Робота представляє собою короткий соціально-філософський нарис про життя та творчість видатних представників західної інтелектуальної традиції XX ст.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Розглянуто сучасні теоретико-методологічні, практичні та психолого-педагогічні проблеми формування змісту та удосконалення форм проведення безперервної педагогічної практики студентів вищих педагогічних закладів освіти як первинної форми їх професійної практичної підготовки. Висвітлено проблеми педагогічної практики з фахових дисциплін за умов ступеневої освіти, досліджено роль педагогічної практики в процесі становлення вчителя початкових класів тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчість видатного українського диригента, реформатора оркестру народних інструментів В.А.Комаренка. Розкрито значення диригента у формуванні музичної освіти в Слобідській Україні.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

Монографію присвячено творчості відомого українського вченого, літературознавця і політичного діяча В.Жили. Вперше систематизовано створене митцем протягом більш як піввікової діяльності. Проаналізовано наукову спадщину В.Жили на ниві літературознавства, літературної критики, у галузі перекладання, публіцистики та вирі політичної боротьби. Визначено релігійну і виховну тематику творчості вченого.

Висвітлено життя, творчість і громадську діяльність відомого вченого-мовознавця, поета, критика В.А.Чабаненка.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної української та російської мов, зокрема, лексичної синонімії, ідіом з архаїчними компонентами, мовного вираження простору, структурно-семантичної моделі складних прикметників і текстуальних засобів вираження суб'єктивної модальності. Детально проаналізовано творчість Т.Шевченка, М.Яцківа, В.Винниченка, Ю.Липи, В.Захарченка та У.Самчука.

Проаналізовано місце ліричної та ліро-епічної поезії в художній спадщині П.Куліша, його світоглядні позиції, життя і творчість письменника в документах і матеріалах. Охарактеризовано особливості сюжетної будови роману П.Куліша "Чорна рада", поетичні збірки "Хуторна поезія", "Дзвін". Висвітлено деякі аспекти філософських поглядів у творчості митця, його літературні та особисті зв'язки з М.Максимовичем.

Висвітлено погляди вітчизняних педагогів другої половини ХIХ ст. щодо форм підвищення кваліфікації вчителів. Доведено, що практично-педагогічна діяльність на курсах та з'їздах розглядались ними як необхідна умова та ефективний шлях удосконалення професійних вмінь і навичок, формування педагогічної майстерності вчителів-практиків.

Розглянуто творчість вченого-емігранта Георгія Володимировича Вернадського. Наведено стислий опис його життєвого та творчого шляху, висвітлено основні ідеї його праць з історії російської та української державності. Вміщено уривки з праці Г.В.Вернадського "Богдан - гетьман України".

Проаналізовано творчість сучасного американського письменника та критика Д.Барта на прикладі романів "Торговець дурманом", "Козлоюнак Джайлз" та "Остання подорож Якогось Моряка" з позиції використання в них ігрових прийомів. Розглянуто погляди Барта-літературознавця з точки зору внеску в теорію постмодерністської літератури.

Досліджується зростання потреби українського народу в освіті на рубежі століть, соціально-економічні передумови її прискореного розвитку та специфіка структури. Характеризується політика царського уряду і діяльність прогресивної української інтелігенції в галузі народної освіти, специфіка функціонування недержавних навчальних закладів України. Розглядається початкова, середня, комерційна, вища, педагогічна та професійна освіта. Висвітлюється розвиток освіти в Єлисаветграді. Визначається місце і роль приватної та громадської ініціативи в системі народної освіти України, співставляються процеси минулого і сьогодення, розглядаються можливі шляхи та напрями розвитку освіти України в найближчому майбутньому.

Досліджено зародження та розвиток дитячого хорового виховання та шкільної хорової пісні в Україні. Розглянуто деякі аспекти багатоголосного хорового співу. Проаналізовано хорову творчість українських композиторів другої половини XIX - середини XX ст. для дітей: С.І.Воробкевича, М.В.Лисенка, М.Д.Леонтовича, К.Г.Стеценка, Я.С.Степового, С.П.Людкевича та ін.

Переосмислено старий метод інтроспекції в межах біхевіористського підходу, розширено класичне поняття емпіричного спостереження на внутрішні події. Розглянуто поняття жесту, природу розмірковуючого розуму, ставлення духу до реакції та середовища. Охарактеризовано соціальну творчість новопосталої самості, протилежність її індивідуалістичних і соціальних теорій, питання реалізації самості у соціальній ситуації, а також дух як імпорт індивідом соціального процесу. Проаналізовано соціальні підвалини і функції думки та спілкування, труднощі та перспективи розвитку ідеального суспільства, функції особистості та роль розуму в соціальній структурі.