Скачати повний текст

Розглянуто лірницьку традицію як специфічне явище української духовної культури на стику епічного й християнського світовідчуття з виокремленою системою художньо-стилістичних закономірностей. Висвітлено особливості функціонування українського лірництва в процесі історичного розвитку. Подано науково обгрунтовану класифікацію вербально-інтонаційної системи українського репертуару, досліджено динаміку варіативних еволюцій лірницького фольклору на рівні жанрових трансформацій. Проведено систематизацію та оцінку лірництвознавчої літератури, встановлено провідні проблеми та аспекти студіювання лірницької традиції. На підставі аналізу тематичних, інтонаційно-стильових, виконавських, функціональних особливостей лірницької музичної практики в Україні відновлено цілісну панораму даного явища та започатковано окрему сферу фольклористичної науки - лірництвознавство.

  Скачати повний текст

Прослідковано передумови становлення кобзарства, що бере початок від мистецтва народних співців-боянів періоду Київської Русі. Охарактеризовано основні етапи розвитку кобзарського мистецтва: кобзарство часів Козацької держави (XVI - XVIII ст.). Розглянуто діяльність братств як центрів професійної кобзарської освіти в Україні (Богодухівське братство, центр кобзарства в Мені). Визначено роль української інтелігенції, а також теоретиків і практиків кобзарського мистецтва в розвитку його традицій (XIX - початок XX ст.). Проаналізовано реформаторську діяльність Г.Хоткевича в справі пропаганди професійних засад кобзарського мистецтва (створення наукової, методичної та виконавської бази).

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику організації та роботи класичного ансамблю гітаристів під час навчання підлітків з застосуванням інформаційних технологій. Розкрито суть та особливості створення нової форми ансамблевого гітарного музикування. Створено методику раціональної організації музично-ігрових рухів учня-гітариста. Упроваджено нове поняття "синхронної" роботи пальців. Сконструйовано та апробовано нові технічні засоби для самонавчання учнів-гітаристів: розвитку опорно-рухового апарату, динаміки звуку, слуху, тактильної чутливості пальців і прискорення формування музично-ігрових навичок. Розроблено способи та засоби для розширення меж виразного інтонування (звуковисотного та тембрового) ансамблю гітаристів та перевірено їх ефективність з використанням комп'ютерних технологій. Запропоновано новий спосіб роботи ансамблю на базі комп'ютерної "мідіграми". Створено механізм концертних виступів без диригента та партитур, запропоновано оптимальну сценічну модель розташування ансамблю гітаристів на сцені. Доведено, що ефективність організації та роботи класичного підліткового ансамблю гітаристів забезпечується попередньо спеціально організованою системою навчальних та репетиційних завдань; поетапністю та системністю у здобутті знань, формуванню у гітаристів-підлітків раціональної організації музично-ігрових рухів, застосуванням форм і методів, спрямованих на формування навичок професійної майстерності.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчу спадщину відомого українського композитора XX ст. М. Дремлюги в її взаємозв'язках з процесами формування та розвитку нових тенденцій бандурного мистецтва, що призвели до становлення його професійно-академічного напрямку. Творчість М. Дремлюги висвітлено в аспекті проблем традицій та новаторства, співвідношення фольклорного та композиторського начал. Доведено, що звернення композитора до бандури мало глибоко обумовлений характер та стало важливим етапом у розвитку нового бандурного репертуару.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку кобзарського мистецтва як складової історії культури України. Висвітлено становлення та розвиток музичних цехів та старцівських товариств, виявлено їх основні типи та специфічні особливості. Розглянуто основні етапи розвитку кобзарського мистецтва, репертуар та заробіток мандрівних музикантів. Значну увагу приділено діяльності кобзарсько-лірницьких товариств та їх ролі в суспільстві, появі та розвитку музичних інструментів в Україні. Проаналізовано зміни у побуті, звичаї, репертуар кобзарів і лірників за різних соціально-економічних та історичних умов. Зазначено, що в XIX ст. відбулося руйнування вікових традицій мандрівних музикантів, змінився статус кобзарів і бандуристів з мандрівних музик на концертних виконавців. Таким чином, кобзарське мистецтво поступово влилося у професійну музику. Лірництво не набуло подальшого розвитку та припинило своє існування. Подано "Словник лебійської мови", який містить 1 550 слів.

  Скачати повний текст

З'ясовано початковий вияв жанрової моделі фантазії - ознаки жанру фантазії для лютні XVI ст. та їх співвідношення з її стильовими проявами (фантазійного стилю). Сформульовано жанрово-стильові різновиди фантазії XVI ст. Виявлено витоки даного жанру, здійснено аналіз інтонаційної формульності ренесансної фантазії на жанрово-стильовому рівні. Визначено відмінність жанру лютневої фантазії XVI ст. від інших старовинних жанрів, а саме: мес, мотетів, естампі, пісень та їх обробок, мадригалів, танців, тьєнто, варіацій та ричеркарів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

  Скачати повний текст

Досліджено творчу діяльність фундатора та лідера київської школи академічного бандурного виконавства, народного артиста України, професора С.В.Баштана в процесі її становлення. Висвітлено творчі здобутки київської школи академічного бандурного виконавства, особливу увагу приділено вивченню досягнень професора С.В.Баштана та його учнів. Визначено джерела, умови та напрямки формування методико-педагогічних і концертно-виконавських традицій київської школи академічного бандурного виконавства С.В.Баштана, визначено її специфічні ознаки, доведено її продуктивний характер і провідну роль у розвитку сучасного українського бандурного мистецтва.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено музично-інструментальну культуру ранніх іраномовних кочівників Євразії на базі вивчення їх хордофонів (арф і ліроподібних інструментів). Запропоновано методику комплексного підходу щодо дослідження давнього інструментарію, створену на базі даних органології, археології, історії, порівняльної міфології, релігієзнавства, фольклористики, етнографії, етногеографії, семіотики, семантології, мистецтвознавства. На підставі вивчення скіфо-сарматських кутових арф з горизонтальним резонатором визначено їх давньоіранську генезу, реконструйовано форму та декор, первісну форму фіксатора струн, етнолокальні конструктивні особливості, хронологічні межі побутування. Скіфо-сарматські ліроподібні інструменти досліджено у контексті інструментарію Стародавнього Сходу. Виявлено їх характерні морфологічні особливості у порівнянні з античним (грецьким) інструментарієм. Доведено, що семантика форми та декору (втілення Фарна в образі барана) є стійкою етнічною ознакою даних інструментів.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано творчий процес перекладу, охарактеризовано його специфічні особливості у бандурному мистецтві. Жанр бандурного перекладу презентує особливий вид композиторської творчості, специфічною онакою якого є адаптування за темброво-фонічних умов національного інструменту світових музичних надбань людства, що відображено у змісті поняття рефлексивної "вторинної" творчості. У концептуально-теоретичному аспекті розглянуто сольно-інструментальний бандурний переклад, класифіковано його різновиди на підставі їх жанрових особливостей, що мають прояв у співвідношенні константних і релятивних ознак. Зазначено, що різновиди перекладу творять єдину систему, що складають строгі та вільні перекладення, строгі та вільні транскрипції, "твори на тему", строгі та вільні обробки. Осмислено характеристики засад бандурної композиторської творчості, визначальною рисою якої є повторне використання власного музичного матеріалу, що диференцієються як авторський переклад. Охарактеризовано його жанрові різновиди. Проаналізовано різностильові та різножанрові зразки різновидів бандурного перекладу, які є базою сучасного концертного та педагогічного репертуару бандуристів. Відзначено, що творчість у жанрі перекладу сприяла залученню бандурного мистецтва до загальної системи академічної професійної музичної культури, що зумовило привнесення до світового музичного контексту власної національно-культурної самобутності.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку інструменталізму домрової творчості у контексті її зв'язку зі стилістичною основою виконавського репертуару. Розглянуто питання про виконавський слух, виконавські інтонування та гру як складові теорії домрового виконавства. Акцентовано на принциповій важливості визначення специфічних аспектів мислення музиканта-інструменталіста (як інструменталізму у розширювальному сенсі) та дієвості параметрів художної речовості домри як стилістичного фактора музичного виконавства. Увагу приділено вивченню специфічних прийомів домрової гри у аспекті виразовості звучання інструмента. Введено поняття "вторинної кантилени" домрового звучання у порівнянні з мелодійною експресією смичкових. Визначено стилістично-специфічні ознаки виразовості домрової гри на підставі аналізу матеріалу перекладень для домри класики італійського інструменталізму XVIII - XX ст. й оригінальних домрових композицій В. Підгорного, С. Губайдуліної, В. Івка, М. Стецюна, А. Білошицького.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості львівської гітарної школи, що на етапі становлення поєднала національну мистецьку характерність з ознаками австрійського та польського бідермаєру. Встановлено, що подальший розвиток гітарної творчості відбувався в контексті утвердження професійної гітарної освіти (відкритя гітарних класів у спеціальних музичних закладах), а також розвитку комунікативних чинників, зокрема, концертно-гастрольної діяльності. Охарактеризовано гітарну творчість М. Скорика, О. Козаренка, Б. Котюка, Б. Фроляк, О. Герасименко, А. Андрушка, яку розглянуто на прикладах композицій періоду зламу XX - XXI ст., що посіло надійне місце в репертуарі українських і зарубіжних виконавців, що позиціонують у гітарній музиці на світових теренах і сприяють перспективі подальшого розвитку національної творчо-виконавської гітарної традиції.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мистецтвознавстві проведено системне дслідження харківської бандури, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. На підставі запропонованих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвиту харківського способу гри на бандурі. Досліджено способи гри, репертуар і побут традиційних народних кобзарів Слобожанщини, розвиток феномену сценічного кобзарства та початок бандурництва, створення перших академічних курсів гри на бандурі в Харкові та професійних кобзарських колективів. Висвітлено репресивні заходи, яких зазнала харківська школа гри на бандурі від політичних змін в Україні. Виявлено аспекти творчості представників харківської школи гри на бандурі в українській діаспорі (в Європі, Північній Америці й Австралії) на підставі аналізу рукописів і усних свідчень, взаємовідношень між діячами мистецтва України та діаспори, а також численні спроби відродити та відновити дану школу в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано історичну роль Харківської домрової школи у контексті професійної музично-виконавської культури України. На підставі вивчення унікального виконавського досвіду музикування на народних струнно-щипкових інструментах на Слобожанщині розроблено модель теорії домрового виконавства. Визначено пріоритетні напрями дослідження специфіки домрового мистецтва (семантичний, функціонально-структурний, метод системного моделювання). У науковий обіг інтерпретології впроваджено фундаментальні дефініції дослідження домрового виконавства (домрова школа, виконавський стиль домриста, виконавська семантика та поетика). Проаналізовано діяльність видатних представників Харківської домрової школи у спадкоємності декількох поколінь, зокрема, досліджено творчу спадщину її композиторів, які створили основні жанрово-стильові моделі домрового інструменталізму (на матеріалі маловивчених оригінальних творів для домри Д. Клебанова, І. Ковача, В. Подгорного, Б. Міхеєва). Розкрито провідну роль домристів-композиторів у процесах створення оригінального стилю й удосконалення репертуару на прикладі діяльності Б. Міхеєва. Проаналізовано концертно-конкурсну та фестивальну практику домрового виконавства у контексті інтеграції слов'янських культур.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз світоглядної системи носіїв співоцької традиції Слобідської України (кобзарів, лірників, стихівничих). Визначено основні чинники формування світогляду слобідських традиційних співців (сліпота, старцівська субкультура, культура українського бароко, козацтво). Запропоновано структуру та визначення світогляду кобзарів та лірників Слобідської України. Проаналізовано сакральний та профанний модуси буття українського традиційного співця. Досліджено аксіологічну складову співоцького світогляду, запропоновано поняття співоцького етосу. Визначено соціокультурні функції кобзарів і лірників в українському традиційному суспільстві.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання мандолінного мистецтва, визначено етапи еволюції наукових уявлень про мандоліну. Виявлено закономірності еволюції інструмента та розроблено періодизацію історії розвитку різновидів мандоліни (кінець XVI - XXI ст.). Наведено класифікацію інструмента на підставі систематизації історичних підходів до диференціації різновидів мандоліни. Проаналізовано оригінальні твори для мандоліни епохи бароко та класицизму в історико-стильовому аспекті. Висвітлено шляхи розвитку історії та теорії мандолінного мистецтва як окремого напряму вітчизняного музикознавства.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто процес генези й еволюції, стагнації та ренесансу ладкової кобзи як цілісного художньо-естетичного явища української культури. На численних прикладах показано шляхи історичної міграції української кобзи й її перетворення в російську домру, а також сучасний ренесанс інструмента та повернення його з небуття. З'ясовано вплив кобзи на розвиток історичного інструментознавства в його українській ментальності. Надано дефініцію та визначено наукову концепцію класичної кобзи як сольного, тембрового, народного інструмента, що має квінтовий стрій, який відповідає ладовим особливостям української народної музики та дозволяє інтерпретувати фольклорні, академічні та сучасні авторські опуси. Здійснено методичні узагальнення процесу кобзового конструювання та виконавсько-педагогічного досвіду на кафедрі народних інструментів Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Доведено, що класична кобза, порівняно з чотириструнною домрою, має свою виконавську та педагогічну специфіку, не дивлячись на загальні методичні підходи, які допомагають у формуванні академічного статусу обох інструментів. Представлено взаємну підпорядкованість всіх супутніх даному феномену елементів у єдиному комплексі, що надає даному явищу особливої, символічної значущості й унікальності.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто оригінальну інструментальну творчість українських композиторів для бандури в її жанрово-стильовій еволюції. Визначено спадкоємність і основні етапи розвитку в тісному взаємозв'язку із соціальними функціями цієї групи творів у виконавському процесі, вдосконалення конструкції інструмента, професіоналізацією фахової освіти та концертної практики. Аналіз оригінальної інструментальної бандурної творчості грунтується на взірцях доробку В. Кирейка, С. Баштана, О. Герасименко, В. Зубицького, М. Дремлюги, І. Шамо, серед яких композиції різних жанрів і стильових орієнтирів (неоромантизму, неофольклоризму, нової фольклорної хвилі, необароко, джаз-, поп-, ф'южн-стилістик у поєднанні з привнесенням кобзарської традиції та надбаннями європейського академічного інструменталізму).

  Скачати повний текст