Розглянуто методологічні засади дослідження проблеми цінностей, визначено головні підходи щодо неї в німецькій традиції філософування (І. Кант, А. Шопенгауер, Г. Гегель, Л. Фойєрбах). Проаналізовано погляди провідних німецьких мислителів ХХ ст. - В. Вайєра, У. Гоманн, У. Нойєншвандера, А. Гелена, Ю. Габермаса, Г. Рормозера. Проаналізовано існуючі інтерпретації проблеми цінностей і проблеми людини, виявлено рівні функціонування цінностей: індивідуальний, соціальний, теоретичний. Обгрунтовано підходи щодо проблеми цінностей у працях німецьких філософів і теологів, а також диференційований підхід до цієї проблеми в західноєвропейській та російській традиціях філософування. На основі творчої спадщини німецьких мислителів конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми цінностей. Визначено основні методологічні підходи, проведено порівняльний аналіз із поглядами вчених з інших країн Західної Європи.

  Скачати повний текст

Вперше в українському релігієзнавстві проведено комплексне дослідження проблеми буття від доби античності до російської філософії другої половини XIX - початку XX ст. і до сьогодення. З'ясовано, що предметна галузь онтології є центрованою завдяки категорії "буття" та формується відповідно до принципу єдності буття, мислення та мови, що стверджує можливість виразити мислення буття у слові. Обгрунтовано, що проблема буття формується в межах античності, де виявляється "спогляданням" і "вгадуванням" образу буття; у середньовіччі - як довіра волі Творця буття; в Новий і новітній час - як відкритість феномену буття. Виявлено два типи онтології - статика буття й онтологічна динаміка, кожна з яких акцентує один з моментів людського існування - перебування та розростання. Онтологічну динаміку родподілено на два типи - за сутністю та за енергійністю. Розкрито, що найважливішою відмінністю енергійної онтології від сутнісної є усвідомлення цінності свободи, яка розглядається як рівноправний фактор поруч з благодаттю в процесі обожнення та розкрито антиномічність двох принципів - органіцизму та синергетики. Виявлено, що російська традиція філософування не є однорідною в контексті інтерпретації проблеми буття. Обгрунтовано, що в компаративному аналізі онтологія та матафізика виступають як гнозис буття й епістема сутності.

  Скачати повний текст

Виявлено сутнісні особливості релігійної віри (РВ) як релігієзнавчо-психологічного феномена на основі детального цілісного аналізу її структурованості та функціональності. Виокремлено різноманітні підходи до осмислення даного концепту. Доведено, що під РВ слід розуміти психічний стан, який має певні якісні характеристики, які зумовлені інтенціональністю та мають прояв у поведінці людини. Проаналізовано психологічний механізм формування РВ, його складові та специфічні особливості. Розглянуто місце РВ в контексті триєдності Віри, Надії, Любові, які є визначальним принципом формування духовності віруючої людини. Проведено реконструкцію крайніх форм прояву РВ, розкрито їх сутнісь із урахуванням їх впливу на людину, її психічне здоров'я. Відстежено психодинаміку РВ у адептів деструктивних культів у процесі їх входження в релігійну групу.

  Скачати повний текст

Розглянуто значний вплив наукових і філософських ідей І. Ньютона на таких представників британської моральної філософії, як С. Кларк, Д. Г'юм і Д. Гартлі. Відзначено, що на початку XVIII ст. С. Кларк використовував погляди Ньютона на природу гравітації, його уявлення про абсолютний простір і методологічні розробки для обгрунтування теологічних проблем. Д. Г'юм наголошував на значущості для дослідження питань моралі експериментального методу, антигіпотетичність якого вказує на вплив ньютонівської методології. Д. Гартлі використовував теорію ефіру й експериментальну методологію Ньютона з метою фізіологічного обгрунтування моральної системи та релігії.

  Скачати повний текст

У новому аспекті досліджено традиційні психологічні поняття - свідомість, здібності, "Я - концепцію", розвиток особистості, поглиблено їх розуміння. Запропоновано психологічну інтерпретацію таких феноменів релігійного життя особистості як покаяння, сповідь, молитва, ісіхія, боротьба з пристрастями, розглянуто їх супровідні процеси у контексті психології особистості. Проведено якісний аналіз природи особистісних змін, духовного зростання православної людини. Досліджено феномен автотрансформації. У психологічному контексті розглянуто релігійну обдарованість та містичний досвід. Визначено умови та методи автотрансформації, що існують у східнослов'янському християнстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему "існування та сутності Бога у релігійній філософії Е. Жільсона". Проаналізовано творчі етапи та структуру релігійно-філософської системи французького томіста. Визначено структуру категорії "буття" у томізмі Е. Жільсона, яку можна описати за допомогою трьох аспектів: трансцендентності, аналогічності та контингенції. Зазначено, що природне "буття" у Е. Жільсона виникає завдяки "іншому" існуванню, яке є Богом. Контингенція природного буття у французького томіста, знайдення в ньому актів "сутність" і "існування" вказує на перший "чистий акт існування", який є причиною усього природного буття, тобто Бога. У реальному бутті будь-якої речі контингенція існує дійсно, але сутність Бога, згідно з релігійною філософією Е. Жільсона, вказує не лише "концептуальне" розрізнення в ньому онтологічних актів: існування та сутності. Відтак Бог у томізмі Е. Жільсона - це чисте буття, його сутність і є його існуванням. Доведено можливість створення екзистенціальної у томістському значенні філософської концепції Бога, яка має право на життя у сучасному світі, де панує позитивістське уявлення про природне та надприродне буття.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив релігійного чинника на становлення та функціонування основних сфер людського буття, до яких належать мотиваційна та світоглядно-ціннісна. Виявлено й охарактеризовано фактори, що визначають специфіку формування соціального простору людини, тенденції розвитку суспільства в цілому та села як особливої форми існування українців. Встановлено закономірності повсякденного існування та функціонування сільського конгломерату. Визначено можливості релігійного чинника щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах. Розкрито специфіку постійної безперервної трансформації світосприйняття та світоставлення сучасного молодого покоління. Проаналізовано особливості впливу релігії як найбільш суттєвого чинника формування мотиваційно-ціннісної сфери молодої людини з села.

  Скачати повний текст

Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження особливостей комунікаційної функції релігії у православ'ї, католіцизмі та протестантизмі. Розроблено термінологічну базу, а також визначено місце комунікаційної функції у системі християнства. Охарактеризовано вплив соціокультурної ситуації на становлення та розвиток християнських конфесійних систем. Проаналізовано основні складові комунікаційної системи християнства, а саме: вербальну комунікацію, складовими якої є усна та письмова мова, канонічні релігійні тексти, книгодрукування, молитва, сповідь, проповідь. Розглянуто аспект невербальної комунікації, а саме: міміку, жестикуляцію, колір, одяг, храм, ікону. Охарактеризовано змішану комунікацію, яка найчастіше використовується у сучасному християнстві. Значну увагу приділено подієвій комунікації. Досліджено проблему зв'язку засобів передачі інформації та специфіки комунікаційних систем християнських конфесій. Проаналізовано трансформації конфесійної комунікації під впливом сучасних технологій, особливості сприйняття такої комунікації, психологічні зміни у віруючих.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен релігійного міфу в соціальному та духовному житті минулого та сучасності. Розглянуто витоки, етапи й особливості ставлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів у житті суспільства. Здійснено релігієзнавчий аналіз феномену міфу від архаїчних форм до сучасних. Процес становлення релігійного міфу взаємопов'язано з явищем проблематизації життєвого світу архаїчної людини, а, отже, і міфів. Дорефлексивні міфи змінюються рефлексивними, які містять сумнів щодо описуваних подій, принаймні у латентному стані. Остаточне формування релігійного міфу відбувається внаслідок формування універсальних релігійних вчень і появи суспільно-економічних криз. Сучасні процеси деміфологізації релігійних міфів взаємопов'язані з їх пристосуванням до сучасних суспільно-етичних цінностей (прав людини).

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні політичні теорії щодо соціальної ролі релігії як важливого інституту суспільних відносин, показано її значення у процесі інтеграції суспільства, описано загальні механізми інтегративної дії. Досліджено процеси модернізації українського суспільства, проаналізовано їх вплив на церковно-релігійну складову. Визначено сучасну роль релігії як інтеграційної компоненти в Україні. На підставі вивчення досвіду функціонування релігійного чинника в українському суспільстві зроблено висновок, що одним з найвпливовіших інститутів, поряд з державою, на всіх етапах історичного розвитку українського суспільства є церква. На підставі застосування комплексного підходу визначено роль релігії в інтеграції українського суспільства. Встановлено, що основними напрямами інтеграційного впливу релігійного чинника є: формування національної самосвідомості, забезпечення національної єдності та консолідація суспільства навколо певних ідей.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні інтерпретації категорії сакрального в історії естетики та мистецтва, здійснено аналіз впливу даної категорії на естетику античності, середньовіччя, ренесансу та бароко. Визначено співвідношення сакрального з такими категоріями естетики, як трагічне, комічне й естетичний ідеал. Встановлено, що сакральне й естетичний процес як феномени буття нерозривно пов'язані між собою. Кожен з цих феноменів самостійний у своїй основі та має власний зміст. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі: слово, символ, міф. Розкрито пізнавальний потенціал категорії сакрального, просторові та часові аспекти сакралізованої форми, етико-естетичні аспекти категорії сакрального. Висвітлено проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі. З'ясовано, що десакралізація естетики є проявом кризи естетичної свідомості й веде до деестетизації посткультури. Феномен сакрального осмислено як одну з найважливіших засад людського світу. Запропоновано нові інтерпретаційні підходи до вивчення феномена сакрального в естетиці. Розглянуто численні історико-художні факти, які пов'язані з проблемою сакрального та стосуються різних етапів розвитку мистецтва.

  Скачати повний текст

Виконано філософський аналіз сутності поняття свідомості в науковому та релігійному аспектах, наведено огляд існуючих в історії релігійної та наукової думки основних підходів до вивчення взаємозалежності процесу пізнання, синкретичного та секулярного типів світогляду з урахуванням постнекласичної парадигми. Висвітлено особливості методологічних засобів постмодерного дискурсу, визначено домінанти та характерні риси інтерпретації феномену свідомості, розкрито дихотомічну природу людини з урахуванням релігійного та наукового типів знання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тексти художніх творів вітчизняних авторів. Розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів і запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В. Ф. Петренко. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України. Розроблено рекомендації для педагогів і психологів.

  Скачати повний текст

Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

  Скачати повний текст

Розкрито основні питання формування та розвитку релігійної віри як форми світовідчуття. Визначено предмет, зміст, основні складові та функціі релігії як однієї з форм світовідчуття. Доведено, що релігійна віра за механізмом функціонування є інтегрованим соціально обумовленим почуттям у структурі релігійного світогляду, а за функціями - різновидом релігійного світовідчуття, що виникає шляхом підкорення ідеї існування надприродного за наявності у віруючого психологічної установки "віри-довіри" до авторитету релігійного. Обгрунтовано соціально-психологічні засади впливу релігійної віри на формування світовідчуття релігійної особистості та виявлено роль і значення релігійної віри як інтегрованого соціалізованого почуття в структурі релігійного світогляду. Проаналізовано психологічні мотиви формування релігійної віри. Розкрито особливості формування Божественного локусу контролю релігійної людини та його значення для віруючого.

  Скачати повний текст