Розкрито теоретичні питання й узагальнено форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.), проаналізовано ступінь наукової розробки даної теми, визначено передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в містах України (історико-географічні, соціально-економічні, освітні, культурні, просвітницькі). Обгрунтовано етапи та зміст просвітницько-педагогічної діяльності товариства: перший - 60-70-і роки XIX ст., другий - 80-90 роки XIX ст., третій - початок XIX ст. - 1917 рік. Висівтлено форми просвітницько-педагогічної діяльності товариства за суб'єктами діяльності (учнівські, викладацькі, мішані, варіативні). Розглянуто перспективні шляхи творчого використання досвіду діяльності ІРМТ (популяризація вітчизняної музики, виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва, ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва, активізація меценатства, упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ, у сучасну систему музичної освіти). Розроблено спецкурс "Музична освіта в Україні".

  Скачати повний текст

Науково проаналізовано генезу навчальної термінологічної лексики в процесі розбудови української системи освіти (наприкінці XIX - на початку 1930-х рр.). Розкрито провідні етапи розвитку навчальної термінолексики (кінця XIX - початку XX ст., 1917 - 1920 р., 1920 - 1933 рр.) та виявлено основні тенденції розвитку навчальної термінологічної лексики в освітньому процесі зазначеного періоду. Висвітлено особливості становлення української термінолексики предметів гуманітарного та природничо-математичного циклів. Визначено роль і значення єдиної уніфікованої термінології у прогресивному поступі національної освіти, зроблено висновки про можливість використання набутого досвіду в практиці вітчизняної школи.

  Скачати повний текст

Висвітлено педагогічні погляди та просвітницьку діяльність В.О. Біднова. Визначено ступінь дослідженості даної проблеми у педагогічній науці. Визначено основні чинники формування В.О. Біднова як педагога, просвітника та громадського діяча. Проаналізовано його ідеї щодо громадського виховання, використання засобів козацької педагогіки у виховному процесі. Висвітлено погляди ученого щодо історичного шляху розвитку освіти в Україні. Проаналізовано основні напрями, зміст і форми просвітницьої діяльності В.О. Біднова. Визначено роль просвітника у формуванні української національної школи. Розкрито значення педагогічних ідей В.О. Біднова й обгрунтовано можливість їх практичного використання з метою вирішення актуальних проблем сучасної педагогічної теорії та практики.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію розвитку наукової організації праці (НОП) учнів загальноосвітньої та професійної школи в Україні наприкінці ХІХ - упродовж ХХ ст. Визначено стан дослідженості обраної теми у педагогічній теорії. Розкрито сутність ключових понять, зміст і структуру наукової організації праці учнів з позицій міждисциплінарного підходу. Теоретично обгрунтовано періодизацію розвитку наукової організації у загальноосвітній та професійній школі в Україні. Встановлено особливості НОП школярів у контексті педогогічних досліджень. Виявлено тенденції розвитку наукової організації праці школярів, а також учнів у системах підготовки кваліфікованих робітників. Проаналізовано основні напрями й організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах. Зазначено особливості професійно-педагогічної компетентності вчителів з наукової організації праці учнів за умов інформаційно-технологічного розвитку суспільства. Здійснено прогностичне обгрунтування реалізації міждисциплінарного підходу у галузі організації праці учнів загальноосвітньої та професійної школи на наукових засадах.

  Скачати повний текст

Відтворено історію розвитку професійної освіти жінок в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.; охарактеризовано стан дослідженості обраної теми у педагогічній теорії; проаналізовано особливості функціонування мережі жіночих професійних навчальних закладів з підготовки фахівців різних кваліфікаційних рівнів і спеціальностей. Виявлено тенденції розвитку жіночої професійної освіти у зарубіжному контексті та особливості змісту і форм організації фахового навчання жінок в Україні; обгрунтовано підходи до класифікації закладів жіночої професійної освіти; здійснено класифікацію навчальних закладів сільськогосподарського та рукодільного профілю; розкрито особливості законодавчого забезпечення фахової освіти та професійної діяльності жінок. Визначено основні напрями використання позитивних ідей функціонування жіночих професійних навчальних закладів за нових умов соціально-економічного розвитку України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз педагогічної діяльності С.Черкасенка у контексті громадсько-педагогічного руху української інтелігенції першої третини XX ст. за національну освіту. З'ясовано провідні чинники, що впливали на формування світогляду педагога. Визначено головні напрями його діяльності: створення підручників для початкової школи, популяризація ідеї національної школи шляхом публікації статей та виступів перед педагогічною громадськістю; участь в організації рідномовних педагогічних видавництв, українських педагогічних журналів та громадських об'єднань освітян; просвітницька та практична педагогіча діяльність. Установлено, що пріоритетними темами публікацій діяча у періодичній пресі була проблема заборони української школи та питання правового становища вчителя, а також статті історико-педагогічного спрямування. Відзначено, що комплекс підручників, створених С.Черкасенком для початкового навчання української мови, виконував інформаційну, розвивальну, виховну, мотиваційну функції та мав національно спрямований характер. Досліджено аспекти громадсько-педагогічного руху в Україні за національну школу, а також життя та діяльність українських освітніх діячів в еміграції у 1920 - 1940-х рр.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкої джерельної бази системно проаналізовано передумови становлення меценатства в історії вітчизняної освіти. Охарактеризовано роботу благодійних товариств, які різнилися за об'єктом надання допомоги, галуззю та територією діяльності, а також розкрито роль наукових товариств в університетах і професійних школах, науково-технічних, промислово-фінансових і культурних об'єднаннях. Висвітлено досвід організації навчально-виховної роботи у закладах загальної та професійної освіти, створених за сприяння Терещенків, способів участі членів родини українських меценатів у роботі просвітицьких установ соціального спрямування. Охарактеризовано тенденції розвитку меценатської підтримки освіти у сучасній Україні, а саме: врегулювання нормативно-правової бази меценатської діяльності в галузі освіти; доцільність відновлення українського меценатства як соціокультурного явища; формування соціальної свідомості людей, відповідних ціннісних орієнтацій; поступову децентралізацію управління освітньою галуззю, створення умов для формування прозорого фінансового бюджету освітніх закладів. Розроблено питання визначення категорій "меценатство", "просвітництво", "благодійництво". Розроблено спецкурс з історії педагогіки "Історія та традиції меценатської підтримки просвітництва в Україні".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історико-педагогічному аналізу розвитку гімназії як середнього загальноосвітнього закладу в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії. Проаналізовано соціальні, політичні, педагогічні умови, за яких відбувався цей процес, їх вплив на його еволюцію. Виявлено і науково обгрунтовано етапи розвитку гімназійної освіти, його тенденції та особливості. На підставі аналізу навчальних планів і програм визначено особливості змісту гімназійної освіти, молодіжного та вчительського рухів.

  Скачати повний текст

Цілісно висвітлено внесок учених, педагогів, методистів і викладачів-практиків кінця XIX - початку XX ст. у формування інтелектуальних умінь у студентів. Визначено генезу навчально-інтелектуальних умінь у студентів у зарубіжній і вітчизняній історико-педагогічній думці. Виявлено ефективні форми, методи та засоби формування зазначених умінь, які використовувались у практиці вищої школи досліженого періоду. Визначено й охарактеризовано умови, за яких відбувалось дане формування у студентів вищих закладів освіти наприкінці XIX - початку XX ст. Систематизовано історико-педагогічний досвід формування у студентів умінь аналізувати, синтезувати, узагальнювати, порівнювати, зіставляти, обгрунтовувати, виділяти головне, раціонально запам'ятовувати, робити висновки. Досліджено подальший розвиток ідеї формування навчально-інтелектуальних умінь у студентів у вітчизняній педагогічній літературі та визначено шляхи творчого використання прогресивного досвіду минулого за сучасних умов вищої школи.

  Скачати повний текст

Вперше проведено цілісний науковий аналіз ідей теорії вільного виховання кінця XIX - початку XX ст. у країнах Західної Європи та Америки. Систематизовано погляди зарубіжних прихильників досліджуваної педагогічної концепції щодо мети, змісту, форм і методів навчання. Виділено основні положення та базові принципи вільного виховання, досліджено динаміку та специфіку їх розвитку. Виявлено та проаналізовано вплив ідей вільного виховання на формування вітчизняної педагогічної теорії та практики у період 1900 - 1931 рр. Вперше простежено еволюцію розвитку ідей вільного виховання в зарубіжних країнах у часи реформаторської педагогіки кінця XIX - першої третини XX ст., в Україні протягом досліджуваного періоду та на межі XX - XXI ст. Визначено перспективні ідеї вільного виховання та обгрунтовано можливість їх використання за сучасних умов. У науковий обіг введено маловідомі документи та історичні факти, пов'язані з процесом становлення та розвитку ідей вільного виховання, а також маловідомі наукові джерела, що значно розширюють теоретико-методологічні засади досліджуваної педагогічної теорії.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії та практики кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховний процес. На підставі ретроспективного аналізу педагогічних концепцій вітчизняних науковців розвинуто педагогічну модель формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), грунтуючись на етнокультурній варіативності й інвайронментальних чинниках (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичних і психологічних механізмах єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). Доведено необхідність застосування аксіологічного підходу як продукту синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб'єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання та виховання ціннісними настановами та відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-педагогічний аналіз розвитку математичного мислення учнів у контексті особливостей організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах України початку XX ст. Обгрунтовано чинники й ознаки розвитку математичного мислення учнів. Виокремлено основні методи вимірювання та способи запобігання розумовій перевтомі школярів. Визначено місце предметів математичного циклу та їх роль у загальній системі навчання. Проаналізовано перспективні форми, методи та засоби педагогічного управління розвитком математичного мислення учнів. Накреслено перспективи використання досвіду минулих років на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексний системний аналіз витоків та історії педагогічних з'їздів. Здійснено та обгрунтовано її періодизацію. Досліджено зміст, форми, принципи та методи педагогічних з'їздів. Досліджено вплив освітянських з'їздів на народну освіту України. Виявлено основні тогочасні проблеми початкової ланки освіти, які були висвітлені на з'їздах. Розглянуто основні напрямки й тенденції у роботі земств, центральних органів влади під час проведення вчительських з'їздів, участь у них національно свідомої інтелігенції. Визначено позитивні та негативні сторони цього громадсько-педагогічного явища, уведено до широкого наукового обігу нові документи та факти. Розкрито суть поняття "педагогічний з'їзд" та "педагогічні курси". Розвинуто прогресивні ідеї національного досвіду залучення широкого вчительського загалу, громадськості до розв'язку проблем освіти. Визначено шляхи його творчого використання за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування вітчизняної дидактичної думки другої половини XIX - початку XX ст. Розглянуто маловідомі персоналії з загальнодидактичних питань, створені вітчизняними педагогами у досліджуваний період. Висвітлено стан, місце та роль теорії організації процесу навчання у становленні та розвитку вітчизняної дидактичної думки другої половини XIX - початку XX ст. Виявлено вплив основних чинників на формування концептуальних засад різних напрямків у вітчизняній дидактиці дослідженого періоду. Проаналізовано сутність основних складових домінанти навчання та систему наукових дидактичних понять у їх взаємозв'язку з урахуванням загального рівня розвитку теорії навчання та специфіки кожного концептуального напрямку.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність поняття "державно-громадське управління", його мету, основні функції та структуру. Обгрунтовано періоди становлення державно-громадського управління освітою в другій половині XIX - на початку XX ст. в Україні, кожний з яких характеризується відповідними тенденціями й ознаками. Виявлено особливості нормативно-правового регулювання державно-громадського управління загальною середньою освітою в другій половині XIX - на початку XX ст. відповідно до даних періодів. Досліджено основні форми залучення громадськості до управлінської діяльності, встановлено провідні суб'єкти їх реалізації. Визначено провідні принципи державно-громадського управління середньою освітою в другій половині XIX - на початку XX ст., які зумовлені суспільно-політичними, економічними та громадськими детермінантами. Висвітлено перспективи використання історичного досвіду для вдосконалення сучасного управління освітою та розроблено концепцію розвитку державно-громадського управління загальною середньою освітою в Україні, що передбачає основні напрями розвитку демократичного управління освітою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичний період кінця XIX ст. - початку 1917 р., відзначено зростання культуро-освітньої діяльності громадських організацій на околицях імперії, основною метою яких було становлення національної самосвідомості пригноблених народів. Показано, що після революції 1905 - 1907 рр. у Російській імперії почався недовгий період парламентаризму. Фронт громадських організацій України, що не переслідував ціль відмови від культурно-національної автономії, оформився в політичні організації та партії, що ставили перед собою вже більш радикальні цільові настанови. За результатами дослідження визначено реальні позиції політичних партій зазначеного періоду щодо формування початкової національної школи. До наукового обігу введено статистичні дані та таблиці, укладені шляхом обробки періодичних друкованих видань: журналів, газет, альманахів, бюлетенів з'їздів народної освіти. Показано зміну репрезентативності проблем правового забезпечення функціонування народної освіти в парламентських дебатах Державної Думи I, II, III і IV скликань. Висвітлено головні історичні дані, що висвітлюють реальне становище початкової школи в Російській імперії на прикінці XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу літературно-педагогічної спадщини П.А.Грабовського, М.М.Коцюбинського, Лесі Українки та І.Я.Франка розкрито соціальну та історико-педагогічну сутність проблем безпеки життєдіяльності людини. Охарактеризовано негативні явища в соціально-політичній та економічній сферах суспільного розвитку, що є загрозою для життя та здоров'я людини, особливо для підростаючого покоління, які мали місце на межі ХІХ та ХХ ст. та проявилися в сучасному суспільстві. Висвітлено основні форми та методи навчально-виховної роботи у навчальних закладах освіти, використання яких за певних педагогічних умов сприятиме поглибленій обізнаності майбутніх вчителів з поглядами українських просвітителів, осмисленості ними соціальної та історико-педагогічної сутності проблем безпеки життєдіяльності людини та формуванню у них умінь і навичок урізноманітнювати відповідну навчально-виховну роботу з школярами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історико-педагогічну літературу з проблеми виховання на підставі принципу народності. Висвітлено передумови становлення ідеї народності у вихованні в дихотомії часу-простору. Проаналізовано розвиток принципу народності у вихованні в період становлення модерної педагогічної думки, у період 1905 - 1920 рр. та у сучасній педагогічній теорії. Запропоновано дефініцію принципу народності. Відзначено, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено великий досвід з проблеми дослідження. У працях О. Духновича, К. Ушинського, Б. Грінченка, С. Русової, І. Огієнка, Я. Чепіги, М. Грушевського, В. Сухомлинського розкрито народність як принцип виховання, обгрунтовано її роль і значення у вихованні молодого покоління. Зауважено, що ця проблема актуальна на сучасному етапі відродження національної ідеї.

  Скачати повний текст