Розкрито сутність і основоположні компоненти синтетичного мислення. Охарактеризовано провідні сучасні парадигми педагогічного мислення в інтерпретації з синтетичним. Розглянуто синтетичне мислення як компонент психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи за умов педагогічного коледжу. Розкрито критерії та показники, що характеризують учителя, який володіє синтетичним мисленням. Визначено рівні синтетичного педагогічного мислення та його вплив на професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи на базі навчального закладу I - II рівнів акредитації. Запропоновано модель технології професійної підготовки вчителя з урахуванням педагогічних умов, що забезпечують процес формування синтетичного мислення студентів педагогічного коледжу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у ВНЗ. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого та цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу й оперування ним за допомогою проектних дій. Встановлено й апробовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують успішність освітнього процесу й експериментально доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні особливості процесу формування критичного мислення у майбутніх економістів під час професійної підготовки. Розкрито сутність, компонентну структуру та характеристики критичного мислення економіста. Визначено критерії та рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й апробовано педагогічні умови формування критичного мислення у майбутніх економістів в процесі професійної підготовки. Розроблено й експериментально перевірено експериментальну модель формування критичного мислення у майбутніх фахівців економічних спеціальностей засобами інтерактивних технологій навчання.

  Скачати повний текст

Наведено результати першого комплексного дослідження процесу формування художньо-образного мислення студентів-вокалістів через впровадження спеціальної методики. Розглянуто психолого-педагогічні особливості творчої активності майбутніх співаків. Вивчено реальні педагогічні умови вокального навчання, серед яких має домінувати принцип індивідуального підходу, поєднаний з діагностикою особистості та використанням контрольних завдань творчого характеру. Зазначено, що структура даного феномена включає поєднання мотиваційного, когнітивного та творчого компонентів. Розроблено педагогічну технологію тьюторського супроводу, а також науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну модель процесу формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний, технологічний. Визначено структуру творчого мислення майбутнього вчителя як психолого-педагогічної категорії, яка включає в себе складові: процесуальну й особистісну. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. Визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування, основні функції, психологічний механізм та основні характеристики. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки на матеріалі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Проведено дослідно-експериментальну перевірку авторської модульно-варіантної технології навчання з педагогічних дисциплін і педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що інтеграція конгнітивних і особистісних компонентів творчого потенціалу становить умову цілісної актуалізації обдарованості, функціонування внутрішніх психологічних механізмів її інтелектуальної саморегуляції й активності. Зазначено, що стратегіальна організація мислення в таких її виявах, як стратегія творчого мислення та творче настановлення, становить показник обдарованості, в якому відображаються як когнітивні, так і особистісні її характеристики.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові підходи щодо трактування таких дефініцій як емоційний стан, інтелект, інтелектуальна обдарованість у контексті загальної психології. Визначено й описано структурні особливості розумових здібностей і побудовано профіль розвитку компонентів інтелекту особистості з інтелектуальною обдарованістю. Виявлено особливості емоційних станів спокою, тривоги, енергійності, втоми, піднесеності, пригніченості, впевненості, безпорадності, психічної активації, емоційного тонусу, напруження, комфортності, інтересу інтелектуально обдарованих особистостей. Встановлено певний зв'язок між показниками структури інтелекту й емоційними станами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

  Скачати повний текст

Із використанням стратегіально-семантичного підходу до вивчення візуального мислення досліджено особливості розвитку візуальної креативності в підлітковому віці, розкрито її сутність і структуру. Встановлено взаємозв'язок між візуальною креативністю й іншими процесуальними компонентами візуального мислення, а також між візуальною та вербальною креативністю протягом підліткового віку. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних технологій як засобів розвитку візуального мислення, зокрема візуальної креативності. На підставі психологічних принципів розроблено комп'ютерний тренінг з розвитку даної якості у підлітків, який базується на дивергентних задачах, експериментально доведено ефективність його використання.

  Скачати повний текст

Визначено суть і структуру критичного мислення. Обгрунтовано технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, що передбачає мотиваційно-підготовчий, змістово-процесуальний, оцінно-рефлексивний етап і доведено її ефективність. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості критичного мислення курсантів, зокрема, мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний і особистісно-оцінний. Розроблено й апробовано навчально-методичні матеріали з питань формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічну проблему. Проаналізовано основні теоретичні положення про його розвиток, а також педагогічні засоби, які сприяють прояву його різноманітних форм. Уточнено дефініцію "критичне мислення". Розкрито суть поняття "моральне критичне мислення". Узагальнено педагогічний досвід його розвитку у студентської молоді. На підставі результатів порівняльного аналізу показано, що відмінності полягають у рівневі розвитку суб'єкт-суб'єктних виховувальних відносин "викладач (тренер) - студент", формі та методах організації діяльності. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді в результаті узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики. З'ясовано вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку даного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду цього розвитку з використанням різних методик. Здійснено конструювання педагогічного досвіду та розроблено технологію (за попереднім, безпосереднім, рефлексивно-підсумковим етапами) розвитку морального критичного мислення у студентської молоді.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано вирішення проблеми формування математичного мислення студентів технічних університетів у процесі вивчення технічних дисцилін на прикладі теорії коливань. Шляхом аналізу та узагальнення психолого-педагогічних концепцій математичного мислення визначено його структуру, що поєднує логічні, критичні та творчі розумові вміння, конкретизовано склад кожного з видів умінь. Досліджено особливості сучасної інженерної діяльності та математичного мислення сучасного інженера. Розглянуто специфіку організації процесу вивчення технічних дисциплін. На базі проблемного навчання та задачного підходу розроблено задачну систему, яка відтворює етапи інженерного дослідження та спрямована на формування логічних, критичних і творчих розумових умінь. Розроблено методику формування математичного мислення майбутнього інженера у процесі вивчення теорії коливань. Експериментльно підтверджено позитивний вплив розробленої методики на формування розумових умінь, які складають систему математичного мислення, а також результативність діяльності студентів у створенні математичних моделей технічних об'єктів.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні групи вмінь критичного мислення майбутніх військових фахівців: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні. Обгрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення курсантів: урахування специфічних особливостей підготовки, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості. Визначено критерії сформованості критичного мислення: гностичний, навчально-процесуальний, особистісно-позиційний.

  Скачати повний текст

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст