Зроблено спробу привернути увагу до деяких несамоочевидних результатів, що випливають з експериментальної практики моніторингу порушень пізнавальної та емоційно-вольової сфери дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід вивчення динаміки психічних процесів під впливом малих доз радіації, автор пропонує перейти від моніторингу констатуючого до моніторингу діагностуючого; на основі вивчення особливостей характеру нейропсихологічних порушень у всіх ланках нервової системи мають будуватись медико-психологічні діагностичні та коригуючі технології терапевтичної та профілактичної роботи з "чорнобильськими" дітьми. Як один з варіантів моніторинго-коригуючої технології запропоновано комп'ютерну діагностику і тренування уваги, пам'яті та деяких ділянок емоційно-вольової сфери, найбільш чутливих до радіації.

Висвітлено організацію, завдання, зміст, форми роботи шкільного психолога, його права й обов'язки. Досліджено проблеми співробітництва психолога з адміністрацією школи та педагогічним колективом. Запропоновано зразки оформлення документації, яку веде шкільний психолог.

Узагальнено багаторічний досвід роботи шкільних психологів Одеси з проблеми профілактики дезактивації учнів під час переходу з початкової школи до середньої. Запропоновано п'ять авторських підходів до побудови профілактичної роботи у школі. Подано опис методичних прийомів, діагностичних методик з метою виявлення школярів, які відчувають стан дезадаптації, основних напрямків діяльності психолога з профілактики цього явища, налагодження взаємодії з педагогічним колективом школи.

Проаналізовано результати експериментальної роботи, спрямованої на профілактику агресивності у дітей старшого дошкільного віку. Визначено зміст роботи практичного психолога в системі дошкільних установ щодо профілактики агресивності старших дошкільників. Розроблено дидактичну модель впровадження психологічної служби у системі освіти.

Розкрито технологію побудови комплексу психодіагностичних заходів для оцінки систем шкільного життя. Проведено психолого-педагогічну діагностику виховного та навчального процесів. Висвітлено систему педагогічного впливу на всебічний розвиток особистості. Проаналізовано вплив методичної роботи на психолого-педагогічну культуру вчителя. Запропоновано словник спеціальних термінів. Наведено методичні розробки практичних занять.

Проаналізовано основні аспекти діяльності психологічної служби в школі як складової системи соціально-психологічних служб України. Наведено додатки, які містять поради, рекомендації, психологічні ситуації для аналізу, тести, нормативно-правові положення.

Статья посвящена раскрытию некоторых подходов к проблеме формирования и реализации инновационного потенциала современного психолога в системе образования. Рассмотрены вопросы организации взаимодействия системы "психолог - учитель - ученик". Изложены некоторые теоретические подходы к рассматриваемой проблеме.

Висвітлено питання розвитку та функціонування психологічної служби системи освіти в Україні, зокрема, її теоретико-методологічні питання, різні аспекти психологічної допомоги дітям у процесі їх навчання та виховання, педагогічним колективам. Розглянуто розвиток філософського мислення в дошкільному віці як запоруку успіху людини в її подальшому житті. Висвітлено проблему статеворольової ідентичності підлітків.

Освещены вопросы развития и функционирования психологической службы системы образования на Украине, в частности, ее теоретико-методологические вопросы, различные аспекты психологической помощи детям в процессе их обучения и воспитания, а также педагогическим коллективам. Рассмотрено развитие философского мышления в дошкольном возрасте как залог успеха человека в его дальнейшей жизни. Освещена проблема половоролевой идентичности подростков.

Викладено теоретичні підходи до визначення поведінки людини, описано її структуру, розкрито моральну основу як регулятор вибору вчинків. Наведено текстуальну характеристику компонентів моральної основи. Проаналізовано форми прояву девіацій у поведінці підлітків, їх причини та шляхи попередження. Значну увагу приділено особистісним якостям, які стимулюють відхилення в поведінці підлітків.

Изложены теоретические подходы к определению поведения человека, описана её структура, раскрыта моральная основа как регулятор выбора поступков. Приведена текстуальная характеристика компонентов моральной основы. Проанализированы формы проявления девиаций в поведении подростков, их причины и пути предупреждения. Значительное внимание уделено личностным качествам, которые стимулируют отклонения в поведении подростков.

Розглянуто методичні питання виявлення та профілактики суїцидальних тенденцій в учнів загальноосвітніх, професійно-технічних і ВНЗ. Викладено сучасні наукові дані щодо проблем запобігання самогубствам. Висвітлено особистісні, соціально- й індивідуально-психологічні передумови виникнення суїцидальних тенденцій, а також підходи, принципи, методи та прийоми психодіагностичної та психопрофілактичної роботи з потенційними суїцидентами.

Рассмотрены методические вопросы выявления и профилактики суицидальных тенденций у учеников общеобразовательных, профессионально-технических и высших учебных заведений. Изложены современные научные данные по проблемам предупреждения самоубийств. Освещены личностные, социально- и индивидуально-психологические предпосылки возникновения суицидальных тенденций, а также подходы, принципы, методы и приемы психодиагностической и психопрофилактической работы с потенциальными суицидентами.

Наведено основні напрями сучасної психотерапії, розглянуто метаструктуру психотерапії як єдину цілісну дисципліну у загальнопсихологічному контексті. Розкрито методологічні засади формування психотерапевтичного методу. Визначено взаємозв'язок між різними елементами теорії та техніки. Описано механізми впливу складових елементів теорії на психотерапевтичні стратегії. Викладено результати теоретичного аналізу та практичних досліджень щодо теорії та практики психотерапії узалежненої поведінки. Значну увагу приділено психотерапії такої поведінки підлітків.

Приведены основные направления современной психотерапии, рассмотрена метаструктура психотерапии как единая целостная дисциплина в общепсихологическом контексте. Раскрыты методологические основы формирования психотерапевтического метода. Определена взаимосвязь между различными элементами теории и техники. Описаны механизмы влияния слагаемых элементов теории на психотерапевтические стратегии. Изложены результаты теоретического анализа и практических исследований теории и практики психотерапии зависимого поведения. Особое внимание уделено психотерапии такого поведения подростков.

Висвітлено досвід роботи психолого-медико-педагогічних консультацій, які трансформуються в багатофункціональні осередки допомоги дітям з психофізичними порушеннями, зокрема, здійснюють діагностичну та корекційну роботу з дітьми, консультують батьків і педагогів з питань виховання, навчання та розвитку дітей вказаної категорії в сім'ї та школі, взаємодіють зі шкільними психолого-медико-педагогічними комісіями та психологічною службою системи освіти.

Освещен опыт работы психолого-медико-педагогических консультаций, трансформирующихся в многофункциональные центры помощи детям с психофизическими нарушениями, в частности, осуществляющих диагностическую и коррекционную работу с детьми, консультирующих родителей и педагогов по вопросам воспитания, обучения и развития детей указанной категории в семье и школе, взаимодействующих со школьными психолого-медико-педагогическими комиссиями и психологической службой системы образования.

Висвітлено проблеми прогнозування сприйнятливості підлітків до психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено особливості взаємозв'язку сугестивності та акцентуйованості соціально дезадаптованих підлітків. Здійснено порівняльний аналіз особливостей співвідношення навіюваності та акцентуйованості соціально дезадаптованих підлітків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442.861 + Ю984.92

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Консультативна психологія з проблем психіки дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)286.1 + Ю984.92

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Консультативна психологія з проблем психіки дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано теоретичні засади та модель генези негативних психічних станів у молодшому шкільному віці, експериментально виявлено детермінанти та динаміку їх розвитку залежно від індивідуально-типологічних властивостей особистості та впливу значущих для дитини соціальних чинників. Виділено систему найбільш типових для молодших школярів негативних психічних станів, інтегровано психодіагностичний інструментарій щодо вивчення негативних психічних станів в учнів 1-4-х класів і запропоновано модель їх корекції та профілактики за умов початкової школи. Проаналізовано сутність та механізми прояву таких станів, як тривога, страх, депресія, агресія та інших у молодшому шкільному віці. Доведено, що саме негативні психічні стани є причиною виникнення та розвитку дезадаптації особистості. Набули розвитку методи, способи та засоби комплексного підходу щодо корекції негативних психічних станів молодших школярів та їх профілактики.

Уточнено психолого-педагогічний зміст поняття гармонії та дисгармонії особистісного розвитку старшокласників, визначено психологічні показники та критерії психодинамічної конгруентності та неконгруентності особистості. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи щодо проблеми гармонізації особистісного розвитку неконгруентних старшокласників за умов освітньої діяльності. Розроблено та апробовано психодіагностичний інструментарій і концептуальну модель виявлення, інтерпретації та корекції особистісних дисгармоній старшокласників з психодинамічною неконгруентністю, створено та експериментально апробовано диференціальну програму їх психолого-педагогічної корекції. Наведено методичні рекомендації щодо гармонізації особистісного розвитку учнівської молоді.

Досліджено проблеми тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Розкрито зміст понять "тривога", "страх", "тривожність", "особистісна тривожність", "тривожні стани", "ситуативна тривожність", "адаптивні та дезадаптивні тривожні стани", "психологічна корекція", "психотерапія". У науковий обіг введено поняття "глибинне почуття сталості", сформульовано глибинний зміст тривожних переживань. Модифіковано діагностичні методики дослідження, спрямовані на вивчення тривожних станів у шкільному оточенні та поза межами школи. Розроблено методику вивчення зовнішніх і внутрішніх характеристик тривожних станів. Встановлено, що тривожні переживання мають суттєве значення в онтогенезі дитини, а їх адаптивні форми необхідні для повноцінного розвитку особистості. Показано, що для успішної психокорекції дезадаптивних тривожних станів дітей доцільно працювати не лише з їх зовнішніми проявами, а й з їх внутрішніми характеристиками. Розроблено й апробовано психокорекційну програму, яка включає опрацювання глибинної складової дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів.

Розглянуто проблему корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Висвітлено психодіагностичний інструментарій, розроблено опитувальники з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування та егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Визначено залежність між специфікою розвитку дитини у певному соціальному середовищі та формуванням специфічних особистісних утворень. Проаналізовано шляхи та методи корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження психологічних детермінант та психокорекції шкільних страхів у молодших школярів. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення даного феномену у вітчизняній і зарубіжній психології. Уточнено зміст поняття "шкільні страхи", виявлено їх види та виділено групи. Досліджено особливості психологічних детермінант, запобігання та шляхи психокорекції шкільних страхів молодших школярів. Виявлено вплив таких чинників, як специфіка загальної психосоціальної ситуації розвитку, індивідуально-особистісні вікові особливості дітей і роль авторитетних для учнів дорослих на процес формування шкільних страхів молодших школярів. Обгрунтовано методичні засади психолого-педагогічного запобігання їх виникненню. Представлено модель психологічного супроводу дітей молодшого шкільного віку, які мають шкільні страхи. Розроблено й апробовано програму їх психопрофілактики та психокорекції. На базі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови подолання шкільних страхів учнями молодших класів.