Здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створено аксіологічно організовану епістеміологічну концепцію в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати значення творчого діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну та постмедерну, доведено їх вплив на тенденції розвитку методології гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання, певним чином, пов'язана зі зростанням ролі аксіологічного фактора (становлення, мета, наслідки дослідження). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософської освіти - повноцінного діалогу суб'єктів на креативному рівні - суспільство не може розв'язати проблему виховання та розвитку творчої особистості.

  Скачати повний текст

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісний статус наукової картини світу. Проаналізовано соціокультурно-світоглядні передумови становлення наукової моделі всесвіту, визначено її ціннісні параметри. З'ясовано, що будь-яка загальна картина світу має ціннісну специфіку, її людиномірно-ціннісна визначеність є конкретно-історичним образом ієрархії пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, а також досягнутого рівня універсально-синтетичної цілісності світогляду. Розкрито внутрішню логіку трансформації ціннісної структури картини світу у процесі переходу від класичної до некласичної та постнекласичної наукової раціональності, що характеризується відмовою від ідеї ціннісної нейтральності науки і дедалі повнішою реалізацією ціннісного потенціалу сучасної гуманітарно-наукової парадигми.

  Скачати повний текст

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Побудовано методологію узагальненої теорії аналітичної визначності (А-визначності), надано узагальнену дефініцію А-визначності та введено її нові види ("майже" визначність та гранична визначність). Подано оригінальну О-логіку у вузькому розумінні слова на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині. Розглянуто окремі види А-визначності в множинах різної природи, в першу чергу чисел, функцій, формул. Виділено основні фактори А-визначності, що дозволило уточнити та доповнити дефініцію А-визначності та дати характеристику об'єктивної й суб'єктивної А-визначності.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

  Скачати повний текст

Проаналізовано гендерні дослідження у контексті постнекласичної раціональності, у межах якої людина та суспільство розглянуто як складні самоорганізуючі системи. Розглянуто епістемологічний, методологічний та аксіологічний аспекти гендерних досліджень й обгрунтовано їх значення як різновиду постнекласичної раціональності. Описано структурну організацію гендерних досліджень у зв'язку з процесами, що відбуваються у науковому середовищі у сучасний період, зокрема, інтеграцією наукового знання та осмислення його аксіологічних аспектів, пов'язаних з вирішенням комплексних проблем. Проаналізовано витоки та змістову різноманітність гендерних досліджень. На підставі вивчення концепції постнекласичної раціональності й особливостей організації гендерних досліджень та існуючих в їх межах підходів, методів, понятійного апарату зроблено висновок, що сучасний постнекласичний етап розвитку науки є найбільш сприятливим для розширення можливостей і становлення гендерних досліджень як наукової галузі. Розглянуто їх специфічні особливості, зокрема, людиновимірність, спрямованість на вивчення складних систем, що самоорганізуються, міждисциплінарність і необхідність урахування цінностей під час проведення наукового дослідження. Розкрито потенціал гендерних досліджень для розширення існуючих наукових практик, розглянуто методології їх проведення. Визначено соціокультурні можливості гендерних досліджень в утвердженні ціннісних настанов постнекласичної раціональності, зокрема, таких, як відповідальність за свою діяльність та турбота про інших.

  Скачати повний текст

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивидів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософської герменевтичної рефлексії щодо проблем розуміння у постуніверсалістській герменевтичній теорії, здійснено перехід від фундаментально-онтологічної до регіонально-антологічної геменевтики, що наповнюється культурним смислом, внаслідок чого виявляється множинність теоретичних герменевтик, які представляють різні культурно-онтологічні форми розуміння. Запропоновано концепцію герменевтичної культури, що обгрунтовується на підставі східнослов'янської, тобто руської герменевтики, де якісна специфіка розуміння виявляється на логіко-гноселогічному, онтологічному, феноменологічному і культурнофілософському рівнях формування герменевтичного знання. На відміну від раціоналістичної західноєвропейської герменевтики, специфіка руської герменевтики визначається як етична герменевтика.

  Скачати повний текст

Уперше у межах етичної рефлексії (я повинен) реконструйовано в формі категоріальної моделі установку феноменологічного споглядання, що виходить за межі як екзистенціального (я існую), так і трансценденталістського (я мислю) тлумачення характеру людської присутності в світі. Показано, що виявлене в модальності належного поняття сутності дозволяє подолати традиційну в феноменології жорстку альтернативу "сутність - існування". Доведено, що такий підхід розкриває феноменологічну установку як сферу морального відношення існування людини до розумоосяжного змісту, що належить самому світові. На базі реконструкції основоположних принципів "філософії вчинку" (П.Я.Чаадаєв, М.М.Бахтін, М.К.Мамардашвілі) одержано значно нове трактування положення про вчинок як форму усвідомлення належного. Установлено, що його аналіз виражає послідовний зв'язок феноменів: самозречення - страждання - надія. За допомогою поняття "кінестезис" розкрито категоріальну структуру етичного відношення сутності до існування. Зазначено, що поняттю даної структури відповідає принцип людської "співучасті" в бутті, в межах якого ситуація етичної присутності в світі виявляє сутнісні засади самого світу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософську проблему стосовно взаємозв'язку історико-філософських ідей і понять з історією лінгвістичних вчень XIX - XX ст. Значну увагу приділено теоретичним дослідженням відомого американського філософа Н.Хомського, творця генеративо-трансформаційної лінгвістики, яка значною мірою вплинула на представників різних гуманітарних дисциплін, зокрема, філософії та психології. Лінгвісти та філософи, які досліджують діяльність Хомського, а також інших західних вчених, дають змогу у новому аспекті розглянути когнітивні та світоглядні функції мови, а також дозволяють збагатити філософсько-понятійний словник

  Скачати повний текст

Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми й основні напрями демократизації сучасної вищої освіти у зв'язку з входженням України до європейського освітнього простору. З'ясовано, що провідна роль у системі чинників модернізації освіти належить процесу демократизації. Висвітлено організаційний та управлінський аспекти демократизації освіти, розкрито значення впровадження державно-громадського управління навчальним закладом освіти та розширення повноважень громадських (наглядових) рад університетів, студентського самоуправління, інших громадських організацій. Узагальнено досвід демократичних процесів у провідних універститетах України, визначено їх політичні та моральні аспекти. Обгрунтовано основні напрямки модернізації української освіти за умов Болонського процесу, якими є науковий супровід навчального процесу, забезпечення її доступності, удосконалення нормативно-правового поля, впровадження кредитно-модульної системи, інформаційних технологій, академічна мобільність студентів і викладачів. Доведено, що основою демократизації освіти є постійне підвищення культурного рівня, толерантності та самосвідомості усіх учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

  Скачати повний текст