Досліджено сучасний тероризм, його антицивілізаційний зміст та антистабілізаційну суть, деструктивний вплив на життя людини, народів, країн, світової спільноти в цілому. Визначено проблеми, шляхи, форми та методи формування відповідних політико-правових, організаційних та інших засад у боротьбі з тероризмом, проти політики терору, за забезпечення національної та міжнародної безпеки. Висвітлено питання посилення антитерористичної діяльності в Україні, створення нової парадигми безпеки за умов формування державності в сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Визначено сутність явища "Балканська криза" у контексті трансформаційних процесів у сучасних міжнародних відносинах, висвітлено основні концептуальні підходи до розуміння даної проблеми. Досліджено зовнішньополітичний контекст кризи (глобалізацію, розпад СРСР, європейську інтеграцію). Розкрито роль зовнішнього чинника на Балканах, зроблено політологічне узагальнення геополітичної ситуації в Європі та світі. На підставі порівняльного та факторного аналізу встановлено пряму взаємозалежність зовнішнього фактора та субрегіональних процесів на Балканах. Розкрито роль міжнародного чинника у розвитку Балканської кризи, досліджено її вплив на перебіг процесів у Європі та світі. Доведено правомірність запропонованої гіпотези про домінантне значення у Балканській кризі зовнішнього чинника. Проаналізовано різні аспекти впливу кризи на сучасні геополітичні проеси. Доведено ефективність запропонованих концептуального та методичного підходів до осмислення сутності Балканської кризи.

  Скачати повний текст

Досліджено процес еволюціонування французьких зовнішньополітичних імператив щодо конструювання нової моделі європейської безпеки, реформування вже існуючих інститутів безпеки за умов глобальних трансформацій усієї системи міжнародних відносин. Розглянуто взаємодію механізмів практичного втілення політичних імператив офіційного Парижа з імперативами США, Росії, Великої Британії, Німеччини. Проаналізовано причини специфічних підходів цих держав та досвід досягнення компромісів. Досліджено становлення та еволюцію стратегічного курсу Франції щодо незалежної України в контексті трансформації системи європейської безпеки. Зроблено висновок, що Франція є не лише ініціатором, а й своєрідним рушієм реалізації ідеї автономізації Європи в царині безпеки та оборони. Візначено, що інститути системи європейської безпеки є механізмами реалізації стратегічної мети Франції.

  Скачати повний текст

З урахуванням зростаючого статусу Індії та Китаю визначено особливості еволюції зовнішньополітичних підходів Індії та КНР у відношеннях даних країн і динаміку розвитку їх взаємовідносин на двосторонньому та регіональному рівнях. Виявлено, що перетворення Індії на державу з міжнародним статусом є одним з пріоритетних стратегічних завдань Делі, тому дії КНР, які можуть розглядатися Делі як такі, що суперечать перетворенню Індії на глобальну державу, сприймаються Індією як загроза національній безпеці. Висвітлено різні форми політики управління зростаючою державою, які використовуються Індією та КНР. Обгрунтовано, що збільшення державної потужності КНР та Індії, перехід КНР до активної участі у створенні архітектури безпеки в Азії, активізація контактів між Делі та Пекіном в усіх сферах призводять до подальшої деміфологізації та прагматизації індійсько-китайських взаємодій, а також їх покращання. Відзначено, що навіть у разі максимального зближення Делі та Пекіна одночасне зростання Індії та КНР за наявності спільних, різних і конкурентних інтересів зумовлює союзницько-суперницький формат відносин між азійськими державами.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зовнішніх політико-інституційний чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України. Проаналізовано суспільно-релігійну сферу України як складну багаторівневу систему, яка зазнає інституціоналізованого впливу з боку внутрішнього середовища, та міжнародної системи. Виокремлено основні елементи структури релігійних інституцій, розкрито суть та зміст функцій, які вони виконують в українському суспільстві. Охарактеризовано політико-інституційний вплив діяльності міжнародних суб'єктів на суспільно-релігійну сферу України. Проаналізовано функціонально-інституційний стан суспільно-релігійної сфери України в контексті внутрішніх процесів, а також зовнішніх загроз і викликів. Проведено порівняльний аналіз спільних і відмінних рис релігійних організацій, представлених як Україні, так в країнах свого основного перебування, а також розглянуто характер їх впливів на суспільно-релігійну сферу. Визначено та проаналізовано характер, основні напрями та принципи діяльності зовнішніх і внутрішніх різноманітних суб'єктів щодо України. Проаналізовано форми та методи роботи міжнародних релігійних і громадських інституцій в Україні. Виявлено зміни, що відбуваються в духовно-релігійному та суспільно-політичному середовищі України під впливом зарубіжних центрів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми неурядових організацій (НУО), існуючі типології та дефініції. Виявлено форми впливу НУО на сучасний стан системи міжнародних відносин, визначено роль цих структур у розв'язанні міжнародних криз і конфліктів. Показано функцію НУО як важливого засобу громадської дипломатії, оцінено якісну зміну питомої суспільно-політичної ваги НУО в питаннях державного суверенітету, зроблено прогноз щодо подальшого еволюціонування міжнародно-політичної впливовості НУО. Вперше проаналізовано нормативний і функціональний чинники дії НУО у трансформаційному контексті розвитку сучасної системи міжнародних відносин.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено вплив геополітичного положення на розвиток двосторонніх відносин України з державами Центрально-Східної Європи. Розкрито суть поняття "геополітичне положення". Проаналізовано відносини України з державами Центрально-Східної Європи. Розглянуто геополітичні чинники, які впливають на процес становлення та розвитку відносин України з даними державами. Вивчено значущі аспекти проблем, які зумовлюють стійкість геополітичних позицій нашої держави в регіоні. Розкрито механізми становлення геополітичного статусу України в Центрально-Східній Європі. Запропоновано реальні шляхи подолання суперечностей між Україною та державами даного регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу розвитку демократизаційних процесів, нові умови у розбудові системи міжнародних відносин, які склалися після руйнування "біполярного" світу. Акцентовано увагу на створенні безпечних умов співіснування суб'єктів міжнародних відносин у спільному світовому просторі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми індійсько-китайсько-американських відносин за умов глобалізації та їх вплив на сучасну архітектоніку міжнародних відносин. Охарактеризовано доктринальні засади політики США щодо Китайської Народної Республіки, розкрито основи конфліктогенності американсько-китайських двосторонніх відносин. Проаналізовано оцінки американських експертів щодо трансформації світового порядку й окреслено перспективи збереження лідерства США в східно- та південноазійських регіональних системах міжнародних відносин. Простежено природу американсько-індійського "глобального партнерства", визначено роль і місце Індії в стратегії США щодо "стримування й залучення КНР". Розкрито головні проблемні питання зіткнень індійських і китайських інтересів у Південній Азії та визначено межі взаємних адаптованих безпеково-концептуальних підходів Індії та КНР у постбіполярний період. Висвітлено вплив постбіполярних процесів на відносини в трикутнику Індія - КНР - США та з'ясовано його значення для України.

  Скачати повний текст

Досліджено фактори, що впливають на формування, реалізацію та еволюцію політичних підходів Європейського Союзу (ЄС) стосовно розширення на Схід. Визначено етапи й особливості розвитку інтеграційної стратегії ЄС щодо країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Надано оцінку адаптивного потенціалу ЄС та країн-кандидатів з ЦСЄ у галузі розширення в інтересах збереження ефективної стабільності Союзу. Досліджено взаємовплив внутрішньої динаміки - інстутиційного реформування і зовнішньополітичної динаміки - концепції відносин з сусідніми регіонами, адаптації ЄС щодо наслідків реалізації політики розширення за рахунок країн ЦСЄ. Зазначено, що для України проголошена концепція інтеграції до ЄС співвідноситься з національними інтересами, беззаперечною стратегічною метою якої є активне залучення до міжнародних та європейських інтеграційних процесів. Встановлено, що територіальне розширення ЄС та його безпосереднє наближення до українських кордонів створює передумови активізації участі України в означених процесах.

  Скачати повний текст

На засадах теорії взаємозалежності досліджено позитивні аспtкти, а також суперечності формування спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Уперше розглянуто співмірність концептуального й управлінського та регулятивного забезпечення спільної зовнішньої та безпекової політики. Доведено, що європейська політична думка та політикум за політичного та фінансового сприяння США вплинули на європейську регіональну інтеграцію та реальні механізми перетворення Європи в континент миру та стабільності. Систематизовано головні відмінності між географічним і політичним розумінням Європи повоєнної епохи. Аргументовано штучність і деструктивність триваючого розподілу країн континенту за минулими історичними й ідеологічними критеріями. Виявлено еволюційну закономірність і етапність формування спільної зовнішньої та безпекової політики, починаючи від перших інтеграційних проектів. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки між існуючими концепціями розвитку спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також суперечностями її інституційного, управлінського та регулятивного забезпечення. Виокремлено концептуальний вимір та форми і механізми регулювання спільної зовнішньої та безпекової політики. Відзначено, що подальше розширення ЄС зумовлює виникнення певних проблем, взаємопов'язаних з суперечностями між незавершеною в інституціональному контексті зовнішньою політикою ЄС і збереженням пріоритетних повноважень національних міністерств закордонних справ держав-членів ЄС. Установлено, що важливим моментом оптимізації стратегії України стосовно інтеграції до ЄС є подолання дихотомії регулювання СЗБП і впровадження ціннісних і критеріальних засад життєдіяльності держав і громадянських суспільств за стандартами європейськості.

  Скачати повний текст

Досліджено політику Австрійської республіки щодо європейських інтеграційних структур. Проаналізовано комплекс внутрішніх чинників і механізмів формування та реалізації європейської політики Австрії. Визначено етапи її формування відносно Європейського Союзу до 1995 р., охарактеризовано їх передумови й особливості. З'ясовано причини, що сприяли відходу Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету й ухваленню рішення про повноцінну інтеграцію до ЄС. Проаналізовано характер впливу процесу інтеграції та членства Австрії у ЄС на її європейську політику, зокрема, позицію щодо територіального розширення та поглиблення європейської інтеграції, реформування ЄС. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено рекомендації щодо формування ефективної євроінтеграційної стратегії країни, а також механізмів реалізації її національних інтересів у межах ЄС та у регіоні Центральної та Східної Європи.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано концепцію багатовимірної системи, яка дозволяє проводити аналіз динаміки та спадковості щодо зовнішньополітичних стратегій держав, виявляти їх спільні та відмінні риси. Визначено співвідношення ідеологічної та геополітичної складової американської та радянської/російської зовнішньої політики щодо КНР у період біополярності та постбіополярності. Виокремлено та проаналізовано фактори, що визначили на межі ХХ - ХХІ ст. модернізацію зовнінішньополітичної стратегії США та РФ на глобальному та регіональному рівнях. Доведено збереження основних параметрів політики американських адміністрацій щодо КРН. Констатовано, що динамічний розвиток політико-економічного потенціалу КНР є викликом щодо зовнішньополітичних регіональних орієнтацій як США, так і РФ, що зближує їх у прагненні "стримування" Китаю завдяки долученню його до участі в діяльності різноманітних дво- та багатосторонніх інституцій політичного й економічного характеру.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зовнішню політику країн Балтії (Литви, Латвії та Естонії) у період 1990 - 2004 рр. Визначено основні етапи й особливості еволюції стратегії розширення як ЄС, так і НАТО щодо країн Балтії. Виявлено, що країни Балтії розглядали ЄС як гаранта "м'якої безпеки", а НАТО - як гаранта "жорсткої безпеки", що призвело до зміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО (США), а потім ЄС. Доведено пріоритетну роль США у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції країн Балтії. Встановлено, що саме через залучення країн Балтії до сфери свого впливу відбулося остаточне закріплення США в регіоні, а країни Балтії одержали за це гарантії безпеки з боку США у вигляді членства в НАТО. Відносну легкість вступу країн Балтії в ЄС пояснено не лише вдалим впровадженням політичних, економічних, правових реформ, але і в результаті значної підтримки з боку США та деяких членів ЄС (Німеччини, Фінляндії, Швеції і Данії). Виявлено, що внаслідок приєдання країн Балтії до ЄС і НАТО позиції Росії у регіоні значно послабилися, що призвело до виникнення певної напруги у відносинах Росії з країнами Балтії. Встановлено, що даний факт жодним чином не вплинув на реалізацію національних інтересів балтійських держав на європейському й євроатлантичному напрямках.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність ісламського фундаменталізму, основні положення його ідеології, зокрема ті, що стосуються міжнародних відносин, та специфіку її інтерпретації представниками радикального напряму. Проаналізовано розвиток фундаменталістських ідей в ісламі та причини їх виникнення. Розглянуто особливості та міжнародне значення реалізації фундаменталістської ідеології в мусульманських країнах і в діяльності ісламських фундаменталістських організацій. Встановлено, що ідеологія ісламського фундаменталізму характеризується зовнішньою спрямованістю та концептуальною цілісністю, різниться лише її інтерпретація представниками поміркованого та радикального напрямів. Практична реалізація фундаменталізму стикається зі значними труднощами та не призводить до негайного вирішення проблем і має яскраво виражений міжнародний характер.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто інституціональну систему Європейського Союзу (ЄС) та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти європейської інтеграції. Розглянуто еволюцію розширення та становлення інститутів ЄС, на підставі чого виявлено загальні закономірності розвитку інституціональної системи ЄС. Доведено, що останнє розширення ЄС є черговим етапом на шляху кількісних інституціональних трансформацій, успішна реалізація яких вимагатиме стабільно домінувального впровадження наднаціональних принципів інтеграційного будівництва. Зроблено висновок про нерівномірність і компромісний характер реформування інститутів на кожному етапі внаслідок зіткнення національних інтересів, переважального впливу боротьби за лідерство в рамках ЄС і протиріч між великими і малими країнами-членами ЄС. Обгрунтовано самобутність (унікальність) характеру інституціональних структур Союзу, що сполучають у собі риси інститутів національної держави, міжнародної організації та поступово наближаються до інститутів єдиної політичної системи. Розроблено положення, що підвищення якості керування ЄС, рівня демократичності, а також розробка Конституції Союзу свідчать про новий етап у розвитку державності ЄС. На базі розроблених положень системно проаналізовано стан і проблеми реформування інститутів ЄС у процесі роширення та можливі шляхи повноцінного залучення України до європейських політичних процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до розуміння теоретико-методичних концепцій формування державної інформаційної політики на прикладі Китайської Народної Республіки (КНР) за умов трансформації політичної системи під впливом глобалізаційних процесів, який характеризується визнанням пріоритетності державного управління у сфері інформації та комунікації з одночасною підтримкою економічних реформ та вільної конкуренції. З'ясовано напрями міжнародного співробітництва у сфері інформаційної політики у межах регіональних міжнародних організацій Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) - АТЕС та АСЕАН, яка відображає специфіку інформаційного розвитку регіону, роль політичного лідерства азійських країн і політику подолання інформаційної асиметрії за рахунок ефективної інвестиційної політики. На підставі компаративного аналізу узагальнено концептуальні засади сучасних стратегій інформаційної політики країн АТР і доведено, що вони поєднують глобальні інтеграційні тенденції та національну специфіку розвитку інфомаційного суспільства. Комплексно досліджено проблему формування політичної стратегії інформаційного суспільства КНР. Проаналізовано модель суспільного розвитку з урахуванням політичної, економічної та інших значимих складових інформаційної політики держави. Досліджено специфіку модернізації інформаційної сфери КНР, та зроблено висновок про позитивну динаміку впровадження міжнародних стратегій інформатизації, електронного врядування, електронної комерції та інформаційної безпеки у внутрішній політиці держави. Запропоновано рекомендації для реалізації пріоритетів державної інформаційної політики у міжнародних відносинах. З'ясовано емпіричну залежність модернізації політичної системи й ідеології КНР і державної інформаційної політики, яка є чинником забезпечення зовнішньополітичних інтересів Китаю у міжнародних відносинах.

  Скачати повний текст

Вперше в українській комунікативістиці визначено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) в інформаційному висвітленні конфліктів у Перській затоці у глобальному та регіональному вимірах, досліджено участь медіа в "інформаційній війні" протилежних сторін. Вперше розглянуто особливості висвітлення регіональних воєнних конфліктів у глобальному масштабі у контексті регіональних і наднаціональних комунікацій. Виявлено визначальні ознаки й основні компоненти висвітлення конфліктів у Перській затоці, за яким їх класифіковано як частину "інформаційної війни". Проаналізовано особливості функціонування регіональних ЗМІ арабських країн у процесі їх трансформації. Охарактеризовано нові медіа, що з'явились в арабському світі під час конфліктів і стали відповіддю на виклик інформаційної політики Заходу. Досліджено редакційну політику американських і західноєвропейських ЗМІ від час конфліктів. Простежено зв'язок інформаційної політики провідних західних медіа та геополітичних спрямувань державного керівництва країн, до яких належать дані ЗМІ, зокрема США. Доведено, що участь у конфлікті великої кількості держав, використання ними новітніх досягнень в інформаційно-технологічній сфері, поширення інформації у глобальному масштабі сприяли формуванню нового призначення та змісту масової інформації як основного продукту діяльності ЗМІ. Виявлено тенденцію до контролювання військовими і владними структурами діяльності ЗМІ, що є загрозою для демократичних цінностей і свобод розвинених демократичних країн.

  Скачати повний текст

Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено конверсію як багатопланове системне явище у трьох вимірах - просторовому, часовому та змістовному. Визначено властиві їм структуру, функції та закономірності залежно від системної еволюції міжнародних відносин для конкретних політичних систем. Розроблено класифікацію конверсії. Висвітлено типи, моделі, функції та форми її реалізації. Структуровано її глобальну, регіональну та національну специфіку. З'ясовано рівні та форми залежності історично відомих видів конверсії від характеру міжнародної системи на базі визначення сутнісних закономірностей й особливостей проведення конверсії на певному етапі еволюції міжнародної системи, структурних характеристик системи, особливостей ієрархії її елементів і взаємозв'язків між ними. Узагальнено позитивний і негативний досвід здійснення конверсії у межах Версальсько-Вашингтонської, Ялтинсько-Потсдамської та сучасної системи міжнародних відносин. Надано рекомендації щодо формування та реалізації "конверсійного курсу" України.

  Скачати повний текст

Досліджено концептуальні засади й інституційні механізми політики ЄС у сфері туризму, особливості її формування та реалізації у контексті процесу прийняття рішень та розвитку спільних політик ЄС. Висвітлено засади формування та нормативно-правового регулювання, взаємодії з іншими спільними політиками ЄС, вплив процесу розширення 2004 р. на туристичну політику ЄС і перспективні напрями її розвитку. Проаналізовано досвід співпраці України та ЄС у сфері туризму.

  Скачати повний текст