Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Розглянуто проблему лікування опущення нирок немедикаментозним методом - лікувальною гімнастикою, яка використовується на ранніх стадіях захворювання. Досліджено основні механізми впливу фізичних вправ - нейрогуморальну регуляцію, тонізуюче, трофічне, формування компенсацій. Відзначено позитивний ефект від проведеної ЛФК з використанням синергічно діючих механізмів.

Проаналізовано поширені варіанти техніки спаду за матеріалами кіно- та відеозйомки за період 1952 - 1997 рр. Розглянуто питання варіативності розповсюджених форм спаду залежно від кваліфікації гімнаста та складності вправ.

Розглянуто особливості підготовки соціальних працівників у європейських країнах. Визначено критерії оцінки рівня вихованості учнів. Охарактеризовано особливості педолого-педагогічної роботи в школах України у 1920-х рр. Досліджено проблеми формування гуманітарного світогляду студентської молоді. Наведено принципи комплектування та висвітлено склад учнівських колективів в УСРР у 1920-ті роки. Запропоновано методи активізації навчально-пізнавальної діяльності у процесі формування комунікативних умінь у студентів вищих гуманітарних навчальних закладів на заняттях з іноземної мови. Викладено результати впровадження рейтингової системи оцінювання методичної підготовки студентів з гімнастики за модульною технологією.

Показано роль гімназії у становленні духовності особистості, її рольової компетентності і адаптивності. Звертається увага на естетичне виховання в українській гімназії як скарбниці духовності, на проблеми психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, впровадження у живу тканину практики ідей педагогіки життєтворчості. Запропоновано шляхи реконструкції моделі професійно-особистісної компетентності, виховання національної самосвідомості засобами етнопедагогіки тощо.

Розглянуто місце гімназій у системі освіти України, їх джерела, цілі, концепції та програми. Показано відмінність навчання й розвитку учнів у гімназіях, визначено інноваційний потенціал даних учбових закладів нового типу. Висвітлено особливості планування навчального матеріалу та індивідуального підходу до гімназистів на уроках різних дисциплін (фізичної культури, географії, хімії, математики, іноземної мови, історії, української мови та літератури тощо).

Досліджено історію розвитку гімнастики в античний період, епоху середньовіччя, а також у XVIII ст. та в першій половині XIX ст. Значну увагу приділено страхуванню та наданню фізичної допомоги під час навчання гімнастичних вправ і основам гімнастичної термінології. Висвітлено особливості методики занять гімнастикою дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Висвітлюються питання національної культури й освіти в Галичині в 20-30 рр. XX ст. Описано вклад волиняків - жителів Канади - у розвиток науки і мистецтва Рівненщини. Розповідається про видатних громадських та культурних діячів М.Смотрицького, І.Вишенського, І.Огієнка, Ю.Тиховського, М.Черкавського, С.Вишнівського, О.Кисілевську, М.Шугаєвського, І.Свєшнікова та інших. Приводяться деякі народознавчі та українознавчі проблеми 40-60-х рр. XIX ст. у діяльності рівненської гімназії, обговорюється диференціація та індивідуалізація освіти в сучасних умовах. Простежується історія становлення музичного професіоналізму в Західній Україні у першій половині XX ст., описуються народні календарні свята в Києві тощо.

Висвітлено стан здоров'я школярів та фактори, що його формують. Описано деякі особливості стану здоров'я школярів, які мешкають на радіаційно забруднених територіях. Розглянуто питання організації моніторингу здоров'я дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, на етапі їх адаптації до школи. Проаналізовано вплив несприятливих факторів навколишнього середовища на фізичний розвиток дошкільнят. Викладено фізіолого-гігієнічні основи шкільного навчання шестирічних дітей за умов переходу до 12-річного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах України. Виявлено зміни психофізіологічних функцій та розумової працездатності під впливом учбового навантаження у гімназистів 12 років з різним станом здоров'я. Досліджено проблеми гігієнічного забезпечення притулків для неповнолітніх. Визначено ступінь психофізіологічної адаптації як критерій оцінки нервово-психічного здоров'я молодших школярів. Зроблено гігієнічну оцінку режимних елементів навчального процесу учнів шкіл різного типу. Відображено регіональні проблеми в навчальних технологіях формування здоров'я дітей та підлітків. Наведено сучасні підходи до оцінки стану здоров'я дітей, підлітків і молоді. Вивчено вплив соціального середовища на психосоматичний стан школярів за сучасних умов. Охарактеризовано особливості розвитку хронічних захворювань серед дітей шкільного віку та підлітків.

Висвітлено історію розвитку освіти на Новомиргородщині XIX ст. Проаналізовано стан навчально-виховної роботи у Златопільській гімназії, що з Повітового Дворянського училища перетворилася на повну чоловічу класичну гімназію, традиції якої творчо використовуються і сьогодні у Новомиргородському ліцеї. Наведено відомості про історичні постаті, які працювали у гімназії протягом різного періоду: О.Тулуб, Г.Грушевського, О.Андрієвського, О.Русова, М.Зерова, а також про її випускників: О.Назаревського, Б.Лятошинського, В.Винниченка, П.Филиповича, В.Вікторова та ін.

Висвітлено історію розвитку українського шкільництва в Буковині з XVIII до початку ХХ ст. Розглянуто змістове та методичне забезпечення навчально-виховного процесу у різних типах тогочасних шкіл у Буковині. Розкрито передумови, які сприяли розбудові освіти у регіоні. З використанням даних археологічних розкопок, архівних документів та першоджерел відображено культурно-освітні зв'язки Буковини з різними регіонами Галичини, Великої України, Росії та Європи. Визначено етапи розвитку українського шкільництва в Буковині. На підставі узагальнення україномовних, румунських, німецьких праць та архівних матеріалів проаналізовано процес розвитку різних типів шкіл та їх методичне забезпечення. Наведено зразки навчальних планів народних і реальних шкіл, гімназій, ліцеїв, а також характеристику особливостей змісту освіти у даних закладах.

Висвітлено суспільно-політичні та культурно-освітні передумови становлення рідномовних закладів класичної освіти (гімназій, ліцеїв, університетів) на західноукраїнських землях у ХІХ - першій половині ХХ ст. Особливу увагу приділено аналізу організаційної структури та змісту освіти класичних шкіл різного рівня, що діяли у Галичині, на Буковині, Закарпатті та Волині за складних умов перебування під владою чужоземних поневолювачів.

Встановлено, що застосування вправ ритмічної гімнастики покращує функціональні показники і показники фізичної підготовленості дітей віком 10 - 14 років.

Розкрито сутність і структуру лекційно-практичної системи, послідовність її запровадження в школі. Узагальнено багаторічний досвід викладання математики лекційно-практичним методом. Подано методичні рекомендації щодо проведення окремих типів уроків: лекцій, семінарів, заліків, інтегрованих уроків, уроків-консультацій і корекції знань. У додатках - методичні рекомендації щодо викладання окремих розділів математики великими блоками з використанням методу укрупнення дидактичних одиниць, тематика та орієнтований зміст залікових уроків з математики у початковій школі, зразки завдань для перевірки знань учнів з даного предмету.

Розглянуто актуальні питання вдосконалення змісту гімназійного курсу мови в його синхронічному та діахронічному аспектах відповідно до сучасного рівня лінгвістичної науки, історичні умови зародження та розвитку мовної освіти в гімназії. Визначено сучасні підходи щодо навчання мови, особливості засвоєння лінгвістичної теорії здібними учнями та формування у них комунікативних умінь і навичок, запропоновано ефективні форми позакласної роботи. Особливу увагу приділено опрацюванню системних відношень між мовними одиницями, розкриттю міжрівневих зв'язків мовної матерії, мови як системи систем і вдосконаленню зв'язного мовлення учнів. Вперше в українській лінгводидактиці обгрунтовано теоретичні основи навчання української мови в гімназії, описано особливості уроку рідної мови, розроблено технологію навчання, визначено основні етапи безперервної мовної освіти учнів, а також запропоновано підходи до професійної підготовки майбутніх учителів-словесників гімназії.

Монографію присвячено автору національного гімну, композитору М.Вербицькому (1815-1870) - одному з піонерів музичної творчості в Галичині ХІХ ст. Висвітлено його життєвий шлях та творчу діяльність, особливу увагу приділено творчості композитора, спрямованої на написання церковних творів, музики до театральних вистав, хорів, солоспівів, інструментальних і симфонічних жанрів.

Доведено, що використання інтенсивних і довготривалих фізичних навантажень на заняттях з легкої атлетики, плавання, ритмічної гімнастики зі студентами фізіологічно недоцільне. Для оздоровлення рекомендовано застосовувати біг, плавання з задоволенням, за умов оптимального енергозабезпечення потреби організму в кисні.

Досліджено роль валеології у духовному оздоровленні нації, вплив особливостей організму на результат прояву загальної фізичної працездатності. Розглянуто структурні компоненти здорового способу життя старшокласників та показники білкового обміну в динаміці екстремального фізичного навантаження. Детально проаналізовано особливості адаптації серцево-судинної системи гімнастів до окремих видів гімнастичного багатоборства.

Вивчено історико-культурний аспект формування ментальності та особливості функціональної еволюції танцю у молодіжній культурі. Наведено результати впровадження теоретичних знань з фізичної культури у процесі фізичного виховання учнів основної школи, а також взаємозв'язок фізичної підготовленості та сенсомоторної функції центральної нервової системи. Детально розглянуто особливості адаптації серцево-судинної системи гімнастів до окремих видів гімнастичного багатоборства, а також вплив фізичних вправ різної спрямованості на тілобудову жінок молодого віку.

Наведено джерелознавчий та історіографічний аспекти проблеми дослідження спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні (кінець ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.), розглянуто особливості розвитку спортивного руху в Галичині, Закарпатті та Буковині. Висвітлюються причини та передумови виникнення сокільського руху на західноукраїнських землях, а також його місце в національно-культурному житті Західної України. Значну увагу приділено дослідженню спортивно-гімнастичних аспектів діяльності товариств "Пласт", "Січ", "Луг" та ін.