Виявлено зв'язок феномену сакрального з конфігураціями культури. Осмислення сакрального під таким кутом зору дозволяє розуміти його не лише як явище суто релігійне, а як сутність, яка опосередковує стан соціуму. Доведено, що сакральне дозволяє характеризувати стан духовного, перетворювальні процеси в культурі й є чинником активної інкультурації й індокринації культури. Механізмами активного впливу сакрального на конфігурацію культури є слово, образ, символ та міф. Показано, що сакральне, духовне та культурне буття пов'язані між собою та поєднуються в особливій площині розгортання цінностей та смислів сакрального - сакросі. У руслі проблеми сакрального та сакросу в культурі уточнено понятійний апарат, окреслено методологію дослідження сакрального в культурі та розглянуто риси конфігурації сучасної української культури. Доведено думку про необхідність активної інкультурації й індокринації вітчизняної культури сакральним.

  Скачати повний текст

Проведено культурологічний і філософсько-антропологічний аналіз креативності як феномену людського буття в культурі. Розкрито поняття ініціації креативності, яка постає як креативність співтворчого діалогу, процес сакральної комунікації, що відбувається у взаємодії майстра й учня. Проаналізовано етапи розгортання креативності в культурі, які означаються як реалізація, об'єктивізація, актуалізація, ініціація. На основі методологічного підходу метаантропології доведено, що специфіка креативності як феномену буття людини в культурі значною мірою зумовлена її світоглядом і трансформується залежно від того, який екзистенційний вимір світогляду (будений, особистісний, філософський) обирає особистість. Розглянуто креативність у життєвому світі чоловіка та жінки, виявлено гендерну специфіку творчої реалізації особистості в культурі.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації та перспективи розвитку культури дозвілля у добу глобалізації. Запропоновано методологічну стратегію дослідження культури дозвілля, розкрито її онтоантропологію та людинотворчий потенціал. Культуру дозвілля розглянуто у площині антропосоціогенезу. Показано, що вона є частиною цивілізаційного процесу та здійснює вагомий внесок у духовний розвиток людства через селекцію культурних форм самовипробування людини, її наявність є передумовою реалізації трансцедентної сутності людини. Встановлено, що культура дозвілля у добу глобалізації має розширену сферу впливу. Розкрито освітній потенціал культури дозвілля, її внутрішній зв'язок з культурою свободи.

  Скачати повний текст

На основі етнічних свят народів Криму досліджено своєрідність діалогічності свята як соціокультурного феномену. Простежено специфіку свята як культурного феномену, охарактеризовано сутність явища діалогу культур як чинника стабільності культурного розвитку. Визначено роль принципу гри у формуванні концепту свята в культурі, обгрунтовано основні положення, що характеризують фестивну культуру у вітчизняній та європейській культурології. Домінантами розвитку святкової культури визначено міф, ритуал, звичай, обряд, традицію, гру та діалог. Обгрунтовано комплексну структуру свята як єдності трьох рівнів: суб'єктивного, рівня матеріальних носіїв змісту та цінностей та, власне, рівня змісту та цінностей. Встановлено, що саме діалогічність є важливою умовою добросусідського співіснування народів Криму. Наведено результати порівняльного аналізу ряду календарних свят народів Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен людської індивідуальності шляхом концептуалізації умов здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Визначено формотворчі принципи буття європейської людини у світі. Доведено, що дані принципи зумовлюють онтологію європейської людини. Здійснено соціокультурну інтерпретацію таких способів здійснення людини індивідуальним буттям, які охоплюються поняттями "індивідуальність" та "особистість". Висвітлено історичні форми здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Проінтерпретовано культурну реальність як складну ієрархізовану систему культурних феноменів у їх безпосередньому смисловому відношенні до людини.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію дослідження змін як сутнісної характеристики культури. Встановлено, що поширення загальнонаукових методів (ЗНМ) на сферу культурології сприяло становленню критеріїв науковості й об'єктивності під час інтерпретації причин, рушійних сил і змісту культурних змін (КЗ); ЗНМ дослідження КЗ потребують коригування відповідно до специфіки предмета й об'єкта дослідження. Визначено поняття зміни як найбільш адекватне для опису процесів у культурі з одночасним виявленням процесів трансляції, інновацій і розмаїття адаптацій для зміщення акценту в аналізі феноменів культури з буття на становлення без ігнорування моменту стійкості. Розкрито основу побудови "синтетичної" концепції КЗ як відмову від "методологічної чистоти" досліджень на користь обгрунтування принципів інтеграції різних дослідницьких підходів та поліметодологізму як установки постнекласичної науки, що відповідає ситуації постмодерну, полікультурності та глобалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку синтезу культурних форм в історичних трансформаціях міста. Античний поліс як перша культурна модель міста в історії західноєвропейської культури репрезентує якісну відмінність античної культури від інших світів і цивілізаційний статус демократичного синойкізму. Зазначено, що статус міста як культурної домінанти та носія високої культури зберігається і для сучасного західного урбаністичного середовища, що є концентратором нерівномірності культурного розвитку. Третій етап розвитку європейського міста становить трансформація міста у мегаполіс, що релятивізує настанови класичної культури. Доведено, що за умов постмодерністської ситуації мультикультуризму місто включає тотальну елімінацію меж повсякденності/високої культури, що спричиняє втрату елітарності доступу до інформації.

  Скачати повний текст

Визначено місце Сорочинського ярмарку в контексті українського ярмаркування, розглянуто його роль у збереженні та розвитку традиційної української культури. Охарактеризовано культуротворчу роль Сорочинського ярмарку щодо української художньої літератури. Розкрито значення Сорочинського ярмарку в контексті відродження українських народних традицій ярмаркування. Висвітлено анімаційний і мистецький аспекти сучасного Сорочинського ярмарку.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми екологічного туризму (ЕТ) у контексті природозбереження. Досліджено взаємозв'язок екологічної культури та туризму, розкрито зміст споріднених понять у термінології туризму. Розглянуто світовий досвід у галузі туризму, нормативно-правову базу міжнародного і вітчизняного законодавства. Охарактеризовано сільський, зелений, аграрний, природний, фермерський туризм у контексті екологічної культури туризму. Розкрито феномен ЕТ, його виховний потенціл, особливу увагу приділено проблемам екологічно адаптованого туризму (ЕАТ) щодо дбайливого ставлення до природи. Висвітлено культурологічні аспекти ЕАТ, спрямовані на цілісність природи та людини в її планетарних ознаках людського буття в просторі всесвітньої культури.

  Скачати повний текст

Досліджено культурологічні закономірності функціонування мови як феномену культури. Визначено систему понять і принципів діяльнісного підходу до мови як феномену культури. Обгрунтовано культурологічні джерела суперечностей мовно-комунікаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, та шляхи їх подолання. Розкрито значимість слова в системі мовної комунікації. Виявлено можливості використання фундаментальних положень синергетики стосовно дослідження культурологічних аспектів мовної комунікації. Визначено принципи синергетики в дослідженні функції мови як засобу комунікації. Проаналізовано структуру культурного простору функціонування мови.

  Скачати повний текст

Узагальнено науковий досвід осмислення історії розвитку сімейно-шлюбних відносин у вітчизняній культурі. Проаналізовано позитивний досвід навчальних, культурно-освітніх, художніх закладів України з формування морально-етичних цінностей молоді, визначено роль держави в організації цієї діяльності. Досліджено етичні й естетичні чинники формування духовної культури молодої сім'ї. Досліджено місце та роль культурно-просвітницької роботи в організації дозвілля молодих сімей. Проаналізовано форми взаємодії закладів культури з суспільними та релігійними організаціями, визначено алгоритм ефективності в діяльності культурно-освітніх працівників. Охарактеризовано стан та особливості розвитку системи морально-естетичних цінностей молодих сімей в сучасній Україні, визначено шляхи цілеспрямованої виховної роботи з підвищення рівня освіти їх духовної культури.

  Скачати повний текст

Шляхом системного аналізу архівних, документальних джерел, етнографічних, культурологічних, мистецтвознавчих наукових праць проаналізовано стан досліджуваної проблеми. Вперше системно розглянуто традиційно-побутову культуру українців у взаємодії з довкіллям. Проведено порівняльний аналіз окремих елементів традиційно-побутових культур українців, росіян і білорусів. Проаналізовано демонологічні уявлення східнослов'янських народів.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

Поглиблено відомості щодо суті та значення каплиці з висвітленням її розвитку в історії християнства. Виявлено передумови становлення та розвитку придорожніх каплиць на галицьких теренах, висвітлено основні історичні етапи їх еволюції. Удосконалено їх типологію з виведенням нових типів і типологічних груп. Галицька придорожня каплице розглянута як архітектурно-мистецьке утворення з розмаїттям його компонентів та етнорегіональними особливостями їх рішень. Визначено чинники, які зумовлювали формотворення й оздоблення досліджуваних каплиць. Розкрито засоби їх емоційно-художньої виразності, прояви ознак мистецьких стилів у їх формах та образах.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

  Скачати повний текст

Зіставлено "екологічні" рефлексії різних напрямів - антиохійського, александрійського, каппадокійського - та простежено їх розвиток у різні періоди візантійської культури. Виявлено, що аскетика східних отців Церкви, тісно пов'язуючи антропологію з космологією та з богослов'ям, створює сприятливі умови для розвитку "екологічного" мислення. Показано, що в ранньовізантійський період це мислення безпосередньо залежало від специфічних підходів різних шкіл до космології, а отже помітно відрізнялося в різних авторів.

  Скачати повний текст

На підставі наукового аналізу психологічних, педагогічних, бібліотеко та книгознавчих джерел і методичного узагальнення бібліотечного досвіду визначено педагогічні підходи щодо активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Розкрито специфіку активізації пізнавальної діяльності підлітків, показано роль науково-пізнавальної літератури у даному процесі. Проаналізовно сучасні концепції вікових і психологічних особливостей підлітків у вітчизняній і зарубіжній психології, педагогіці та бібліотекознавстві. Узагальнено тенденції застосування гри, засобів і прийомів в активізації пізнавальної діяльності підлітків у психології, педагогіці та бібліотекознавстві. Обгрунтовано концепцію активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей, визначено її основні напрямки. Розроблено ігрові технології, форми, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Обгрунтовано педагогічні умови для створення ігрових форм популяризації науково-пізнавальної літератури в бібліотеках для дітей. Визначено ефективність бібліотечної технології активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено бібліотечну технологію використання ігрових форм, засобів і прийомів активізації пізнавальної діяльності підлітків на прикладі науково-пізнавальної літератури. Наведено рекомендації щодо її використання для створення різних галузевих моделей, розрахованих на різні вікові групи читачів у бібліотеках для дітей, шкільних бібліотеках та інших позашкільних установах, у навчальному процесі ВНЗ культури під час підготовки спеціалістів для бібліотек.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості масової культури за умов глобалізації та її впливу на національно-культурну ідентичність, що проявляється в посиленні її плюральності, відмови від жорсткої структурованості, ускладненні ідентифікаційної моделі. Досліджено міфологеми масової культури, що формують ілюзорний простір, в межах якого здійснюється вибір культурної ідентичності. Доведено, що екранна культура створює віртуальний світ, який пропонує індивідам поведінкові шаблони, образи, іміджі, спонукаючи до формування культурних ідентичностей, відмінних від традиційних. Обгрунтовано висновок, що за допомогою масової культури, засобів масової комунікації, Інтернету національно-культурна ідентичність суспільств видозмінюється, посилюючи свою мозаїчність і фрагментарність.

  Скачати повний текст

Виявлено, що глобальної культури як цілісного гомогенного утворення на сьогодні не існує. Здійснено реінтерпретацію глобалістики в гносеологічному аспекті на підставі аналізу її історико-філософських ментальних прототипів, виділено культурно-історичні типи глобалізації. Вдосконалено осмислення суті та характеру змін. Визначено сучасну роль глобалізації в процесі соціокультурної трансформації суспільства, виявлено інституційні протиріччя глобалізації в національній культурі. Уточнено соціальні наслідки глобалізації для національної культури.

  Скачати повний текст

Розроблено та верифіковано концепцію цілісного педагогічного процесу формування міжкультурної комунікації (МКК) студентів. Розроблено й обгрунтовано модель формування МКК, яка забезпечує єдність теоретичної та практичної підготовки майбутнього фахівця до професійної діяльності. Спроектовано відповідну педагогічну систему. Розроблено та науково обгрунтовано й експериментально перевірено в педагогічній практиці особистісно орієнтовану технологію формування МКК, упроваджено систему дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів-економістів. Визначено критерії та рівні сформованості МКК. Доведено їх позитивну динаміку як результат застосування даної технології. Одержано експериментальні дані, які доводять, що позитивні зміни у студентів забезпечуються завдяки врахуванню основних векторів багатовимірного педагогічного процесу.

  Скачати повний текст