Висвітлено психолого-педагогічні, медичні та соціально-економічні проблеми готовності до материнства та батьківства. Розглянуто форми та методи забезпечення репродуктивного здоров'я, проблеми фізичного, психологічного та соціального добробуту молоді як запоруки збереження репродуктивного здоров'я. Проаналізовано досвід роботи державних, громадських та інших інституцій у забезпеченні репродуктивного здоров'я громадян України. Розкрито психолого-педагогічні засади формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я, вплив раннього емоційного досвіду дитини з хронічною кардіологічною хворобою на розвиток її життя, феномен синдрому емоційного вигорання як наслідок професійної діяльності лікарів. Визначено духовні складові репродуктивного здоров'я родини.

Освещены психолого-педагогические, медицинские и социально-экономические проблемы готовности к материнству и отцовству. Рассмотрены формы и методы обеспечения репродуктивного здоровья, проблемы физического, психологического и социального благополучия молодежи как залога сохранения репродуктивного здоровья. Проанализирован опыт работы государственных, общественных и других институций в обеспечении репродуктивного здоровья граждан Украины. Раскрыты психолого-педагогические основы формирования у дошкольников ценностного отношения к собственному здоровью, влияние раннего эмоционального опыта ребенка с хронической кардиологической болезнью на развитие его жизни, феномен синдрома эмоционального выгорания как последствие профессиональной деятельности врачей. Определены духовные составные репродуктивного здоровья семьи.

Розглянуто специфіку зв'язку між певним типом відносин батьків і дітей та формами захисту психіки підлітка, які підвищують віктимність його поведінки.

На підставі аналізу технік деструктивного контролю свідомості, з одного боку, та особливостей сучасного сімейного виховання - з іншого, розглянуто вплив деструктивних тоталітарних організацій на сучасну сім'ю.

Проаналізовано проблему психологічної сутності впливу батьківських сценаріїв на економічну свідомість. Зазначено, що важливу роль у формуванні економічної свідомості відіграють сімейні цінності та настанови, що транслюються дітям у вигляді батьківських сценаріїв.

Надано соціально-психологічну характеристику стилям сімейного виховання. Розглянуто вплив деяких особливостей стилю сімейного виховання на розвиток особистості дитини. Наведено та проаналізовано результати соціально-психологічного дослідження впливу стилю сімейного виховання на розвиток особистості дитини.

Показано залежність ходу психічного розвитку дитини від типу батьківського ставлення. Зроблено теоретичний аналіз специфіки даного ставлення до дитини молодшого шкільного віку. Визначено його соціально-психологічні детермінанти, діагностичні критерії та методи вивчення, а також розроблено нову типологію ставлення батьків до дітей. Запропоновано трикомпонентну модель психологічної корекції, яка включає індивідуальний та груповий тренінги та комбіновану форму роботи з батьками. Установлено психолого-педагогічну ефективність корекційної моделі та проаналізовано зміни в ставленні батьків до дітей.

Уперше теоретично й емпірично доведено, що особливості емоційності у підлітковому віці взаємопов'язані з найважливішим компонентом індивідуального мікросередовища - стилем сімейного виховання. Визначено якісні показники емоційності, представлені патернами певних емоційних переживань, зокрема, спокою, радості, гумору, гніву, страху, печалі, байдужості. Виявлено та описано варіанти комбінацій типів емоційності (емоційні диспозиції) підлітків та їх батьків як членів однієї сімейної системи. Одержано нові дані про емоційність підлітків, яка виявляться у специфіці сполучень індивідуально психологічних рис особистості. З'ясовано характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників різних типів емоційності. Висвітлено дані, що доповнюють знання про взаємовідносини та взаємовплив емоційності членів сім'ї (підлітків і батьків) та стилів сімейного виховання.

Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

Наведено результати соціально-психологічного дослідження з питань становлення в Україні інституту прийомних сімей як однієї з форм системи державного утримання дітей. Доведено, що формування соціальної політики у сфері охорони дитинства та захисту дітей повинно спиратися на надійний лігітимний фундамент власного суспільства. Проаналізовано психологічні механізми, що забезпечують включення різних рівнів соціальних систем у загальний контекст функціонування інституту прийомної сім'ї. На основні розроблених моделей розмежовано сфери компетенцій соціальних інституцій у процесі захисту дітей та доведено важливість перегляду концептуальних підходів державної політики стосовно дітей і сімей.

Приведены результаты социально-психологического исследования по вопросам становления в Украине института приемных семей как одной из форм системы государственного содержания детей. Доказано, что формирование социальной политики в сфере охраны детства и защиты детей должно опираться на надежный лигитимный фундамент собственного общества. Проанализированы психологические механизмы, обеспечивающие включение разных уровней социальных систем в общий контекст функционирования института приемной семьи. На основе разработанных моделей разграничены сферы компетенции социальных институций в процессе защиты детей и семей.

Досліджено вплив сімейного ставлення на розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів. Визначено сутність понять пізнавального інтересу та стилю сімейного виховання. Поглиблено наукові уявлення про сім'ю та стосунки батьків і дітей. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження батьківського ставлення та пізнавального інтересу. Доведено взаємозв'язок між стилем сімейного виховання та пізнавальним інтересом молодшого школяра. Розроблено та впроваджено програму сприяння активізації пізнавального інтересу молодших школярів. Виявлено психологічні чинники (сімейне виховання, пізнавальна активність, рівень шкільної тривожності), що впливають на динаміку становлення пізнавального інтересу молодших школярів.

Узагальнено та систематизовано психологічні підходи до вивчення природи, структури та функції толерантності-інтолерантності особистості взагалі, соціально-психологічних факторів та особливостей її прояву підлітків залежно від стилю взаємин в родині, що домінує, зокрема. Установлено співвідношення між самооцінкою підлітками та їх батьками стилів взаємин в родині, формою прояву толерантності-інтолерантності підлітків і зумовленою даними формами відносно усталеною констеляцією особистісних утворень. Розроблено програму формування толерантності в підлітків та їх батьків.

Представлены результаты изучения ранних семейных особенностей у девушек с разными типами психологической готовности к материнству. Проанализирована взаимосвязь различных типов (психологическая готовность к ретрофлексивному, нуминозному, функциональному материнству, а также неготовность к материнству) с вариантами ранних семейных воспоминаний, воспитания и закрепившимися сценариями поведения.

Розкрито теоретичні основи дослідження самосвідомості. Проведено виховання самоконтролю поведінки в учнів молодшого шкільного віку. Подано загальну характеристику саморегуляції поведінки особистості. Розглянуто проблему моральних переконань у психології та педагогіці. Наведено принципові підходи та вимоги до розроблення та застосування методів дослідження. Викладено умови та шляхи виховання національної свідомості та самосвідомості. Досліджено соціально-психологічну природу та детермінанти процесу самотворення особистості. Увагу приділено психологічним механізмам розвитку особистості.

Рассмотрены программы помощи семьям, воспитывающим особого ребенка. Проведен теоретический анализ литературы по данной теме, рассмотрена необходимость оказания практической помощи в семейном воспитании через формирование у родителей навыков коммуникации и управления поведением особого ребенка. Приведен тренинг для родителей, который позволяет расширить возможности понимания своего ребенка, вырабатывает новые навыки взаимодействия и активизирует коммуникацию в семье с особым ребенком.

Наведено теоретичний огляд досліджень щодо вивчення сексуальності. Виділено основні елементи сімейного простору, які впливають на формування та розвиток сексуальної сфери особистості, серед яких: сімейна та рольова структура, сімейні сценарії та міфи, установки. Проаналізовано порушення психосексуального розвитку, а також деякі типи сімейного виховання, що призводять до стримання сексуальності і, як наслідок, до порушення сексуальної поведінки.

Виконано теоретичне обгрунтування психолого-педагогічних засад сімейного виховання дітей і молоді та визначено умови його ефективної організації у сучасній українській родині. Зосереджено увагу на меті сімейного виховання, що спрямована на формування таких рис і якостей особистості, які допоможуть гідно подолати їй життєві труднощі, перешкоди й негаразди. Наведено перелік причин (проблем), які дозволяють або заважають молодим батькам займатися вихованням власних дітей, а також рекомендації батькам, які допоможуть уникнути значних помилок у навчально-виховному процесі. Наголошено, що, оскільки виховання є головною сферою діяльності старших поколінь, до батьків висуваються такі соціально-психологічні та педагогічні вимоги: почуття високої відповідальності перед людьми за виховання дітей, створення достойних умов для розвитку і виховання дітей та ін.

Выполнено теоретическое обоснование психолого-педагогических основ семейного воспитания детей и молодежи и определены условия его эффективной организации в современной украинской семье. Сосредоточено внимание на цели семейного воспитания, направленной на формирование таких черт и качеств личности, которые помогут ей достойно преодолеть жизненные трудности, препятствия и невзгоды. Приведен перечень причин (проблем), которые позволяют или мешают молодым родителям заниматься воспитанием собственных детей, а также рекомендации родителям, которые помогут избежать значительных ошибок в учебно-воспитательном процессе. Отмечено, что, поскольку воспитание является главной сферой деятельности старших поколений, к родителям предъявляются следующие социально-психологические и педагогические требования: чувство высокой ответственности перед людьми за воспитание детей, создание достойных условий для развития и воспитания детей и др.

The article considers the essence and aims of the family education in the psychological and pedagogical sciences. The author presents methodological recommendations to parents how to influence efficiently in the family.

Розглянуто психологічну характеристику феномену батьківської любові, виділено гендерні особливості в розвитку любові матері та батька, а також фактори, що її детермінують. Під час експерименту проаналізовано ставлення підлітків до виховної діяльності батьків.

Проведен теоретический анализ психологических особенностей родительской любви, с помощью методики ADOR експериментально изучена оценка поведения родителей со стороны подростков и юношества. Сделан вывод, что родительская любовь представляет собой сложное структурное образование, элементами котрого можно считать: эмоциональный контакт, когнитивный и поведенческий компоненты. При этом любовь родителей содержит избирательную, сознательную, основанную на опыте психологическую связь родителей и ребенка, выражающуюся в действиях родителей, их реакциях и переживаниях. Рассмотрены факторы, детерминирующие развитие любви родителей. С помощью методики Шафера при оценке подростками воспитательного процесса, выявлено, что родители в основном проявляют к детям позитивный интерес и автономность, однако мать, по сравнению с отцом, чаще использует директивность в своем поведении.

The article presents psychological characteristics of the phenomenon parental love, ascertains some gender peculiarities in development of father's and mother's love, and factors determining it. The experiment enabled analyzing evaluation of parental educative work from teenager's point of view.

Рассмотрены некоторые условия социализации ребенка в семье, роль семьи в воспитании личности, уважающей себя и окружающих.

Рассмотрена проблема развития семьи, воспитывающей ребенка с отклонением в развитии. Раскрыты кризисные состояния родителей, их восприятие ребенка с отклонениями в развитии.

Рассмотрены вопросы взаимосвязи типа воспитания в семье и наличия нарушений внимания у детей старшего дошкольного возраста. Приведены рекомендации для родителей по развитию произвольного внимания у дошкольников.