Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

Досліджено проблему використання письменниками власних назв - "говірливих" імен, з метою створення гумористичного ефекту. У художній літературі, особливо в гумористичній, широко використовуються "говірливі" імена, виражену структуру яких розкрити дуже легко. Імена багатьох героїв творів англійських і американських письменників виконали визначене змістове навантаження, семантизувалися і стали втіленням визначених якостей та особливостей персонажу. "Говірливі імена" висвітлено як виразні засоби реалізації прагматичної заданості на гумористичний ефект.

Запропоновано цілісний опис контактних гідронімів і ойконімів Західної України за допомогою записів, ономастичних довідників і публікацій у галузі гідронімії та ойконімії. Розглянуто різні підходи до вивчення гідронімів і ойконімів, проаналізовано їх особливості. На підставі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (сформовано картотеку, яка налічує близько 1000 одиниць) з'ясовано типи відношень, вивчено взаємозв'язки, найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі західноукраїнського ономастикону. Простежено шляхи формування гідронімної та ойконімної систем регіону, зв'язок між визначенням словотвірної моделі та семантики базової основи. Визначено найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі у західноукраїнському ономастиконі.

Розглянуто питання педагогічної термінології в історичному розвитку. Динамічні процеси пов'язано зі змінами в суспільстві та системі освіти, інтеграцією наук, удосконаленням методики наукових досліджень. Запропоновано диференційований підхід до визначення поняття "фізична культура" з урахуванням певних критеріїв.

Обгрунтовується положення про необхідність створення тлумачного словника фразеологічної термінології. Велика кількість різних термінів і неадекватність смислового змісту деяких з них утруднює сприймання і розуміння наукового тексту. Особливої уваги вимагає тлумачення таких понять, як об'єкт фразеології, фразеологізм, фразеологічна серія, фразеологічна група, мовний афоризм. Ці терміни наводяться як приклади словникових статей.

На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Розглянуто мотиви номінації водних об'єктів в індоєвропейських і тюркських мовах (на матеріалі гідронімії Середнього Дніпро-Бузького межиріччя). Всебічно досліджено актуальні параметри ергонімічного декодування. Окремі статті присвячено літературній ономастиці та її функціональному навантаженню, онімії драматичних творів Л.Українки на початку XX ст., а також безіменній локалізації та темпоральності у художньому просторі творів В.Винниченка.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

Рассмотрены программа и аспекты исследования ономасиологических подсистем языков, процессов номинации с учетом теоретико-экспериментального потенциала психолингвистики, семиотики, когнитологии, лингвистической семантики, лингвистики текста, теории коммуникации, этнолингвистики, психологии, нейрофизиологии. Разработана методика концептуального анализа на основе ментально-психонетического комплекса и его рефлексов в ономасиологической структуре наименований.

Висвітлено проблеми лексичної семантики, зокрема, питання, пов'язані з аспектами її модифікацій, які потребують використання нових, сучасних методів дослідження. Лінгвістична семантика не може вивчатися окремо від концептуальної структури та когнітивного розвитку лексичних одиниць, за значеннями слів стоять пов'язані з ними когнітивні структури, процеси семантичного переосмислення відтворюють зміни, що відбуваються на концептуальному рівні свідомості та в мові як частині складної когнітивної системи світосприйняття та мислення.

Розглянуто авіаційно-космічні інновації сучасної російської мови, афіксацію як активний засіб творення нових назв в українській науково-технічній термінології, а також особливості лексики перекладних термінологічних словників 20 - 30-х рр. на основі термінів технічних словників. Визначено структуру та способи творення термінологічних словосполучень на підставі іменникових сполук в авіації. Проаналізовано питання реалізації цілісної моделі навчання української мови як іноземної тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш103.10 + Ф055.256

Рубрики:

Лексичне значення слова. Поняття

Націоналізм

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено номінативи у функціонально-семантичному полі (ФСП) якісності - системі різноманітних мовних засобів, які взаємодіють для передачі інваріантного значення оцінки. Іменні засоби означування займають периферійне положення у ФСП якісності, ядром якого є прикметники, але внаслідок гнучкості семантичної структури, функціональної мобільності, здатності до концентрації та інтенсифікації ці ознаки є одними з провідних засобів передачі базового значення досліджуваного ФСП. Розглянуто причини, які спонукають мовця обирати іменні засоби означування; досліджено парадигму номінальних засобів у ФСП якісності - слово, словотвірну модель, словосполучення (іменник з атрибутивними групами), речення (непряма номінація, структурні варіанти моделі). Виявлено ряд конструкцій, відзначених особливою експресивністю. Серед них - речення, що включають структурний елемент What / Such / Quite + (adj) N; номінативні односкладові речення; конструкції, які включають парцелити; еліптичні речення; різноманітні конструкції зі значенням елативу. Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що номінальні засоби означування включаються у всі мікрополя ФСП якісності та значно розширюють арсенал мовних засобів, які передають його категоріальне значення.

Розглянуто лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, а також на їх зовнішню та внутрішню форми. З'ясовано механізми термінологічного планування на засадах соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації. Систематизовано способи побудови зовнішньої форми термінологічних одиниць, а також проаналізовано зовнішню форму в ракурсі її етимологічного та графічного аспектів. Висвітлено досвід термінологічного планування в розвинених країнах Заходу, у постколоніальних країнах третього світу, а також у Радянському Союзі та в Україні. Досліджено особливості термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах на прикладі економічної термінології. Наведено рекомендації щодо формування зовнішньої форми нових термінологічних одиниць в українській мові.

Проаналізовано комплексне психолінгвістичне дослідження соматизмів у російській та українській мовах. Встановлено загальне та відмінне (специфічне) у семантичних асоціаціях носіїв даних мов. Розкрито причини, що викликають специфічні асоціації у різних мовах, а також визначено ідеальні уявлення носіїв щодо краси людини. Значну увагу приділено національному словесному портрету українця та росіянина за даними цілеспрямованого асоціативного експерименту.

Отмечается важность полевой методики в исследовании квантитативных средств языка. Смысл полевой концепции заключается в том, что она направлена на изучение в равной мере и языка, и речи, рассматривая их взаимосвязь. Полевая модель направлена на изучение и дискурсов, и семантики, системы языка и ее реализации в процессе коммуникации. Она реализует идею о возможности системного изучения квантитативных единиц, четко формирует критерии анализа, делая его независимым от субъективного мнения наблюдателя.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Зроблено спробу вирішити проблему числа шляхом глибокої реконструкції. З нових позицій розглянуто нумеративні позначення і їх денотативну співвіднесеність, а також етимологію деяких слов'янських і германських слів. Висвітлено уявлення древньої людини про оточуючий світ і проявлення у них кількісних найменувань. Відмічено, що первісними поняттями людини є її уява про цілісність і двоїстість оточуючого світу, які потім доповнюються уявленням про три- і чотиричленну структуру дійсності. Ці перші кількісні поняття знайшли відображення в операціях лічби, що розглянуті авторами у різних народів.