Установлено генетичні витоки образів-адекватів гендерних начал в українській літературі. Виявлено їх первинну суть, зокрема, понятійне, естетичне, функціональне наповнення репрезентатів фемінного та маскулінного у східних, західних, давньоукраїнській міфологіях. Висвітлено процеси акумуляції однотипних образів, створення мегаобразів - традиційних гендерних парадигм, формування засад гендерної інтенсивності - специфіки взаємодії найдревнішої пари опозиції. Виокремлено стилістичні та тематичні функції гендерних мікрообразів української літератури (у творах Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя, М.М.Коцюбинського, І.Я.Франка, Лесі Українки, представників Розстріляного відродження, Л.В.Костенко, О.Забужко). Досліджено специфіку взаємодії східних і західних буттєвих і аксіологічних концепцій у гендерному ракурсі. Доведено, що семантико-символічне наповнення чинників парадигм фемінного та маскулінного корелюється з традиційно визначеними у філософії, культурології, літературі рисами східного та західного. Вагомою значеннєво-естетичною функцією образів-адекватів гендерних начал є об'єктивація у поетиці художніх творів української літератури взаємодії східної та західної традицій: того, що вибудовано на засадах філософсько-релігійних вчень Сходу та Заходу, передає концептуальні ідеї цих культурних регіонів, зберігає сутнісні елементи східного та західного мислення, узагальнює наслідки руху свідомості. Установлено, що саме гендерна специфіка формує та закріплює естетично зміст, внутрішню семантику образів, яка полягає у репрезентації східної та західної традицій. Гендерна інтенсивність у фактурі тексту не лише виявляє духовну спорідненість нашої нації з іншими етносами, але й увиразнює специфіку української ментальності, що формувалася на перетині художніх імпульсів, зумовлених традиціями Сходу та Заходу, не заперечуючи, а збагачуючи одне одного.

  Скачати повний текст

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто традиційний персонажний склад нижчої міфології. З'ясовано, що основними її рисами є: синкретичний характер, антропоморфізм, людське походження, що переважає у більшості персонажів. Запропоновано створення власного варіанта систематизації міфологічних персонажів, що передбачає розгляд істот за ступенем їх наближеності до людини. Виявлено особливості трансформації образів нижчої міфології у контексті змін у духовній культурі під впливом процесів глобалізації. Розкрито місце та значення нижчої міфології у світогляді українців.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено політику як процес взаємодії реальності та міфу. Виявлено особливості формування політичного буття і політичної свідомості у сучасній Україні. Встановлено, що політична міфологія як складова сучасної політики збагачує концепції політичного світу, а також трансформує теоретичні конструкти (наприклад, політичні ідеали) у світогляд суб'єктів політики та у такий спосіб вмонтовується в її інституційну парадигму (через політичну соціалізацію, політичну комунікацію та легітимацію політики). З метою підвищення ефективності національної політики обгрунтовано необхідність формування української моделі цивілізаційного розвитку на підставі урахування світових трансформаційних процесів і вітчизняного досвіду державотворення, специфіки функціонування та розвитку українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність і механізми політичної символіки (ПС) як засобу демократичної консолідації суспільства. Розроблено модель ПС демократичної консолідації суспільства "Міфологія - Релігія - Ідеологія - Маркетинг". За допомогою даної моделі виявлено спільні риси та відмінності ПС в процесі консолідації демократії в країнах першої та другої "хвиль демократизації" (стабільні демократії), а також третьої "хвилі демократизації" (консолідовані демократії). Виокремлено демократичну й автократичну консолідацію суспільства як альтернативні стратегії застосування ПС. Увагу приділено особливостям ПС в сучасній Україні в контексті функціонування гібридного політичного режиму. Розглянуто стратегії використання ПС для демократичної консолідації суспільства в країні.

  Скачати повний текст

Розглянуто свідомість людини в цілому, процеси формування релігійної свідомості, її взаємодії з мовою. Проаналізовано основи формування свідомості в первісних суспільствах, розкрито поняття "міф", "міфологія", "міфологічна свідомість", "міфологічний текст", а також особливості вірувань, обрядів та ритуалів, їх взаємозв'язок з мовними процесами. Зазначено, що міфологічна свідомість є грунтом для формування релігійної свідомості. Охарактеризовано складні механізми виникнення релігійної свідомості, релігійні переживання і досвід як складові релігійної свідомості. Специфіка впливів релігійного характеру пов'язана з емоційною сферою людини - монотеїзм, у порівнянні з язичництвом передбачає більш високу здатність психіки до автономної регуляції. Тут і доктрина "особистої вини, особистої відповідальності"; протиставлення людини її оточенню і долі; покарання в день Страшного суду; ідея особистого діалогу з Богом; вимогливий контроль з боку Церкви над містичним досвідом особистості й спільноти. Усе це приводило до поступового переходу від магії, табу до моральнісної саморегуляції, яка лише історично пов'язувалася із сакральними санкціями. Це означало все більшу емансипацію людини від зовнішніх стимулів, сил природи і долі, свободу у побудові своєї поведінки, індивідуалізацію, диференціацію "я".

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Розглядається підхід Лисенка і Римського-Корсакова до слов'янської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Підкреслюється значення російської міфологічної школи і українських досліджень з міфології в процесі звернення обох композиторів до світу давнього слов'янства. Простежується вплив і вияв міфу як світоглядної моделі в "Різдвяній ночі" та "Ночи перед Рождеством". Для цього застосовано неусталений метод пошуку міфологічного архетипу і віддзеркалення його в музичній драматургії обох опер.

  Скачати повний текст

Розглянуто дефініцію поняття "соціальний міф" у порівнянні з поняттями "стереотип", "архетип", "забобон", "ідеологія", структуру та функції соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодію з суспільством, що трансформується, а також основні міфологічні аспекти глобалізації, демократії та постмодерну. Акцентовано увагу на необхідності врахування позитивних та негативних наслідків впливу соціальних міфів на суспільство. Запропоновано новий підхід до класифікації соціальних міфів на основі сфер їх походження. Визначено основні характеристики соціальних міфів у порівнянні з класичними. Розкрито каталізуючу роль соціальних трансформацій для активізації міфів. Викладено методологічні проблеми механізму створення соціальних міфів та шляхів деміфологізації суспільної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства, що трансформується, підкреслено необхідність існування в ньому розвинутої соціальної міфології для внутрішньої консолідації та стабільності.

  Скачати повний текст

Вивчено соціальну міфологію як соціокультурний феномен. Здійснено аналіз теорій міфу, філософських і загальнонаукових принципів дослідження соціальної міфології. Виокремлено основні концептуальні підходи до розуміння зазначеного явища. На підставі результатів проведеного аналізу визначено специфіку й основні характерні риси, що відрізняють соціальну міфологію від міфології архаїчної. Розглянуто структуру й основні функції соціальної міфології, що дають змогу з'ясувати її роль та значення у сучасному суспільстві. Показано місце соціальної міфології у суспільній свідомості та її взаємозв'язок з формами суспільної свідомості, а саме: релігійною, філософською та науковою. Визначено умови, що сприяють активізації соціальної міфотворчості, її особливості й основні механізми продукування соціальних міфів.

  Скачати повний текст

На основі структурно-функціонального підходу проведено систематизацію та поглиблене вивчення процесів зародження міфів та релігії на українських землях. Висвітлено тенденції генези язичницьких вірувань та їх трансформації за умов взаємодії з християнською культурою. Доведено, що українська міфологія структурована, стала та динамічна світоглядна система. Визначено аксіологічне, семантичне та функціональне навантаження універсальних образів-першооснови світу в давньоукраїнській та християнській соціонормативній традиції. Описано механізм інкорпорації міфологічно-язичницьких елементів у християнський монотеїзм через феномен двовір'я та синкретизму.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу системно проаналізувати художні твори В. Шевчука з яскраво вираженою народноміфологічною та біблійною символікою. Досліджено художнє втілення міфологем у творах письменика, зокрема його інтерпретацію народноміфологічних і біблійних образів і мотивів у контексті морально-філософських проблем сучасності. Висвітлено особливості художньої концепції автора у аспекті використання ним традиційної міфології, що дозволило дослідити творчий процес письменника, виявити нові відомості, які сприяють з'ясуванню значення В. Шевчука у сучасному літературному процесі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне філософсько-антропологічне дослідження ритуалів на матеріалі української культури. Уперше проведено класифікацію основних ритуалів української культури на філософських засадах, виділені філософсько-антропологічні принципи та методики таких класифікацій (психоаналіз, міфопоетика, генетичний аналіз, феноменологія). З'ясовані природні та культурні компоненти ритуалів з точки зору «учнівства через традицію». На основі моделі паралаксу надано пояснення суперечливої сутності ритуалу, сумісності традиції і глобального ринку. Показано значення міжкультурного діалогу та включення традиційного обрядового комплексу у загальні ментальні установки українців. Знайшло подальший розвиток виявлення основних символів в українській культурній картині світу, їх реалізація в ритуалах (світове дерево, земля-мати, зерно, храм, шинок, виховання). Розкрито значення традиції для сучасної української культури. Надано філософського узагальнення соціокультурному рівню «добре знайоме суспільство». На основі концепції Б. Латура доведено, що нова антропологія постмодерну визначає ритуал як актуальну дійсну цілісність. Продемонстровано, що українська традиційна культура зберігає здатність до модернізації та адаптації. Ключові слова: герменевтика, ментальність, міжкультурний діалог, національна культура, перформативний поворот, постмодернізм, ритуал, соціокультурне конструювання, суб'єкт, суспільна міфологія, традиція, філософія культури, філософська антропологія.^UThe thesis is devoted to the complex of philosophical research of rituals on the material of Ukrainian culture. The aim is to investigate the ritual in contemporary Ukrainian society, the influence on myths and rituals of mass culture and its mechanisms, philosophical and anthropological characteristics and changes of ritual in the symbolic space of Ukrainian postmodern culture.For the first time: - the classification of the basic rituals of Ukrainian culture has been carried out, the philosophical and anthropological principles of such possible classifications have been clarified (psychoanalysis, psychoanalytic anthropology, mythopoetics, genetic analysis, initiation and phenomenological theory of ritual); - the natural and cultural components of the rituals of Ukrainian culture from the point of view of «apprenticeship through tradition» (F. Vaal) have been clarified; - the concept of «parallax» has been applied to explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture; - the significance of intercultural dialogue for the modern Ukrainian culture of the beginning of the XXI century and the inclusion of traditional ceremonial complex in general mental installations of Ukrainians has been clarified. Clarified: - the concept of ritual and rite; - cultural-anthropological and philosophical-anthropological methods of rituals research in the context of «performative turn». Further development was found: - identification of the main semantic images and symbols in the Ukrainian cultural world picture, their basic realization in rituals and holidays (the center of the world, the world tree, the earth-mother, the grain-life, the temple, the tavern-tavern, the feast as meeting with the ancestors, education as involvement in a family, etc.); - disclosure of the importance of cultural heredity, traditions for the current state of Ukrainian culture, the place of ritual culture in it; - a philosophical generalization of the socio-cultural level of «well-known society», which for a long time was represented in the Ukrainian culture by an expanded family, a sociable community, and thus the Ukrainian traditional culture maintains a high adaptive potential, a capacity for modernization.In developing the typology of rites of Ukrainian culture, the following groups of rituals will play the most important role: - rituals of agrarian direction; - family rituals; - rituals of transition and ancestors (birth, death, wedding); - rituals of the center of the world and temple space; - rituals of upbringing and life trials (initiations). Tradition as a cultural heritage can effectively support itself when simultaneously perform the function of communication and divergence. Tradition is supported as abstract principles and technologies, as well as personification, while traditionally reproduced by heroism, when certain definite principles of tradition are embodied in personalities, national heroes. Stereotypes contribute to the reproduction of traditions derived from certain national cultures, and stereotypes can function as nationally marketed in a globalized world. The concept of «parallax» can explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture. The dialectical process of the development of tradition includes the disappearance or transformation of cultural-specific (ethnic) stereotypes, as well as the spread of new myths in local traditions. A number of the ideas presented in the dissertation can contribute to further advancement in the explication of fundamental philosophical concepts (tradition, archetype, power, ideology, mass culture, myth, globalism).Key words: hermeneutics, intercultural dialogue, mentality, national culture, performative turn, philosophical anthropology, philosophy of culture, postmodernism, ritual, social mythology, sociocultural design, subject, tradition.