Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.

Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.

Зазначено, що функціонуванням звукового апарату тромбоніста в процесі звукодобування управляє комплекс органів чуття. Під час гри на інструменті музикант одночасно передчуває кожний звук, його звучання, отримує почуттєву інформацію про функціонування звукового апарату, відчуває вібраційні явища та рухи повітря органа дихання. Зроблено висновок, що в роботі над звуком кожний вчитель повинен застосувати різні прийоми та методики для формування професійної психіки свого учня.

Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстера та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

Викладено зміст та шляхи інтеграції музикознавчих і психолого-педагогічних знань, що складають наукову основу творчої інтуїції виконавців у процесі ансамблевого музикування.

Изложены содержание и пути интеграции музыковедческих и психолого-педагогических знаний, составляющих научные основания творческой интуиции исполнителей в процессе ансамблевого музицирования.

The article presents the content and the ways of integrating skills relating to music, psychology and pedagogics, which constitute the scientific basis for performers' creative intuition in the process of ensemble music playing.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ314.1-7:Ю9 + Ю945.442

Рубрики:

Хор. Хоровий спів

Музичне виконавство

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено творчу діяльність композитора В.Рунчака, яка є яскравим прикладом маніфестації творчих акцій з позицій осмислення феномену гри. Проаналізовано даний феномен у переплетінні та взаємодії різних тенденцій. Наприклад, ігрові інтенції пошуку та незнаходження самого себе поєднуються в його творах із зануренням в глибини власного "Ego", відкритість себе назовні для реальності світу поєднується зі спробами зрозуміти себе через іншу реальність, інший індивідуальний феномен, зокрема феномен виконавця. Показано, що композиторськими пошуками весь час рухає ідея призначення та самодостатності людини-творця як людини, яка грає.

Освещена творческая деятельность композитора В.Рунчака, являющаяся ярким примером манифестации творческих акций с позиций осмысления феномена игры. Проанализирован данный феномен в переплетении и взаимодействии разных тенденций. Например, игровые интенции поиска и ненахождения самого себя соединяются в его произведениях с погружением в глубины собственного "Ego", открытость себя вовне для реальности мира соединяется с попытками понять себя через иную реальность, иной индивидуальный феномен, в частности феномен исполнителя. Показано, что композиторскими поисками все время движет идея предназначения и самодостаточности человека-творца как человека играющего.

Досліджено проблеми виконавської підготовки студентів на основі формування художньо-інтонаційної слухової свідомості. Розглянуто змістові особливості виконавського пізнання музики, методику формування слухомисленнєвих стратегій в контексті художньо-інтонаційних завдань.

Исследованы проблемы исполнительской подготовки студентов на основе формирования художественно-интонационного сознания. Рассмотрены содержательные особенности исполнительского познания музыки, методика формирования слухомыслительных стратегий в контексте художественно-интонационных задач.

The article is devoted to the research of performing preparation problem of students on the basis of artistically-intonation consciousness formation. The content peculiarities of music performing cognition are examined as the artistically-intonation phenomenon; methods of auditory-mental strategies formation in the context of artistically-intonation tasks are viewed.

Висвітлено проблеми музично-виконавського мистецтва, розглянуто питання базисно методологічної основи специфіки мислення музиканта-виконавця (інструменталіста). Проаналізовано процесуальні почуттєво-розумові явища, що супроводжують інтерпретаційне мислення музиканта-виконавця в специфічно професійному, психофізіологічному, методологічному та філософському аспектах. Описано техніку переміщення рук в аспекті специфічного інструментального мислення баяніста (акордеоніста).

Освещены проблемы музыкально-исполнительского искусства, рассмотрены вопросы базисно методологической основы специфики мышления музыканта-исполнителя (инструменталиста). Проанализированы процессуальные чувственно-умственные явления, сопровождающие интерпретационное мышление музыканта-исполнителя в специфически профессиональном, психофизиологическом, методологическом и философском аспектах. Описана техника перемещения рук в аспекте специфического инструментального мышления баяниста (аккордеониста).

Розкрито сутність поняття "мислення", проаналізовано особливості перебігу розумових процесів. Показано роль психічного складу особистості у формуванні раціональної або емоційної спрямованості мислення. Розглянуто специфіку музично-виконавської діяльності та вихідні мотиви, що визначають і спрямовують мислення творчої особистості.

Раскрыта сущность понятия "мышление", проанализированы особенности осуществления мыслительных процессов. Показана роль психической структуры личности в формировании рациональной или эмоциональной направленности мышления. Рассмотрена специфика музыкально-исполнительской деятельности и исходные мотивы, определяющие и направляющие мышление творческой личности.

Проаналізовано теоретичні засади й науково обгрунтовано психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів мистецтв: встановлено критерії, показники та рівні сформованості їх професійних умінь і навичок. Розглянуто мотиваційно-ціннісний, музично-професійний, когнітивно-знаннєвий, педагогічно-фаховий і творчо-самостійний компоненти диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору до продуктивної діяльності за умов загальноосвітньої школи.

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

Розглянуто проблему участі свідомості у становленні технічної майстерності скрипаля. Висвітлено методики навчання грі на скрипці, що викладають методи та засоби формування технічного апарату скрипаля на раціональному рівні.

Рассмотрена проблема участия сознания в становлении технического мастерства скрипача. Освещены методики обучения игре на скрипке, которые излагают способы и методы формирования технического аппарата скрипача на рациональном, целесообразном уровне.

It is analyzed the problem of participation of consciousness in the establishment of technical skill violinist. Are illuminated, methods of teaching the violin, which set out the ways and methods of formation of technical staff fiddler on the rationalappropriate level.

Проаналізовано теоретичні підходи до визначення структури професійного менталітету. Констатовано, що результати даного аналізу у подальшому стануть методологічною базою визначення професійного менталітету вокалістів-виконавців.

Проанализированы теоретические подходы к определению структуры профессионального менталитета. Констатирован факт, что результаты данного анализа станут методологической базой определения профессионального менталитета вокалистов-исполнителей.

The article deals with the theoretical approaches to definition of structure of professional mentality. The fact is ascertained, that results of the given analysis become methodological base of definition of professional mentality of vocalists - executors.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему невідповідності реальної підготовки випускників ВНЗ культури і мистецтв до практичної діяльності (кваліфікованого керівництва вихованцями середніх спеціальних закладів). Проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття "готовність до педагогічної діяльності" у контексті зазначеної проблеми. Охарактеризовано основні компоненти якостей, що складають структуру "готовності", а саме: мотиваційний, пізнавальний, вольовий, емоційний і операційний. Висвітлено динамічний і структурний аспекти процесу формування зазначеної готовності. Акцентовано увагу на інтеграції виконавства й одержання спеціалізації педагога, що має прояв у педагогічно-виконавській майстерності.