Досліджено проблеми виховання громадянської самосвідомості старшокласників засобами символіки народного мистецтва України. Актуальність її дослідження зумовлена необхідністю створення нової системи громадянського виховання учнівської молоді, заснованої на ідеї розвитку самосвідомості особистості у незалежній державі. Визначено основні етапи розвитку ідеї громадянського виховання в Україні; обгрунтовано структуру громадянської самосвідомості старшокласників та особливості педагогічного впливу національних та загальнолюдських цінностей, відображених в символіці українського народного мистецтва, на її становлення. Запропоновано науково обгрунтовані та експериментально перевірені основні ланки нової технології виховання громадянської самосвідомості старшокласників засобами символіки народного мистецтва України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано педагогічні умови виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку (диференціація змісту художніх творів відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей, створення системи взаємодії дітей та дорослих під час ознайомлення зі змістом художніх творів, спонукання дітей до відтворення змісту художніх творів у різноманітних видах діяльності). Визначено поняття "вихованість інтересу дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору", критерії, показники. Охарактеризовано рівні вихованості інтересу до змісту художнього твору (високий, достатній, середній, низький). Розроблено експериментальну модель виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку, форми, методи та прийому виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст понять "інтерес", "виховання інтересу", "вихованість інтересу", "художній твір", "зміст художнього твору".

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано актуальність проблеми впровадження та використання міжпредметних зв'язків у навчанні фізики для розвитку творчих здібностей учнів основної школи. Визначено зміст поняття "творчі здібності", виявлено психолого-педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі з фізики для розвитку творчих здібностей учнів. Розроблено систему дидактичних засобів міжпредметного змісту (задачі, додаткові завдання міжпредметного змісту для фронтальних лабораторних робіт, уроки, проекти, факультативи). Розглянуто можливості міжпредметних зв'язків фізики та сучасних комп'ютерних технологій у формуванні творчих здібностей на підставі застосування методу проектів. Доведено, що розроблена методика використання дидактичних засобів міжпредметного змісту дозволяє підвищити рівень розвитку творчих здібностей учнів основної школи.

  Скачати повний текст

Розглянуто мотивацію творчої активності як провідний чинник розвитку технічної обдарованості в підлітковому віці. Досліджено взаємозв'язок мотивації досягнення, статусних та афілятивних мотивів у процесі становлення технічно обдарованої особистості. Виділено гіперсоціальний, конвенційний, тривожний, конформний та контрсоціальний типи мотивації творчої активності. Проаналізовано вікову динаміку та індивідуальні особливості мотиваційної сфери обдарованих підлітків і виділено особистісні риси, що сприяють розвитку технічної обдарованості.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну модель наслідування як психологічного механізму розвитку творчих здібностей у дошкільному віці. Виділено синкретичний і вибірковий інвенційно-творчий рівень наслідування. Експериментально доведено, що передумовами виникнення творчості є перенасичення діяльністю, використання інвенцій (спонтанних відхилень) та орієнтація дошкільників не лише на дорослих, а й на ровесників у процесі задоволення потреби у визнанні. З'ясовано, що наслідування як механізм розвитку творчих здібностей включає три складові: діяльнісну, пов'язану з нагромадженням операційного досвіду, соціально-педагогічну, що обумовлює творчу або виконавську спрямованість особистості та рефлексивно-ціннісну, пов'язану зі зростанням суб'єктивної активності особистості, спрямованої на саморозвиток власних здібностей. Розкрито інвенційну природу виникнення творчих здібностей, встановлено визначальну роль наслідування у розвитку особистості у дошкільному віці.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, структуру та функції навчально-творчої діяльності школярів, виявлено її особливості та розроблено інтегровану модель організації. Уточнено критерії та показники результативності даного виду роботи старшокласників. Розроблено особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів на макро- та мікрорівнях, створено комплекс засобів її організації, які впроваджено у навчальний процес ЗНЗ (зокрема, систему творчих завдань різного рівня складності, стратегію творчої діяльності, факультативний курс). За результатами варіативної експериментальної роботи доведено, що застосування запропонованої технології сприяє підвищенню рівня навчально-творчої компетентності старшокласників.

  Скачати повний текст

З метою вивчення особливостей інтерпретаційної активності учнів молодшого шкільного віку запропоновано використовувати музичний тест, який є експлікацією особистісних переживань і думок, втілених у музичну тканину твору, вихідна природа якого є інтонаційною. Особистісно-цілісна природа явища інтерпретації має історію становлення, яка виявляється в онтогенетичних особливостях розуміння й інтерпретації музичного художнього твору. Установлено психологічні характеристики особистості учня, взаємопов'язані з рівневою структурою інтерпретації музичного тексту. Здіснено кореляційний аналіз та виділено особистісні кореляти успішності інтерпретації музичного твору. Розроблено спеціальну програму тренінгового навчання, спрямовану на формування у молодших школярів готовності до інтерпретування музичного тексту. Установлено психологічні засоби, засвоєння та використання яких забезпечує досягнення суб'єктного рівня інтерпретації (аналіз, моделювання, рефлексія власних переживань).

  Скачати повний текст

Вивчено особистісні чинники (властивості), що зумовлюють успішність розуміння та інтерпретації суб'єктом хореографічного тексту як особливого соціокультурного феномену (форми суспільної свідомості) та специфічного каналу трансляції повідомлення (художнього образу дійсності) засобами пластики (виразних рухів). У ході експерементального дослідження встановлено певний симптомокомплекс спеціальних утворень (емпатійності, імпресивності, рефлексивності-імпульсивності), а також характеристик самоставлення (упевненості у собі, самоприйняття, відкритості, самокерування і самоцінності), які постають суб'єктивними детермінантами (корелятами) вибору певної стратегії (способу) інтерпретації суб'єктом хореографічного сюжету (значеннєвої, безпосередньо-чуттєвої, контекстуально-індикативної, діалогічної). Визначено та обгрунтовано перелік якісно-кількісних критеріїв успішності інтерпретації хореографічного тексту, що склали зміст відповідних психотехнічних процедур розробленої навчально-тренінгової програми. Наведено результати апробації даної програми та шляхи впровадження її у практику хореографічної підготовки учнів загальноосвітніх закладів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психологічного здоров'я учнів підліткового віку, проведено його оцінювання за різних умов навчання та корекції засобами музики. Встановлено, що аналіз сучасного стану проблеми уможливив визначення місця психологічного здоров'я в системі психологічних знань. Визначено критерії оцінювання психологічного здоров'я підлітків, такі, як адекватність самооцінки, позитивне ставлення до інших, реалізація соціальних потреб, сформованість ієрархії цінностей, сформованість професійних інтересів і намірів, переважання внутрішньої мотивації навчальної діяльності над зовнішньою, емоційна стійкість, особливості особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці. Зазначено, що найбільш відповідають визначеним критеріям психологічного здоров'я показники, одержані у групі учнів музичної школи, а найменше - учнів загальноосвітньої школи. Розроблено й апробовано комплекс корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики.

  Скачати повний текст

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему активізації творчого потенціалу підлітків (ТПП) у процесі краєзнавчої роботи (КР) загальноосвітньої школи (ЗОШ). Обгрунтовано та розроблено концептуальні підходи, критерії відбору та побудови різнорівневого змісту, форми, методи та педагогічні умови активізації ТПП у процесі КР ЗОШ, визначено їх ефективність. Розкрито змістові характеристики поняттєво-категоріального апарату дослідження, розглянуто його базові поняття як дієвий світоглядно-методологічний засіб пізнання особистістю об'єктів довкілля в процесі КР. Визначено функції та удосконалено класифікацію принципів активізації ТПП у процесі організації та здійснення КР ЗОШ, що забезпечує ефективність розробленого й запровадженого в практику навчального змісту, удосконалених форм і методів формування досліджуваного феномену. Розкрито теоретичні основи особистісно орієнтованих методик активізації ТПП і визначено їх структурні та функціональні компоненти.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм. Розкрито суть поняття "творча активність". Визначено й обгрунтовано педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків, а саме: розробку методики діагностування та критеріїв оцінювання рівнів розвитку творчої актвності підлітків, організацію виховного процесу на основі культурно-мистецьких програм, залучення підлітків до різних видів художньо-творчої діяльності у процесі реалізації даних програм, демократизацію та гуманізацію виховного середовища у діяльності тимчасових колективів, підготовку вчителів (вихователів, керівників, координаторів) до вирішення виховних завдань з розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм. Розроблено функціональну модель розвитку творчої активності підлітка, складовими якої є мета та результат виховання, педагогічні умови, принципи, напрями та засоби культурно-мистецьких програм. Зазначені програми охарактеризовано як засіб розвитку творчої активності підлітків, який базується на духовних надбаннях загальнолюдської культури, акумульованих у творах мистецтва та зразках традиційної народної культури, забезпечує виконання виховних завдань у процесі художньо-творчої діяльності учнів під час проведення тематичних творчих заходів і уроків художньо-естетичного та гуманітарного циклу. Доведено ефективність розроблених педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Встановлено й обгрунтовано сутність, зміст і функції музичного мислення підлітків. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музичного мислення підлітків відповідно змістово-функціональної структурованості та специфіки особливостей даного феномену. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Доведено ефективність даної методики формування музичного мислення підлітків.

  Скачати повний текст

Визначено умовну ієрархію цінностей народного мистецтва з точки зору їх значення для підготовки вчителя до виховної роботи з дітьми. Детально охарактеризовано поняття "цінності народного мистецтва" та "естетичні орієнтації особи". Розроблено критерії та виділено рівні сформованості естетичних орієнтацій дітей та молоді на цінності народного мистецтва. Обгрунтовано й експериментально перевірено комплексну модель підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва за умов позакласної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концептуальні підходи до проблеми загальної та технічної обдарованості, а також розкрито особливості застосування психодіагностичних методів у психології обдарованості. Визначено базисні компоненти у структурі даної обдарованості. Висвітлено принципи, на базі яких розроблено валідну процедуру її ідентифікації в юнацькому віці. Відзначено, що ця процедура містить психодіагностичний та тренінговий етапи, дає змогу виявляти актуальний та потенційний рівні обдарованості у юнацьому віці та може слугувати засобом реалізації особистістю своїх потенційних можливостей. Виділено особливості та три рівні прояву технічної обдарованості в юнацькому віці: актуальну технічну обдарованість на стадії становлення з достатньо високим рівнем мотивації досягнень у галузі науки та техніки; потенційну - зумовлену соціальними мотивами до самореалізації у зазначеній галузі, та обдарованість, яка потребує актуалізації мотивів щодо розкриття власних можливостей.

  Скачати повний текст

Встановлено позитивний і негативний вплив егоцентризму на творчий розвиток юного музиканта. Доведено, що позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов'язаний зі специфікою музичного мислення та уяви, віднайденням власної пізнавальної позиції. З'ясовано, що негативна роль особистісного егоцентризму проявляється у зосередженні підлітків на музичній діяльності, що обумовлено невмінням налагодити контакти з оточуючими. Виявлено, що як когнітивна властивість егоцентризм сприяє розумінню самодостатності, предметної визначеності та композиційних характеристик музичних творів, зосередженню на предметі творчості та прагненню до цілевизначеної організації діяльності, а також формуванню особистісного сприйняття музики. Встановлено, що як особистісна якість егоцентризм обумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов'язання. Виявлено, що підлітки з високим показником егоцентризму найчастіше засвідчують достатньо високий і середній рівень музичного розвитку, домінування когнітивного, емоційного компонентів. Експериментально доведено, що оптимальним є середній рівень егоцентризму, пов'язаний з емоційним і поведінковим компонентами музичного розвитку. Виявлено неефективність поєднання низьких рівнів егоцентризму та показників музичного розвитку. Зроблено висновок, що розвиток рефлексії, децентрації, комунікативних умінь сприяють профілактиці та корекції егоцентризму, формують схильність до самоактуалізації та позитивне ставлення до соціальних стосунків.

  Скачати повний текст

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

  Скачати повний текст