Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.

Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Проблему Автора розглянуто в дискурсі рефлексійного підходу до творчості, тобто спочатку відносин Автора зі своїм твором, а потім зустріч свідомості слухача з твором як відображення авторської свідомості.

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.

Зазначено, що функціонуванням звукового апарату тромбоніста в процесі звукодобування управляє комплекс органів чуття. Під час гри на інструменті музикант одночасно передчуває кожний звук, його звучання, отримує почуттєву інформацію про функціонування звукового апарату, відчуває вібраційні явища та рухи повітря органа дихання. Зроблено висновок, що в роботі над звуком кожний вчитель повинен застосувати різні прийоми та методики для формування професійної психіки свого учня.

Розглянуто проблему музичного сприймання в аспекті психофізіологічних досліджень. Зазначено, що емоційна чутливість до музики й особлива потреба у ній пов'язана не тільки з наявністю музичних здібностей, але й з особливостями психологічного складу, умовами становлення музичного досвіду особистості.

Рассмотрена проблема музыкального восприятия в аспекте психофизиологических исследований. Отмечено, что эмоциональная отзывчивость на музыку и особая потребность в ней связана не только с наличием музыкальных способностей, но и с особенностями психологического склада, условиями становления музыкального опыта личности.

This article deals with the problem of musical perception in aspect of phychophisiological research. Musical reaction and its necessity are connected not only with the existance of musical talent but with the individual peculiarities psychophisiological structure the formation of musical experience of a person as a whole.

Рассмотрено взаимодействие музыки и психики человека. Освещена история возникновения и развития музыки, определены ее связи с нейрофизиологическими процессами в организме человека. Приведены основные элементы звуковой речи (тишины, мифа, символа, музыкальной мысли, активного сознания, импровизации). Описана музыка как средство коммуникации. Проанализировано современное состояние музыкотерапии, а также роль слуха и феномен импровизации. Рассмотрены особенности лечебного воздействия музыки. Раскрыты психические аспекты жизни и творчества выдающихся композиторов. Обсуждена гипотеза о воплощении в музыке коллективного бессознательного. Освещена тема временности и вечности в музыкальном искусстве.

Науково обгрунтовано в історичному і теоретичному аспектах та експериментально підтверджено в практичному аспекті специфіку музики як фактора психокоригування. Проведено системно-історичний аналіз психокоригуючої ролі музики, виявлено особливості її природи, що зумовлюють подібну дію. На основі результатів теоретичних опрацювань запропоновано авторську музичну систему психокоригування для дітей віком 5 - 6 років та в динаміці - для підлітків, що під час апробації довела свою дієвість. Наведено узагальнення щодо специфічних особливостей взаємозв'язку музичного мистецтва із суспільною та індивідуальною свідомістю.

Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстера та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

Викладено зміст та шляхи інтеграції музикознавчих і психолого-педагогічних знань, що складають наукову основу творчої інтуїції виконавців у процесі ансамблевого музикування.

Изложены содержание и пути интеграции музыковедческих и психолого-педагогических знаний, составляющих научные основания творческой интуиции исполнителей в процессе ансамблевого музицирования.

The article presents the content and the ways of integrating skills relating to music, psychology and pedagogics, which constitute the scientific basis for performers' creative intuition in the process of ensemble music playing.

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ314.1-7:Ю9 + Ю945.442

Рубрики:

Хор. Хоровий спів

Музичне виконавство

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висувають нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язана з впливом музики на особистість. Розглянуто психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для впливу на психічний стан людини.