Зазначено, що телефонне консультування стало окремим напрямком психологічної допомоги особистості. Описано особливості агресивної поведінки абонентів телефону довіри під час консультування, розкрито правила ведення телефонного діалогу, які б забезпечували надання психологічної підтримки агресивним абонентам та попередження емоційного вигорання консультанта. Виявлено основні причини агресивної поведінки під час діалогу абонентів телефону довіри. Визначено, що надання психологічної підтримки агресивним абонентам за умов телефону довіри вимагає від консультанта розуміння широкого спектру можливих причин агресії; здатності чітко регламентувати в часі такого абонента; вміння емоційно дистанціюватись, зберігаючи врівноваженість та доброзичливе безоціночне ставлення до агресора.

Отмечено, что телефонное консультирование стало отдельным направлением психологической помощи личности. Описаны особенности агрессивного поведения абонентов телефона доверия во время консультирования, раскрыты правила ведения телефонного диалога, которые обеспечивали бы оказание психологической поддержки агрессивным абонентам и предупреждения эмоционального выгорания консультанта. Выделены основные причины агрессивного поведения во время диалога абонентов телефона доверия. Определено, что оказание психологической поддержки агрессивным абонентам в условиях телефона доверия требует от консультанта понимания широкого спектра возможных причин агрессии, способности четко регламентировать во времени такого абонента; умение эмоционально дистанцироваться, сохраняя уравновешенность и доброжелательное безоценочное отношение к агрессору.

Висвітлено актуальні напрямки та практичні форми організації психологічної допомоги музикантам. Досліджено основні аспекти у розумінні музичної обдарованості: обдарованість як інтеграція внутрішніх психологічних ресурсів суб'єкта й обдарованість як невід'ємна складова особистості. Визначено ряд практичних заходів, спрямованих на організацію психологічної роботи з музично обдарованими особистостями в період їх професійної підготовки. Виділено важливі складові тренінгової роботи: розвиток творчого потенціалу та розкриття особистісних можливостей, якостей музиканта, які розглядаються як внутрішні, суб'єктні умови, що сприяють розвитку спеціальних складових в обдарованості музиканта. Запропоновано систему тренінгових занять (навчальний психотренінг), яка спрямована на створення оптимальних умов для удосконалення особистісних і спеціальних якостей музиканта та забезпечення можливостей адекватного відчуття та опанування ним навколишнього світу; визначення перспектив його подальшого саморозвитку.

Определены актуальные направления и практические формы организации психологической помощи музыкантам. Исследованы основные качества в понимании музыкальной одаренности: одаренность как интеграция внутренних психологических ресурсов субъекта и одаренность как неотъемлемая слагаемая личности. Определен ряд практических мероприятий, направленных на организацию психологической работы с музыкально одаренными личностями в период их профессиональной подготовки. Выделены важные составляющие тренинговой работы: развития творческого потенциала и раскрытие личностных возможностей, качеств музыканта, которые рассматриваются как те внутренние, субъектные условия, которые содействують развитию специальных слагаемых одаренности музыканта. Предложена система тренинговых занятий (учебный психотренинг), направленная на создание оптимальных условий для улучшения личностных и специальных качеств музыканта, обеспечение возможностей адекватного чувства и овладение им окружающего мира; определение перспектив его дальнейшего саморазвития.

Досліджено питання інтерпретації дитячих уявлень з їх похідною - нормовідповідною поведінкою. Теоретично проаналізовано проблему нормовідповідності поведінки дітей молодшого шкільного віку. Розкрито взаємозв'язок моральних уявлень і моральної поведінки учнів. Визначено головний показник морального становлення, яким є готовність побачити моральну проблему у найрізноманітніших обставинах і здійснювати моральну поведінку незалежно від заданого правила. Встановлено, що для того, щоб моральні уявлення стали регулятором поведінки, провідним мотивом діяльності, необхідно включити їх в систему реальних життєвих відношень особистості. Експериментальні дослідження у сфері вікової психології підтверджують, що повноцінний моральний вибір можна зробити за наявності у свідомості дитини такого морального засобу, як моральна норма. Підкреслено, що перехід до моральної саморегуляції відбувається через формування смислових, емоційно навантажених утворень, які включають усвідомлення цінностей, інтересів інших і моральної поведінки.

Раскрыта взаимосвязь нравственных представлений и нравственного поведения учащихся. Определен главный показатель нравственного отношения, которым является готовность увидеть нравственную проблему в разных обстоятельствах и осуществлять нравственное поведение независимо от заданного правила. Установлено, что для того, чтобы нравственные представления стали регулятором поведения, ведущим мотивом деятельности, необходимо включить их в систему реальных жизненных отношений личности. Экспериментальные исследования в сфере возрастной психологии подтверждают, что полноценный нравственный выбор можно сделать лишь при наличии в сознании ребенка такого нравственного качества, как нравственная норма. Подчеркнуто, что переход к нравственной саморегуляции происходит через формирование смысловых образований, которые включают осознание ценностей, интересов других и нравственного поведения.

Зазначено, що поняття "психологічного супроводу" застосовується в тих сферах життєдіяльності особистості, в яких мають місце труднощі з адаптацією, невизначеність соціальних і діяльнісних умов. Проаналізовано суть, зміст і форми психологічного супроводу особистісного професійного розвитку студентів. Наголошено, що суть психологічного супроводу полягає в наданні допомоги в розвитку психологічної індивідуальності, в розвитку особистості, особистісному зростанні в періоди життєвих криз. Підкреслено, що в межах супроводу професійного розвитку основний вид діяльності психолога - надання психологічної допомоги суб'єктам освітнього процесу, в той же час, педагоги можуть здійснювати педагогічну підтримку особистості студента. Виділено принципи психологічного супроводу.

Отмечено, что понятие "психологического сопровождения" применяется в таких сферах жизнедеятельности личности, в которых имеют место сложности с адаптацией, неопределенность социальных и деятельностных условий. Проанализированы сущность, смысл и формы психологического сопровождения профессионального личностного развития студентов. Акцентировано внимание, что сущность психологического сопровождения заключается в оказании помощи в развитии психологической индивидуальности, в развитии личности, личностном росте в периоды жизненных кризисов. Подчеркнуто, что в рамках сопровождения профессионального развития основной вид деятельности психолога - оказание психологической помощи субъектам образовательного процесса, в то же время, педагоги могут совершать педагогическую поддержку личности студента. Выделены принципы психологического сопровождения.

Окреслено основні лінії роботи практичного психолога зі слухачами Малої академії наук учнівської молоді. Проведено дослідження на базі психологічної секції Рівненської Малої академії наук. Виокремлено дві лінії роботи: співпраця з учнями, що працюють у секціях загальноосвітніх наук (географічні, біологічні, краєзнавчі секції) та робота із членами психологічної секції. Зазначено, що первинною лінією роботи є ознайомлення старшокласників із основами психологічних знань: сутністю психіки, її структурою, особливостями розвитку діяльності й особистості людини, віковими та гендерними аспектами функціонування психіки. Проаналізовано, що учні успішно можуть виконувати розробку цілого ряду наукових проблем у сфері психологічної науки.

Очерчены основные линии работы практического психолога со слушателями Малой академии наук учащейся молодежи. Проведено исследование на базе психологической секции Ровенской Малой академии наук. Определены две линии работы: сотрудничество с участниками, которые работают в секциях общеобразовательных наук (географические, биологические, краеведческие секции), а также работа с членами психологической секции. Обращено внимание на то, что первичной линией работы является знакомство старшеклассников с основами психологических знаний: сущностью психики, ее структурой, особенностями развития деятельности и личности человека, возрастными и гендерными аспектами функционирования психики. Проанализировано, что учащиеся успешно могут выполнять разработку целого ряда научных проблем в сфере психологической науки.

Розглянуто проблему стресогенних факторів студентського середовища та їх впливу на психосоматичне здоров'я юнаків та дівчат першого курсу: психологів, соціологів та соціальних працівників, курсантів-психологів Київського Національного університету імені Т. Шевченка впродовж першого півріччя 2006 навчального року. Проаналізовано існуючі концепції, погляди, програми вітчизняних та зарубіжних фахівців, які працюють у напрямку психосоматичного здоров'я, з акцентом на дослідження учнівської та студентської молоді. Проведено апробацію методик для діагностики особливостей психосоматичного здоров'я юнаків та дівчат першого курсу.

Рассмотрена проблема стрессогенных факторов студенческой среды и их влияния на психосоматическое здоровье юношей и девушек первого курса: психологов, социологов и социальных работников, курсантов-психологов Киевского Национального университета имени Т. Шевченко на протяжении первого полугодия 2006 учебного года. Проанализированы существующие концепции, взгляды, программы отечественных и зарубежных специалистов, работающих в направлении психосоматического здоровья, с акцентом на исследование школьной и студенческой молодежи. Проведена апробация методик для диагностики особенностей психосоматического здоровья юношей и девушек первого курса.

Зазначено, що специфічні порушення особистісного та спеціального здоров'я, а також екзистенціальне переживання захворювання у хворих на гіпертонію вимагають психологічної допомоги. Обгрунтовано можливості застосування саме методів психодинамічної психотерапії таким хворим, наведено характеристику психосоматичної етіології захворювання, психотерапевтичні запити, обумовлені її перебігом, та особистісні особливості клієнтів, які зумовлюють відносини з психологом. Визначено, що емоційне спілкування, зниження впливу захисних механізмів та усвідомлення власних стереотипів уникання конфліктних відносин, а також вміння їх конструктивно вирішувати, зумовлює емоційне відреагування пригнічуваних агресивних імпульсів, мобілізує психосоматичний потенціал, розширює саморозуміння та світогляд.

Указано, что специфические нарушения личностного и специального здоровья, а также экзистенциальное переживание заболевания у больных гипертонией приводит к потребности психологической помощи. Обоснованы возможности использования именно методов психодинамичной психотерапии больным гипертонической болезнью, приведена характеристика психосоматической этиологии заболевания, психотерапевтические запросы, обусловленные ее течением, и личностные особенности клиентов, которые определяют отношения с психологом. Определено, что эмоциональное общение, понижение влияния защитных механизмов и осознание собственных стереотипов избежания конфликтных отношений, а также умение их конструктивно решать, обусловливает эмоциональное реагирование угнетенных агрессивных импульсов, мобилизует психосоматический потенциал, расширяет самопонимание и мировоззрение.

Зазначено, що особливості сучасного етапу соціально-економічного розвитку нашої країни становлять якісно нові вимоги до роботи загальноосвітніх навчальних закладів, які повинні удосконалити систему організаційно-педагогічних заходів з метою оптимізації процесу професійного самовизначення сучасних старшокласників. Виділено ряд методик, що відповідають концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості та дають можливість виявити вірогідні патогенні чинники професійного самовизначення юної особистості. Для вирішення цієї проблеми запропоновано повернутись до одного з основних моментів професійного самовизначення - вибору профілю навчання чи професійної підготовки.

Указано на то, что особенности современного этапа социально-экономического развития нашей страны ставят качественно новые требования к работе общеобразовательных учебных заведений, которые должны усовершенствовать систему организационно-педагогических мероприятий с целью оптимизации процесса профессионального самоопределения современных старшеклассников. Выделен ряд методик, которые отвечают концепции трехмерной, поэтапно конкретизированной психологической структуры личности и дают возможность проявить вероятные патогенные факторы профессионального самоопределения юной личности. Для решения этой проблемы предложено вернуться к одному из основных моментов профессионального самоопределения - выбора профиля обучения или профессиональной подготовки.

Розглянуто теоретичні особливості проблеми надання психологічної допомоги особистостям, схильним до суїциду. Проаналізовано ранні ознаки суїцидальних намірів. Виділено типи самогубних схильностей: маніакальний, меланхолійний, нав'язливий, імпульсивний (автоматичний) суїциди. Зазначено, що допомога чи запобігання самогубству полягає не тільки в піклуванні та участі друзів, а і в здатності розпізнавати ознаки суїцидальних намірів. Обгрунтовано необхідність залучення медичних психологів, соціальних працівників, громадських організацій і соціальних служб, волонтерів; створення груп самодопомоги. Наголошено на активній участі засобів масової інформації. Визначено напрями, на яких повинна бути зосереджена їх діяльність.

Рассмотрены теоретические особенности проблемы предоставления психологической помощи личностям, склонным к суициду. Проанализированы ранние признаки суицидальных намерений. Выделены типы самоубийственных склонностей: маниакальный, меланхолический, навязчивый, импульсивный (автоматический) суициды. Указано на то, что помощь или предупреждение самоубийства заключается не только в заботе и участии друзей, а и в способности распознавать признаки суицидальных намерений. Обоснованы необходимость привлечения медицинских психологов, социальных работников, общественных и государственных организаций и социальных служб, волонтеров; создание групп самопомощи, а также активное участие средств массовой информации. Определены направления, на которых должна быть сосредоточена их деятельность.

Проаналізовано вплив на особистість дитини соціальної депривації, яка виражає глибинні основи психіки, деформує світобачення, призводить до розвитку конформізму та негативізму, поглиблює акцентуацію. Обгрунтовано тезу про те, що дітям не можна одержувати позитивного підкріплення у разі негативних реакцій та проявів агресивності, інакше може сформуватися стійка звичка агресивно реагувати у будь-яких ситуаціях, тобто негативна реакція переросте в особистісну рису - агресивність. Запропоновано різні способи психологічної допомоги дітям. Наголошено, що саме гра є спеціальним методом, коли ігри як життєві ситуації розподіляються сходинками у певну систему, відповідно до задач для досягнення певних результатів і виправлення певних відхилень у поведінці та розвитку дітей, які перебувають за умов тривалої депривації. Відзначено, що завдяки продуманим діям дорослих можуть значно послаблюватись негативні впливи вимушеної депривації на несформовану дитячу психіку, знижувати тривожність і агресивність, а природні емоційність і відкритість сприятимуть пошуку рівновагі та гармонії.

Проанализировано влияние на личность ребенка социальной депривации, которая выражает глубинные основы психики, деформирует мировоззрение, содействует развитию конформизма и негативизма, углубляет акцентуацию. Подчеркнуто, что детям нельзя получать позитивного подкрепления во время отрицательных реакций и проявлений агрессивности, иначе может сформироваться стойкая привычка агрессивно реагировать в любых ситуациях, то есть негативная реакция перерастет в личную черту - агрессивность. Предложены разные способы психологической помощи детям. Отмечено, что благодаря продуманным действиям взрослых могут значительно ослабляться отрицательные влияния вынужденной депривации на несформированную детскую психику, понижаться тревожность и агрессивность, а естественные эмоциональность и открытость будут содействовать поиску равновесия и гармонии.

Виявлено фактори, що сприяють успішній реалізації поставленої мети, особливості формулювання цілей, визначено поетапні особливості утворення мети. Стверджено, що утворення мети в онтогенезі проходить ряд етапів: від постановки мети дорослим перед дитиною, до самостійної постановки мети особистістю перед собою. Сформульовано вимоги, яким повинна відповідати мета, щоб бути досягнутою. Наведено вправи, які допоможуть в усвідомленні та постановці мети, дозволятимуть підвищити рівень мотивації досягнення і таким чином сприятимуть зменшенню фрустраційної напруги та подоланню перешкод на шляху до досягнення поставленої мети. Визначено етапи реалізації мети: задум, намір, дію та власне мету - результат.

Проанализировано состояние проблемы в современных научных исследованиях, обнаружены факторы, что способствуют успешной реализации поставленной цели, особенности формирования цели, определены поэтапные особенности создания цели. Доказано, что создание цели в онтогенезе проходит ряд этапов: от постановки цели взрослыми перед ребенком, к самостоятельной постановке цели личностью перед собой. Сформулированы условия, которым должна соответствовать цель, чтобы быть достигнутой. Приводятся упражнения, которые помогают в осмыслении и постановке цели, позволяют повысить уровень мотивации достижения и таким образом способствуют уменьшению фрустрационного напряжения и преодолению препятствий на пути к достижению поставленной цели. Определены этапы реализации цели: замысел, намерение, действие и собственно цель - результат.

Розкрито головні завдання дій працівників МНС України щодо стабілізації емоційного стану потерпілих. Зазначено, що важливою соціально-психологічною складовою профілактики психічних порушень є своєчасна, повна і правдива інформація про події, що відбулися, і їх наслідки. Наголошено, що навчання особового складу співробітників МНС з надання профілактичних заходів повинне поєднуватися з вихованням у них високих морально-вольових, психологічних якостей, готовності проявити мужність, витримку та самовладання, ініціативу та спритність, впевненість і витривалість під час надання допомоги людям, що постраждали у випадку надзвичайних ситуацій.

Раскрыты главные задания действий сотрудников МЧС Украины по стабилизации эмоционального состояния потерпевших. Указано, что важной социально-психологической слагаемой профилактики психических нарушений является своевременная, полная и правдивая информация не только о том, что случилось, а и о его последствиях. Акцентировано внимание на том, что учение личного состава сотрудников МЧС по предоставлению профилактических мероприятий должно соединяться с воспитанием у них высоких нравственно-волевых, психологических качеств, готовности проявить мужественность, выносливость и самообладание, инициативу и ловкость, уверенность и выносливость при предоставлении помощи людям, которые потерпели в чрезвычайных ситуациях.

Визначено індивідуально-типологічні характеристики обстежуваної групи студентів, майбутніх педагогів, які виступили як диктори, та створеної експертної групи зі студентів психолого-природничого факультету в кількості 10-ти осіб для прослуховування слів з різними емоційними інтонаціями, що продукувались обстежуваною групою студентів. Проаналізовано вплив індивідуально-типологічних характеристик майбутніх педагогів на особливості продукування ними емоційних інтонацій як елементів невербальних засобів спілкування. У ході аналізу результатів з вивчення особливостей майбутніх педагогів, які обумовлюють успішність довільного продукування емоційних інтонацій, відзначено негативний зв'язок успішності продукування інтонацій з низьким рівнем розвитку інтелекту. Встановлено, що інтонаційна виразність мовлення значною мірою обумовлена особистісними особливостями мовця.

Определены индивидуально-типологические характеристики исследованой группы студентов, будущих педагогов, которые выступили в качестве дикторов, и созданной экспертной группы из студентов психолого-естествоведческого факультета в количестве 10-ти человек для прослушивания слов с разными эмоциональными интонациями, что продуцировались обследованной группой студентов. Проанализировано влияние индивидуально-типологических характеристик будущих педагогов на особенности продуцирования ими эмоциональных интонаций как элементов невербальных средств общения. Во время анализа результатов по изучению особенностей будущих педагогов, которые обусловливают успешность произвольного продуцирования эмоциональных интонаций, отмечено отрицательную связь успешности продуцирования интонаций с низким уровнем развития интеллекта. Установлено, что интонационная выразительность речи в значительной мере обусловлена личностными особенностями говорящего.

Проаналізовано поняття та структуру "Я-концепції" та різновиди її центрального компоненту-самооцінки. Охарактеризовано ряд компонентів "Я-концепції". Визначено чинники, які впливають на формування свідомості та самооцінки особистості майбутнього педагога. Обгрунтовано різні шляхи здійснення самопізнання майбутнього вчителя: через спостереження за власною поведінкою, діяльністю; самоаналіз; порівняння себе з іншими та з Я-ідеальним; сприймання та аналіз критичних зауважень інших, їх зіставлення з власними спостереженнями; поступове вироблення об'єктивного ставлення на основі фіксації реальних фактів. Зазначено, що основою самовдосконалення особистості майбутнього вчителя є індивідуальна та цілеспрямована психічна регуляція як спеціально вироблена система умінь і навичок, що організують необхідний рівень функціонування психіки в діяльності особистості.

Проанализированы понятие и структура "Я-концепции" и разновидности ее центрального компонента-самооценки. Проанализирован ряд компонентов "Я-концепции". Определены факторы, которые влияют на формирование сознания и самооценки личности будущего педагога. Обоснованы разные пути осуществления самопознания будущего учителя: через наблюдение за собственным поведением, деятельностью; самоанализ; сравнение себя с другими и с Я-идеальным; восприятие и анализ критических замечаний других, их сравнение с собственными наблюдениями; постепенное формирование объективного отношения на основе фиксации реальных фактов. Указано, что основой самоусовершенствования личности будущего учителя является индивидуальная и целеустремленная психическая регуляция как специально выработанная система умений и навыков, которые организовывают необходимый уровень функционирования психики в деятельности личности.

З'ясовано, що у ранній юності розвиваються вольові якості особистості, збагачується емоційна сфера, підвищується емоційна чутливість особистості. Зафіксовано, що старшокласники виявляють найвищий у порівнянні з іншими віковими групами рівень тривожності у всіх сферах спілкування. На основі багатьох досліджень визначено, що на вибір ціннісних орієнтацій значний вплив чинять, перш за все, батьки, а за умови їх відсутності - педагоги, однолітки, засоби масової інформації. Доведено, що процеси, які відбувалися, і відбуваються у суспільстві, призводять до значних змін у свідомості молоді, у мотиваційній сфері її діяльності. Підкреслено, що помітно знижується прагнення до оволодіння культурними, духовними цінностями, нівелюються моральні принципи і норми. Підсумовано, що молоді люди, які вступають сьогодні у доросле життя, відчувають на собі усі складнощі формування чітких життєвих орієнтирів, що спираються на внутрішньо узгоджену і структуровану систему цінностей.

Определено, что в раннем юношестве развиваются волевые качества личности, обогащается эмоциональная сфера, повышается эмоциональная чувствительность личности. Зафиксировано, что старшеклассники обнаруживают наивысший в сравнении с другими возрастными группами уровень тревожности во всех сферах общения. На основе многих исследований определено, что на выбор ценностных ориентаций значительное влияние совершают, во-первых, родители, а при условии их отсутствия - педагоги, одногодки, средства массовой информации. Доказано, что процессы, которые происходили, и происходят в обществе, приводят к значительным изменениям в сознании молодежи, в мотивационной сфере ее деятельности. Подчеркнуто, что заметно понижается желание к овладению культурными, духовными ценностями, нивелируются моральные принципы и нормы. Подытожено, что молодые люди, вступающие сегодня во взрослую жизнь, ощущают на себе все трудности формирования четких жизненных ориентиров, которые опираются на внутренне согласованную и структурированную систему ценностей.

Зазначено, що важливим прогностичним критерієм дезадаптації є те, як дитина переживає свою соціальну дезадаптацію - як небажану, чужу для себе; як таку, що тимчасово задовольняє її; або як звичайну й привабливу. Побудовано структуру девіантної поведінки, виходячи з її детермінант та відповідно до рівня її проявів. Наголошено, що соціальна дезадаптація зумовлена порушеннями психологічного розвитку, педагогічною занедбаністю та зумовлена ситуативно чи особистісно. Визначено, що психологічний супровід як засіб корекції, що заснований на структурі девіантної поведінки, розкриває саме специфіку різних типів соціальної дезадаптації, дає їх якісну характеристику, розкриває їх чинники.

Указано, что важным прогностическим критерием дезадаптации есть то, как ребенок переживает свою социальную дезадаптацию - как нежеланную, чужую для себя; как такую, что временно удовлетворяет его; или как обычную и привлекательную. Построена структура девиантного поведения, исходя из ее детерминант и соответственно к уровню ее проявлений. Акцентировано, что социальная дезадаптация обусловленная нарушениями психологического развития, педагогической заброшенностью и обусловлена ситуативно или личностно. Определено, что психологическое сопровождение, как средство коррекции, которое основано на структуре девиантного поведения, раскрывает именно специфику разных типов социальной дезадаптации, дает их качественную характеристику, раскрывает их факторы.

Розглянуто образ "Я" людини як цілісне системне утворення, яке є продуктом діяльності самосвідомості. Підкреслено, що поява сталої системи уявлень про себе виявляється в тому, що у дитини формується певне стабільне самоставлення, відбувається зберігання найбільш важливих характеристик, стосовно неї. У результаті суб'єктивно-об'єктивного розрізнення, яке відбувається між 5-ма і 7-ма роками, дитина починає жити у постійному світі. Визначено, що на зламі 6 - 7-ми років у дитини відбуваються зміни у самоставленніа саме: самооцінка стає більш стійкою, починає виконувати регулювальну функцію, вона починає набувати елементів адекватності, крім цього, формується ідеальний Я-образ. Встановлено, що рівень розвитку мислення є важливою детермінантою становлення самооцінки. Наголошено, що визначальним фактором розвитку образу "Я" поряд з досвідом спілкування визначається й індивідуальний досвід дитини.

Рассмотрен образ "Я" человека как целостное системное образование, которое является продуктом деятельности самосознания. Подчеркнуто, что явление постоянной системы представлений о себе проявляется в том, что у ребенка формируется стабильное самоотношение, происходит сохранение наиболее важных характеристик, соответственно ей. В результате субъективно-объективного различия, которое происходит между 5-ю и 7-ю годами, ребенок начинает жить в постоянном мире. Определено, что на рубеже 6 - 7-ми лет у ребенка происходят изменения в самоотношении, а именно: самооценка становится более стойкой, начинает исполнять регулирующую функцию, которая начинает приобретать элементы адекватности. Кроме того, формируется идеальный Я-образ. Установлено, что уровень развития мышления является важной детерминантой становления самооценки. Акцентировано внимание на том, что определяющим фактором развития образа "Я" рядом с опытом общения является также и индивидуальный опыт ребенка.

Розглянуто соціально-психологічні та особистісні особливості розвитку в юнацькому віці як чинники, що визначають вибір педагогом стратегії виховного впливу. Розкрито особливості особистісних змін у юнацькому віці, що виступають чинником вибору педагогом стратегії педагогічного впливу у виховній взаємодії. Проаналізовано основні характеристики раннього юнацького віку. Наголошено, що серед детермінант, що визначають продуктивність взаємин у системі "вчитель-старшокласники", найважливішими є: індивідуальні якості вчителів (здатність розуміти учня), рівень знань учителя та рівень викладання, справедливість. Визначено, що окреслені сутнісні характеристики внутрішніх, особистісних перетворень вказують на сприятливі умови для забезпечення конструктивних способів взаємодії юнаків і дорослих у процесі виховання.

Рассмотрены социально-психологические и личностные особенности развития в юношеском возрасте, как фактор, который определяет выбор педагогом стратегии воспитательного влияния. Раскрыты особенности личностных изменений в юношеском возрасте, что является фактором выбора педагогом стратегии педагогического влияния в воспитательном взаимодействии. Проанализированы главные характеристики раннего юношеского возраста. Акцентировано на том, что среди детерминант, которые определяют продуктивность взаимоотношений в системе "учитель - старшеклассники", главным является: индивидуальные качества учителей (способность понимать ученика), уровень знаний учителя и уровень преподавания, справедливость. Определено, что отдельные сущностные характеристики внутренних, личностных преобразований указывают на благоприятные условия для обеспечения конструктивных способов взаимодействия юношей и взрослых в процессе воспитания.

Порушено актуальну для сучасного суспільства проблему психологічної релаксації людей з депресивним станом, оскільки внутрішній стан в більшості формує настрій, самопочуття, впливає на наші погляди, на життя в цілому. Запропоновано деякі поради людям, які часто знаходяться в депресивному стані, з метою проведення сеансів релаксації, що допоможе їм вирішити особисті проблеми самостійно, без сторонньої допомоги. Розглянуто систему психолого-педагогічних впливів, спрямованих на створення предметно-рефлексивного оточення школярів. Виділено основні та допоміжні засоби змістового впливу з метою релаксації школярів з депресивним станом. Підкреслено, що рефлективні наскрізні впливи являють собою ситуативну реалізацію концептуальних уявлень про творче розв'язання проблеми у відповідь на вимогу спонтанно виникаючої проблемно-конфліктної ситуації, а також рефлексивного переосмислення всіх виникаючих ситуацій з огляду на загальну мету - розвиток мислення учнів.

Затронута актуальная для современного общества проблема психологической релаксации людей с депрессивным состоянием, так как внутреннее состояние у большинства формирует настроение, самочувствие, влияет на наши взгляды, на жизнь в целом. Предложены некоторые советы людям, которые часто находятся в депрессивном состоянии, с целью проведения сеансов релаксации, которые помогут им решить личные проблемы самостоятельно, без чужой помощи. Рассмотрена система психолого-педагогических влияний, направленных на создание предметно-рефлексивного окружения школьников. Выделены основные и вспомогательные средства содержательного влияния с целью релаксации школьников с депрессивным состоянием. Подчеркнуто, что рефлективные насквозные влияния являют собой ситуативную реализацию концептуальных представлений о творческом решении проблемы в ответ на требование спонтанно появившейся проблемно-конфликтной ситуации, а также рефлексивного переосмысления всех возникших ситуаций, исходя из общей цели - развития мышления учеников.

Розглянуто проблему адаптації на психологічному та соціальному рівнях. Відзначено, що в процесі адаптації структурні та функціональні зміни в організмі людини мають єдину матеріальну основу біологічних і фізіологічних реакцій, об'єднаних спільним характером їх компенсаторно-пристосувальної сутності і гомеостатичної спрямованості. Це свідчить про існування загального адаптаційного процесу, який забезпечує гомеостаз на різноманітних структурних рівнях організму людини як біологічної системи. Соціально-психологічну адаптацію визначено як процес організації соціальної взаємодії, що сприяє найбільш повній реалізації особистісного потенціалу, який являє собою сукупність особистісного ресурсу і рівня розвитку самопізнання, що забезпечують процес самореалізації в умовах існування, що змінюються. Наголошено, що від успішності адаптації залежить зміст і успішність проходження подальших етапів соціалізації: інтеграції та індивідуалізації.

Рассмотрена проблема адаптации на психологическом и социальном уровнях. Отмечено, что в процессе адаптации структурные и функциональные изменения в организме человека имеют единственную материальную основу биологических и физиологических реакций, объединенных общим характером их компенсаторно-приспособленческой сущности и гомеостатической направленности. Это свидетельствует о существовании общего адаптационного процесса, который обеспечивает гомеостаз на разнообразных структурных уровнях организма человека как биологической системы. Социально-психологическая адаптация определена как процесс организации социального взаимодействия, что способствует наиболее полной реализации личностного потенциала, который представляет совокупность личностного ресурса и уровня развития самопознания, что обеспечивают процесс самореализации в условиях существования, которые изменяются. Акцентировано внимание на том, что от успешности адаптации зависит содержание и успешность происхождения дальнейших этапов социализации: интеграции и индивидуализации.