Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

З використанням самоорганізаційного підходу проаналізовано проблематику підготовки майбутніх менеджерів у контексті принципів Болонської декларації. Розкрито зміст поняття соціалізації особистості майбутнього менеджера, яка реалізується шляхом засвоєння норм і цінностей полікультурного соціуму, притаманних об'єднаній Європі (адаптаційна складова), а також засобами формування організаційної поведінки на підставі впровадження особистісно-орієнтованої освіти (професійна складова). Показано, що реалізація принципів Болонської декларації є шляхом ефективного розв'язання суперечності між національною освітньою системою підготовки майбутніх менеджерів (професійною соціалізацією) та загальноєвропейською культурою (процесом соціалізації, що має загальноцивілізаційне спрямування). З'ясовано, що специфіка сучасної підготовки конкурентоспроможних управлінських кадрів в Україні полягає в інтеграції здобутків національної освіти у полікультурну європейську спільноту.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

  Скачати повний текст

Проаналізовано гендерні дослідження у контексті постнекласичної раціональності, у межах якої людина та суспільство розглянуто як складні самоорганізуючі системи. Розглянуто епістемологічний, методологічний та аксіологічний аспекти гендерних досліджень й обгрунтовано їх значення як різновиду постнекласичної раціональності. Описано структурну організацію гендерних досліджень у зв'язку з процесами, що відбуваються у науковому середовищі у сучасний період, зокрема, інтеграцією наукового знання та осмислення його аксіологічних аспектів, пов'язаних з вирішенням комплексних проблем. Проаналізовано витоки та змістову різноманітність гендерних досліджень. На підставі вивчення концепції постнекласичної раціональності й особливостей організації гендерних досліджень та існуючих в їх межах підходів, методів, понятійного апарату зроблено висновок, що сучасний постнекласичний етап розвитку науки є найбільш сприятливим для розширення можливостей і становлення гендерних досліджень як наукової галузі. Розглянуто їх специфічні особливості, зокрема, людиновимірність, спрямованість на вивчення складних систем, що самоорганізуються, міждисциплінарність і необхідність урахування цінностей під час проведення наукового дослідження. Розкрито потенціал гендерних досліджень для розширення існуючих наукових практик, розглянуто методології їх проведення. Визначено соціокультурні можливості гендерних досліджень в утвердженні ціннісних настанов постнекласичної раціональності, зокрема, таких, як відповідальність за свою діяльність та турбота про інших.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософську проблему стосовно взаємозв'язку історико-філософських ідей і понять з історією лінгвістичних вчень XIX - XX ст. Значну увагу приділено теоретичним дослідженням відомого американського філософа Н.Хомського, творця генеративо-трансформаційної лінгвістики, яка значною мірою вплинула на представників різних гуманітарних дисциплін, зокрема, філософії та психології. Лінгвісти та філософи, які досліджують діяльність Хомського, а також інших західних вчених, дають змогу у новому аспекті розглянути когнітивні та світоглядні функції мови, а також дозволяють збагатити філософсько-понятійний словник

  Скачати повний текст

Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми й основні напрями демократизації сучасної вищої освіти у зв'язку з входженням України до європейського освітнього простору. З'ясовано, що провідна роль у системі чинників модернізації освіти належить процесу демократизації. Висвітлено організаційний та управлінський аспекти демократизації освіти, розкрито значення впровадження державно-громадського управління навчальним закладом освіти та розширення повноважень громадських (наглядових) рад університетів, студентського самоуправління, інших громадських організацій. Узагальнено досвід демократичних процесів у провідних універститетах України, визначено їх політичні та моральні аспекти. Обгрунтовано основні напрямки модернізації української освіти за умов Болонського процесу, якими є науковий супровід навчального процесу, забезпечення її доступності, удосконалення нормативно-правового поля, впровадження кредитно-модульної системи, інформаційних технологій, академічна мобільність студентів і викладачів. Доведено, що основою демократизації освіти є постійне підвищення культурного рівня, толерантності та самосвідомості усіх учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

  Скачати повний текст

Проведено світоглядно-філософський аналіз феномену формування педагогічної майстерності в системі професійної підготовки вчителя. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження системи професійної підготовки сучасного вчителя. Визначено зміст, місце та роль педагогічної майстерності в даній системі. Розглянуто формування педагогічної майстерності засобами навчально-виховного процесу. Висвітлено роль педагогічної практики в системі формування педагогічної майстерності сучасного вчителя. Розкрито суть поняття педагогічної майстерності в істрико-філософському аспекті. Вдосконалено модель педагогічної майстерності, яка передбачає врахування потреб сьогодення. Запропоновано модель світоглядної позиції сучасного вчителя, а також механізм оптимізації формування педагогічної майстерності. Наголошено, що новітня модель української педагогічної освіти повинна базуватись на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та досвіді зарубіжжя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено засади накопичення, систематизації та розвитку екологічного знання у докласичному, класичному та постнекласичному періодах розвитку наукового знання. Зазначено, що у класичний період увага дослідників була зосереджена на даному знанню як об'єкті дослідження, а засоби діяльності залишалися поза їх увагою у контексті монологу людини по відношенню до природи. У некласичний період зародилась екологія як наука та сформувалось уявлення про ноосферу, постала проблема "діалогу двох культур". Зауважено, що вирішити питання щодо розриву між гуманітарними та науками про природу може екологія, оскільки вона має подвійний статус природничого та гуманітарного знання. У постнекласичний період розвитку екологічного знання стала наявною проблема перегляду методів пізнання, за якого не повинна відбуватись руйнація предмета дослідження. Для цього до наукового знання запропоновано ввести етику відповідальності за діяльність людини. Однією з умов створення екологічного мислення, а у подальшому - ноосферного мислення може стати екологізація освіти та виховання. Проаналізовано підходи щодо розвитку поснекласичної освіти та виховання у світлі холістичної, тоталогічної та синергетичної концепцій. Запропоновано підходи стосовно екологізації освіти та виховання з урахуванням кордологічних ідей українського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

  Скачати повний текст

Досліджені підстави зародження європейського права, означені його сутнісні властивості. Головну увагу зосереджено на реконструкції властивостей європейського права як особливого способу буття. Проаналізовані певні сфери прояву європейського права: на рівні людської особистості, на рівні соціального простору, на рівні духовно-практичної та інтелектуальної діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз феномену освіти у парадигмальному вимірі західного освітнього простору. Проведено міждисциплінарне дослідження з превалюванням філософської методології, що дозволило з використанням парадигмального підходу провести історико-філософський аналіз рефлексії освіти провідними філософськими плинами у контексті західноєвропейської та північноамериканської наукової думки. Уточнено понятійно-категоріальний апарат освіти. Досліджено аксіологічні засади змісту сучасної освіти. Висвітлено особливості сучасного освітнього простору Заходу та специфіку освітнього простору України. Висвітлено основні шляхи модернізації української моделі під впливом загальносвітових соціально-економічних і освітніх тенденцій. Обгрунтовано, що провідними концепціями реформування української освіти є фундаменталізація та гуманізація, спрямовані на формування гармонійно розвинутої цілісної особистості. Зазначено, що нова якість ціннісно й особистісно-орієнтованої освіти пов'язана з культурним контекстом, який надає освіті особистісний смисл, визначає рівень активності людини, міру її залучення до культури свого народу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформації ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді під впливом новітніх комп'ютерних та інтернет-технологій за умов становлення інформаційного суспільства. Зазначений актуальний процес є філософським осмисленням цінності вищої освіти в житті студентської молоді за умов становлення інформаційного суспільства. Досліджено зміни ціннісних орієнтацій під впливом інтернет-технологій як новий соціальний феномен, базуючись на працях філософського та соціологічного напрямів. Розкрито зміст категорій "інформація", "комунікація" та "знання" та їх значення у ствердженні інформаційного суспільства. З'ясовано вплив новітніх інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію вищої освіти. Обгрунтовано висновок щодо її провідної ролі у творенні та розвитку особистості, формуванні професіоналів і майбутньої інтелектуальної еліти, яка є головним ресурсом інформаційного суспільства. Здійснено типологізацію соціальних функцій мережі Інтернет і досліджено фактори, що впливають на активність використання даної мережі студентською молоддю. Значну увагу приділено аналізу результатів соціологічних досліджень щодо цінності вищої освіти у житті сучасної молоді. Виявлено особливості використання інтернет-тенологій у період навчання у ВНЗ та його вплив на трансформацію ціннісних орієнтацій студентської молоді.

  Скачати повний текст

Визначено й обгрунтовано роль і механізми реалізації інформатизації в сучасному суспільстві. Розроблено філософську концепцію єдності буття предмета інформатики. Розвинуто концепцію специфіки інформаційної методології, на основі якої здійснено спробу обгрунтування нової загальнонаукової методології. Продемонстровано можливості використання інформаційних методологій у галузях природознавства, гуманітарних та технічних наук.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль інформаційних технологій у процесі інноваційного розвитку освіти. Показано, що впровадження інформаційних освітніх технологій є одним з головних чинників становлення та розвитку інноваційно-інформаційного суспільства. Головною засадою впровадження даних технологій є висока інформаційна культура особистості, що базується на загальнолюдських цінностях і адекватній інноваційно-інформаційному суспільстві моделі морального виховання його членів. Наголошено, що впровадження інформаційних освітніх технологій грунтується на собистісно орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від науко- та раціоцентризму, розвитку творчого потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів і переконань, емоцій і почуттів. Розкрито об'єктивну зумовленість і потребу інформатизації освіти як єдиного засобу швидкісної передачі інформації, інтенсифікації навчально-виховного процесу, нарощування об'єму знань, підвищення дієвості контролю успішності учнів і студентів, розширення інтелектуальних можливостей учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що конституція історичного поля опосередкована до-концептуальним полем становлення минулого і являє собою складну ритмічну пульсацію - минуле як віртуальну річ. Визначено роль концептів, які накладаються на ритмічний лабіринт віртуального минулого - операторів спільності та встановлюють метрику фактичної основи історичного поля, чим визначають середовище історичного минулого. Розкрито механізм поетизації історичних даних як завершальний акт конституювання історичного поля, який полягає у підведенні ритмів історичних джерел під ритмічну фігуру тропа як під категорію. Запропоновано тезу, що суттю створення метафоричного історичного дискурсу є підпорядкування текстури історичного поля, аналогічної структурі ідеї минулого, - ритму нормативного сюжету, що обумовлює прийнятність створюваної історії як наратива. Обгрунтовано можливість передачі констатувальним історичним дискурсом ритму безлічі висловлень про минуле без надання цій безлічі художньої цілісності.

  Скачати повний текст