На підставі дослідження творчої спадщини І.Франка та Н.Кобринської розкрито сутність феномену художнього твору в контексті соціального пізнання з урахуванням особливостей українських реалій і менталітету. Обгрунтовано, що художні твори І.Франка та Н.Кобринської, фіксуючи соціальне пізнання в гуманістичному ракурсі, є його органічною складовою, оскілько правдиво відтворюють соціально-культурні реалії доби у високохудожній формі. У контексті традицій української філософської думки встановлено зв'язок функціонування художнього твору як нетеоретичної форми осягнення дійсності з основними філософськими напрямками. Доведено, що художній твір у процесі соціального пізнання відіграє двоїсту роль: з одного боку - це результат творчого осмислення митцем соціальної дійсності (фінал духовної креації), з іншого - це початкова ланка взаємодії митця з сучасниками та нащадками, для яких це новий елемент реальності, в осмисленні якого реалізується соціальне пізнання. Показано, що актуальний "дух часу" осмислюється неоднаково представниками різних суспільних верств, що пов'язано з етнічною генезою, релігійними або світськими пріоритетами. Визначено основні ролі, в яких постає автор-митець у процесі осмислення об'єктивної дійсності: викривача гноблення та визиску; інтерпретатора багатоголосся філософських шкіл і напрямків; провісника нового; пропагандиста прогресивних моральних засад; захисника ідей жіночого рівноправ'я. Вперше проаналізовано наукові праці Н.Кобринської, присвячені проблемам і перспективам жіночого руху. Зроблено висновок, що дослідження сучасних проблем гендеру як теорії про соціальну стать започатковано саме Н.Кобринською та її соратниками, зокрема наддніпрянцями.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив національної ідеї на розвиток суспільства та формування особистості. За допомогою когнітивних засобів відтворено буття національної ідеї як оригінального соціального інституту формування видатної особистоті та самовідтворення нації. Запропоновано визначення національної ідеї як усвідомленої суб'єктом історичної дії перспективної мети, на шляху до осягнення якої він спроможний якнайповніше розкрити та реалізувати свої потенційні можливості, зробити помітний внесок у розвиток людської цивілізації та посісти гідне місце серед інших національних спільнот в інтегрованому ментальному просторі Об'єднаної Європи. Досліджено джерела (витоки) української національної ідеї, показано її парадигмальну роль в історії. Проаналізовано співвідношення національного та загальнолюдського у національній ідеї. Розкрито специфіку української національної ідеї, описано механізм її впливу на формування видатної особистості. Наведено рекомендації щодо цілеспрямованого використання організаційного потенціалу даного феномену з метою залучення молоді до державотворчого процесу в Україні та формування наднаціональних і міждержавних структур сучасного світу, який швидко космополітизується.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, розкрито його суть та перспективи розвитку у контексті гармонізації індивідуалістичних і колективістських тенденцій на тлі демократизації сучасного українського суспільства. З'ясовано, що принцип індивідуалізму набував поширення, розвитку, зазнавав змін та інновацій власного тлумачення залежно від історичних епох, політичних режимів, культур і релігій, які визначають співвідношення категорій індивідуального та колективного. Показано, що індивідуалізм як багатогранне і складне явище взаємопов'язане та межує з великою кількістю категорій і понять філософії, соціології, психології, етики, політології. Розкрито зміст поняття "індивідуалізм", яке детермінується сучасними реаліями, та запропоновано твердження, що суть індивідуалізму полягає не в абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості, не у протиставленні її суспільству, а в усвідомленні цінності, неповторності кожної окремої особистості поряд з власною, у відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, у дотриманні універсальних морально-етичних норм. За результатами дослідження зроблено висновок, що індивідуалізм за умов гармонізації з колективістським початком та демократією надає значного поштовху та стимулів для розвитку людської цивілізації, поєднує у собі власні негативні та позитивні прояви, які формуються окремою особистістю та соціумом.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію національного характеру, виходячи із розуміння національного характеру як метафізичної ідеї, що створює умови розуміння певних культурно-історичних явищ, пов'язаних, насамперед, із духовно-психологічною єдністю нації як унікального, самостійного, цілісного суб'єкта історії. Доводиться, що таке розуміння національного характеру дозволяє здійснити своєрідну "персоналізацію" етнонаціональної спільноти у вигляді "людини культури" - ідеального людського типу, який створюється і відтворюється національною культурою, є бажаним для неї і виступає основою національної самоідентифікації окремих представників нації. Розглянуті історично визначені особливості українського національного характеру, окреслені головні аспекти його розвитку у зв'язку з проблемами побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено, що свідомість представників етнічних груп Придунав'я характеризується актуалізацією - "осучасненням" передусім тих сенсів минулого, що виправдовують етнічні процеси сучасного буття. Відзначено, що передумовою формування національної визначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості, а на підставі філософського аналізу історичних і сучасних джерел встановлено якісний рівень збереження етнокультури придунайських етносів. Введено до наукового обігу систематизовані дані щодо перебігу сучасних етнокультурних процесів у Придунав'ї та їх вплив на суспільну свідомість, прогнозовано можливі шляхи розвитку міжетичної взаємодії в регіоні та наголошено на важливості зваженої загальнодержавної політики щодо національних меншин, створення для них умов проживання, близьких до тих, що властиві для їх материнського етносу. Поглиблено експлікацію свідомості поліетнічного соціуму через розгляд етнокультурного, що надало можливість конкретизувати найбільш значимі сутнісні ознаки етносвідомості за умов поліетнічного соціуму Придунав'я та з'ясовано поняття етнокультури на основі широкої емпіричної та теоретичної бази. Здійснено тлумачення етнічних процесів та розкриття функціонування етнокультур поліетнічного соціуму через об'єктивну діалектику загального й особливого. Зауважено, що на рівень трансформації народної культури етнічних спільнот даного регіону впливає екстравертна чи інтравертна спрямованість етнокультури кожного етносу, що зумовлюється походженням етносу, мовною близькістю з сусідами, схожістю побуту, рівнем розвитку етнічної свідомості та характером вияву етноцентричних тенденцій у бутті людей.

  Скачати повний текст

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки, як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, впливу сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою плекання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи та традиції осмислення образу майбутнього у соціально-філософській думці. Проведено аналіз ключових понять і з'ясовано підходи до їх розгляду у соціальній філософії. Досліджено трансформацію образу майбутнього у міфологічному, релігійному, філософському світоглядах. Визначено структуру та функції образу майбутнього в ідеології, розроблено їх класифікацію. Визначено механізми еволюції ідеологій від класичних через некласичні до постнекласичних. Запропоновано детермінанти оптимізації образу майбутнього України у формуванні ідеології її розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та характерні риси тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено метатеорію свідомості в аксіологічних вимірах духовно-культурного життя, умови специфічно-унікального буття людини в реаліях соціальної дійсності. Обгрунтовано положення, що зміст свідомості як феномен буття характеризується взаємодією в ній внутрішнього та зовнішнього, суб'єктивного й об'єктивного досвіду в його індивідувальних і суспільних трансформаціях. Важливим аспектом онтології свідомості є предметність, визначеність ціннісних орієнтацій, що утворює ідеал особистості. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з понятттям "ментальність", наявність якого зумовлює феномен національної свідомості. Доведено, що національно свідома людина втілює до практики національного буття загальнолюдські цінності.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність інтегративної ідеології, її місце в системі ідеологічних засад адміністративного реформування. На підставі системного підходу висвітлено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, розкрито ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття "українська національна ідея". Наведено результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства й офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження природи світоглядного плюралізму, його значення для людини та суспільства, а також взаємопов'язані з ним суспільні проблеми, чинники оптимізації суспільних відносин і розвитку світоглядної свідомості за умов світоглядного плюралізму. Інтерпретовано суть світоглядної свідомості як спосіб самопізнання та морально-практичної орієнтації людини у світі. З'ясовано гносеологічні, акісологічні, історичні та соціальні чинники, що зумовлюють виникнення та розвиток даного плюралізму. Розкрито його позитивне моральне значення, умови гармонізації відносин між прибічниками різних світоглядів і консолідації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано епістемологічні ресурси, які дозволяють максимально вичерпно визначити онтологічну сутність та закономірності функціонування ідеології як способу пізнання суспільного буття й оперування набутим знанням; інструмента перетворення соціальної дійсності; сукупності світоглядних принципів, норм і регулятивів; герменевтичного чинника спонукального способу дії; логіки та взаємопотенціюючої дії аксіологічних і телеологічних стереотипів, пріоритетів і преференцій. Обгрунтовано необхідність побудови теоретичної моделі у вигляді тринарного синтезу методологічного (філософська рефлексія щодо оптимальних способів дослідження ідеології), загальнонаукового (загальна теорія систем) і конкретно-наукового (соціальна теорія функціонування ідеології) підходів. Доведено, що подолання аргументаційно-критеріальної невиразності та суперчливості масиву знань щодо ідеологічної дійсності можливо лише у разі відмови від абсолютизації вузькоаспектних підходів і застосування максимально комплексного, системного та міждисциплінарного підходу до оперування ідеологічними явищами. Визначено сутнісні, імперативні ознаки ідеології, які відрізняють її від світогляду, міфу, віри, релігії, утопії, мистецтва, етики, науки, філософії й інших форм і профільних типів суспільної свідомості.

  Скачати повний текст

Висвітлено національну ідею як ідеал, абсолют, мету, форму політичної практики боротьби за громадянські права, норму взаємовідносин, засіб розв'язання суперечностей і протиріч між суб'єктами соціальної діяльності й умови розвитку людини та суспільства. Доведено, що національна ідея є найвищим механізмом ідентифікації індивіда з політичною нацією. Проаналізовано механізми усвідомлення масами української ідеї та запропоновано основні напрями її практичної реалізації.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз світоглядних особливостей українського національного характеру за умов культурної глобалізації. Розкрито суть понять "національний характер", "українська ментальність", "український менталітет". Проаналізовано основні теоретичні здобутки у вивченні української ментальності. Сформовано концепцію змісту національного характеру, що змінюється у різні періоди. Згідно з національним ідеалом людина пов'язує себе через спорідненість з пращурами та нащадками з подіями, що формували їх характер. Відзначено, що уявлення про характер народу є колективною уявою даного народу, оскільки взаємозв'язано з його безпосереднім буттям у межах певного етносу, поняття національного характеру є дотичним до поняття світогляду та відрізняється від ментальності. Досліджено національний характер як систему рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття у межах певного етносу та своєї причетності до нього, відчуття зв'язку свого буття з історією певного народу.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховує ментальність українського народу, його традиції, культуру, забезпечує дієвість і творчу активність молоді. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюється новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні і в світі. Обгрунтовано, що визначальними напрямами соціальної динаміки цінностей молоді є перехід від тоталітарних до демократичних пріоритетів; від економічного централізму до ринкових відносин; від моноідеологізму до реального плюралізму думок, поглядів, мислення і дії; від "бездержав'я" до патріотичного усвідомлення національних інтересів державності. Доведено суперечливість і непослідовність соціальної динаміки базових напрямів нової парадигми цінностей. Суперечливості цього процесу розгортаються як за лінією самовизначення різноманітних груп молоді (студенти, робітнича молодь, молода творча еліта тощо), так і одночасно, за кількістю представників цих груп, які дотримуються принципів нової парадигми цінностей. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи соціальної роботи з молоддю, спрямованої на формування нової парадигми їх ціннісних орієнтацій; показано роль освіти і виховання як ціннісних пріоритетів молоді, і, одночасно, як головних механізмів утвердження нової системи ціннісних орієнтацій молоді.

  Скачати повний текст

Досліджено роль ідеології у формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному та колективному аспектах. Розглянуто ідеологію та її антропологічні аспекти у різних проблемних полях, а не як окремий предмет дослідження. Проаналізовано антропологічні моменти ідеологічних процесів: інтерполяцію, суб'єктивність, відчуження, ідеологічну маніпуляцію, гегемонію, функціонування ідеології у різних полях. Наведено результати філософсько-антропологічного аналізу практик деідеологізації та тези про "вічність ідеології", розглянуто питання існування ідеологічно нейтральних суспільних практик. Доведено, що антропологічна обумовленість ідеології полягає в її залежності від глибинних аспектів людської природи. Зроблено висновок, що ідеологія є однією з ключових детермінант людського буття, сформована в результаті взаємодії індивідуального несвідомого, цілепокладання людини та суспільних запитів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію моралі, світогляду та суспільної свідомості як чинників і передумови процесу широкомасштабного застосування насильства. Охарактеризовано сутність розуміння насильства у гуманістичних концепціях зарубіжної філософії та методологію дослідження сучасного тероризму.

  Скачати повний текст