Розглянуто принципи організації модульного навчання в процесі інструментальної підготовки студентів педагогічних університетів (як необхідної умови приєднання вищої освіти України до Болонського процесу). Обгрунтовано методику модульно-рейтингового навчання майбутніх учителів музики в процесі інструментально-виконавської підготовки, зазначено щодо необхідності використовувати всі дидактичні можливості технології модульного навчання (змісту, форм, методів) та усувати формальний підхід до використання цієї технології в інструментально-виконавській підготовці студентів педагогічних університетів.

Проаналізовано проблему формування катарсичного сприйняття особистості як значеннєвого складника музичного сприйняття, охарактеризовано поняття катарсичного об'єкта та 5 видів катарсичної діяльності. Представлено напрями формування катарсичного сприйняття музичного образу в майбутніх учителів музики. Розглянуто серію завдань (художній аналіз катарсичних об'єктів, розповіді про твори мистецтва, "інструментування" художнього твору, підготовка катарсичних занять), що спрямовані на опанування студентами різних видів катарсичної діяльності в навчально-виховному процесі університету.

Розглянуто проблему професійної освіти телеведучого. Проаналізовано історію розвитку професії екранної людини на телебаченні, телевізійні жанри, що сприяли виникненню якісно нової спеціалізації. Виявлено специфіку роботи телеведучого як нової фаховї екранної субстанції (журналіст у кадрі, тележурналіст, телеведучий). Розглянуто різні підходи до професійної освіти телеведучого як специфічного виду діяльності екранної людини на телебаченні.

Проаналізовано поняття педагогічної технології, охарактеризовано її структурні складники (мотиваційно-цільовий, знаннєвий, процесуально-діяльнісний та оцінно-результативний компоненти). Наведено авторську педагогічну технологію, адаптовану до процесу формування професійної компетентності студентів та спрямовану на суттєві зміни характеру дидактичного мислення та практичних дій студентів і викладачів. Висвітлено деякі аспекти впровадження технології професійної підготовки майбутніх учителів художньо-естетичних дисциплін у навчально-виховний процес університету.

Зазначено, що за умов інформаційно-комунікаційної революції існує дефіцит змісту масових комунікацій, проте головним творцем змістовної та соціально важливої інформації є журналіст. Зростає науковість цієї професії, серйозні зміни відбуваються як у технологіях створення журналістського твору, так і в освіті журналіста. Сьогодні неможливо створити загальну модель професійної журналістської освіти, яка підійде усім, отже, склалася оригінальна модель, що містить риси як академічно орієнтованої, так і практично орієнтованої освіти.

Розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Проаналізовано поняття професійної компетентності майбутнього вчителя музики, розглянуто зміст професійної компетентності вчителя музики та її структурні складники (когнітивний, ціннісно-орієнтаційний та діяльнісно-творчий компоненти). Визначено умови, що сприяють професійному становленню, зокрема, розвиненню в майбутніх учителів музики необхідних професійних якостей творчої діяльності.

Розглянуто особливості музичної освіти в контексті особистісної орієнтації в сучасній музичній педагогіці. Проаналізовано змістовні аспекти особистісно орієнтованої освіти. Констатовано, що концентрація уваги на розвитку особистісно-смислової сфери студентів відбувається в атмосфері інтелектуальних, моральних, естетичних переживань, зіткнення думок, поглядів, позицій, наукових підходів, проектування можливих способів вирішення пізнавальних і практичних завдань.

Розглянуто психологічні аспекти ансамблевого виконання, у ході якого виявляється важливість розвитку психологічних процесів довільного характеру - слухової уваги та зосередженості. Оволодіння вмінням управляти, концентрувати та розподіляти слухову увагу в процесі колективного музичення становить найважливіше завдання методики навчання музиканта-інструменталіста. Навчання, побудоване на основі єдності елементів аналітичного осягнення музики та співтворчості, яка відбувається за умов інтеграції індивідуального та групового колективного навчання, відображає зміст і внутрішню логіку процесу підготовки майбутніх музикантів-виконавців, артистів ансамблю.

Розглянуто значення музичної символіки в розвитку художньо-образного мислення в процесі фахової підготовки студентів музичних спеціальностей із Китаю, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах України. Висвітлено значення деяких мотивів-символів, які в музиці європейської професійної традиції набули усталеної семантики і тому відіграють важливу роль у конкретизації емоційно-образного змісту та художньої концепції музичного твору, що сприяє розвитку художньо-образного мислення майбутнього китайського музиканта.

Проаналізовано психологічні механізми вокально-виконавської діяльності співака, значна роль у взаємодії яких належить психологічній установці (операційний, цільовий і значеннєвий рівні вокально-виконавської установки). Музично-виконавську (сценічну) діяльність вокаліста розглянуто як синтез музичної та драматичної діяльності, що визначає специфіку завдань вокального виконавця як у процесі створення музичного образу вокального твору, так і в його концертній презентації.

Розглянуто проблему формування асоціативного мислення студентів засобами художніх технік. Проаналізовано різні художні техніки (монотипія, фротаж, гратаж), опанування якими на заняттях з композиції сприяє розвитку асоціативного мислення студентів (спонтанне та заплановане зображення). Виявлено виразні можливості художніх технік в асоціативній композиції, розглянуто технологію їх створення. Визначено вплив художніх технік на формування асоціативного мислення студентів.

Розглянуто умови підвищення ефективності естетичного виховання дітей та юнацтва, провідне місце серед яких посідають створення в навчальному закладі естетично привабливої обстановки, активізація взаємодії учнів з навколишнім соціокультурним середовищем, підвищення естетичної культури вихователів і вихованців. Відзначено, що забезпечити ефективне естетичне виховання дітей та юнацтва є можливим завдяки реалізації їх права та потреби в самовираженні шляхом спрямування на активне творення естетичних цінностей.

Розглянуто проблеми та недоліки викладання гуманітарних дисциплін у вищому технічному закладі (на прикладі курсу "Історія України"). Наголошено на необхідності гуманістичної корекції інженерної освіти. Окреслено шляхи подолання незацікавленості студентів інженерних спеціальностей у ході вивчення історії України. Запропоновано перелік активних методів і форм навчання, що сприятимуть формуванню соціальних якостей майбутнього професіонала під час вивчення історичної науки.

Обгрунтовано необхідність вивчення творів української музичної культури студентами музично-педагогічних спеціальностей. Проаналізовано творчу спадщину класиків українського музичного мистецтва М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового. Виявлено виховний потенціал української музики, створеної для дітей. Розглянуто твори українських композиторів як складник педагогічного репертуару майбутніх учителів музичного мистецтва, спрямований на виховання національної свідомості учнів.

Розглянуто проблему звуковидобування способом tirando в аспекті вдосконалення виконавського апарату та одночасного розвитку тембро-динамічного слуху, який необхідний виконавцеві в усіх видах музичної практики - від слухання музики до її виконання. Провертання плоскості та кромки нігтя в точці контакту його зі струною дозволяє уникнути утворення дисонуючих шумів під час звуковидобування способом tirando, що сприяє формуванню консонуючого тембру звука.

Охарактеризовано основний зміст, форми та методи музичного навчання та виховання дітей і молоді в загальноосвітніх школах ФРН на межі XX - XXI ст. Висвітлено характерні особливості організації процесу музичної освіти в сучасних німецьких музичних школах. Виявлено основні форми кооперації загальноосвітніх і музичних шкіл у справі музичної освіти молодого покоління. З урахуванням результатів проведеного аналізу визначено прогностичні можливості вдосконалення шкільної та позашкільної музично-освітньої галузі в Україні.

У процесі аналізу популярного баянно-акордеонного мистецтва визначено деякі стильові показники, що споріднюють цей музичний шар із масовими музичними жанрами середини XX ст., тим самим утворюючи безперервний ланцюг нових явищ у музичному мистецтві, які виникли в процесі мас-культурних новацій. Баянне мистецтво є унікальним прикладом зміни "культурного знаку", яке на очах кількох поколінь пройшло шлях від інструмента народних гулянь (масового) до академічного інструмента "високого мистецтва".

Проаналізовано стан професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах Іраку. Система професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва, що існує в Іраку, цілком відповідає поставленим цілям навчання, однак бракує навчальних посібників і постійного натурного фонду, що негативно відображається на якості підготовки фахівців.

Розглянуто загальнолюдські моральні цінності проголошувані в різні культурно-історичні періоди. Культуру представлено як царство загальнозначущих моральних цінностей. Окреслено загальні морально-ціннісні тенденції в релігійних і філософських доктринах, зокрема у філософії давніх греків, віруваннях мешканців Давнього Китаю та Індії, світовій релігії християнства. Розглянуто "золоте правило моральності", як загальноприйнятий ідеал суспільних відносин.

Розглянуто проблему діалектики досягнення сенсу музики через трансцендентно-символічне начало в структурі музики. У процесі розробки трансцендентно-символічного аспекту в структурі сенсу музики проаналізовано праці видатних вчених. Зазначено, що в одному випадку трансцендентно-символічний компонент, превалюючи, веде за собою людину, визначає її шлях, а в іншому поступається місцем чуттєвому началу, яке може переходити в ірраціональне, що спостерігаємо в сучасній музиці.