ефективність теорії структурного функціоналізму, теорії інтеракціонізму з метою вивчення проблеми торгівлі жінками. Проведено комплексне соціологічне дослідження особливостей торгівлі жінками в Україні (одержано достовірні дані про механізм та маршрути трафікінгу; ступінь залучення до трафікінгу корупованих робітників державних установ). Запропоновано та апробовано специфічний соціологічний інструментарій, що є комплексом взаємопов'язаних методик щодо досліджування латентних ознак торгівлі жінками. Розвинуто історично-порівняльний підхід та уточнено основні тенденції розвитку латентних відносин, що впливають на торгівлю жінками, а також систематизовано фактори, які цьому сприяють.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи історико-філософського становлення категорії "ментальність". Конкретизовано онтологічну і феноменологічну підставу ментальності як закодованого, стиснутого, духовного досвіду етногенезу, спрямованого на реалізацію завдання виживання і самозбереження свого інваріанту. Досліджено природу та сутнісні риси української ментальності. Розглянуто основні особливості класичної картини відтворення національної ментальності у творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка та ін., показано зв'язок цих дослідів з об'єктивними закономірностями розвитку української ментальності. Проаналізовано основні особливості національної ментальності в сучасних умовах, визначено вплив окремих ознак постмодерної культури на її формування та функціонування, зокрема "національного міфу". Розглянуто проблему зберігання самоідентичності нації за умов світової деідентичності націй.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику систематизації та класифікації геодемографічного процесу (ГДП) та розроблено основні теоретико-концептуальні засади категорії "геодемографічний процес". Запропоновано систему показників, параметрів та методи їх застосування у разі виділення типів ГДП, здійснено типізацію ГДП у регіоні Українського Причорномор'я (УП). Розроблено методику аналізу територіальної диференціації ГДП і геодемографічного районування (часткового та інтегрального) геодемографічної ситуації та геодемографічного процесу, уперше для даного регіону здійснено інтегральне геодемографічне районування. Розкрито основні закономірності та виявлено особливості формування сучасної геодемографічної ситуації в регіоні УП у взаємозв'язку з різними чинниками соціального, економічного, розселенського, етнонаціонального, екологічного характеру.

  Скачати повний текст

Представлено теоретико-методичне обгрунтування та практичне вирішення проблем трансформації етнічної структури населення регіону. Запропоновано визначення поняття етнотериторіальної системи. Розроблено методику суспільно-географічного дослідження трансформації етнічної структури населення в поліетнічному регіоні. Проаналізовано суспільно-географічні чинники впливу на трансформацію етнічної структури населення на прикладі Закарпатської області. Виявлено сучасні особливості, тенденції та закономірності взаємодії етнічних процесів з процесами відтворення населення, розселення, міграційного руху, соціально-економічними процесами. Вивчено динаміку етномовного складу населення, виявлено особливості взаємовпливу процесів життєдіяльності різних етносів. Обгрунтовано напрямки гармонізації міжетнічних стосунків.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики насильства щодо учнів-підлітків. Розроблено й експериментально апробовано соціально-педагогічні умови, форми та методи профілактики фізичного та психічного насильства щодо підлітків. Охарактеризовано вікові, гендерні та індивідуальні особливості прояву насильства у поведінці підлітків. Запропоновано методики дослідження сформованості відповідальної поведінки як засобу підвищення ефективності профілактичної роботи. Обгрунтовано необхідність удосконалення навчально-виховного процесу шляхом застосування комплексного підходу в процесі педагогічної діагностики та розширення соціального досвіду підлітків, а також формування життєвих навичок захисту своїх прав та інтересів у різних формах самоврядування. Встановлено доцільність реалізації потенціалу сімейного виховання у запобіганні випадкам та подоланні насильства щодо підлітків шляхом підвищення педагогічної культури батьків.

  Скачати повний текст

Здійснено соціологічний аналіз етнокультурної специфіки Донбасу, яку розглянуто у регіональній системі України. Проаналізовано соціальну природу Донбасу, його місце в соціальному просторі, причини інтенсивного просторового морфогенезу в сучасних суспільствах. Конкретизовано предмет соціології регіонів як спеціальної соціологічної дисципліни. З використанням регіонального підходу уточнено поняття етносу, цінностей, поля масової комунікації. Розглянуто соціологічні передумови вдосконалення державної регіональної політики, програм розвитку етнокультурних спільнот в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз філософських, психолого-педагогічних і соціально-педагогічних праць з проблем, що стосуються процесу соціалізації підлітків у неформальних молодіжних організаціях. Розкрито суть понять "соціалізація особистості", "неформальне молодіжне об'єднання", "соціальна активність". Визначено й експериментально перевірено зміст, форми та методи соціалізації підлітків у неформальних молодіжних об'єднаннях. Розроблено й експериментально доведено ефективність програми "Соціалізація підлітків у неформальних молодіжних об'єднаннях", запровадження якої до навчально-виховного процесу дозволило одержати позитивну динаміку збільшення кількості підлітків-неформалів експериментальної групи з достатнім рівнем соціальної активності. Запропоновано функціональну модель соціалізації підлітків у неформальних молодіжних об'єднаннях, яка може бути використана соціальними педагогами позашкільних навчальних закладів, соціальних служб, управлінь у справах сім'ї та молоді, а також дозволяє вирішити теоретичні та практичні завдання у вихованні підлітків на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне та соціально-педагогічне дослідження процесу соціалізації молоді промислового регіону (на прикладі Донецької області) віком від 14-ти до 30-ти років як особливої соціально-демографічної групи, виявлено сучасні тенденції та особливості її соціальної активності. На підставі вивчення сучасних філософських, соціологічних, психологічних, культурологічних і соціально-педагогічних концепцій, показників національної статистики та результатів соціально-педагогічних і психологічних досліджень обгрунтовано ефективні методологічні підходи щодо вивчення процесу соціалізації молоді промислового регіону. Розроблено комплекс показників і критерії соціальної активності та інертності молоді у різних сферах життєдіяльності. Розроблено структуру та зміст базових складових процесу соціалізації у вигляді Регіональної соціально-інституціональної моделі. В науковий обіг введенно маловідомі терміни, джерела, матеріали, факти і статистичні дані щодо соціального становлення молоді. На підставі аналізу соціально-педагогічних, економічних, стратифікаційних критеріїв і пріоритетів основних форм життєдіяльності удосконалено соціальну характеристику сучасної молоді промислового регіону. Розроблено та впроваджено програму соціального виховання молоді у системі освіти промислового регіону, регіональну доктрину з реалізації державної молодіжної політики та концепцію соціально-педагогічної підтримки молоді в контексті програми підготовки та використання кадрів в економічній сфері Донецької області (на 2004 - 2008 рр. і з прогнозуванням до 2020 р.), що поєднує різні гуманітарно-соціалізаційні процеси на основі загальної сутності. Досліджено сучасні проблеми соціалізації молоді з урахуванням впливу мікро-, мезо-, макро- та мегафакторів у середовищі конкретного регіону. Обгрунтовано основні напрямки, зміст і форми організації діяльності соціальних служб, педагогічних працівників і співробітників органів регіональних управлінь у справах сім'ї та молоді.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено динаміку соціальної детермінованості еміграційного процесу з України у кінці XX - на початку XXI ст. Доведено суттєвий вплив еміграції на формування соціальної структури українського суспільства даного періоду та зміну демографічної ситуації в Україні, що виявляється, зокрема, у зменшенні кількості працездатного населення. Показано специфіку механізмів еміграційних процесів в Україні як взаємовпливу двох груп факторів, перші з яких діють у країні проживання, а другі - у країні потенційного поселення. Розкрито основні соціальні чинники еміграції, встановлено їх вплив на масштаби та динаміку еміграційного процесу. Вперше на науково-теоретичному рівні досліджено комплекс соціальних мотивів еміграції в Україні серед різних груп населення, подано динаміку їх зміни на межі століть. Виявлено факт відсутності чіткої кореляції між мотивами, належністю до етнічної, релігійної групи та соціальним статусом емігрантів. Вперше визначено соціальні передумови успішної адаптації українських емігрантів до нових умов та їх можливої подальшої соціальної мобільності у новому суспільстві, що значною мірою залежить від стартового потенціалу переселенців, зокрема від знання мови країни прибуття, освіти, соціального статусу в Україні, матеріального стану, наявності зв'язків у новому середовищі.

  Скачати повний текст